Читайте также:
|
ТЕМА: МЕТОДИКА РАДІАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ При РОБОТі З ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ
МЕТА ЗАНЯТТЯ:
1. Закріпити, розширити та систематизувати знання про радіаційну безпеку і гігієнічні вимоги до роботи з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання.
2. Познайомитися з найбільш поширеними приладами, які використовуються для проведення радіаційного контролю, оволодіти методикою оцінки радіаційного фону і забезпечення безпеки праці у радіологічних та рентгенологічних відділеннях лікарні.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
1. Види іонізуючого випромінювання, що використовуються у медицині, та їх джерела (рентгенівські апарати, радіонукліди, прискорювачі заряджених часток тощо).
2. Якісні характеристики іонізуючого випромінювання (проникаюча та іонізуюча здатність).
3. Кількісні характеристики іонізуючого випромінювання (експозиційна, поглинаюча та еквівалентна дози, щільність потоку часток, потужність дози).
4. Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів (вид ядерного перетворювання, період напіврозпаду, активність), одиниці вимірювання.
5. Біологічна дія іонізуючого випромінювання та основні фактори, від яких вона залежить.
6. Основні види променевих ушкоджень організму (соматичні, сомато-стохастичні, генетичні) та умови їх виникнення.
7. Основні засоби застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючого випромінювання з діагностичною і лікувальною метою.
8. Правила роботи з відкритими та закритими джерелами іонізуючих випромінювань.
9. Поняття про групи радіаційної безпеки радіонуклідів та класи робіт з відкритими радіоактивними речовинами.
10. Прилади радіаційного контролю та основні принципи їх роботи.
11. Нормування радіаційної безпеки та гігієнічні принципи протирадіаційного захисту.
ЗАВДАННЯ:
1. Ознайомитися з приладами та засобами індивідуального захисту, які використовуються для проведення радіаційного контролю.
2. Оволодіти методикою роботи з приладами “Анрі—01—02 Сосна” та ДП—5А.
3. Провести індикацію радіоактивного забруднення робочих поверхонь та обладнання навчальної лабораторії і обґрунтувати гігієнічні висновки за результатами проведених досліджень.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред Є.Г.Гончарука. — К., Вища школа, 1995. — С. 252-257.
2. Кирилов В.Ф.,Черкасов Е.Ф. Радиационная гигиена. — М.: Медицина, 1982. — С. 17-102, 141-148, 158-167, 241-243.
3. Радиационная гигиена // Под ред. Ф.Г.Кроткова. — М.: Медицина, 1968. — С. 5-26, 37-68, 72-76, 90-98, 116-130.
4. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М.: Медицина, 1971. — С. 302-303, 307-310, 314-341.
5. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. — М.: Медицина, 1983. — С. 114-135.
6. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — С. 45-48.
7. Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические прибори и измерения — К.: Урожай, 1990 — 144 с.
8. Никберг И.И. Ионизирующая радиация и здоровье человека. — К.: Здоров'я, 1989. – 158 с.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході практичного заняття після контролю початкового рівня знань студенти знайомляться з найбільш поширеними приладами, що використовуються для проведення радіаційного контролю, опановують методику роботи з ними.
Радіоактивність являє собою здатність деяких хімічних елементів спонтанно розпадатися з виникненням іонізуючого випромінювання, при цьому атомні ядра одних елементів перетворюються на інші.
Іонізуюче випромінювання – це потік часток або квантів електромагнітного випромінювання, проходження яких крізь речовину призводить до її іонізації (перетворення нейтральних атомів в іони) з утворенням електричних зарядів різних знаків.
Основна системна одиниця вимірювання радіоактивності – Беккерель (Бк, Вq). 1 беккерель дорівнює одному спонтанному розпаду квантів електромагнітного випромінювання за 1 сек.
Позасистемна одиниця радіоактивності – Кюрі (Кu, Сu). 1 Кu дорівнює 3,7•1010 Бк.
В медичній практиці широко використовується ще одна одиниця активності – мг-екв. радію, що ураховує так звану g-постійну, яка характеризує радіонуклід.
Розрізняють такі види іонізуючого випромінювання:
a-випромінювання – потік важких часток, які складаються з двох нейтронів і двох протонів.
b-випромінювання – потік електронів або позитронів.
g-випромінювання – електромагнітне випромінювання, яке утворюється внаслідок радіоактивного розпаду, тобто упродовж переходу ядра атома з одного енергетичного рівня на в інший. Довжина хвилі цього випромінювання дорівнює 0,05-10 нм.
Рентгенівське випромінювання – електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі менш, ніж 0,05 нм.
Кількість енергії, яка передається тканинам в результаті впливу іонізуючого випромінювання називають дозою.
Виділяють такі види доз: експозиційна, поглинута, еквівалентна та ефективна.
Експозиційна доза характеризує іонізаційний ефект рентгенівського та гама- випромінювання у повітрі і, отже, являє собою відношеннясумарного заряду всіх іонів одного знаку, утворених в повітрі до маси повітря в зазначеному об’ємі. Одиниці вимірювання експозиційної дози – рентген (Р) або кулон на кг (Кл/кг).
Поглинута доза – це енергія іонізуючого випромінювання, яка поглинута тканинами організму, що опромінюється у перерахунку на одиницю маси. Одиниця вимірювання поглинутої дози – Грей (Гр,Gу). 1 Гр дорівнює 100 рад.
