Читайте также:
|
Варіанти питань для тестування
1. Назвіть засновника науки культурології.
2. Вкажіть імена дослідників “діалогу культур”.
3. З якої мови походить слово “метод”?
4. Назвіть автора книги “Істина і метод”.
5. Якому філософу належить праця “Науки про природу та науки про культуру”?
6. Перекладіть з англійської мови словосполучення “hard and soft methodology”.
7. Що означає поняття “методологічний плюралізм”?
8. Назвіть ім’я німецького філософа, автора концепції “осьового часу”.
9. Перекладіть з латинської мови словосполучення “homo ludens”.
10. Що означає поняття “компаративістика”?
11. Хто з німецьких філософів уперше обгрунтував необхідність виокремлення “наук про дух”, визначив їх предмет і метод?
12. Укажіть імена дослідників у галузі семіотики культури.
13. Яку назву мала головна праця П. Фейєрабенда,
в якій викладено теорію “методологічного анархізму”?
14. Назвіть засновників емпіричного методу пізнання в історії філософії.
15. Яку назву мав трактат Р. Декарта, в якому
обгрунтовано метод раціонального пізнання?
16. Наведіть приклад міждисциплінарного дослідження.
17. Що означає поняття “мультикультуралізм”?
18. Назвіть засновників методу “історії ідей”.
19. Скільки культурних типів у культурфілософській концепції О. Шпенглера?
20. Назвіть автора книги “Культура і вибух”.
21. Укажіть імена дослідників, які застосовували
психоаналітичні методи в аналізі культур.
22. У якій праці С. Хантингтона йшлося
про зіткнення цивілізацій?
23. Що означає поняття “епістемологія”?
24. Перекладіть з англійської мови словосполучення
“Cultural Studies”.
25. Назвіть автора книги “Занепад Європи”.
26. З яких двох слів походить поняття “методологія”?
27. Назвіть засновника підходу до культури як гри.
28. Що означає поняття “методологічний монізм”?
29. Укажіть імена дослідників, які застосовували
соціологічні методи в аналізі культур.
30. Що означає поняття “онтологія”?
31. У якому столітті науки були поділені на точні
та гуманітарні?
32. Що означає поняття “гендерна теорія”?
33. Назвіть представників системного підходу –
“методологічного руху” другої половини XX ст.
34. Наведіть приклад загальнонаукового методу, який може бути застосований у культурологічному дослідженні.
35. Кому з філософів належить думка про те,
що неточність гуманітарних наук – не порок,
а виконання важливішої для цих наук вимоги?
36. Укажіть імена дослідників, які застосовували
етнографічні методи в аналізі культур.
37. Що означає поняття “етологія”?
38. Укажіть імена дослідників, які застосовували
структурно-антропологічні методи в аналізі культур.
39. Назвіть ім’я англійського історика, автора концепції “Виклику та Відповіді”.
40. Що означає поняття “позитивізм”?
41. Назвіть імена філософів доби “кризи раціоналізму”.
42. Що означає поняття “герменевтика”?
43. Хто ввів до наукового обігу поняття “архетипи колективного підсвідомого”?
44. Що означає поняття “маргінальність”?
45. Наведіть приклад компаративного дослідження.
ОРІЄНТОВНА тематика контрольних робіт
1. “Смисл історії” та моделі культурно-історичної динаміки.
2. “Занепад Європи”. Культурфілософія О. Шпенглера.
3. Теорія культурно-історичних типів М.Я. Данилевського.
4. А. Тойнбі про світову історію та культуру.
5. Концепція “осьового часу” К. Ясперса.
6. Проблема паралелізму в історичному розвитку культур.
7. “Школа Анналів” та історія ментальностей.
8. Ф. Бродель про історію матеріальної культури.
9. “Переживання культури”. М. Гайдеггер та екзистенційні стратегії розуміння культурних явищ.
10. Неокантіанський аналіз культури. Баденська та марбурзька школи.
11. “Науки про дух” В. Дільтея.
12. “Науки про природу та науки про культуру” Г. Ріккерта.
13. Г. Зіммель про філософію життя та культури.
14. “Діалог культур” у часі та просторі. М.М. Бахтін, Л.М. Баткін, В.С. Біблер.
48. Методологічні стратегії дослідження культур в працях К. Леві-Строса.
