Спеціальна література

Тема 3. Класифікація правових систем сучасності

1. 4. Множинність правових систем та необхідність їх класифікації.
2. 5. Критерії класифікації правових систем.
3. 6. Роль різних факторів при класифікації правових систем.
4. 7. Основні підходи до класифікації правових систем.

Тема 4. Романо-германська (континентальна) правова сім'я
1. Загальна характеристика романо-германської правової сім'ї.
2. Географія романо-германської правової сім'ї.
3. Основні етапи становлення романо-германського права. Роль римського права та університетів у формуванні цього типу права.
4. Структура права романо-германської сім'ї.
5. Джерела права в романо-германської правової сім'ї. Місце законодавства в системі джерел континентального права.
6. Романська і німецька правові групи: загальне і особливе.

Тема 5. Англо-американська правова сім'я
1. Особливості англо-американської правової сім'ї.
2. Історично обумовлена специфіка правової системи Англії. Етапи становлення англійського загального права.
3. Походження американського права.
4. Поняття і види джерел англо-американського права.
5. Прецедент і закон в системі англійського загального права й у правовій системі США.
6. Структура англійського загального права і права США: загальні риси й особливості.

Тема 6. Змішані правові системи

1. Змішані правові системи: поняття та особливості
2. Історія становлення скандинавського права.
3. Особливості скандинавського права
4. Уніфікація законодавства скандинавських держав, їх правова співпраця. Джерела скандинавського права.
5. Система скандинавського права.
6. Захист прав споживачів як специфічний інститут скандинавського права.
7. Сучасне скандинавське право.
8. Загальна характеристика латиноамериканського права.
9. Становлення та особливості правових систем держав Латинської Америки. Роль рецепції в розвитку правових систем Латинської Америки.
10. Джерела латиноамериканського права.
11. Система латиноамериканського права.
12. Латиноамериканське право в сучасний період.

Тема 7 Релігійні правові системи
1. Загальна характеристика релігійних правових систем.
2. Основні періоди становлення і розвитку ісламського права.
3. Особливості ісламського права. Джерела і структура ісламського права.
4. Ісламська концепція прав людини.
5. Проблеми поліваріантності класифікації ісламських правових норм.
6. Релігійне коріння індуського права.
7. Відмінні риси, основні джерела та структура індуського права.
8. Індуське право і право сучасної Індії.
9. Характеристика релігійних та національних принципів в іудейському (єврейському) праві.
10. Особливості, основні джерела і структура іудейського права.
11. Іудейське право і право сучасного Ізраїлю.
12. Канонічне право: особливості, джерела та використання в сучасному світі.

Тема 8. Далекосхідна правова сім'я
1. Загальна характеристика далекосхідного права.
2. Історія становлення китайського права. Обмежувальна роль права.
3. Національне право КНР. Джерела права. Специфіка правових навчань правової культури Китаю.
4. Основні етапи розвитку японського права.
5. Специфіка правової системи Японії.
6. Вестернізація правової системи Японії.

Тема 9. Африканське звичайне право
1. Історія становлення африканської правової родини: етапи формування.
2. Еволюція африканського звичаєвого права під впливом основних правових сімей.
3. Джерела звичаєвого права Африки.
4. Основні тенденції розвитку африканського звичаєвого права після придбання державами Африки незалежності.
5. Правові системи сучасних африканських держав.

Тема 10. Пострадянські правові системи.
Місце правової системи України на правовій карті світу
1. Особливості соціалістичного радянського права.
2. Правові системи держав, які виникли на пострадянському просторі як системи перехідного типу права.
3. Класифікація правових систем держав пострадянського простору.
4. Основні риси та ідентифікація правової системи України.
5. Сучасний стан правової системи України та основні тенденції її еволюції.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Спеціальна література

Тема 1.