Еквівалентна доза (H.) являє собою величину поглиненої дози, яка помножена на коефіцієнт якості випромінювання (k.), що враховує здатність певного виду випромінювання пошкоджувати тканини організму. H = D × k. Коефіцієнт якості випромінювання є найбільшим для a-випромінювання і дорівнює 20.
Одиниця вимірювання еквівалентної дози – Зіверт (Зв). 1 Зіверт дорівнює 100 бер (біологічний еквівалент рада).
Таблиця 1
Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
| Види іонізуючих випромінювань | Коефіцієнт якості (k.) |
| g-випромінювання | |
| рентгенівське випромінювання | |
| b-випромінювання, | |
| нейтрони | 3-10 (у залежності від енергії) |
| a-випромінювання | 20 (при внутрішньому опроміненні) |
Ефективна доза (Hеф) – являє собою величину еквівалентної дози, яка помножена на коефіцієнт, що враховує різну чутливість різних тканин до впливу іонізуючого випромінювання. Hеф = H × Wr, де
H – еквівалентна доза
Wr – коефіцієнт, який враховує ступінь чутливості органів і тканин до іонізуючого випромінювання (табл. 2).
Одиниця вимірювання еквівалентної та ефективної доз – Зіверт (Зв.). Позасистемна одиниця – Бер, тобто біологічний еквівалент рада. Цей показник використовується тому, що, залежно від фізичних властивостей випромінювання, біологічна ефективність однієї й тієї самої дози може бути різною. 1 Зіверт =100 Бер.
Таблиця 2
Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
| Перелік органів та систем | Wr | Перелік органів та систем | Wr |
| Статеві залози | 0,25 | Печінка | 0,05 |
| Червоний кістковий мозок | 0,12 | Щитовидна залоза | 0,03 |
| Кишечник | 0,12 | Кісткова тканина | 0,01 |
| Легені | 0,12 | Шкіра | 0,01 |
Існує також класифікація органів за чутливістю до опромінення іншого змісту, що виділяє 4 групи критичних органів:
I гр. – гонади, червоний кістковий мозок, лімфоїдна тканина, легені;
II гр. – кришталик, кишки, печінка, нирки, м’язи;
III гр. – шкіра, щитоподібна залоза, кісткова тканина, інші внутрішні органи.
IV гр. – шкіра рук та стоп.
Іонізуюче випромінювання та радіонукліди мають якісні та кількісні характеристики.
Як якісні характеристики радіонуклідів використовують:
· вид ядерного перетворення (a-розпад, електронний b-розпад, позитронний g-розпад, К-захват, самовільне ділення ядер, термоядерна реакція)
· період напіврозпаду – тобто час, за який розпадається половина всіх радіонуклідів певного типу. (Приклад: Уран-238 – 4,47 млрд. років, Радій-226 – 1600 років, Свинець-214 – 26,8 хв.).
Як кількісну характеристику радіонуклідів використовують:
· активність, що характеризується числом ядерних перетворень за одиницю часу. Одиницями активності є Бекерель (Бк) та Кюрі (Кі). Проте, більш зручним кількісним критерієм радіонукліда для g-випромінювання слід вважати так званий g–еквівалент, який вимірюється в міліграм-еквівалент радію.
До якісних характеристик іонізуючого випромінювання відноситься:
· енергія випромінювання, що вимірюється у Джоулях (Дж) та електрон-вольтах (еВ);
· проникаюча здатність, яка характеризується довжиною пробігу частинок або g-квантів у речовині і виражається в одиницях довжини (м, см, мм);
· іонізуюча здатність, що характеризується повною іонізацією (загальна кількість пар іонів, утворених частинками або g-квантами в речовині) та лінійною щільністю іонізації (кількість пар іонів, що припадає на одиницю довжини пробігу).
До кількісних характеристик іонізуючого випромінювання відносять:
· поглинута доза, одиницями вимірювання якої є Грей (Гр) та Рад;
· еквівалентна доза, одиницями вимірювання якої є Зіверт (Зв) та Бер.;
· ефективна доза, одиницями вимірювання якої є Зіверт (Зв) та Бер.;
· експозиційна доза (для b- та g-випромінювання), одиницями якої є кількість кулон/кг (Кл/кг) та Рентген (Р);
· щільність потоку частинок (для корпускулярних випромінювань), одиницями вимірювання якої є кількість частинок / 1 см2.
Протирадіаційний захист являє собою комплекс законодавчих, організаційних, санітарно-гігієнічних, та медичних заходів, що забезпечують безпечні умови праці при роботі с джерелами іонізуючого випромінювання.
До основних принципів протирадіаційного захисту відносять:
· гігієнічне нормування;
· попереджувальний та поточний санітарний нагляд;
· виробниче навчання;
· санітарну освіту;
· радіаційний контроль;
· медичний контроль.
Радіаційний контроль – це контроль за забезпеченням радіаційної безпеки, виконанням вимог щодо санітарних норм праці з радіонуклідами, а також отримання інформації, про опромінення медичного персоналу та населення.
Розрізняють 4 види радіаційного контролю:
· дозиметричний;
· радіометричний;
· індивідуально-дозиметричний;
· спектрометричний.