49. Символ і культура. “Філософія символічних форм” Е. Кассірера.
50. Табу і вседозволеність. Етика культурної заборони.
51. Психоаналітичні студії культури. З. Фройд, К.Г. Юнг, Е. Фромм.
52. Психоаналіз Ж. Лакана як підхід до культурних явищ.
53. Соціодинаміка культурних процесів у дослідженнях П.О. Сорокіна.
54. М. Вебер як соціолог культури.
55. “Homo ludens” Й. Хейзинги.
56. О. Тоффлер про цивілізацію майбутнього.
57. Культура в добу “повстання мас”. Культурфілософія
Х. Ортеги-і-Гассета.
58. Компаративні дослідження в культурології.
59. “Історія ідей” А. Лавджоя та Ф. Боаса як методологія гуманітарних досліджень.
Вимоги до виконання контрольних робіт
Вибір теми. Виконання контрольної роботи – одне з найважливих завдань курсу для студентів заочної форми навчання. Студент обирає тему для контрольної роботи за власним бажанням (за умовою її відповідності проблематиці курсу), користуючись списком гіпотетичних тем для контрольних робіт. Бажано обрати таку тему, яка б відповідала власним науковим інтересам студента та майбутній темі дипломної роботи. Тема обов’язково повинна бути узгодженою з викладачем дисципліни.
Зміст. Робота може бути присвячена або огляду окремого напряму культурологічних досліджень, або розробці однієї з методологічних проблем теорії та історії культури. Контрольна робота – це авторська праця, яка передбачає ознайомленість студента з сучасним станом розробки теми. За змістом робота не повинна бути компіляцією, оглядом літератури чи рефератом книги – бажано виявити власну позицію в дослідженні обраної культурологічної проблеми.
Структура. Контрольна робота повинна містити титульний аркуш, зміст, вступ, основну частину (яка складається з декількох розділів), висновки і список використаних джерел. У кінці роботи подаються необхідні додатки: ілюстрації, схеми, архівні документи тощо.
Правила посилання. Усі джерела, які були використані для підготовки контрольної роботи (тобто не тільки процитовані книжки та статі, а й весь прочитаний корпус літератури за проблемою, в т.ч. інтернет-джерела) подаються за алфавітом після висновків. У тексті роботи в квадратних дужках позначаються номер джерела за списком (а за необхідністю – ще й номер тома та сторінки), наприклад:
² Посилання на одну з книг, що були вкючені до списку літератури: Цю думку вперше висловив Вільгельм Дільтей [3].
² Посилання на декілька творів: Саме цей напрям теоретичних досліджень культури активно розвивався наприкінці XIX ст. [5-7; 12].
² Посилання на багатотомне видання: Але ж, за висловом Ф. Ніцше, “залишки історії не йдуть на користь людині” [13, т.1, с.127].
² Посилання на конкретну сторінку: “Для об’єктивного пізнання, – пише Фейєрабенд, – необхідне розмаїття думок. І метод, який заохочує це розмаїття, – єдиний, що є сумісним із гуманістичною позицією” [21, с.178].
Вимоги до оформлення. Загальний обсяг контрольної роботи – 16-24 сторінки тексту (формат А-4) в комп’ютерному наборі, надрукованого через 1,5 інтервали шрифтом Times New Roman, розміром 14. Береги: ліворуч – 30 мм, праворуч – 15 мм, зверху та знизу – по 20 мм. Титульний аркуш оформлюється за стандартними вимогами (див. додаток А). Друга сторінка контрольної роботи повинна мати назву “Зміст” і оформлюватися за правилами (див. додаток Б). Список використаних джерел (як мінімум 15-20 назв) подається в кінці роботи згідно до правил бібліографічного опису (див. додаток В). Контрольну роботу потрібно зброшурувати або переплести.
Термін подання роботи на кафедру. Студент повинен зареєструвати та подати контрольну роботу на кафедру не пізніше, ніж за тиждень до визначеного строку іспиту. До роботи обов’язково додається й електронний варіант на дискеті 3,5” з текстовим файлом у редакторі Microsoft Word.
4.4. Контрольні питання з курсу
до іспиту *
1. Культурологія як інтегративна сфера знання.
2. Поняття “метод”, “методика”, “методологія”: етимологія та семантика.
3. Методологія культурології: моделі та принципи.
4. Спектр методів культурологічних досліджень.