1. Бигич О.Л. Порівняльне правознавство як самостійна наукова дисципліна // Правова держава. – Вип. 12. – 2001. – С. 594-600.
2. Бигич Е.Л. Сравнительное правоведение: природа и современные взгляды // Ежегодник сравнительного правоведения. – 2001. – С. 66-72.
3. Давид Р. Сравнительное право // Очерки сравнительного права / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1981. – С. 19-36.
4. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. – М., 1999.
5. Дамирли М.А. Право и История: эпистемологические проблемы (Опыт комплексного исследования проблем предмета и структуры историко-правового познания). – СПб., 2002.
6. Дамирли М.А. Теоретико-методологические проблемы сравнительного правоведения: попытка актуализации и некоторые размышления // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. – 2006. – Вып. 3. – С. 47-53.
7. Егоров А.В. Правовая доктрина как объект сравнительного права // Право и политика. – 2004. – № 9. – С. 10-15.
8. Козлов В.А. Проблемы сравнительного правоведения // Правовдение. – 1976. – № 5. – С. 17-24.
9. Кох Х., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведениею – М.: Международные отношения, 2001.
10. Кресін О.В. Порівняльне правознавство: Вітчизняні та зарубіжні спеціалізовані центри дослідження і викладання: Довідник / За ред. В.Н. Денисова. – К., 2005.
11. Лисенко О.М. До питання про природу порівняльного правознавства // Держава і право. – Вип. 7. – К., 2000. – С. 18-23.
12. Малько А.В. Сравнительное правоведение / А.В. Малько, А.Ю. Саломатин. – М.: Норма, 2008.
13. Мартиненко П.Ф. Порівняльне правознавство: онтологічний статус // Вісник Київського університету. Суспільно-політичні науки. – 1991. – Вип. 3. – С. 106-116.
14. Марченко М.Н. Объект и предмет сравнительного права // Вестник Московского государственного университета: Серия 11: Право. – 1999. – № 2. – С. 43-54.
15. Марченко М.Н. Курс сравнительного правоведения. – М.: ООО «Городец-издат», 2002.
16. Новиков В.Д. Обсуждение проблем сравнительного правоведения // Ученные записки Всесоюзного научно-исследовательского института советского законодательства. – М., 1971. – Вып. 24. – С. 196-213.
17. Осакве К. Размышление над природой сравнительного правоведения: наука или метод? // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перпективи розвитку. – 2006. – С. 16-21.
18. Осакве К. Размышление о природе сравнительного правоведения: некоторые теоретические вопросы // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. – 2006. – Вып. 3. – С. 54-71.
19. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и Особенная части: Учеб.-практ. пособие. – 2-ое изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2002.
20. Рейнстайн М. Предмет и задачи сравнительного правоведения // Очерки сравнительного права / Отв. ред В.А. Туманов. – М., 1981. – С. 87-103.
21. Сабо И. Теоретические проблемы сравнительного правоведения / Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 54-75.
22. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности). – Учебник / Под редакторши В.А. Туманова. – М., 2000.
23. Тилле А.А. Социалистическое сравнительное правоведение. – М.: Юридическая литература, 1975.
24. Тилле А.А. Швеков Г.В. Сравнительный метод в юридических дисциплинах. – М.: «Высшая школа», 1978.
25. Тихомиров А.Д. Юридическая компаративистика: философские, теоретические и методологические проблемы. – К., 2005.
26. Тихомиров Ю. О теории сравнительного правоведения // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перпективи розвитку: Зб. наук. статей. – К., 2006. – С. 50-62.
27. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. – М., 1996.
28. Тихомиров Ю.А. Проблемы сравнительного законоведения // Государство и право. – 1993. – № 8. – С. 43-51.
29. Цвайгерт К. Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2 т. – М.: Международные отношения, 1998. – Т. 1.: Основы.
30. Черноков А.Э. Введение в сравнительное правоведение: Учебное пособие. – Спб.: ИВЭСЭП, Знание, 2004.
31. Bogdan M. Comparative law. – Kluwer, 1994.
32. Gutteridge H.C. Comparative law: Introduction to the comparative method of legal study and research. – L.: Cambridge, 1971.
33. Hall J. Comparative law and social theory. Baton Rouge: Louisiana state university press, 1963.

Тема 2.

1. Дамирли М.А. Система науки гражданского права и проблемы ее компаративистской составляющей (критический анализ) // Часопис цивілістики. – 2006. – Вип. 3. – С. 21-30.
2. Дамірлі М.А. Порівняльне правознавство і порівняльне релігієзнавство: питання співвідношення і взаємодії // Право, держава, духовність: шляхи розвитку та взаємодії. – О.: «Фенікс». – 2006. – С. 72-75.
3. Европейское право. Учебник для вузов / Под общ. Ред. Л. М. Энтина. – М.: Изд-во НОРМА, 2000.
4. Кашкин С.Ю. Введение в право Европейского Союза. Учебное пособие / Под. ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Изд-во Эксмо, 2005.
5. Ковалевский М. Сравнительная история религий как предмет преподавания // Вестник Европы. – 1909. – № 8. – С. 843-851.
6. Малиновский А.А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права.– М.: Междунар. отношения, 2002.
7. Марченко М.Н. Курс сравнительного правоведения. – М.: ООО «Городец-издат», 2002.
8. Нерсесянц В.С. Сравнительное правоведение в системе юриспруденции // Государство и право. – 2001. – № 6. – С. 5-15.
9. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и Особенная части: Учеб.-практ. пособие. – 2-ое изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2002.
10. Очерки сравнительного права / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1981.
11. Порівняльне правознавство у системі юридичних наук: проблеми методології / Кресін О.В. (керівник авт. кол.) та ін. – К., 2006.
12. Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978.
13. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. – М., 1996.
14. Цвайгерт К. Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2 т. – М.: Международные отношения, 1998. – Т. 1.: Основы.
15. Сравнительное конституционное право: Учебное пособие / Отв. ред. В.Е. Чиркин. – М.: Международные отношения, 2002.
16. Чиркин В.Е. Сравнительное правоведение и сравнительное государствоведение: взаимосвязи, общее, особенное // Ежегодник сравнительного правоведения, 2001. – М.: Норма, 2002. – С. 31- 37.
17. Шаповал В.В. Сравнительное конституционное право. – К.: ИД «Княгиня Ольга», 2007.

Тема 3.

