Регулювання модулів і субмодулів телевізора

При настроюванні і регулюванні модулів телевізора реалізується принцип "від виходу до входу". Результат регулювання повинний проглядатися на екрані телевізора. Така послідовність скорочує трудомісткість регулювальних робіт і виключає повторне настроювання вже настроєних регулювальних елементів.

Модуль живлення МП-3 (А4). Структурна схема установки для перевірки електричних параметрів модуля живлення приведена на Рис. 2.3. До модуля живлення через з`єднювач XI підключають розділювальний трансформатор, пов'язаний із мережею (220 В, 50 Гц), через регульований автотрансформатор (ЛАТР). До з`єднювача Х2 модуля підключають набір еквівалентних навантажень. Розташування органів регулювання на модулі харчування показане на мал. 3.1.

Рис.3.1. Розташування деталей я органів настройся модуля харчування МП-3.3 (А4)

У ланцюг мережного шнура, що підводить напругу, що живить, до з’єднювача XI модуля, повинний бути включений плавкий запобіжник на 2 А або освітлювальна лампа розжарювання потужністю не менше 150 Вт (220В), паралельно якої під’єднано вимикач, що закорочує лампу на коротко. Регулятор автотрансформатора необхідно встановити на мінімум і включити напругу 220 В на його вході. Реостат R4 встановлюють на максимальний опір Після цього автотрансформатором виставляють напругу на вході модуля значенням 220 В, а реостатом R4 (по амперметрі) струм 0,4 А. Обертанням движка змінного резистора R2 на модулі живлення встановлюють напругу U1=(130±1)В. Напруги між відповідними контактами з`єднювача Х2 повинні бути: U1=130±1В; U2= 8±1В; U3=15±0,25В; U4=12±0,2В.

Якщо значення напруги U4 відрізняється від номінального, необхідно відрегулювати його змінним резистором R27 на модулі живлення. Для одержання необхідної точності виміру вихідних напруг модуля необхідно користуватися цифровим вольтметром В7-27 або В7-34.

Перевірка пристрою стабілізації напруг, що живлять, полягає в наступному. За допомогою автотрансформатора напруга на вході модуля змінюється в межах 176... 242В. При цьому в справному модулі зміна вихідної напруги +130В не повинна перевищувати ± 1,5В.

Дія пристрою стабілізації при зміні навантаження джерела U1 перевіряють при напрузі, що живить, на вході модуля 220В. Реостатом R4 змінюють струм джерела U1 у межах 0,3- 0,5А. При цьому зміна вихідної напруги +130В не повинна перевищувати ±3В. При вхідній напрузі в межах 150-160В форма сигналу повинна відповідати осцилограмі (осц. 37).

При збільшенні струму споживання по ланцюзі джерела напруги за допомогою реостата R4 перевіряють відповідність значення струму обмеження транзистора VT4 номінальному. Для цього підключають осцилограф до точки з'єднання резисторів R14, R16, а щуп - до емітера транзистора VT4. Плавно збільшуючи вхідну напругу, спостерігають за формою струму транзистора VT4. При зміні вхідної напруги від 150 - 160 до 220 В форма сигналу не повинна змінюватися, а розмах не повинний перевищувати 1.75 - 2 В. Вимірюють за допомогою автотрансформатора вхідну напругу і відключають щупи осцилографа від резисторів R14, R16. Після цього вхідну напругу підвищують до 220 В i вимірюють осцилографом розмір пульсації на конденсаторах С16, С19 і на контактах з’єднювача Х2. Розмах пульсації на конденсаторах С16, С19 не повинен перевищувати 20 В. Розмах пульсації між контактами з’єднювача Х2 не повинен перевищувати 400 мВ між контактами 2 і 3, 200 мВ між контактами 5 і 3, 15 мВ між контактами 7 і 3, 200 мВ між контактами 4 і 6.

Оцінюють ступінь нагрівання електричних конденсаторів і транзистора VT4. Для цього відключають від модуля живлення з’єднювач мережного шнура і з’єднювач підключення еквівалента навантаження. Оцінюють на дотик ступінь нагрівання електролітичних конденсаторів С16, С19, С27-С30, С32 і транзистора VT4. Нагрів електролітичних конденсаторів після роботи модуля живлення під навантаженням протягом 20 хв: повинен бути відсутній, а корпус транзистора повинний бути теплим.

Якщо регулюють модуль живлення з використанням технологічного (явно справного) або телевізора, що ремонтують, то телевізор треба підключати до мережі через розділювальний трансформатор. Перед тим, як умикати телевізор, перемінні резистори R2 і R27 встановлюють у середнє положення. Підключають вольтметр постійного струму (цифровий) до контакту 12 з’єднювача XN1 плати з'єднань A3. Вмикають телевізор. І змінним резистором R2 установлюють напругу 130 В.

Підключивши вольтметр до контакту 6 з’єднювача XN1, змінним резистором установлюють напругу 12 В.

Модуль рядкової розгортки МС-3 (А7). Оскільки регулювати субмодуль корекції растра СКР-2 (А7.1) окремо від модуля рядкової розгортки, у якому він буде працювати, не має змісту, то регулюють їх спільно. Перед початком регулювання необхідно ознайомитися з елементами регулювання і настроювання, розташованими на платах друкованого монтажу модуля МС-3 і субмодуля СКР-2, що приведені на рис. 3.2.

Перевірку і регулювання роблять при підключенні модуля МС-3 у технологічному (явно справному) телевізорі і зводиться це до перевірки й установки постійних і імпульсних значень напруг на відповідних ділянках схеми. При цьому також центрують розміри і геометрію зображення на екрані кінескопа.