Відповідно до класифікації основних видів радіаційного контролю, апаратуру, що використовують для його проведення, поділяють на наступні групи:
1. Дозиметричні прилади, що визначають потужність дози (рівень радіації).
2. Радіометричні прилади, які визначають рівень забруднення поверхонь різних предметів.
3. Індивідуальні та мініатюрні портативні прилади, що призначені для проведення індивідуального контролю дози опромінення за певний проміжок часу.
4. Спектрометричні установки, які – встановлюють спектр (склад) радіонуклідів у будь-якому забрудненому об’єкті.
Класифікація засобів індивідуального захисту
(за С.М.Городинським)
1.Ізолюючі костюми:
а) шлангові;
б) з автономним джерелом повітряного підживлення.
2.Засоби захисту органів дихання:
а) фільтруючі (респіратори, протигази);
б) ізолюючі (пневмошлеми, пневмокаски).
3.Спецодяг:
а) повсякденного призначення;
б) короткочасного використовування (рукавиці, одежа з плівки).
4.Спецвзуття:
а) основне (черевики, чоботи);
б) додаткове (бахіли, напівгалоші).
5.Допоміжні захисні засоби захисту:
а) окуляри;
б) ручні захвати;
в) щітки.
Коротка характеристика основних приладів,
Що використовуються для проведення радіаційного контролю
1. Радіометр-рентгенометр ДП-5А (польовий), що призначений для вимірювання рівня радіоактивного забруднення робочих поверхонь та потужності експозиційної дози g-випромінювання (Р/год, мР/год) та складається з пошукового зонду з перемикачем (муфтою) для вимірювання b- або g-випромінювання та реєструвального пристрою, що має шкалу, блок підживлення та телефон (для індикації).
2. Комплект індивідуального дозиметричного контролю ДП-21-Б, щопризначений для визначення індивідуальної сумарної дози g-випромінювання. Комплект складається з малогабаритної іонізаційної камери (у вигляді авторучки) та зарядно-вимірювального пристрою (пульту). Камера установлюється в зарядний пристрій пульту, при цьому зовнішній електрод заряджається позитивно, а внутрішній – негативно. Величина заряду записується в журнал. Після роботи в зоні іонізуючого випромінювання заряд втрачається, про що свідчать результати вимірювання камери у вимірювальному пристрої пульту.
3. ІФКУ – дозиметр індивідуального фотоконтролю універсальний, що Призначений для вимірювання еквівалентних доз у діапазоні 0,05-2 Бер, а також теплових нейтронів. Являє собою поліетиленову касету, з світлонепроникаючим корпусом, з внутрішнього боку якого запресовані фільтри, що виключають певні види випромінювань. Всередині дозиметра знаходиться фотоплівка, яка розподілена на 4 поля:
Перше поле – доза b-випромінювання, а також фонового випромінювання;
Друге поле – доза фонового g-випромінювання;
Третє поле – доза g-випромінювання;
Четверте поле – дози теплових нейтронів та g-випромінювань.
4. Дозиметр ДРГЗ-04, що являє собою широкодіапазонний цифровий дозиметр потужності експозиційної дози хвильового випромінювання та призначений для вимірювання потужності експозиційної дози на робочих місцях у суміжних приміщеннях, а також на території підприємств і закладів, які використовують радіоактивні речовини та інші джерела іонізуючого випромінювання. Крім того, прилад можна використовувати і для контролю ефективності біологічного захисту радіаційних установок та протягом періоду ліквідації наслідків аварійних ситуацій.
Дозиметр-радіометр побутовий “ АНРІ-01-02-Сосна”, що – призначений для індивідуального використання з метою здійснення контролю радіаційної обстановки в робочих приміщеннях. Прилад дозволяє вимірювати потужність експозиційної (польової еквівалентної) дози g-випромінювання, щільність потоку b-випромінювання забруднених поверхонь, об’ємну активність радіонуклідів в речовині.
Інструкція
Для роботи з приладом РАДІОМЕТР-РЕНТГЕНОМЕТР ДП-5А
Спочатку проводять підготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрілку гальванометра на чорний трикутник і прогрівають прилад протягом 2–3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрілка повинна самостійно установитися у межах чорного сектора.
Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення g-випромінювання, а перемикач дiапазон iв переводять у положення “0,1”, або інше, якщо стрілка відхиляється до кінця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного діапазону.
Для вимірювання рівня забруднення продовольства та води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см вiд зразка досліджуваної проби.
Переміщуючи його уздовж поверхні знаходять найбільше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення діапазону і віднявши природний фон приладу. Після дослідження прилад переводять у вихідне положення.
Інструкція
Для роботи з приладом радіометр-дозИметр “ АНРІ-01-02-Сосна”
Визначення потужності експозиційної дози g-випромінювання.
Прилад має чотири режими роботи: три – для проведення точних вимірювань та четвертий режим “Пошук” – для грубої оцінки радіаційної обстановки за частотою послідовних звукових сигналів.
Порядок підготовки до роботи та увімкнення приладу.
· Вимикач режиму роботи (лівий перемикач) перевести у положення “МД” (крайнє ліве положення).
· Вимикачем підживлення (правий перемикач) увімкнути прилад.
· Короткочасно натиснути кнопку “Пуск” – на цифровому табло повинні з’явитися крапки і розпочатися підрахунок імпульсів.