1. Арановский К.В. В преддверии сравнительного правоведения // Правоведение. – 1998. – № 2. – С. 58-63.
2. Бойцова Л.В. Будущее сравнительного права: возможности двадцать первого века // Юридический мир. – 2002. – №4. –C. 17-25.
3. Графский В.Г. Опыт сравнительно-исторических исследований права в СССР в 20-е – 30-е годы // Проблемы сравнительного правоведения. – М.: Институт государства и права АН СССР, 1981. – С. 80-95.
4. Дамирли М.А. Западноевропейское сравнительное правоведение на рубеже 60-70-х гг. XIX ст.: опыт критического анализа Н.К. Реннен-кампфа // Наукові праці ОНЮА. – Т. V. – О, 2006. – С. 276-284.
5. Дамирли М.А. Сравнительное правоведение в научно-правовых традициях Украины (досоветский период) // Вісник Луганського держав-ного університету внутрішніх справ: Спец. вип.: Ідея права і держави. У 3-х ч. (Зб. ст.). – Луганськ, 2007. – Ч. 2. – С. 3-19.
6. Дамирли М.А. Сравнительное правоведение: взгляды Ф.В. Та-рановского // Актуальні проблеми держави і права. Зб. наук. праць. – О., 2004. – Вип. 22. – С. 130-134.
7. Дамирли М.А. Сравнительно-правовая наука в Украине: Теоретико-методологические традиции (XIX – начало XX вв.): Научно-учебное издание. – О.: Фенікс, 2007.
8. Иванишев Н.Д. О плате за убийство в древнем русском и других славянских законодательствах в сравнении с германскою вирою // Сочинения Н.Д. Иванишева. – К., 1876. – С. 5-81.
9. Кистяковский А.Ф. Адвокатура во Франции, Англии и Германии // Журнал Министерства юстиции. – 1863. – № 8.
10. Ковалевский М. Законодательные заимствования и приспособления // Вестник Европы. – 1912. – № 5.– С. 47-72.
11. Ковалевский М. Историко-сравнительный метод в юриспруденции и приемы изучения истории права. – М., 1880.
12. Ковалевский М. Социология и сравнительная история права. – М., 1902.
13. Ковалевский М.М. Сравнительно-историческое правоведение и его отношение к социологии. Методы сравнительного изучения права // Сборник по общественно-юридическим наукам / Под ред. Ю.С. Гам-барова. – СПб., 1899. – Вып. 1. – С. 1-29.
14. Козюбра О.М. Історія розвитку порівняльного правознавства в Україні // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Вип. 22 (ч. II). – К., 2000. – С. 114-122.
15. Константинеску Л.-Ж. Развитие сравнительного правоведения // Очерки сравнительного права (Сборник) / Сост., пер. и вступ. ст. В.А. Ту-манова. – М., 1981. – С. 104-152.
16. Крашенникова Н.А. Очерки западных компаративистов // Вестник Московского государственного университета. – 1980. - № 2. – С. 97-98.
17. Кресін О. Розвиток методології порівняльного правознавства: історичний аспект // Право України. – 2006. – № 2. – С. 128-130.
18. Леонтович Ф.И. О значении верви по Русской Правде и Полицкому Статуту сравнительно с Задругою Юго-Западных славян // Журнал Министерства просвещения. – 1867. – Т. 2. – С. 1-20.
19. Максимейко Н. Сравнительное изучение истории права // Записки императорского Харьковского университета. 1898 г. – Кн. 1. – Х., 1898. – С. 1-14.
20. Неволин К. Энциклопедия законоведения. – Т. I. Введение в энциклопедию законоведения, общая часть ее и первая половина особенной части. – К., 1839.
21. Неволин К. Энциклопедия законоведения. – Т. II. Вторая половина особенной части. – К., 1840.
22. Нода И. Сравнительное правоведение в Японии: прошлое и настоящее // Очерки сравнительного права / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1981. – С. 229-255.
23. Рабінович П. Історія вітчизняного загальнотеоретичного правознавства: до реконструкції джерел // Право України. – 2003. – № 11. – С. 176-177.
24. Ренненкампф Н. О современной обработке сравнительного правоведения // Заря. – 1869. – Кн. 3. – Отд. II. – С. 177-190.
25. Романович-Славатинский А.В. Система русского государственного права в его историко-догматическом развитии, сравнительно с государственным правом Западной Европы. – Ч. 1. – К., 1886.
26. Скрипилев Е.А. Историко-сравнительный метод в правоведении России второй половины XIX – начала XX в. // Методология историко-правовых исследований (Сб. ст.).– М., 1980. – С. 17-29.
27. Тарановский Ф.В. Сравнительное правоведение в конце XIX в. – Варшава, 1902.
28. Тилле А.А., Файзиев М.М. Из истории сравнительного правоведения // Общественные науки в Узбекистане. – 1970. - № 5. – С. 38-45.
29. Туманов В.А. О развитии сравнительного правоведения // Советское государство и право. – 1982. – № 11. – С. 41-49.
30. Усенко І.Б. Юридична біографістика: проблеми становлення нового напряму наукових досліджень: Наукова доповідь. – К., 2002.
31. Pound R. Comparative law in space and time // American journal of comparative law. – 1995. – № 4.

Тема 4.