Модуль рядкової розгортки потребує особливо обережного й уважного ставлення, тому що в ньому є високі напруги 25000, 8500, 850 В.

Рис.3.2.Розташування деталей і органів настроювання в модулі рядкової розгортки МС-3.

Перевірка проводиться при включеному в мережу телевізорі номінальною напругою 220В, частотою 50Гц. Вмикають телевізор і подають на його антенний вхід сигнал "сітчасте поле". Припускається для перевірки розгорток застосування НЧ сигналу «сітчасте поле». Для подачі НЧ сигналу необхідно зняти перемичку XN2.1 у модулі радіоканалу (А1) і на контакти 1, 2 вилки X2N2 подати від НЧ генератора сигнал зображення розмахом 2,5В синхроімпульсами униз.

Встановлюють оперативні регулятори телевізора "Яскравість", "Контрастність" у крайні проти годинної стрілки положення, що відповідають мінімальним значенням яскравості і контрастності.

Перевіряють напругу на електроді, що фокусує, і другому аноді. Для цього виключають телевізор, розряджають високовольтний ланцюг модуля доторком до висновку наконечника з’єднювача X6 (VL1) другого анода кінескопа провідником із гарною ізоляцією, другий кінець якого надійно з`єднаний із земляною шиною телевізора. Під`єднюють до другого анода кінескопа високовольтний пробник (щуп) приладу TP-0856/S або ТР-1305. Вмикають телевізор і вимірюють напругу на другому аноді кінескопа, яка повинна бути в межах 24- 25кВ при струмі променів 100 мкА, якщо напруга перевищує зазначене значення, то перемичку ХА1 необхідно прибрати.

Аналогічно вимірюють напругу на електроді кінескопа, що фокусує, (середній вивід регулятора фокусування на платі кінескопа), що повинна змінюватися в межах 0,4- 7,5 кВ при обертанні ручки регулятора фокусування.

За допомогою оперативних регуляторів телевізора "Яскравість", "Контрастність" установлюють нормальне зображення "сітчастого поля" на екрані кінескопа. Обертанням вісі змінного резистора R13, розташованого на платі субмодуля корекції растра, встановлюють нормальний розмір по вертикалі. За допомогою змінного резистора R2, розташованого на модулі рядкової розгортки, домагаються правильної центровки зображення. Запас центровки зображення по горизонталі не повинний бути менше 24мм. За допомогою регулятора лінійності L2, розташованого на платі А7 модуля МС, регулюють лінійність по горизонталі. Обертанням магніту регулятора лінійності L2 необхідно домогтися найкращої лінійності по горизонталі. Нелінійність по горизонталі не повинна перевищувати ±10%.

Змінний резистор R5, розташований на платі А7.1, (субмодуль корекції растра), дозволяє досягти найкращої корекції геометричних спотворень вертикальних ліній типу. "бочка" і "подушка".

Вольтметром вимірюють напругу живлення ВУ. Його значення на контакті 5 з’єднювача Х3 повинно бути (220±10) В. Напруга першого анода кінескопа (контакт 1 з’єднювача Х4) повинно бути (850±80)В.

За допомогою осцилографа вимірюють амплітуду рядкового імпульсу на контакті 3 з’єднювача Х3, що повинна бути (60±10)В. Обертаючи вісь змінного резистора R20 (модуль МС-3), установлюють напругу обмеження току променів на контакті 6 з’єднювача Х3 значенням 2 В.

Модуль кадрової розгортки МК-1-1 (А6). Перед початком регулювання необхідно вивчити розташування органів настроювання, що показані на рис.3.3.

Відремонтований модуль встановлюють у технологічний (явно справний) телевізор, а на вхід телевізора подають сигнал сітчастого поля. Ручками оперативного регулювання телевізора домагаються стійкого зображення сигналу сітчастого поля на екрані телевізора.

Рис.3.3. Розташування деталей і органів настроювання модуля кадрової розгортки МК-1-1

Усталеність синхронізації перевіряють «рощенням движка перемінного резистора R14 «частота кадрів» на кут не менше 90°. Після цього движок перемінного резистора R14 встановлюють у положення, рівновіддалене від кінців зони стійкої синхронізації.

Перед регулюванням лінійності зображення встановлюють розмір зображення сітчастого поля по вертикалі, обертаючи движок перемінного резистора R16, так, щоб була зайнята уся видима частина растра. Потім за допомогою перемінного резистора R13 домагаються найменших нелінійних перекручувань зображення сітчастого поля по вертикалі. Обертанням движка резистора R37 (центрівка) центр зображення сполучають із геометричним центром екрана кінескопа. Підключивши осцилограф до контакту 8 з’єднювача X1, перемінним резисторам R46 виставляють тривалість імпульсу гасіння оберненого ходу, рівну 1,2 мс.

Схема електрична принципова модуля кадрової розгортки МК-1-1

Селектор каналів СК-М-24-2 (А1.1). При регулюванні селектора каналів здійснюють перевірку і настроювання АЧХ УВЧ і гетеродина, настроювання вихідного контуру ПЧ.

Перевірка і настроювання АЧХ УВЧ і гетеродина. При харчуванні селектора каналів СК-М від окремого джерела для настроювання АЧХ УВЧ і гетеродина збирають схему, приведену на рис.3.4. і приєднують прилади відповідно до рис.3.5.

Рис.3.4. Схема розв'язки напруг сигналів ВЧ і харчування транзистора VT3.