5. “Жорсткі” та “м’які” методології в структурі сучасного знання.
6. Проблема методу в історії філософії. Емпіризм
і раціоналізм.
7. Загальнометодологічні стратегії гуманітаристики
(В. Дільтей, Г. Ріккерт, М. Гайдеггер).
8. “Істина і метод” Г.-Г. Гадамера. Герменевтика культури.
9. Теорія “методологічного анархізму” П. Фейєрабенда.
10. Методологічні проблеми культурфілософського осмислення історії (О. Шпенглер, К. Ясперс, А. Тойнбі та ін.).
11. Методологічні проблеми “діалогу культур”
і мультикультуралізму.
12. Онтологія культури: від дефініцій до сутності.
13. Культура як гра. “Homo ludens” та культурологія
Й. Хейзинги.
14. Семіотика культури (У. Еко, тартусько-московська
семіотична школа).
15. Соціологія культури.
16. Культур-антропологічні концепції.
17. Культура в добу “повстання мас“ (Х. Ортега-і-Гассет). Концепції елітарної та масової культури.
18. Психоаналіз і культура.
19. Культурно-історична “Школа Анналів”.
20. Культурологія та компаративістика.
21. “Історія ідей” як методологія гуманітарних досліджень.
22. Міждисциплінарні дослідження: історія та перспективи.
23. Методологічний монізм та методологічний плюралізм.
24. Постмодерністські студії культури.
25. Концептуальні засади сучасних культурологічних
досліджень.
Методичні поради для самопідготовки до іспиту
Іспит з курсу проводиться як письмово, так і в формі співбесіди. Мета іспиту – визначити ступінь знайомства студента з системою понять, персоналій та теоретичних положень курсу з методологічних проблем культурології, перевірити навички та вміння щодо володіння основними методами “практичної культурології”.
Вимоги:
² Вміння розкрити зміст основних понять курсу (метод, методика, методологія, міждисциплінарність, компаративістика, методологічний плюралізм тощо).
² Знайомство з ключовими напрямами та підходами до аналізу культури.
² Знання базових теоретичних положень курсу та можливість надати їм власну трактовку.
² Знання імен дослідників і назв їх головних праць.
² Вміння продемонструвати навички визначення персональної методологічної стратегії дослідження (на прикладі теми дипломної роботи).
Письмова частина іспиту:
Екзаменаційний білет містить три завдання.
Перше завдання – відповідь на питання теоретичного характеру (див. перелік контрольних питань з курсу). Відповідь повинна бути розгорнутою, містити конкретні імена, концепції, порівняння та приклади. Обсяг – не менше однієї сторінки.
Друге завдання – тестування з трьох коротеньких питань (див. перелік питань для тестування). Відповіді повинні бути стислими і чіткими.
Третє завдання – детальний опис методологічних засад будь-якого конкретного напряму в культурології або концепції відомого дослідника культури (за власним вибором студента – див. гіпотетичну тематику контрольних робіт). Обсяг – не менше однієї сторінки.
Підготуватися до третього завдання можна заздалегідь, вдома або в бібліотеці, але виконувати його слід під час складання іспиту в аудиторії. Для студентів заочного відділення питання для цього завдання може співпадати з темою контрольної роботи.
Приклад екзаменаційного білета:
| Міністерство культури і мистецтв України Харківська державна академія культури Кафедра історії та теорії культури Дисципліна “ Методологічні проблеми культурології” Екзаменаційний білет № 1. “Жорсткі” та “м’які” методології в структурі сучасного знання. 2. Тестування: А. З якої мови походить слово “метод”? Б. Вкажіть імена дослідників “діалогу культур”. В. Назвіть автора книги “Істина і метод”. 3. Методологічні засади окремих напрямів культурології; концепції відомих дослідників (за вибором). Затверджено: ___________ Дата: ________ Протокол № __________ Зав. кафедрою: ________________ Викладач: ___________________ |
Усна частина іспиту:
Співбесіда за темою методологічного обгрунтування майбутньої дипломної роботи студента (або вже виконаних ним курсових робіт минулих років).