1. Ансель М. Методологические проблемы сравнительного права // Очерки сравнительного права / Отв. ред. В.А. Туманов. – М., 1981. – С. 72-78.
2. Бехруз Х. Основы цивилизационного подхода в сравнительном правоведении. – О.: Фенікс, 2007.
3. Боруцка-Арцтова М. Методологические проблемы сравнительных исследований в правовых и иных общественных науках // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 127-141.
4. Вопросы применения сравнительного метода в исследованиях истории государства и права / Под ред. Хамза Г., Каллаи И. – Будапешт, 1977.
5. Врублевски Е. Методологические проблемы сравнительного анализа правовых систем // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 142-155.
6. Врублевски Е. Проблема несравнимости в правовой компаративистике // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 156-171.
7. Дамирли М.А. Теоретико-методологические проблемы сравнительного правоведения: попытка актуализации и некоторые размышления //Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. – 2006. – Вып. 3. – С. 47-53.
8. Егоров А.В. Сравнительно-правовой метод и установление содержания иностранного права //Журнал российского права. – 2005. – № 8. – С. 109-114.
9. Зивс С.Л. О методе сравнительного исследования в науке о государстве и праве // Советское государство и право. – 1964. – № 3. – С. 23-35.
10. Иванов В.В. Сравнительно-исторический метод. Соотношение истории и современности как методологическая проблема. – М.: «Наука», 1973.
11. Имбер Ж. Исторический метод в сравнительном правоведении // Проблемы сравнительного правоведения. – М., 1981. – С. 72-80.
12. Казимирчук В.П. Право и методы его изучения. – М.: Юридическая литература, 1965.
13. Каленски П. Методы социологического исследования в сравнительном правоведении // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 236-246.
14. Калинин С.А. О методологии изложения эволюции сущности права // Право и политика. – 2003. – № 11. – С. 4-12.
15. Ковалевский М.М. Историко-сравнительный метод в юриспруденции и приемы изучения истории права. – М.: Типография Ф.Б. Миллера, 1880.
16. Краснянский В.Э. Элементы сравнительно-юридического метода // Правоведение. – 1970. – № 3. – С. 25-31.
17. Крывцова И.С. Развитие методологии сравнительного правоведения под воздействием идей синергетической парадигмы // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку (Сбірн. наук. стат.) / За ред. Ю.С. Шемшученка, О.В. Кресіна. – К., 2006. – С.160-166.
18. Крывцова И.С. Эвристическая ценность идей синергетики в сравнительно-правовом познании // Міжнародний науковий журнал «Порівняльно-правові дослідження». – 2007. – № 1-2. – С. 71-75.
19. Кривцова І.С. Прогнозування еволюції правових систем в контексті синергетики: деякі теоретико-методологічні проблеми // Південноукраїнський правовий часопис. – 2007. – № 2. – С. 86-89.
20. Лукич Р. Методология права/ Под ред. Д.А. Керимова. – М.: Прогресс, 1981.
21. Масленников М.М. Методологическое значение сравнения в научном познании. – Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1968.
22. Махненко А.Х. О методе сравнительного правоведения в исследовании и преподавании государства и права зарубежных стан // Известия вузов. Серия: Правоведение. – 1967. – № 1. – С. 95-103.
23. Методологические проблемы общественных наук: Сборник научных трудов / Под ред. Козюбры Н.И. – К.: Наукова думка, 1985.
24. Методологические проблемы юридической науки. – К.: Наукова думка, 1990.
25. Мицкевич Л.А. Синергетические основы метода правового сравнения // Ежегодник сравнительного правоведения, 2001. – М.: Норма, 2002. – С. 58-65.
26. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и Особенная части: Учеб.-практ. пособие. – 2-ое изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2002.
27. Петери З. Задачи и методы сравнительного правоведения // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 76-90.
28. Попеску С. Цели и методы сравнения в праве // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 203-210.
29. Проблемы методологии и методики правоведения. – М.: «Мысль», 1974.
30. Саидов А.Х. О сравнимости современных разнотиповых правовых систем // Советское государство и право. – 1984. - № 1. – С. 126-130.
31. Сталев Ж. Сравнительный метод в социалистической правовой науке // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 15-53.
32. Сырых В.М. Метод правовой науки: основные элементы, структуры. – М., 1980.
33. Тилле А.А. Швеков Г.В. Сравнительный метод в юридических дисциплинах. – М.: «Высшая школа», 1978.
34. Тихомиров А.Д. Юридическая компаративистика. Философские, теоретические и методологические проблемы. – К., 2005.
35. Эминеску И. К вопросу о сравнимости различных правовых систем // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 172-202.

Тема 5.

1. Багадій М. Поняття та елементи правової системи // Право України. – 2004. – №12. – С. 32-36.
2. Бехруз Х. Типология правовых систем современности (критерии классификации правовых систем) // Актуальные проблемы государства и права: Зб. наук. праць. – Вип. 12. – Одесса, 2002.
3. Буткевич В.Г. Соотношение внутригосударственного и международного права. – К.: Вища школа, 1981.
4. Ведерникова О.Н. Современные уголовно-правовые системы: типы, модели, характеристика // Государство и право. – 2004. – №1. – С. 68-76.
5. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. – К.: Вища школа, 1980.
6. Гаврилов В.В. Предпосылки взаимодействия международной и национальной правовых систем // Право и политика. – 2004. – № 9. – С. 76-82.
7. Гаврилов В.В. Развитие концепции правовой системы в зарубежной правовой доктрине второй половины XX- начала XXI века // Московский журнал международного права. – 2004. – № 4. – С. 19-35.
8. Гармонізація права і розвиток демократії у перехідний період // Українсько-європейський журнал міжнародного та порівняльного права. – 2000. – Т.1, Вип. 1. – С. 1-4.
9. Джебрин Дж. Дж. Имплементация норм международного права во внутригосударственном законодательстве (на примере арабских стран): Автореф. к.ю.н. – К., 1984.
10. Диас-Мелиан де Ханиш М.В. Основы и природа правовой интеграции // Правоведение. – 2001. - № 6. – С. 173-178.
11. Зайчук О. Середовище права та формування правових систем сучасності // Право України. – 2003. – №12. – С. 37-40.
12. Иванов Г.И. Социальная сущность теорий конвергенции. – М.: Политиздат, 1975.
13. Іванченко О. Огляд зарубіжних правових доктрин концепції правової системи у другій половині XX ст. // Актуальні проблеми європейської інтеграції. – Вип. 3. – 2008. – С. 61-68.
14. Кибальник А.Г. Тенденции развития мировых уголовно-правовых систем // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2007. – № 2. – С. 212-222.
15. Кнапп В. Крупные системы права в современном мире // Сравнительное правоведение: Сб. статей. – М., 1978. – С. 211-235.
16. Краснянский В.Э. Классификация правовых систем // Известия вузов. Серия: Правоведение. – 1969. – № 5. –С. 41-46.
17. Кухарчук Г.В. Некоторые теоретико-методологические вопросы исследования понятия правовой системы // Правоведение. – 1998. – № 2. – С. 46-50.
18. Лейст О.Э. Сущность и исторические типы права // Вестник Московского государственного университета. Серия 11: Право. – 1992. – № 1. – С. 3-12.
19. Маркова-Мурашова С.А. Правовая система: проблемные аспекты эволюции // История государства и права. – 2007. – № 8. – С. 2-3.
20. Мироненко А.Н. Сущность, типы и формы права. - Николаев, 1970.
21. Мукиенко И.Н. Типология современных правовых систем: критерии и сравнительная характеристика // История государства и права. – 2007. – № 3. – С. 36-38.
22. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002.
23. Осакве К. Типология современного российского права на фоне правовой карты мира // Государство и право. – 2001. – № 4. – С. 2-22.
24. Правовые системы современности. Глобализация. Демократизм. Развитие / В.С. Журавский, О.В. Зайчук, О.Л. Копиленко, Н.М. Онищенко. – К., 2003.
25. Правовые системы стран мира. Энциклопедийный справочник / Отв. ред. Сухарев А.Я. – М.: Норма, 2001.
26. Рожкова Л.П. Принципы и методы типологии государства и права. – Саратов, 1985.
27. Сорокин В.В К понятию правовой системы // Известия высших учебных заведений: Правоведение. – 2003. – № 2. – C. 4-14.
28. Стойко Н.Г. Типологическое изучение английского, германского, французского и российского уголовного процесса // Известия вузов. Правоведение. – 2005. – № 3. – С. 118-129.
29. Супотаев Н.А. Опыт классификации правовых систем освободившихся стран // Советское государство и право. – 1988. – № 12. – С. 31-37.
30. Тихомиров Ю.А. Право: национальное, международное, сравнительное // Ежегодник Российского права 1999. – 2000. – С. 192-202.