Рис.3.5. Структурна схема з'єднань приладів для настроювання АЧХ УВЧ гетеродина селектора СК-М-24-2

З вимірювача частотних характеристик (ВЧХ) на вхід селектора по ВЧ кабелі подають сигнал напругою біля 10м. Сигнал із селектора наймають із контрольної точки KT2 (XN2) за допомогою детекторної головки, зашунтований опором 75 Ом, а потім подають на вхід НЧ ВЧХ.

На вхід ПЧ селектора подають від генератора напруга частотою 38 МГц, рівень якого встановлюють яким, щоб було зручно спостерігати мітки на екрані ВЧХ при настроюванні гетеродина. Якщо застосовують генератор ТР-0850, то перед його підключенням до виходу селектора встановлюють частоту по маркерних мітках ВЧХ. Для цього вихід ВЧХ "ПЧ" з'єднують детекторною голівкою з виходом "ВЧ" ВЧХ і в точку їхній з'єднання подають сигнал із генератора: ручкою настроювання генератора сполучають мітку, утворювану генератором на АЧХ із міткою fuз ПЧ=38 МГц на екрані ВЧХ.

Амплітудно-частотні характеристики каналів настроєного селектора повинні розташовуватися в заштрихованій області, відповідно до Рис.3.6. При настроюванні АЧХ УВЧ необхідно керуватися такими правилами:

- розсунення витків у контурних котушок L12-L16, зменшує індуктивність контурів і зрушує що настроюється характеристику убік більш високих частот (управо на екрані ВЧХ);

- стиск витків контурних котушок L12-L16 збільшує індуктивність контуру і зрушує що настроюється характеристику убік більш низьких частот (уліво на екрані ВЧХ);

- збільшення відстані між контурними котушками L12-L16 або зменшення індуктивності котушки L14 (I-II діапазон) зменшує зв'язок між ними і дозволяє звузити АЧХ УВЧ;

- зменшення відстані між контурами котушками L12, L15 або збільшення індуктивності котушки L14 збільшує індуктивний зв'язок і дозволяє розширити АЧХ УВЧ;

Рис.3.6. АЧХ УВЧ селектора СК-М-24-2

- зменшення відстані між повторною контурною котушкою L15 або L16 відповідною котушкою зв'язку L17 і L18 дозволяє звузити АЧХ УВЧ, зменшити її провал;

- зменшення індуктивності тільки первинних котушок L12, L13 при незмінному зв'язку між контурними котушками дозволяє незначно підвищити правий горб АЧХ УВЧ і зрушити її убік більш високих частот;

- збільшення індуктивності тільки первинних котушок L12, L13 при незмінному зв'язку між контурними котушками дозволяє незначно підвищити лівий горб АЧХ УВЧ і зрушити її убік більш низьких частот; зменшення

- індуктивності тільки повторних котушок L15, L16 при незмінному зв'язку між контурними котушками дозволяє значно підвищити лівий горб АЧХ УВЧ і зрушити її убік більш високих частот; збільшення індуктивності

- тільки повторних котушок L15, L16 при незмінному зв'язку між контурними котушками, дозволяє значно підвищити правий горб АЧХ УВЧ і зрушити її убік більш низьких частот.

Настроювання селектора каналів у I-II діапазону роблять, починаючи з п'ятого каналу, при установці напруги 20В на контакті 4 з’єднювача Х4 (СК-М), а настроювання III діапазону починаючи з 12-го каналу, при установці напруги 18В на контакті 4 з’єднювача Х4 (СК-М). При настроюванні вищезгаданих каналів горби АЧХ УВЧ повинні розташовуватися симетрично щодо частот tuз і fив, де tuз і fив - несучі частоти зображення і звука відповідного каналу. Дані частоти на екрані визначаються по маркерних мітках ВЧХ.

При необхідності роблять підстроювання за допомогою підрядкових конденсаторів С19, С28 у III діапазоні або С24. С27 у I-II діапазонах. При підстроюванні селектора дротовими тримерами С8, С11, С24, С25 зміна ємності досягається зміною числа витків. Наприклад, для зменшення ємності необхідно відмотати частину витків.

Настроювання частоти гетеродина роблять шляхом суміщення мітки fnч із fuз на що спостерігається АЧХ. Для цього раздвижение або стиск витків котушки L19 III діапазону на каналі 12 і катушки L20 I- II діапазонів на 5 каналі сполучають мітку fnч із f із на що спостерігається АЧХ. Після настроювання частоти гетеродини на котушках L19, L20 не повинні перебудовуватися.

Зміною напруги настроювання (див. Рис.3.5) на контакті 4 з’єднювача Х4. (СК-М) у III діапазоні роблять настроювання на канал 6, а в I-II діапазонах - на перший канал. При настроюванні цих каналів горби АЧХ УВЧ повинні розташовуватися симетрично щодо fuз і fзв, мітка fuз пч повинна сполучатися з міткою fuз.

При необхідності роблять підстроювання за допомогою котушок L12, L15, L17 у III діапазоні або котушок L13, L14, L16, L18 у 1-11 діапазонах.

Настроювання вихідного контуру ПЧ. Структурна схема з'єднання приладів при настроюванні вихідного контуру ПЧ приведена на Рис.3.7.

Рис.3.7. Структурна схема з'єднання приладів для настроювання - вихідного контуру ПЧ селектора сК-М-24-2

На вхід селектора каналів за допомогою ВЧ кабелю подають від ВЧХ сигнал напругою біля 10мВ. Сигнал ПЧ селектора за допомогою детекторної голівки, зашунтований опором 75Ом подають на ВЧХ (гніздо "Вхід НЧ").