· Через 20 сек. вимірювання автоматично закінчується, що супроводжується звуковим сигналом.
· На цифровому табло фіксується величина експозиційної дози g-випромінювання у мР/год.
· Показники на цифровому табло зберігаються до повторного натиску на кнопку “Пуск”. Для виконання наступних 3-4 вимірювань достатньо кожний раз короткочасно натиснути на кнопку “Пуск”.
· Після виконання завдання малий перемикач (вимикач режиму роботи) перевести в середнє положення, а правий перемикач (вимикач підживлення) в крайнє праве положення.
Вимірювання щільності потоку b-випромінювання
· Підготувати прилад до роботи згідно вищезазначеної інструкції
· Перевірити чи закрита задня кришка приладу, при необхідності щільно закрити її.
· Перевести вимикач режиму роботи у положення “МД” та увімкнути прилад.
· Піднести прилад площиною задньої кришки до досліджуваної поверхні на відстань 0,5 см і короткочасно натиснути кнопку “Пуск”. Виконати вимірювання та записати показники приладу (Ng).
· Відкрити задню кришку приладу.
· Виконати вимірювання з відчиненою задньою кришкою та записати показники приладу (Ng + b).
· Закрити задню кришку приладу, вимкнути прилад.
· Величину щільності потоку b-вимірювання з поверхні обчислити за формулою q=Кs (Ng + b – Ng);
де: q – щільність потоку b-вимірювання (част/см2 хв);
Ng – показники приладу з закритою задньою кришкою;
Ng+ b – показники приладу з відкритою задньою кришкою;
Ks – коефіцієнт лічення приладу (част/см2 хв імпульс).
Примітка:
Коефіцієнт лічення приладу “Анрі-01-02-Сосна” складає 0,5 част/см2 хв. імпульс.
Ситуаційні задачі
Задача 1
Розподіліть за групами наступні радіоіндуковані ефекти (променеві ураження): катаракта, незлоякісні ураження шкіри, генетичні мутації, пригнічення кровотворення, хромосомні аберації, дисфункція статевих органів, скорочення тривалості життя, злоякісні пухлини, опіки.
Вкажіть, які фактори впливають на характер радіоіндукованих ефектів та час їх виникнення.
Задача 2
У ліквідатора аварії на ЧАЕС після роботи по розчищенню території від уламків будівельних конструкцій, протягом кількох хвилин після роботи на кистях рук з’явилась еритема яка змінилась гіперемією і набряком, зрештою пухирями і виразками, некротичними змінами. Робота була короткотривала, тому працівник не користувався індивідуальними засобами захисту.
Яка доза опромінення могла спричинити таке ураження?
Які індивідуальні засоби захисту могли б бути використані?
З допомогою якого приладу можна виміряти експозиційну дозу в даній місцевості?
Задача 3
Після ліквідації надзвичайної ситуації на військовій ракетній базі, що супроводжувалась викидом радіоактивної речовини, у частини військовослужбовців виникло раптове погіршання стану здоров’я. З’явилась нудота та блювання, петехії та геморагії, різке зниження нейтрофілів та тромбоцитів протягом двох тижнів, вміст лімфоцитів менше 1000/мм3, через тиждень перебування в лікарні у хворого розвинулась пневмонія.
Переважне враження якої системи має місце?
Яка доза опромінення могла спричинити такий перебіг променевої хвороби?
Які прилади можуть бути використані для індивідуального дозиметричного контролю?
Задача 4
В радіологічному відділенні для лікування закритими джерелами іонізуючих випромінювань проведена оцінка результатів вимірювання індивідуальних доз опромінення. За допомогою термолюмінісцентних дозиметрів. Лікарі – радіологи протягом трьох місяців отримали 0,8-1,0 бер, процедурні сестри 0,9-1,1 бер, медична сестра, відповідальна за видачу та зберігання джерел випромінювання – 0,5 бер.
Порівняйте отримані дані з «Лімітами ефективних доз для різних категорій населення». Дайте рекомендації.
Задача 5
Члени рентген-хірургічної бригади – хірург, анестезіолог та операційна сестра під час використання сучасних рентгендіагностичних апаратів типу «Пантоскоп», щотижня одержують дозу 0,31 + 0,005 мЗв / тиждень.
Дайте загальну оцінку умовам праці та обґрунтуйте необхідні профілактичні рекомендації.
Додаток 1
Відповідно до постанови головного Державного санітарного лікаря України № 62
від 01.12.97 р. з 01.01.98 р. Введені в дію нові Державні гігієнічні нормативи
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)”.