Тема 6.

1. Абдулхакова Е.М. Фидуций в романо-германском праве //Международное публичное и частное право. – 2004. – № 1. – С. 38-39.
2. Берман Г.Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Изд-во МГУ, 1998.
3. Василецький В.Ю. Проблеми співвідношення нормативно-правових і прецедентно-правових засад в англосаксонській та романо-германській правових системах // Держава і право: Юридичні і політичні науки. – 2007. – Вип. 35. – С. 100-104.
4. Вересова Н.А. Конституционный прецедент в странах романо-германской группы права // Власть. – 2006. – № 11. – С. 77-79.
5. Вишневский А.А. Каноническое право в Западной Европе. – М.: РУДЕН, 1994.
6. Власова Г.Б. Возрастание значения судебной практики в системе источников романо-германской правовой семьи // Юристъ - правоведъ. – 2008. – № 4. – С. 77-80.
7. Голландская правовая культура. – М., 1998.
8. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. – М., 1999.
9. Жалинский А. Рерихт А. Введение в немецкое право. – М.: Спарк, 2001.
10. Задорожний Ю. Роль римського права у контексті формування правової доктрини в країнах романо-германської правової сім'ї // Право України. - 2006. – № 11. – С. 41-44.
11. Задорожний Ю.А. Римське право – доктринальна першооснова права та юридичної науки в країнах романо-германської правової сім'ї та Україні: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.01. – К., 2008.
12. Колесникова С.Г. О проникновении института доверительной собственности (траста) в систему романо-германского права // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2007. – № 5. – С. 29-40.
13. Марченко М.Н. Вторичные источники романо-германского права: прецедент, доктрина // Вестник МГУ. – Сэр. 11: Право. – 2000. – № 4. – С. 52-63.
14. Марченко М.Н. Источники романо-германского права: понятие, виды, классификация // Вестник МГУ. – Сэр. 11: Право. – 2000. – № 2. – С. 14-28.
15. Марченко М.Н. Обычай в системе источников романо-германского права // Вестник Московского университета / Сер. 11: Право. – 2000. – №5. – C. 37-53.
16. Марченко М.Н. Отличительные особенности романо-германского права // Вестник МГУ. – Сэр. 11: Право. – 2000. – № 1. – С. 26-42.
17. Марченко М.Н. Сочетание в правовой системе Евросоюза элементов романо-германского и англо-саксонского права (общие черты и отличия) // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. – 2008. – № 3. – С. 24-31.
18. Моддерман В. Рецепция римского права. – СПб., 1888.
19. Муромцев С.А. Рецепция римского права на Западе. – М., 1886.
20. Погребняк С. Вплив судової практики на юридчні акти в романо-германській правовій сім'ї // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – №4. – С. 92-99.
21. Подольская Н.А. Прецедент как источник права в романо-германской правовой семье // Вестник Московского университета. Серия 11: Право. – 1999. – № 6. – С. 80-88.
22. Правовая система Нидерландов. – М.: Изд-во Зерцало, 1998.
23. Талапина Э. Восемь мифов о французском праве. И к ним восемь "но" // Закон. – 2003. – №6. – C. 105-108.
24. Харитонова О.І, Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи. Основи порівняльного правознавства: Європейські традиції. Видання друге, доповнене. – Х.: «Одіссей», 2006.
25. Цвайгерт К. Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2 т. – М., 1998. – Т. 1.: Основы.
26. Чекин А.Н. Правовая культура на примере стран романо-германской и англосаксонской правовых семей // История государства и права. – 2006. – № 10. – С. 37-39.

Тема 7.