Напругу подають до відповідних контактів з’єднювача селектора при роботі в III діапазоні і настроюють селектор на один із каналів III діапазону, змінюючи напругу на контакті 4 з’єднювача Х4 (СК-М). За допомогою сердечника котушки L21 настроюють вершину горба кривої на середню частоту ПЧ fcp=34,75 MГц, що визначають по маркерних мітках.

Селектор канала СК-Д-М (A1.3). При регулюванні селектора каналів СК-Д-24 роблять перевірку м настроювання тракту ВЧ і смугового фільтра ПЧ.

Перевірка і настроювання тракту ВЧ. Структурна схема з’єднювача приладів для регулювання тракту ВЧ селектора СК-Д-24 приведена на рис.3.8.

Мал. 13.8. Структурна схема з'єднань приладів для настроювання АЧХ тракту ВЧ селектора СК-Д-24

Для проведення регулювання необхідно за допомогою джгута, що закінчується вилкою СНП40-5В, підключити напругу харчування до з’єднювача селектора XI. Напруги харчування, що надходять на селектор, повинні відповідати значенням, зазначеним на принциповій схемі. До з’єднювача селектора "Вхід ДМВ" за допомогою кабелю ВЧ, що закінчується антенним штекером, подають сигнал із "Вихід ВЧ" ВЧХ. Рівень вихідного сипіла встановлюють, із вимог відсутності в селекторі каналів у межах 10- I5м. До точки селектора XN2 підключають перемичку на корпус, щоб усунути режекцію контуру фільтра ПЧ L20 C26 С28. До точки XN1 селектора підключають високоомну детекторну голівку з комплекту ВЧХ, зашунтовану резистором опором 220... 300Ом, а також генератором Г1 через конденсатор, що розв'язує, ємністю 2,2 п. Частоту генератора Г1 установлюють по маркерним і мітках ВЧХ. Для установки частоти генератора Г1 детекторну голівку під`єднюють до гнізда «Вихід ВЧ» ВЧХ, а генератор Г1 - до точки з'єднання через конденсатор ємністю 2- 5 пФ.

Вихід детекторної голівки підключають до гнізда "Вхід НЧ" ВЧХ. Частоту генератора змінюють до збігу мітки генератора з міткою маркера ВЧХ, що відповідає середній проміжній частоті fcp=34,75МГц. Рівень вихідного сигналу встановлюють не менше 20мВ. Після цього наймають кришку селектора з боку радіоелемента.

При настроюванні смугового фільтра УВЧ враховують таке:

- петлі настроювання L5, L8, L15 служать тільки для настроювання коаксіальних контурів у нижньому кінці діапазону;

- пригинання нетель настроювання L5, L8, L15 до ліній коаксіальних контурів L6, L10, L16 підвищує частоту настроювання контурів, і, навпаки, відгинання петель настроювання від лінії коаксіальних контурів знижує частоту настроювання коаксіальних контурів;

- зв'язок між контурами настроюється петлею L7, смуга фільтра збільшується при пригинанні петлі L7 до L16;

- петля L9 повинна знаходитися між лінією 10 і петлею зв'язку L11 (змінювати її положення не рекомендується);

- смуга частот фільтра також збільшується наближенням петлі зв'язку L11 до лінії L10;

- котушки L4, L12, L14 служать тільки для настроювання коаксіальних контурів у верхньому кінці діапазону;

- при розтягу витків L4, L12, L14 підвищується частота настроювання коаксіальних контурів, а при стиску - частота знижується:

- наближенням петлі зв'язку перетворювача L11 до лінії L10 збільшується зв'язок із смуговим фільтром і посилення селектора, проте при занадто близькому притисненні петлі L11 до лінії L10 посилення зменшується через зміну режиму гетеродина.

Настроювання і перевірку тракту ВЧ селектора каналів проводять я такої послідовності. По маркерних мітках на середині екрана ВЧХ установлюють частоту 470МГц. При зміні напруги на контакті 5 з’єднювача XI у межах 0,5-2В на екрані ВЧХ повинна спостерігатися АЧХ тракту ВЧ. У випадку сильної розладненні рекомендується встановлювати на ВЧХ максимальну смугу хитання частоти і максимальне посилення по каналі Y, а також збільшити рівень сигналу до появи АЧХ. При нерівномірності АЧХ більш 4 дБ (1,6 раз), що відповідає трьом масштабним клітинам при загальній висоті кривій, рівні восьми клітинам (мал. 13.9), роблять підстроювання. Відгинанням або пригинанням L5, L8 до ліній смугового фільтра L6, L10 домагаються максимальної амплітуди АЧХ на частоті 470МГц. Відгинанням або пригинанням петлі L15 до лінії контуру гетеродина L16 зміщають мітки від сигналу частоти fcp=34,75МГц, що надійшов від генератора Г1 на середину АЧХ. Петлю L11 встановлюють у положення максимального посилення, плавно змінюючи напругу керування варикапів на контакті 5 у межах 0,5...27В, аналізують форму АЧХ. При невідповідності форми АЧХ, кривої, приведеної на рис.3.9, роблять підстроювання вищевказаним засобом.