Зокрема встановлені наступні нормативи:
1 – ліміт ефективної дози за рікдля категорії А (особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань) – 20 мЗв/рік (2 бер);
2 – для категорії Б (особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, проте можуть отримати додаткове опромінення) – 2 мЗв/рік (0,2 бер);
3 – для категорії В (все населення) – 1 мЗв/рік (0,1 бер);
4 – річна ефективна доза, яку людина може отримати під час проведення профілактичного рентгенівського обстеження, не повинна перевищувати 1 мЗв;
5 – питома активність природних радіонуклідів для будівельних матеріалів та мінеральної сировини, повинна становити не вище 370 Бк/кг (I клас);
від 370 до 740 Бк/кг (II клас);
від 720 до 1350 Бк/кг (III клас);
6 – потужність поглиненої в повітрі дози повинна становити:
6.1 – для об’єктів, які проектуються, будуються або реконструюються для експлуатації з постійним перебуванням людей (житлові, дитячі заклади, санаторно-курортні та лікувально-оздоровчі заклади) – 30 мкР/год;
6.2 – для об’єктів, які експлуатуються для постійного перебування людей – 50 мкР/год;
6.3 – для дитячих закладів, санаторно-курортних та лікувально-оздоровчих закладів, незалежно від того, чи вони будуються (реконструюються), чи експлуатуються – 30 мкР/год;
7 – питома активність природних радіонуклідів у мінеральних добривах – 1,9 кБк/кг;
8 – активність природних радіонуклідів (радій, торій, калій) у глиняному, порцелярно-фаянсовому та скляному посуді побутового призначення – не більше 370 Бк/кг;
9 – питома активність природних радіонуклідів у мінеральних барвниках – 1400 Бк/кг.
Визначення доз згідно з пунктами 1, 2, 3, 4 може бути проведено шляхом індивідуальної дозиметрії або розрахунковими методами, відповідно до пункту 6 – дозиметричними приладами (типу ДРГ), за всіма іншими пунктами – за допомогою спектрометричних установок.
Тема: 42 Методика радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань
1. Укажіть основну мету радіаційної гігієни:
A. *Радіаційна гігієна – це галузь гігієнічної науки і санітарної практики,метою якої є забезпечення безпеки для працюючих з джерелами іонізуючої радіації та населення загалом
B. Радіаційна гігієна – це галузь гігієнічної науки і санітарної практики,метою якої є забезпечення безпеки для населення, що мешкає в регіонах, де розташовані атомні електростанції
C. Радіаційна гігієна – це галузь гігієнічної науки і санітарної практики,метою якої є забезпечення безпеки для працюючих з джерелами іонізуючої радіації у виробничих умовах
D. Радіаційна гігієна – це галузь медичної науки і практики, метою якої є розроблення методів та засобів ефективного проведення променевої терапії
E. Радіаційна гігієна – це галузь медичної науки та санітарної практики,метою якої є розроблення стандартів та клінічних настанов взаємодії з іонізуючим випромінюванням
2. Назвіть джерела природної радіації:
A. *Внутрішнє та зовнішнє опромінення Землі
B. Радіаційне поле Землі
C. Магнітні бурі та магнітне поле Землі
D. Циклони та антициклони
E. Сонячний вітер та радіоактивні опади
3. Назвіть джерела штучної радіації:
A. *Джерела радіації, що використовуються у науці, техніці і медицині, атомна енергетика та радіоактивні опади
B. Сонячний вітер та радіоактивні опади.
C. Космічне випромінювання, яке досягає поверхні Землі та радіоактивні опади
D. Магнітні бурі та магнітне поле Землі
E. Лазерне випромінювання, що використовуються у науці, техніці і медицині, атомна енергетика та радіоактивні опади
4. Назвіть компоненти природного радіаційного фону:
A. *Космічне випромінювання та природні радіонукліди земного та космічного походження
B. Природна радіоактивність повітря опромінення космічними променями при польотах на надзвукових реактивних літаках
C. Космічне випромінювання з корисних копалин, що підняті на поверхню Землі
D. Опромінення під час проходження рентген-діагностичних процедур
E. Опромінення під час проїзду в метрополітені та в ході виконання підземних робіт у шахтах
5. Дайте визначення поняття “радіоактивність”:
A. *Спонтанне перетворення ядер атомів хімічних елементів зі зміною їх хімічної природи або енергетичного стану ядра, яке супроводжується ядерними випромінюваннями
B. Перетворення ядер атомів хімічних елементів зі зміною їх хімічної природи або енергетичного стану ядра, яке супроводжується ядерними випромінюваннями внаслідок впливу певного зовнішнього чинника
C. Перетворення ядер атомів хімічних елементів зі зміною їх хімічної природи або енергетичного стану ядра, яке супроводжується ядерними випромінюваннями внаслідок впливу певного внутрішнього чинника
D. Гальмівне рентгенівське випромінювання, яке супроводжується ядерними випромінюваннями
E. Прискорене рентгенівське випромінювання, яке супроводжується ядерними випромінюваннями
6. Дайте визначення поняття “радіонукліди”:
A. *Радіоактивні атоми з певним масовим числом і зарядом (атомним номером)
B. Радіоактивні атоми з одинаковим зарядом (атомним номером) і різними масовими числами, тобто з одинаковою кількістю протонів та різною кількістю нейтронів у ядрі