1. Арчер П. Английская судебная система. – М.: Проспект, 1959.
2. Берном У. Правовая система Соединенных Штатов Америки. – М., 2006.
3. Боботов С. В., Жигачев И. Ю. Введение в правовую систем США. – М., 1977.
4. Богдановская И.Ю. Прецедентное право. – М., 1993.
5. Богдановская И.Ю. Систематизация английских законов: консолидация против кодификации // Советское государство и право. – 1986. - № 2. – С. 98-103.
6. Богдановская И.Ю. Судебный прецедент как категория «общего права» // Право и политика. – 2002. – №7. – C. 18-23.
7. Василецький В.Ю. Проблеми співвідношення нормативно-правових і прецедентно-правових засад в англосаксонській та романо-германській правових системах // Держава і право: Юридичні і політичні науки. – 2007. – Вип. 35. – С. 100-104.
8. Гаврилов В.В. Место и роль международного права в правовой системе Великобритании // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2008. – № 4. – С. 209-217.
9. Гук П.А. Судебная практика как источник права // Правовая политика и правовая жизнь. – 2002. – № 3. – С. 70-76.
10. Давид Р., Жоффре-спинози К. Основные правовые системы современности. – М., 1999.
11. Дженкинс Э. Английское право. Источники права. Судопро-изводство. – М., 1947.
12. Есаков Г.А. Уголовно-правовая семья общего права: «дочерние» правопорядки // Политика и общество. – 2007. – № 6. – С. 22-28.
13. Корецкий В.М. Очерки англо-американской доктрины и практики международного частного права. – М.: Юриздат, 1948.
14. Косарев А.И. Англосаксонская и романо-германская формы буржуазного права. – Калинин, 1977.
15. Кросс Р. Прецедент в английском праве / Под ред. Решетникова Ф.М.. – М.: Юридическая литература, 1985.
16. Кучин М.В. Судебный прецедент в системе общего и континентального права // Российский юридический журнал. – 2006. – № 2. – С. 61-74.
17. Лафитский В.И. Основы конституционного строя в США. – М.: Норма, 1998.
18. Малишев Б.В. Винятки з англійської доктрини обов'язковості судового прецеденту // Держава і право: Юридичні і політичні науки. – 2001. – Вип. 11. – C. 23-28.
19. Малишев Б.В. Прецедентна норма англійського права (теоретичні аспекти) //Держава і право: Юридичні і політичні науки. – 2001. – Вип. 10. – C. 47-53.
20. Малишев Б.В. Судовий прецедент і зловживання судовою владою: досвід правової системи Англії // Держава і право: Юридичні і політичні науки. – 2005. – Вип. 27. – С. 25-29.
21. Малишев Б.В. Судовий прецедент у правовій системі Англії: Монографія. – К.:Праксіс, 2008.
22. Меленко С.Г. Роль консолідації в системі прецедентного права (на прикладі Великобританії) // Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. – 1999. – Вип. 48. – C. 56-59.
23. Петрова Е.А. Основные исторические этапы развития американского права // История государства и права. – 2006. – № 5. – С. 35-38.
24. Погребняк С. Вплив судової практики на юридичні акти в англо-американському праві // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 2. – С.24-34.
25. Романов А.К. Правовая система Англии: Учеб. пособ. – М., 2000.
26. Суслопарова Ю.В. Предпосылки становления английской правовой традиции как структурного элемента правовой традиции Запада (цивилизационный подход) // Политика и общество. – 2007. – № 8. – С. 24-28.
27. Фридмен Л. Введение в американское право. – М., 1993.
28. Цвайгерт К. Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2 т. – М., 1998. – Т. 1.: Основы.
29. Шумилов В. М. Правовая система США. – М., 2003.

Тема 8.