Рис.3.9. АЧХ тракту ВЧ селектора СК-Д-24

Після настроювання тракту ВЧ на нижньому кінці діапазону проводять настроювання у верхньому кінці діапазону на частоті f=783,25МГц. Збільшуючи напругу керування варикапів на контакті 5 з’єднювача X1, регулюють АЧХ на частоті f=38,25МГц. Розтягуючи або стискаючи котушки L4, L12, домагаються максимальної амплітуди АЧХ, розтягуючи або стискаючи котушку L14, домагаються зсуви мітки від сигналу частоти fcр=34,75МГц, подаваного з генератора Г1 на середину АЧХ.

Користуючи вищевикладеними методами, забезпечують розташування АЧХ у межах заштрихованої області відповідно до рис.3.9 із мінімальною нерівномірністю АЧХ по всьому діапазоні частот. У випадку невідповідності форми АЧХ кривої, приведеної на рис.3.9 у найгіршій точці діапазону, роблять підстроювання ВЧ тракті.

Настроювання і перевірка смугового фільтра ПЧ. Структурна схема з'єднання приладів для настроювання смугового фільтра ПЧ приведена на рис.3.10.

Рис.3.10. Структурна схема з'єднань приладів для настроювання тракту ПЧ селектора СК- Д-24

На селектор каналів СКД подається напруга живлення до з’єднювача селектора "Вхід ДМВ" за допомогою кабелю, що закінчується антенним штекером, подається сигнал із гнізда "Вихід ВЧ" ВЧХ. Рівень вихідного сигналу встановлюють, виходячи з вимоги відсутності обмеження в селекторі, у межах 1-5м. До кінця джгута через розділювальний конденсатор підключають детекторну голівку з комплекту ВЧХ, зашунтовану резистором опором 75 Ом. Голівку підключають до виходу ПЧ селектора (XN1), худа одночасно через ємність 2,2Пф підключається генератор Г1. Частоту генератора виставляють по маркерних мітках ВЧХ на середню проміжну частоту fср пч=34,75МГц. Рівень сигналу виставляють таким, щоб на храм ВЧХ була видна маркерна мітка (у межах 20м). Плавно змінюючи напругу керування варикапів, встановлюють АЧХ на середині екрана ВЧХ. Обертанням сердечниками котушок L19, L20 домагаються розташування АЧХ відповідності з мал. 13.11. При правильному настроюванні контурів смугового фільтра обертання сердечників котушок L19, L20 призводить до опускання одного горба АЧХ з одночасним підняттям іншого. Припускається провал між горбами АЧХ не більш 3 дБ (30%), що відповідає двом клітинам масштабної сітки при висоті кривій, рівній шести клітинам. Якщо відстань між горбами АЧХ більше відстані між мітками fuз nч=38 МГц fзв пч=31,5МГц або провал перевищує 3дБ (30%), потрібно ширину АЧХ зменшити розтягом витків котушки L21. Проміжні частоти зображення
fuз пч і звука fзв пч відраховують по маркерних мітках ВЧХ щодо мітки, що надходить від генератора Г1.

Субмодуль радиоканала СМРК-2 (А1.3). Субмодуль радіоканалу регулюють із використанням технологічного (явно справного) телевізора. У процесі експлуатації регулювання роблять, якщо характер зробленого ремонту пов'язаний із необхідністю настроювання контурів відеодетектора й АПЧГ (при заміні елементів цих контурів або мікросхеми D2, а також при заміні змінного резистора R18). Телевізор перед регулюванням субмодуля повинний бути включений не менше чим на 15хв. Розташування органів настроювання на платі субмодуля СМРК-2 приведене на рис.3.12.

Рис.3.11. АЧХ смугового фільтра ПЧ селектора СК-Д-24

Рис.3.12. Розташування деталей і органів настроювання - платі субмодуля радіоканалу СМРК-2

Регулювання субмодуля. Її роблять а такому порядку. На антенний вхід технологічного телевізора на любий із каналів подають сигнал іспитової таблиці і звукового супроводу частотою (частота 1000 Гц) або від транзистора сигнал сітчастого поля напругою біля 1м (частота модуляції 4,5МГц). Вмикають телевізор, настроюють його на прийом обраного каналу. Потім відключив АПЧГ, настроюють резистором ручного настроювання на найкращу чіткість зображення при мінімумі повторів і окантовок і неспотвореному звучанні.

Далі телевізор виключають, заміняють субмодуль А1.3 відремонтованим. У відремонтованому субмодулі, що підлягає настроюванню, установлюють движок резистора R18 у середнє положення. Осцилограф підключають до контакту 1 з’єднювача 1XN2.2 на платі модуля радіоканалу. Телевізор включають, не змінюючи положення движка резистора ручного настроювання. За допомогою осцилографа аналізують осцилограму (осц.1) відеосигналу. Позитивні і негативні викиди на площадці "білого", на синхроімпульсі і на імпульсі, що гасить, повинні бути мінімальними, а площадка імпульсу, що гасить - горизонтальної. Це досягається обертанням за допомогою текстолітової викрутки сердечника котушки L1 у субмодулі А1.3. При цьому зображення на екрані телевізора повинно бути стійким із найкращою чіткістю вертикальних ліній при мінімумі окантовок і повторів. Включають АПЧГ і при необхідності підбудовують котушку L2 до одержання зображення такого ж якості, що і при ручному настроюванні. Розмах сигналу зображення повинний бути в межах 2,3В.