Студент повинен:
² чітко визначити загальний напрям свого дослідження;
² сформулювати актуальність, мету і завдання роботи;
² визначити гіпотезу і ключову проблему;
² окреслити хронологічні, географічні й змістові межі роботи;
² перелічити методи, які застосовано в дослідженні;
² обгрунтувати вибір методологічної стратегії;
² проаналізувати понятійний апарат;
² визначити теоретичні засади – коло ідей та концепцій, на яких базується аналіз;
² вказати основні джерела роботи.
Тематика співбесіди може також включати дискусійні проблеми і питання з методів практичної культурології, що вирішувалися на семінарських заняттях.
Критерії оцінювання за рейтинговою системою
Навчання оцінюється за рейтинговою системою. Максимальна кількість балів – 100.
Умови визначення навчального рейтингу з курсу:
Робота в семестрі – 60 балів.
Іспит – 40 балів.
Робота в семестрі:
² семінарські заняття (за відповідь на семінарі максимум 5 балів), разом 45 балів;
² письмові завдання (максимум 10 балів), разом 30 балів (для студентів денного відділення);
² тестування на лекціях і семінарах (максимум 5 балів), разом 45 балів;
² контрольна робота 30 балів (для студентів заочного відділення);
² реферат або доповідь на семінарі за темою, обраною за власним бажанням студента та завчасно узгодженою з викладачем, максимум 10 балів (для студентів денного відділення).
Іспит:
² за повну змістовну відповідь – 50 балів.
Відповідно до сумарного підсумкового рейтингу виставляються такі оцінки:
“Відмінно” – від 150 до 200 балів.
“Добре” – від 100 до 149 балів.
“Задовільно” – від 50 до 99 балів.
“Незадовільно” – від 0 до 49 балів.
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
Філософів, методологів, культурологів, дослідників історії та теорії культури, згаданих у тексті навчально-методичного посібника
| Аббаньяно Н. – 40 Авенаріус Р. – 18, 34 Адлер А. – 47 Адорно Т. – 18, 51 Аристотель – 32 Афанасьєв О.М. – 45 Баррет У. – 40 Барт К. – 50 Барт Р. – 40, 46, 47, 49 Баткін Л.М. – 39, 55 Бауер Ф.Х. – 43 Бахтін М.М. – 30, 39, 55 Бекон Ф. – 18, 31, 32, Бенедикт Р. – 36, 37, 40, 41, 56 Бензе М. – 50 Беньямин – 51 Бергман Г. – 33 Бергсон А. – 34 Бердяєв М.О. – 40, 50 Берклі Дж. – 18, 51 Бжезинський З. – 44 Біблер В.С. – 39, 55 Блауберг І.В. – 48 Блейлер Е. – 30 Блок М. – 52 Боас Ф. – 36, 37, 42, 56 Богданов О.О. – 48 Бодрійяр Ж. – 46 Бопп Ф. – 43 Борхес Х.-Л. – 46 Бофілл Р. – 46 Брейзиг К. – 44 Бродель Ф. – 52, 55 Бубер М. – 39, 40 Булгаков С.М. – 50 Бультман Р. – 40 Буслаєв Ф.І. – 45 Вайда А. – 40 Вебер А. – 49 Вебер М. – 35, 56 Вернадський В.І. – 38, 55 Віндельбанд В. – 35 Вітгенштейн Л. – 36 | Вольф Г. – 33, 34 Вундт В. – 56 Габріелян Н. – 37 Галтон Ф. – 43 Гадамер Г.