1. Барселла М. Уроки иудаизма: ценности, традиции, эпизоды. – Иерусалим: Амана, 1989.
2. Берман Г.Дж. Вера и закон: примерение права и религии. – М.: Ad Marginem, 1999.
3. фан ден Берг Л.В.С. Основные начала мусульманского права согласно учению имамов абу Ханифы и Шафии. – СПб.: изд. В. Гиргаса, 1882.
4. Бехруз Х. Исламские традиции права: Монография. – Одесса: Юридическая литература, 2006.
5. Вовк Д.О. Право і релігія: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.01. – Х., 2008.
6. Володина Н.В. Иудейская государственно-правовая система // Современное право. – 2006. – № 11. – С. 111-114.
7. Володина Н.В. Иудейская государственно-правовая система // Современное право. – 2006. – № 12. – С. 106-110.
8. Воробьев В.П. Израиль: государство и религия //Московский журнал международного права. – 2002. – №4. – C. 133-160.
9. Воробьев В.П. Государство Израиль: вопросы идентичности // Московский журнал международного права. – 2001. – №4. – C.117-142.
10. Воробьева Е.В. Конституционно-правовые и политические институты Государства Израиль // Московский журнал международного права. – 2007. – № 4. – С. 195-215.
11. Гельфенбуйм, И. Судоустройство Государства Израиль // Российская юстиция. – 2002. – № 3. – C. 63-65.
12. Головащенко С. Право в Ветхом Завете // Религия и право. – 2000. – №4. – C.20-23.
13. Горохов С. Индуизм, общество, государство // Азия и Африка сегодня. – 1999. – № 12. – С. 13-19.
14. Гречанюк С.В. Проблеми застосування мусульманського права // Держава і право: Юридичні і політичні науки. – 2005. – Вип. 28. – С. 135-141.
15. Гусева Н. Индуизм. – М., 1977.
16. Дамирли, М.А. Порівняльне правознавство і порівняльне релігієзнавство: питання співвідношення і взаємодії // Право, держава, духовність: шляхи розвитку та взаємодії. – О.: «Фенікс». – 2006. – С. 72-75.
17. Джероза Л. Каноническое право. – М., 1996.
18. Жданов Н.В. Исламская концепция миропорядка. – М: «Международ. отношения», 2003.
19. Ислам: проблемы идеологии, права, политики и экономики: Сборник статей. – М.: Наука, 1985.
20. Керимов Г.М. Шариат и его социальная сущность. – М.: Наука, 1978.
21. Козлов Т.Л. Религиозная правовая традиция. Иудейское право // Юридические науки. – 2008. – № 2. – С. 14-20.
22. Крашенинникова Н.А. Индусское право. История и современность. – М.: Моск. ун-т, 1982.
23. Крылов Д.А. Каббала, Шехина и София: общее и особенное // Личность. Культура. Общество. – 2007. – № 2. – С. 240-249.
24. Львова О.Л. Місце прав людини в мусульманському праві // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 3. – С. 26-32.
25. Марченко М.Н. Иудейское право и его основные особенности // Вестник Московского университета. – 2000. – № 6. – C. 49-66.
26. Марченко М.Н. Основные источники иудейского права // Вестник Московского университета / Сер. 11: Право. – 2001. – № 2. – C. 36-47.
27. Марченко М.Н. Основные формы взаимосвязи и взаимодействия иудейского религиозного права с израильским светским правом в процессе разрешения общих проблем // Вестник Московского университета. – 2001. – № 4. – C. 63-78.
28. Менахем Э. Еврейское право. – Т. 1. История, источники, принципы. – Иерусалим: б-ка Алия, 1991.
29. Міма І.В. Визначення поняття, змісту та місця канонів у системі релігійних норм // Правова держава. – 2006. – Вип. 17. – С. 407-415.
30. Міма І.В. Особливості вивчення місця релігійних норм у правовій системі // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 3. – С. 57-63.
31. Рабінович С. Концепція прав людини у сучасному католіцизмі: загальнотеоретична характеристика // Юридична Україна. – 2004. – № 2. – С. 13-22.
32. Сигалов К.Е. Религиозное бытие права // Юридический мир. – 2008. – № 7. – С. 71-74.
33. Сигалов М.К. Целеустановки логики правосознания иудейского права // История государства и права. – 2006. – № 9. – С. 39-41.
34. Стависский П. Будет ли в Израиле Конституция и Конституционный Суд? // Юридический вестник. – 2002. – № 4. – C. 131-136.
35. Сухов А. Иудаизм и християнство. – Одесса, 1925.
36. Сюкияйнен Л.Р. Мусульманское право: вопросы теории и практики. – М.: Наука, 1986.
37. Сюкияйнен Л.Р. Шариат и мусульманко-правовая культура. – М., 1997.
38. Телушкин Р. Еврейский мир. Важнейшие знания о еврейском народе, его истории и религии. – М., 1998.
39. Хайдарова М.С. Основные направления и школы мусульманского права // Мусульманское право. – М., 1984. – С. 38-48.
40. Чичнева Е.А. Взаимосвязь права и религии в сравнительных исследованиях российского и западного права // Философские науки. – 2003. – № 1. – C. 125-136.
41. Шестаков Л.Н. Ислам и права человека // Вестник МГУ. – Сер. Право. – 1997. – № 5. – С. 60-74.
42. Элон М. Еврейское право. – СПб.: Юрид. центр пресс, 2002.

Тема 9.

1. Анисимцев Н.В. Правовая система Японии // Юридический мир. – 2003. – № 6. – С. 38-42.
2. Богуславский М. М. Проблемы международного частного права в законодательстве и договорно-правовой практике КНР // Советское государство и право. – № 3. – 1987. – С.101-109.
3. Воробьев М. В. Японский кодекс «Тайхо Ёро рё» и право раннего Средневековья. – М., 1990.
4. Гудошников Л. М. Восстановление и развитие законодательства КНР в процессе реформ // Журнал российского права. – № 2. – 2002. – С. 128-136.
5. Двигай Тай-хун. Правовая система КНР. – М., 1993.
6. Дудченко В.В. Місце і роль звичаїв у правовій культурі Японії // Митна справа (Митний комплект). – 2007. – № 5. – С. 64-67.
7. Еремин В.Н. К вопросу о типологической характеристике современного японского права // Советское государство и право. – 1977. – № 3. – С. 101-104.
8. Имамов Э.З. К характеристике правосознания и права КНР // Советское государство и право. – 1988. – № 4. – С. 107-111.
9. Инако Цунэо. Современное право Японии. – М.: Прогресс, 1981.
10. Куманин Е.В. Китайское право в условиях реформ // Советское государство и право. – № 9. – 1988. – С. 91-99.
11. Куманин Е.В. Юридическая политика и правовая система Китайской Народной Республики. – М., 1990.
12. Митина Т. Обеспечение правопорядка в Китае // Профессионал. – 2004. – № 4. – С.40-41.
13. Молодякова Э. Япония: законодательная база трудовых отношений // Трудовое право. – 2001. – № 2. – C. 68-71.
14. Пащенко Е.Г. Экономическая реформа в КНР и гражданское право. – М., 1997.
15. Пиляева В.В. Гражданское и торговое право Японии. – М., 2001.
16. Поляков А.С. Японское право: аксиологические аспекты // Актуальні проблеми держави і права. – 2008. – Вип. 40. – С. 197-202.
17. Радуль-Затуловский Я.Б. Конфуцианство и его распростра-нение в Японии. – М., 1947.
18. Современное право Китайской Народной Республики. – М., 1985.
19. Юй Лимэй. Законодательство КНР и Пакты о правах человека // Юрист-международник. – 2004. – № 1. – С. 52-55.

Тема 10.