Установка напруги затримки АРУ. Встановлюють рівень ВЧ сигналу на виході комплексного генератора до початку появи шумів на зображенні. Колірні піднесучі генератора повинні бути включені, а АПЧГ виключено. За допомогою устрою сенсорного керування настроюють телевізор на сигнал генератора. Щоб переконатися, чи правильно зроблена настроювання, треба мати на увазі, що незначне обертання ручки регулятора настроювання управо від правильного положення веде до зриву синхронізації, а вліво - до порушення передачі цвіту. Після цього АПЧГ виключають і з антенного входу телевізора відключають сигнал. До контакту 6 з’єднювача Х4 (СКМ) підключають вольтметр постійного току, а вісь перемінного резистора R18 по годинній стрілка в крайнє праве положення. Вольтметр постійного току в цьому випадку повинний показувати напругу 7,5-9В. Це значення напруги необхідно запам'ятати.

На антенний вхід знову подають сигнал і обертанням осі змінного резистора R18 уліво встановлюють напругу АРУ на 0,1...0,2 В менше, чим те, що було без сигналу.

Модуль кольору МЦ-2(A2). Перед початком регулювання необхідно ознайомитися з органами настроювання і регулювання, розташування яких приведено на рис.3.13. і рис.3.14.

Рис.3.13. Розташування деталей і органів настроювання на платі модуля кольору МЦ-2

Рис.3.14. Розташування деталей і органів настроювання на платі субмодуля кольору СМЦ-3

Модуль МЦ-2 установлюють на рамку технологічного (явно справного) телевізора, підключають до нього з`єднювачі Х3, Х5, а від нього до модуля радіоканалу з’єднювач Х6 і до плати з'єднань - з’єднювач Х4. Після вмикання телевізора на його вхід подають сигнал "вертикальні кольорові смуги" 75%-ної насиченості і настроюють на нього телевізор. Після цього включають АПЧГ і встановлюють регулятор "Яскравість" і "Контрастність" у максимальне положення, а регулятор "Насиченість - у положення 3/4 максимального значення. Підключають осцилограф до контакту 1 з’єднювача Х6, щоб переконатися в наявності сигналу, що відповідає осцилограмі (осц. 1). При необхідності регулюють розмах сигналу резистора R41 на субмодулі радіоканалу.

У модулях кольоровості МЦ-2 випуску 1987р., у яких на базу транзистора VT1 напруга харчування подається з дільника на резисторах R88, R83, а відеосигнал через конденсатор С30 (50 мкФ), рекомендується виконувати регулювання при подачі відеосигналу на вхід модуля кольоровості, що виключає вплив модуля радіоканалу на процес регулювання. Для цього в модулі радіоканалу наймають перемичку X2N1 і подають на контакти 2, 3 з’єднювача X2N2 від комплекс генератора відеосигнал «вертикальних кольорових смуг» 75%-ної насиченості, розмахом 1,1В від рівня "чорного" до рівня синхроімпульсів.

Установка режиму ІС D1 у субмодулі кольоровості СМЦ-2 (А2.1). Осцилограф підключають до контрольної точки XN4 на платі субмодуля кольоровості м обертанням перемінного резистора R4 виставляють режим ІС D1. Таким чином, щоб що спостерігається сигнал був симетричним щодо лінії розгортки осцилографа на кадровій частоті (Рис.3.15).

Рис.3.15. Розташування сигналу щодо лінії розгортки осцилографа

Настроювання контуру високочастотних передспотворень. Осцилограф підключають до контрольної точки XN4 і регулятором розмаху на комплексі-генераторі зменшують амплітуду вхідного сигналу так, щоб не спостерігалося обмеження пакетів сигналів у контрольній точці XN4. Після цього переключають осцилограф на рядкову частоту м обертанням сердечника котушки індуктивності L1 домагаються найменшої амплітуди модуляції пакетів (Рис.3.16).

Рис.3.16. Осцилограми напруг для настроювання контуру високочастотних попередніх спотворень

Настроювання пристрою синхронізації кольору (СКС). Осцилограф підключають до контрольної точки XN5 і настроюють котушку індуктивності L2 на максимальний розмах "Спалахи" у "синьому" рядку (Рис.3.17). Після цього переключають осцилограф на сигнал кадрової частоти: на екрані повинні бути значні імпульси упізнання (Рис.3.17 б). Далі осцилограф підключають до контрольної точки XN6. На екрані повинні бути значні прямокутні імпульси напіврядкової частоти розмахом не менше 3В. (Рис.3.17 в). При необхідності повторюють настроювання котушки L2.

Рис.3.17. Осцилограми напруг для настроювання контуру СКС: а - на рядковій частоті, б - кадровій частоті, у - імпульси напіврядкової частоти

Узгодження ультразвукової лінії затримки ЕТ1. При відключенні комплекс - генератора подають на контрольну точку XN3 сигнал від ВЧХ, а детекторну голівку підключають до контрольної точки XN7. Амплітудно-частотна характеристика повинна бути такий, як показано на рис.3.18. Підстроювання робити сердечником котушки індуктивності L3.

Рис.3.18. АЧХ узгодження лінії затримки

Настроювання детекторів кольорорізнецевих сигналів. До телевізора підключають комплекс-генератор, а щуп осцилографа підключають до контрольної точки XN11. На екрані повинний бути значний сигнал е'r-у (Рис.3.19,а). Якщо ж на екрані осцилографа спостерігається сигнал Е'В-Y (Рис. 3.19, б), то необхідно підбудувати сердечником котушки L2 до появи сигналу Е'R-Y і повторити настроювання узгодження ультразвукової лінії затримки DT1.