-Г. – 19, 38, 39, 41, 55, 59 Гайдеггер М. – 18, 19, 38, 40, 55, 59 Гартман Е. – 50 Гарфінкель Г. – 37 Гаспаров Б. – 48 Гваттарі Ф. – 46 Гегель Г.В.Ф. – 33, 34, 51 Гедель К. – 34 Гелен А. – 37 Генісаретський О.І. – 48 Геннеп А. ван – 10, 56 Генон Р. – 43 Гербарт І.Ф. – 50 Гете І.В. – 52 Гілберт Д. – 48 Гірц К. – 56 Гоббс Т. – 18 Горгій – 34 ле Гофф Ж. – 52 Гоффман І. – 37 Гребнер Ф. – 38 Греймас А. – 47 Гримм В. – 45 Гримм Я. – 45 Грінуей П. – 46 Гуд Г. – 48 Гуссерль Е. – 40, 51 Данилевський М.Я. – 21, 41, 55 Декарт Р. – 18, 32, 34, 53 Дельоз Ж. – 46, 47 Дерріда Ж. – 18, 46, 49, 56 Джеймс В. – 33 Дженкс Ч. – 46 Джонсон Ф. – 46 Дільтей В. – 19, 34, 35, 38, 55, 57, 59 Дьюї Дж. – 35 | Дюбі Ж. – 52 Дюркгейм Е. – 49 Еді Дж. – 40 Еко У. – 46, 47, 49, 56, 59 Еліаде М. – 43, 56 Елліот-Сміт Г. – 39 Жильсон Е. – 50 Жирар Е. – 56 Замятін Є. – 52 Зіммель Г. – 55 Іванов Вяч. Вс. – 48 Камю А. – 40 Кант І. – 18, 30, 32, 34, 50, 51 Кардинер А. – 40 Карнап Р. – 34 Кассірер Е. – 47, 56 Кастеллі Е. – 40 Квейд Е. – 48 Кемпбел Дж. – 43 К’єркегор С.А. – 34, 40 Кіммел М.С. – 37 Клакхон К. – 20, 36, 40, 46, 55 Кліні С. – 48 Клір Дж. – 48 Кондильяк Е.Б. – 18, 34 Конт О. – 34 Кребер А.Л. – 20, 46, 55 Крейцер Ф. – 43 Крістєва Ю. – 46, 47 Куайн У. – 34 Кун А. – 45 Кун Т. – 33, 34 Кустуриця Е. – 46 Лавджой А. – 42, 43, 56 Лакан Ж. – 47, 49, 56 Лакатос І. – 34 де Лауретис Т. – 37 Левінас Е. – 39 Леві-Строс К. – 14, 49, 56 Лейбніц Г.В. – 18, 34 Леруа Ладюрі Е. – 52 |
| Лефевр А. – 52 Лінтон Р. – 40 Ліотар Ж. – 46, 47 Ліперт Ю. – 37 Ліч Е. – 56 Локк Дж. – 18, 31, 34 Лорбер Д. – 37 Лоренц К. – 56 Лотман Ю.М. – 21, 23, 47, 56 Лотце Р.Г. – 50 Лоурі У. – 40 Мак-Леннан Дж. – 37 Макол Р. – 48 Малиновський Б.К. – 14, 37, 52, 56 Маннгардт В. – 45 Марітен Ж. – 50 Маркузе Г. – 51 Марсель Г. – 40 Мах Е. – 18, 34 Мен де Біран Ф.П. – 34 Мердок А. – 46 Мерло-Понті М. – 40 Мертон Р. – 49 Мєчніков Л.І. – 39 Мід М. – 37, 40, 56 Мілль Дж.Ст. – 31, 34 Мертон Р. – 52 Мертон Т. – 43 Моль А. – 50 Морган Л.Г. – 40 Морріс В. – 47 Мосс М. – 10, 56 Мукаржовський Я. – 49 Муньє Е. – 40 Мур Дж.Е. – 36 Мюллер М. – 43 Недонсель М. – 40 Нібур Райнер – 50 Нібур Річард – 50 Ніцше Ф. – 18, 34, 36, 40, 58 Ньютон І. – 31 Озон Ф. – 46 Онсагер Л. – 48 Ортега-і-Гассет Х. – 40, 56, 59 Оруелл Дж. – 52 Павіч М. – 46 Парсонс Т. – 49, 52 Паскаль Б. – 40 Пачі Е. – 40 | Пірс Ч. – 35, 47 Платон – 32 Поппер К. – 34 Потебня О.О. – 45 Пригожин І. – 48 Пропп В.Я. – 49 Радкліфф-Браун А. – 36, 37, 52 Райл Г. – 34 Ранк О. – 47 Раппопорт Р.А. – 40 Рассел Б. – 36 Ратцель Ф. – 38 Ренан Ж.Е. – 34 Реріх М.К. – 38 Реріх О.І. – 38 Ріверс У.Х. – 36 Рікер П. – 38, 55 Ріккерт Г. – 19, 35, 36, 55, 59 Розанов В.В. – 50 Розенцвейг Ф. – 39 Розеншток-Хюссі О.– 39 Рорті Р. – 18 Рот Ф. – 46 Садовський В.М. – 48 Салінс М.Д. – 40 Самнер У.Г. – 36 Сартр Ж.