1. Валеев Д.Ж. Обычное право и начальные этапы его генезиса // Правоведение. – № 6. – 1974. – С. 71-78.
2. Денисов В.Н. Системы права развивающихся стран: Становление и развитие национальных систем права стран Африки, освободившихся от британского колонизма / Отв. ред. Корецкий В.М. – К.: Наукова думка, 1978.
3. Жидков О. А. История государства и права стран Латинской Америки. – М, 1967.
4. Кочакова Н. Б. Традиционные институты управления и власти (по материалам Нигерии и Западной Африки). – М., 1993.
5. Лихачев В.А. Уголовное право в освободившихся странах сравнительные исследования). – М., 1988.
6. Максименко Л.Н. Мексика: тенденции экономического и социально-политического развития. – М., 1983.
7. Мельников Е.Н. Развитие форм правления стран капиталистической ориентации Африки (на примере бывших французских колоний) // Советское государство и право. – 1984. – № 9. – С. 105-109.
8. Муромцев Г.И. Источники права в развивающихся странах Азии и Африки: система и влияние традиций. – М., 1987.
9. Муромцев Г.И. Мусульманское право и правовые системы государств Африки, избравших не капиталистический путь развития // Известия вузов. Серия: Правоведение. – 1968. – № 3. – С. 135-138.
10. Муромцев Г.И. О некоторых особенностях традиционного права в развивающихся странах Азии и Африки // Советское государство и право. – 1989. – № 6. – С. 95-102.
11. Орлов А. Г. Законодательные органы стран Латинской Америки. – М., 1998.
12. Право в независимых странах Африки: становление и развитие / Отв. ред. Р. А. Ульяновский. – М., 1969.
13. Синицина И.Е. Обычай и обычное право в современной Африке. История изучения, кодексы обычного права. – М.: Наука, 1978.
14. Строганов А. И. Новейшая история стран Латинской Америки. – М., 1995.
15. Супатаев М.А. Право в странах Восточной Африки. – М., 1984.
16. Супатаев М.А. Право современной Африки. – М., 1988.
17. Тарвердова Е.А. Распространение ислама в Западной Африке. – М., 1967.
18. Тимофеева Н. Г. Становление и развитие правовой системы Мексики // Правоведение. – № 2. – 1992. – С. 79-83.
19. Тихонов А.А. Система источников права в буржуазных странах Латинской Америки // Источники права. – М., 1985.
20. Чиркин В.Е. Закон как источник права в развивающихся странах // Источники праваю – М.: Наука, 1985. – С. 5-28.
21. Штатина М. А. Возникновение и развитие административного права в странах Латинской Африки // Правоведение. – №1. – 2000. – С. 27-38.
22. Baade H.W., ed. African law. New law for new nations. – N.Y.: Oceana publications, 1963.
23. Daniels W.C. Ekow. The common law in West Africa. – L.: Butterworth & Co. – 1964.
24. East African law today. A report of a discussion.: – L. Stevens, 1966.

Тема 11.

1. Беляневич В.Е. Прецедентність судової практики: деякі аспекти дослідження проблеми // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 11. – С. 73-81.
2. Гладких В.М. К вопросу об интеграции российской правовой системы в семью континентального (романо-германского) права // История государства и права. – 2006. – № 10. – С. 43-44.
3. Гук П.А. Судебный прецедент в национальных правовых системах: зарубежный и российский опыт // Современное право. – 2006. – № 1. – С. 33-39.
4. Егоров О. Поривняльне правоведение о некоторых особенностях дальнейшего развития украинской правовой системы // Право Украины. – 1992. – № 3. – С. 31-33.
5. Кондратенко Ю.В. Перспективи приєднання правової системи України до романо-германської правової сім'ї // Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави. – 2004. – С. 106-107
6. Лаврів З.М. Прецедент у європейському та вітчизняному праві // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 2. – С. 257-261.
7. Марченко М.Н. Является ли судебная практика источником российского права? // Ежегодник Российского права 2000. – 2001. – С. 32-41.
8. Мірошніченко М. Методологічні передумови класифікації правової системи України // Право України. – 2003. – № 11. – С. 33-36.
9. Оборотов Ю.Н. Правовая система Украины и евразийская правовая семья //Актуальні проблеми політики. – 2000. – Вип.9. – C. 36-42.
10. Погорилко В., Малишко М. Правова система – система права – система законодательства суверенной Украины // Право Украины. – 1993. – № 9-10. – С. 10-13.
11. Садовская О.Н. Место правовых систем Италии и Украины среди правовых систем мира // Государство и право. – 2001. – Вип. 13 – С. 16-20.
12. Синюков В.Н. Российская правовая система: Введение в общую теорию. – Саратов, 1994.
13. Скакун О.Ф. Правовая система Украины на правовой карте мира. – Харьков, 2004.
14. Сорокин В.В. О проблеме «неправа» в переходный период // Современное право. – 2003. – № 9. – С. 28-31.
15. Сорокин в.В. Право и время: правовая система и переходное время // Правоведение. – 2002. – № 1. – С. 180-195.
16. Султанов А.Р. Влияние на право России Конвенции о защите прав человека и основных свобод и прецедентов Европейского Суда по правам человека // Журнал российского права. – 2007. – № 12. – С. 85-92.
17. Тилле А.А. Социалистическое сравнительное правоведение. – М., 1975.
18. Харитонов Є. Українська традиція приватного права: між Сходом і Заходом // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 4 (№ 19). – С. 19-33.
19. Хорошковська Д.Ю. Роль судової практики в системі джерел права України: теоретико-правове дослідження: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.01. – К., 2006.
20. Чичнева, Е.А. Взаимосвязь права и религии в сравнительных исследованиях российского и западного права //Философские науки. ФН. – 2003. – №1. – C.125-136
21. Gladkikh V.M. On the Integration of the Russian Legal System into the family of continental (Romano-Germanic) Law // Russian law. – 2007. – № 1. – P. 6-9.

Дата добавления: 2015-10-28