Рис.3.19. Осцилограми напруг для підстроювання "нуля"
детекторів R-Y і B-Y: а - детектори R-Y, б - детектори B-Y

Змінним резистором R11 виставляють однакову амплітуду сигналу в двох сусідніх рядках. Сердечником індуктивності L5 підбудовують "нуль" детектора R-Y (див. рис.3.19, а). Підключаємо осцилограф до контрольної точки XN12. На екрані повинний бути значний сигнал Е'_B-Y. Сердечником котушки L6 підбудовують "нуль" детектора B-Y (рис.3.19, б).

Регулювання каналу яскравості. Регулятор "Насиченість" обертають. проти годинної стрілки до щелчка. Осцилограф підключають до контрольної точки XN22, щоб переконатися в наявності сигналу відповідно до осцилограмі (осц.6). При необхідності здійснюють підстроювання резистором R5. Далі підключають осцилограф із дільником 1:10 послідовно до контрольних точок X23N, X24N - виходи каналів R, G, В відповідно і перевіряють рівень складової яскравості вихідних сигналів (розмах повинний бути не менше 100В) (осц.44). При необхідності підбудовують розмах яскравих складових сигналів зммінними резисторами R39, R42, R43 відповідно.

Настроювання режекторного фільтра. Підключають осцилограф до любому з R, G, В виходів (контрольна точка X23N-X25N). Масштаб розгортки осцилографа встановлюють таким, щоб сигнал спостерігався одночасно в інших рядках. Регулятор "Насиченість" повертають проти годинної стрілки до щигля. Обертанням сердечника котушки індуктивності L1 домагаються зниження розмаху пакетів піднесучих в однаковій мірі в обох рядках.

Регулювання балансу білого й устрій ОТЛ. Регулювання може бути здійснена двома засобами: із використанням приладів і без них (візуально).

При регулюванні звикористанням приладів регулятори колірних тонів R2-R4, при їхній наявності в телевізорі, встановлюють у середнє положення. Регулятор "Контрастність" повертають проти годинної стрілки до упора. Регулятор "Насиченість" повертають проти годинної стрілки до клацання. Змінний резистор R20 на модулі рядкової розгортки і регулятор напруги, що прискорює, R9 на платі кінескопа повертають проти годинної стрілки до упора. Осцилограф (із дільником 1:10) підключають до контрольної точки Х26N. Перемінним резистором R52 установлюють рівень опорного імпульсу в каналі "синього" (контрольна точка X26N) рівним 150В. Регулятором "Яскравість" сполучають рівень "чорного" із вершиною опорного імпульсу.

Підключають прилад до установки балансу "білого" («балансометр») відповідно до рис.3.20.

Рис.3.20. Схема вмикання приладів регулювання балансу "білого" РА1-РА3 - мікроамперметри з межею виміру 50 мкА і 500 мкА

При відсутності балансометру можна використовувати трьох мікроамперметри, уключивши їх за схемою, приведеної на рис.3.20. За допомогою змінного резистора R29 (плата кінескопа) установлюють струм у каналі "синього" рівним 10мкА, що відповідає моменту відкривання кінескопа по "синій пушці". Змінними резисторами R51, R53, розташованими на модулі кольору, встановлюють струми 10мкА в каналах "червоного" і "зеленого" відповідно.

Далі регулятор "Контрастність" повертають по годинній стрілка до упора. Струми в кожному каналі при цьому зростають до 330-360мкА, Але обов'язково повинні бути рівними між собою, при необхідності струми в каналах R,G,B вирівнюють за допомогою змінних резисторів R39, R42, R43 відповідно. Після цього повертають регулятор "Яскравість" за годинною стрілкою до упору, а змінний резистор R20 G, B відповідно). Переконуються в наявності яскравості складових вихідних сигналів розмахом не менше 90В (осцилограма 44). При необхідності підбудовують розмах яскравості складових сигналів змінними резисторами R55, R60 відповідно.

Настроювання режекторного фільтра. До контрольної точки XN7 підключають осцилограф і встановлюють масштаб розгортки таким, щоб на його екрані спостерігався одночасно сигнал двох рядків. Регулятором "Насиченість" включають цвіт. Обертанням сердечників котушок L2 і L3 домагаються того, щоб розмахи пакетів піднесучих в обох рядках зменшилися до мінімального значення (при цьому розмахи можуть бути різними).

Модуль кольору МЦ-31 (А2). Перед початком регулювання необхідно ознайомитися з елементами настроювання і регулювання, розташування яких приведено на Рис.3.23.

Рис.3.23. Розташування деталей і органів настроїть на платі модуля кольору МЦ-31

Модуль МЦ-31 установлюють на рамку технологічного (явно справного) телевізора і до нього під’єднюють з’єднювачі Х5, ХЗ, а з’єднювачі Х6 і Х4 із модуля МЦ-31 підключають відповідно до модуля радіоканалу і платі з'єднань ПС (A3). Движки регуляторів напруги, що прискорює, R1 на платі кінескопа від ОТЛ R20 у модулі рядкової розгортки повертають проти годинної стрілки до упора, тобто в положення мінімальної напруги. На вхід телевізора падають сигнал вертикальних кольорових смуг, настроюють на нього і включають АПЧГ. Підключають осцилограф до контуру 1 з’єднювача Х6 і резистором R41 (модуль радіоканалу) виставляють розмах рівня чорного до рівня білого рівним 1,3 В. На контактах Х4 і Х5 перевіряють наявність напруг, що харчують, і керуючих імпульсів, що повинні відповідати значенням, зазначеним на принциповій схемі.

Настроювання фільтра ВЧ корекції ("кльош"). Осцилограф підключають до контрольної точки X8 модуля кольоровості. Регулятори "Яскравість" і "Контрастність" встановлюють у максимальне положення регуляторів "Насиченість" - у положення 3/4 максимального значення.

