Методика постановки експерименту

1.1. Зібрати схему експерименту, включивши в роз’єми генератора опір, що імітує лінію електропередачі, і прилади контролю параметрів вузла навантаження (рис. 8.2). Для більш точного виміру струму збудження включити в обмотку ротора амперметр.

1.2. Розвернути генератор і синхронізувати із системою. Форсування збудження відключене.

1.3. Навантажити генератор на 60...70 % його номінальної потужності, установити напругу на зажимах генератора (задається керівником 180...210 В) і зафіксувати значення струму збудження, яке необхідно підтримувати незмінним при проведенні експерименту. Переконатися в симетричності режиму, і записати показання в табл. 8.1, 8.2.

1.4 Потім знизити навантаження до (0,1...0,15) Р_ном і записати показання приладів у табл. 8.1, 8.2 (І_в=стала.). Плавно збільшуючи навантаження на 10...15% на кожному етапі, записуємо показання приладів у табл. 8.1, 8.2. Якщо опір лінії не залежить від струму навантаження, то в табл. 8.2 досить записати показання двох-трьох режимів.

При кутах 60...70º необхідно дуже плавно навантажувати генератор, щоб виключити явище періодичної нестійкості системи.

Необхідно зафіксувати, при якій граничній потужності кут δ досягає граничного значення, вище якого має місце беззупинний ріст кута і порушення стійкості системи.

Якщо при максимально можливому навантаженні генератора не відбувається порушення стійкості системи, необхідно повернутися до вихідного режиму і трохи зменшити вихідне значення напруги на генераторі.

Після випадання генератора із синхронізму генератор відключити від системи і знизити його обороти до номінальних. При необхідності експеримент повторити.

2. Розрахунок найпростішої нерегульованої ситстеми

Для розрахунку найпростішої електричної системи необхідно вибрати вихідний режим навантаження і записати його в табл. 8.2. Як вихідний режим рекомендується вибрати режим, що відповідає (0,5...0,6) Р_ном генератора.

Складається розрахункова схема з урахуванням місця досліджуваного генератора ЕДМ у системі (див. рис. 8.1.).

Для виконання розрахунку у відносних базисних величинах вибираємо базисну потужність і базисну напругу і приводимо розрахункові параметри елементів системи до базисних умов. Рекомендується за базисні умови вибирати потужність і напругу в розрахунковому вузлі навантаження у вихідному режимі.

Результати розрахунків зводимо в табл. 8.4.

Таблиця 8.1 Визначення параметрів ліній.

№ режим

U фаз (В)

І фаз (А)

Z1л

Rл

X1л

Zол

Xол

прим

А

В

С

середн

А

В

С

середн

Ом

Ом

Ом

Ом

Ом

Таблиця 8.2 Визначення параметрів вузлів навантаження (вибір вихідного режиму).

№ режим

Місце заміру

Показання приладів

Розрахункові величини

прим

U сер

I сер

Cos(f)

P

Q

i

δ град

S

P

Q

Cosφ

В

А

кВт

кВар

А

U-U

E-U

кВА

кВт

кВар

Таблиця 8.3 Номінальні значення розрахункових параметрів елементів електричної системи

Генератор

Лінія

Навантаження (початковий режим)

Pн, кВт

Uн, В

Cos

Xd, в.о.

Xq, в.о.

R, в.о.

Z

R

P

Q

U

I

Cosφ

φ

Таблиця 8.4Розрахункові параметри елементів електричної системи, приведені до базисних умов.

Базисні величини

Генератор

Лінія

Навантаж.

Початк.режим

Зовн.опір

Еквів. опір

Sб, кВА

Uб, В

Iб, А

Xd, в.о.

Xq, в.о.

R, в.о.

Xл, в.о.

Rл, в.о.

P, в.о.

Q, в.о.

U, в.о.

I, в.о.

Xзовн, в.о.

Rзовн, в.о.

Xd, в.о.

Xq, в.о.

Rе, в.о.

Таблиця 8.5 Визначення ЕДС генератора, кута δ у вихідному режимі. Формула потужності досліджуваної системи.

	ЕРС та δ	Е	δo	Іd	Eq	δ	Умови ідеал-ц	Ро	Ро	Рпр	Рпр
		в.о.		в.о.	в.о.	град		в.о.		в.о.	кВт
Xd=Xq R =0
Xd><Xq R =0

Таблиця 8.6 Дані для побудови характеристик

№ режиму	Експерементальні дані При Sб= Uб=	Розрахункові дані При Sб= Uб=
	Pн (кВт)	Pнавант (в.о.)	Uген (ое)	δ (град)	Кст	Рн (кВт)	Рн (в.о.)	б (град)	Кст
Початковий
“граничний”

Дата добавления: 2015-10-26