C. Радіоактивні атоми без певного масового числа і заряду (атомного номеру)
D. Гальмівне рентгенівське випромінювання, яке супроводжується ядерними випромінюваннями
E. Нерадіоактивні атоми з певним масовим числом і зарядом (атомним номером)
7. Дайте визначення поняття “радіоактивні ізотопи”:
A. *Радіоактивні атоми з одинаковим зарядом (атомним номером) і різними масовими числами, тобто з одинаковою кількістю протонів та різною кількістю нейтронів у ядрі
B. Радіоактивні атоми з певним масовим числом і зарядом (атомним номером)
C. Радіоактивні атоми без певного масового числа і заряду (атомного номеру)
D. Гальмівне рентгенівське випромінювання, яке супроводжується ядерними випромінюваннями
E. Нерадіоактивні атоми з певним масовим числом і зарядом (атомним номером)
8. Укажіть найбільш характерні особливості радіоізотопів:
A. *Однакова кількість протонів та електронів, але різна кількість нейтронів
B. Різна кількість протонів, електронів та нейтронів
C. Однакова кількість протонів, електронів та нейтронів
D. Однакова кількість нейтронів, але різна кількість протонів
E. Однакова кількість протонів, але різна кількість електронів
9. Укажіть види ядерних перетворень:
A. *Все перераховане
B. a-розпад
C. b-електронний розпад
D. b-позитронний розпад
E. Електронний-К-захват
10. α-випромінювання – це:
A. *Ядра гелію
B. Потік електронів
C. Потік позитронів
D. Незаряджені частинки – фотони
E. Потік електронів і позитронів
11. β-випромінювання – це:
A. *Потік електронів
B. Ядра гелію
C. Потік позитронів
D. Незаряджені частинки – фотони
E. Потік електронів і позитронів
12. γ-випромінювання – це:
A. *Незаряджені частинки – фотони
B. Швидкі електрони
C. Потік нейтронів
D. Потік позитронів
E. Потік електронів і позитронів
13. Назвіть основні фактори, що впливають на радіочутливість органів і тканин:
A. *Вміст води у тканинах, швидкість пластичних процесів, видова радіочутливість, віково-статеві особливості
B. Вміст білків у тканинах, видова радіочутливість, віково-статеві особливості, маса тіла
C. Вміст води у тканинах, вміст білків у тканинах, швидкість пластичних процесів, віково-статеві особливості
D. Вміст води у тканинах, швидкість пластичних процесів, видова радіочутливість, особливості харчування
E. Вміст жирів у тканинах, вміст вуглеводів у тканинах, швидкість пластичних процесів, забезпеченість організму вітамінами та мікроелементами, віково-статеві особливості
Укажіть, який вид випромінювання є найбільш небезпечним при внутрішньому опроміненні?
A. *a–випромінювання
B. b–випромінювання
C. g–випромінювання
D. Рентгенівське випромінювання
E. Позитронне випромінювання
15. Назвіть показники, що з якісної точки зору характеризують ядерні перетворення:
A. *Вид розпаду, вид випромінювання, період напіврозпаду
B. Вид розпаду, період напіврозпаду, період напівстійкості
C. Пронікаюча здатність, іонізуюча здатність, розпадаюча здатність
D. Енергія випромінювання, енергія розпаду, наявність екрануючих поверхонь
E. Період виведення, період напіввиведення, період чвертьвиведення
16. Дайте визначення поняття “період напіврозпаду”:
A. *Час, протягом якого розпадається половина вихідної кількості атомів
B. Час, протягом якого повністю розпадається вихідна кількість атомів
C. Зменшення вдвічі енергії випромінювання радіонукліду
D. Зменшення вдвічі відстані, на якій знаходиться радіонуклід
E. Зменшення вдвічі проникаючої здатності радіонукліду
17. Укажіть кількісну міру радіоактивного розпаду:
A. *Активність
B. Продуктивність
C. Іонізуюча здатність
D. Проникаюча здатність
E. Енергія випромінювання
18. Укажіть, що являє собою кількісна міра радіоактивного розпаду – активність:
A. *Кількість розпадів атомів радіоактивної речовини за одиницю часу
B. Кількість розпадів атомів радіоактивної речовини в динаміці часу
C. Кількість розпадів атомів радіоактивної речовини у співвідношенні з кількістю звільненої енергії
D. Кількість розпадів атомів радіоактивної речовини у співвідношенні з кількістю створених атомів
E. Кількість розпадів атомів радіоактивної речовини протягом життя людини
19. Укажіть одиницю вимірювання активності в системі Si:
A. *Беккерель (Бк)
B. Кюрі (Кі)
C. Міліграм-еквівалент радію (мг-екв. Ra)
D. Грей (Гр)
E. Зіверт (Зв)
20. Укажіть, що являє собою гама-еквівалент:
A. *Відношення γ-випромінювання даного радіонукліда до γ-випромінювання радію
B. Один розпад радіонукліда за 1 секунду
C. Активність 1 г хімічно чистого радію, що дорівнює 3,7 ×1010 Бк
D. Поглинута доза опромінення, яка дорівнює енергії 1 джоуль, поглинутій в 1 кг маси середовища
E. Доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, що дає такий же біологічний ефект, як один грей стандартного рентгенівського випромінювання
21. Назвіть якісні характеристики іонізуючого випромінювання:
A. *Вид і енергія випромінювання, проникаюча та іонізуюча здатність
В. Поглинута доза, потужність поглинутою у повітрі дози, еквівалентна доза, ефективна доза