Обертанням сердечника котушки індуктивності L3 домагаються найменшої різниці між максимальною і мінімальною амплітудою пакетів. Різниця повинна бути не більш 20% щодо максимальної амплітуди за 100% при розмаху пакетів 2 В (див. рис.3.16).

Настроювання фільтра узгодження лінії затримки ЕТ1. Вхід осцилографа підключають до контрольної точки X29N. Обертанням сердечника індуктивності L1 установлюють максимальний розмах пакетів із мінімальною модуляцією. Розмах пакетів повинний, бути не межі 0,45 В.

Настроювання контуру впізнання. Відкритий вхід осцилографа підключають до контрольної точки X9N. Обертанням сердечника котушки L5 домагаються мінімального значення постійної напруги 1...2В. При цьому на виводі 7 ІС D1 повинна бути напруга +7,5В. При вмиканні кольору рівень напруги на виході 7 ІС D1 повинний упасти до нуля. Сигнал напіврядкової частоти на виводі 8 ІС D1 при включеному кольорі має розмах 2В на п'єдесталі 6В, при виключеному кольорі нулю (рис.3.24).

Рис.3.24. Осцилограми напруг для настроювання контуру впізнання

Настроювання нульових точок демодуляторів. Підключають вхід осцилографа до контрольної точки X16N. На його екрані повинний бути значний сигнал Е'_R-Y. Змінним резистором R35 підбудовують нуль детектора (див. рис.3.19,а). Підключивши осцилограф до контрольної точки Xl7N, аналізують сигнал Е'_B-Y. Змінним резистором R36 встановлюють нуль детектора (див. рис.3.19,б).

Настроювання ланцюгів режекції. Підключають вхід осцилографа до контрольної точки X12N. На екрані осцилографа повинні бути значні відеосигналі Е'_R-Y і Е'_B-Y. Обертанням сердечника котушки індуктивності L6 домагаються одночасного придушення несучої на жовтій смузі в "синьому" рядку E'_B-Y і на зеленій і блакитній смугах у "червоному" рядку (рис. 3.25).

Рис.3.25.Осцилограми напруг для настроювання режекторного контуру

Регулювання режимів видеоупідсилювачів. Регулятори "Яскравість", "Контрастність" встановлюють у положення максимального посилення, а регулятор "Насиченість" у положення 3/4 максимального. Регулятором на платі кінескопа A8 зменшують напругу, що прискорює, до мінімуму. Движок перемінного резистора R20 ("обмеження струму променів") у модулі рядкової розгортки повертають проти годинної стрілки до упора. Підключаючи осцилограф із відритим входом до контрольних точок X26N, X27N, X28N, перемінними резисторами R54, R55, R58 регулювання рівня "чорного" виставляють однакові напруги (+125±5)В в даних точках відповідно. Далі осцилограф із відкритим входом підключають до контрольної точки X27N і перемінним резистором R57 у каналі G виставляють розмах сигналу від "білого" до "чорного" таким, як у каналі R6 у точці X28N.

Після цього підключають осцилограф до контрольної точки Х26 і перемінним резистором R53 у каналі У виставляють розмах відеосигналу від "білого" до "чорного" таким, як у каналі R у точці X28N. При необхідності варто відрегулювати рівень "чорного" [(126±5В)]. Матриціювання забезпечується схемою автоматично без регулювання.

Регулювання пристрою ОСП (ОТЛ). Регулятори "Яскравість" і "Контрастність" встановлюють у положення максимального посилення, а регулятор "Насиченість" у положення 3/4 максимального. Регулятором напруги, що прискорює, R9 на платі кінескопа необхідно домогтися видимості вертикальних смуг по всьому екрані (не менше 8 і не більш 9 кольорових смуг). Підключають вольтметр постійного току до висновку 19 ІС D2 і повертають движок резистора R20 у модулі рядкової розгортки по годинній стрілка до положення, коли напруга на висновку 19 ІС D2 починає зменшуватися.

Регулювання балансу "білого". На вхід телевізора подають сигнал "Кольорові смуги" або сигнал іспитової таблиці УЕВТ, регулятором "Насиченість" виключають цвіт. Регулятором "Яскравість" зменшують яскравість так, щоб були значні тільки дві або три вертикальні смуги зліва. Незначним регулюванням рівня "чорного" перемінними резисторами R54-R56 домагаються чорно-білого світіння екрана (без колірного фарбування).

Регулятором "Яскравість" установлюють максимальну яскравість світіння екрана, при цьому повинне зберігатися чорно-біле світіння екрана. При наявності якогось відтінку на самих яскравих смугах незначним регулюванням резисторами R3, R57 необхідно відновити чорно-біле світіння екрана.

Перевірка усталеності колірної синхронізації. На вхід телевізора подають сигнал "кольорові смуги" або сигнал таблиці УЕВТ. Регулятори "яскравість" і "Контрастність" встановлюють у максимальне положення, "Насиченість" у положення 3/4 максимального значення. На екрані кінескопа повинно бути зображення кольорових смуг - білої, жовтої, блакитної, зеленої, пурпурної, червоної, синьої. Виключають і вмикають телевізор декілька разів підряд, спостерігаючи за тим, як відтворюється чи у цвіті і чи правильна послідовність кольорових смуг. Далі регулятором комплекс генератора зменшують розмах відеосигналу "кольорові смуги " до рівня 0,2В і спостерігають за слушністю відтворення кольорових смуг.

Дата добавления: 2015-10-29