С. Мінімальна доза, оптимальна доза, максимальна доза
D. Еквівалентна доза, еквівалентно-ефективна доза, результуюча доза
E. Іонізуюче випромінювання не має якісних характеристик
22. Назвіть кількісні характеристики іонізуючого випромінювання:
A. *Поглинута доза, потужність поглинутої у повітрі дози, еквівалентна доза, ефективна доза
В. Вид і енергія випромінювання, проникаюча та іонізуюча здатність
С. Мінімальна доза, оптимальна доза, максимальна доза
D. Еквівалентна доза, еквівалентно-ефективна доза, результуюча доза
E. Іонізуюче випромінювання не має кількісних характеристик
23. Назвіть якісні характеристики іонізуючого випромінювання:
A. *Все перераховане
В. Вид випромінювання
С. Енергія випромінювання
D. Проникаюча здатність
E. Іонізуюча здатність
24. Назвіть кількісні характеристики іонізуючого випромінювання:
A. *Все перераховане
В. Поглинута доза
С. Потужність поглинутою у повітрі дози
D. Еквівалентна доза
E. Ефективна доза
25. Назвіть види іонізуючого випромінювання:
A. *Корпускулярне та електромагнітне
В. Місцеве та загальне
С. Статичне та динамічне
D. Еквівалентне та ефективне
E. Просте та складне
26. Назвіть різновиди корпускулярного іонізуючого випромінювання:
A. *Все перераховане
В. a-випромінювання
С. b-випромінювання
D. нейтронне
E. Нейтринне
27. Назвіть різновиди електромагнітного іонізуючого випромінювання:
A. *Все перераховане
В. γ -випромінювання
С. Рентгенівське
D. Характеристичне при К-захваті
E. Гальмівне – в рентгенівській трубці
28. Укажіть, якою величиною виражають енергію випромінювання в системі Si:
A. *Джоуль (Дж)
B. Електрон-вольт (еВ)
C. Рентген (Р)
D. Грей (Гр)
E. Зіверт (Зв)
29. Укажіть, якою позасистемною величиною виражають енергію випромінювання:
A. *Електрон-вольт (еВ)
B. Джоуль (Дж)
C. Рентген (Р)
D. Грей (Гр)
E. Зіверт (Зв)
30. Укажіть, що являє собою проникаюча здатність іонізуючого випромінювання:
A. *Відстань, що іонізуюче випромінювання проходить в середовищі, з яким взаємодіє
B. Кількість пар іонів, що утворюються на всій довжині пробігу частинок або квантів
C. Кількість пар іонів, що припадає на одиницю довжини пробігу
D. Кількість пар іонів, що припадає на одиницю площі приміщення
E. Кількість пар іонів, що припадає на одиницю об’єму приміщення
31. Укажіть, що являє собою іонізуюча здатність іонізуючого випромінювання:
A. *Кількість пар іонів, що утворюються на всій довжині пробігу частинок або квантів
B. Відстань, що іонізуюче випромінювання проходить в середовищі, з яким взаємодіє
C. Кількість пар іонів, що припадає на одиницю довжини пробігу
D. Кількість пар іонів, що припадає на одиницю площі приміщення
E. Кількість пар іонів, що припадає на одиницю об’єму приміщення
32. Укажіть, що являє собою поглинута доза:
A. *Кількість енергії іонізуючого випромінювання, поглинутої одиницею маси опромінюваного середовища
В. Приріст дози за одиницю часу або рівень радіації
С. Доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, яка викликає такий же біологічний ефект, як стандартне (еталонне) рентгенівське випромінювання з енергією 200 КеВ
D. Сума еквівалентних доз, одержаних окремими органами і тканинами при нерівномірному опроміненні організму, помножених на тканинні зважуючі фактори
E. Сума відповідних індивідуальних доз окремих контингентів населення (персоналу підприємств атомної промисловості, атомної енергетики, населення, що проживає в межах контрольованих зон), які використовуються для прогнозування стохастичних (імовірних) ефектів опромінення – лейкозів, інших злоякісних новоутворень
33. Укажіть, що являє собою поглинута у повітрі (експозиційна) доза:
A. *Доза, під якою розуміють об’ємну щільність іонізації повітря
В. Приріст дози за одиницю часу або рівень радіації
С. Доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, яка викликає такий же біологічний ефект, як стандартне (еталонне) рентгенівське випромінювання з енергією 200 КеВ
D. Сума еквівалентних доз, одержаних окремими органами і тканинами при нерівномірному опроміненні організму, помножених на тканинні зважуючі фактори
E. Кількість енергії іонізуючого випромінювання, поглинутої одиницею маси опромінюваного середовища
34. Укажіть, що являє собою еквівалентна доза:
A. *Доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, яка викликає такий же біологічний ефект, як стандартне (еталонне) рентгенівське випромінювання з енергією 200 КеВ
В. Приріст дози за одиницю часу або рівень радіації
С. Кількість енергії іонізуючого випромінювання, поглинутої одиницею маси опромінюваного середовища
D. Сума еквівалентних доз, одержаних окремими органами і тканинами при нерівномірному опроміненні організму, помножених на тканинні зважуючі фактори
E. Сума відповідних індивідуальних доз окремих контингентів населення (персоналу підприємств атомної промисловості, атомної енергетики, населення, що проживає в межах контрольованих зон), які використовуються для прогнозування стохастичних (імовірних) ефектів опромінення – лейкозів, інших злоякісних новоутворень
35. Укажіть, що являє собою ефективна доза:
A. *Сума еквівалентних доз, одержаних окремими органами і тканинами при нерівномірному опроміненні організму, помножених на тканинні зважуючі фактори
В. Приріст дози за одиницю часу або рівень радіації
С. Доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, яка викликає такий же біологічний ефект, як стандартне (еталонне) рентгенівське випромінювання з енергією 200 КеВ
D. Кількість енергії іонізуючого випромінювання, поглинутої одиницею маси опромінюваного середовища
E. Сума відповідних індивідуальних доз окремих контингентів населення (персоналу підприємств атомної промисловості, атомної енергетики, населення, що проживає в межах контрольованих зон), які використовуються для прогнозування стохастичних (імовірних) ефектів опромінення – лейкозів, інших злоякісних новоутворень
36. Укажіть, що являє собою колективна еквівалентна та колективна ефективна дози:
A. *Сума відповідних індивідуальних доз окремих контингентів населення (персоналу підприємств атомної промисловості, атомної енергетики, населення, що проживає в межах контрольованих зон), які використовуються для прогнозування стохастичних (імовірних) ефектів опромінення – лейкозів, інших злоякісних новоутворень
В. Приріст дози за одиницю часу або рівень радіації
С. Доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, яка викликає такий же біологічний ефект, як стандартне (еталонне) рентгенівське випромінювання з енергією 200 КеВ
D. Сума еквівалентних доз, одержаних окремими органами і тканинами при нерівномірному опроміненні організму, помножених на тканинні вагові фактори
E. Кількість енергії іонізуючого випромінювання, поглинутої одиницею маси опромінюваного середовища
37. Укажіть, якою величиною виражають поглинуту дозу в системі Si:
A. *Грей (Гр)
B. Рад
C. Рентген (Р)
D. Зіверт (Зв)
E. Кюрі (Ku)
38. Укажіть, якою позасистемною величиною виражають поглинуту дозу:
A. *Рад
B. Грей (Гр)
C. Рентген (Р)
D. Зіверт (Зв)
E. Кюрі (Ku)
39. Укажіть, якою позасистемною величиною виражають поглинуту у повітрі (експозиційну) дозу:
A. *Рентген (Р)
B. Грей (Гр)
C. Рад
D. Зіверт (Зв)
E. Кюрі (Ku)
40. Укажіть, якою величиною виражають потужність поглинутої у повітрі дози в системі Si:
A. *Грей на годину
B. Рентген на годину
C. Рад на годину
D. Зіверт на годину
E. Кюрі на годину
41. Укажіть, якою величиною виражають еквівалентну дозу в системі Si:
A. *Зіверт (Зв)
B. Рад
C. Рентген (Р)
D. Грей (Гр)
E. Кюрі (Ku)
42. Укажіть, якою величиною виражають ефективну дозу в системі Si:
A. *Зіверт (Зв)
B. Рад
C. Рентген (Р)
D. Грей (Гр)
E. Кюрі (Ku)
43. Назвіть зважуючі фактори окремих органів і систем організму, що ураховуються під час визначення ефективної дози:
A. *Для гонад – 0,20; для червоного кісткового мозку, легень, шлунку – 0,12; для інших органів і тканин – 0,05
B. Для гонад – 0,05; для червоного кісткового мозку, легень, шлунку – 0,12; для інших органів і тканин – 0,20
C. Для гонад – 2; для червоного кісткового мозку, легень, шлунку – 2; для інших органів і тканин – 1
D. Для гонад – 5; для червоного кісткового мозку – 4, легень – 3; шлунку – 2; для інших органів і тканин – 1
E. Для гонад – 2; для всіх інших органів і систем – 1
44. Укажіть, якою величиною виражають колективну еквівалентну та колективну ефективну дози:
A. *Людино-Зіверт
B. Людино-Рад
C. Людино-Рентген
D. Людино-Грей
E. Людино-Кюрі
45. Укажіть основні розділи здійснення об’єктивного інструментального радіаційного контролю:
A. *Все перераховане
B. Визначення рівнів радіації, тобто потужності поглинутих доз радіації у повітрі (потужність експозиційних доз) за допомогою рентгенометрів та мікрорентгенометрів
C. Визначення індивідуальних доз опромінення персоналу за допомогою індивідуальних дозиметрів
D. Визначення забруднення радіонуклідами робочих поверхонь, рук, одягу працюючих за допомогою переносних радіометрів
E. Визначення концентрації радіонуклідів в об’єктах середовища – атмосферному повітрі, повітрі робочої зони, ґрунті, воді водойм, питній воді, харчових продуктах за допомогою лабораторних радіометрів
Література
1. Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 493―507.
2. Гигиена и экология / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. и др.]; под ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2008. ― С. 491―508.
3. Hygiene and ecology / [Bardov V. G., Moskalenko V. F., Omelchuk S. T. and others]; under the editorship V. G. Bardov. ― Vinnytsya: Nova Knyha publishers, 2009. ― P. 474―487.
4. Даценко І. І. Профілактична медицина: загальна гігієна з основами екології / І. І. Даценко, Р. Д. Габович. ― К.: Здоров’я, 2004. ― С. 639―650.
5. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 254―270.
6. Общая гигиена: пропедевтика гигиены / [Гончарук Е. И., Кундиев Ю. И., Бардов В. Г. и др.]; под ред. Е. И. Гончарука. ― К.: Вища школа, 2000. ― С. 307―333.
Дата добавления: 2015-10-26; просмотров: 450 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Перечень технологического оборудования | | | Модель Марковица |