П. – 40 Сепір Е. – 41 Сілбер І. – 44 Скотт Дж. – 37 Сократ – 32 Сорокін П.О. – 20, 46, 49, 56 Соссюр Ф. де – 47 Спенсер Г. – 34, 40 Спіноза Б. – 18, 34 Судзукі Д.Т. – 43 Тайлор Е. – 37, 40, 43, 55 Тейяр де Шарден П. – 21, 38, 55 Тілліх П. – 40, 50, 55 Тойнбі А.Дж. – 21, 35, 42, 44, 55, 59 Топоров В. – 47 Тоффлер О. – 52, 56 Тулмін С. – 34 Уайт Л.А. – 20, 40, 46, 55 Уайтхед А.Н. – 36 Уестлі Дж. – 9 де Унамуно М. – 40 Успенський Б. – 48 | Фасбіндер В. – 46 Февр Л. – 52 Фейєрабенд П. – 19, 33, 34, 44, 53, 58, 59 Фіхте І.Г. – 34 Флоренський П.О. – 50, 55 Франк С.Л. – 50 Фрезер Дж.Дж. – 37, 40, 43 Фробеніус Л. – 21, 38, 44 Фройд З. – 47, 56 Фромм Е. – 47, 51, 56 Фуко М. – 46, 49 Фукуяма Ф. – 21, 52, 55 Хабермас Ю. – 51 Хакслі О. – 52 Хантингтон С.Ф. – 21, 41, 52, 54, 55 Харріс М. – 40, 56 Хассан І. – 46 Хейєрдал Т. – 39 Хейзинга Й. – 8, 20, 41, 46, 56, 59 Херсковіц М.Дж. – 36 Хопкінс Дж. – 42 Хоркхаймер М. – 18, 51 Ціолковський К.Е. – 38 Чижевський О.Л. – 38 Шварц В. – 45 Швейцер А. – 38, 55 Шелер М. – 37 Шеллінг Ф.В.Й. – 32, 34, 43, 45 Шестов Л.І. – 40 Шіллер Г. – 44 Шлегель А. – 45 Шлегель Ф. – 43, 45 Шлейєрмахер Ф. – 38 Шлік М. – 34 Шопенгауер А. – 34, 50 Шпенглер О. – 8, 20, 21, 23, 35, 42, 44, 46, 53, 55, 59 Шпрангер – 44 Шредінгер Е. – 48 Щедровицький Г.П. – 48 Юдін Б.Г. – 48 Юм Д. – 18, 34, 51 Юнг К.Г. – 23, 36, 47, 56 Якобсон Р. – 47, 49 Ясперс К. – 21, 40, 55, 59 |
Список літератури
Загальні праці з проблем методології
Барг М.А. Категории и методы исторической науки /
М.А. Барг. – М.: Наука, 1984. – 284 с.
Гадамер Х.-Г. Истина и метод / Ханс-Георг Гадамер; Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1989. – 348 с.
История идей как методология гуманитарных исследований / Философскийвек. Альманах 14. – СПб.: Санкт-Петербургск. Центр истории идей, 2001. – 414 с.
Кун Т. Структура научных революций / Томас Кун; Пер. с англ. – М.: Наука, 1975. – 202 с.
Мангейм Дж. Б. Политология. Методы исследования / Дж. Б. Мангейм, Р. К. Рич; Пер. с англ. – М.: Весь Мир, 1997. – 544 с.
Методологические аспекты исследования антропогенеза / Н.П. Депенчук, В.С. Крисаченко, Б.А. Парахонский и др.; Отв. ред. Н.П. Депенчук. – К.: Наук. думка, 1990. – 224 с.
Методологические вопросы науковедения / Под ред. В.И. Оноприенко. – К.: УКРИНТЭИ, 2001. – 332 с.
Методологические проблемы искусствознания. – М.: Наука, 1986. – 352 с.
Методологические проблемы исторического познания: Сб. обзоров и рефератов: В 2 ч. Ч. 1. – М.: ИНИОН РАН, 2001. – 236 с.
Методологическое сознание в современной науке / П.Ф. Йолон, С.Б. Крымский, Б.А. Парахонский и др. – К.: Наук. думка, 1989. – 336 с.
Методология и методы исследования культуры: Сб. науч. тр. / Ред.колл. Е.Я. Зазерский и др. – Л.: ЛГИК, 1984. – 172 с.
Методология и методы социологических исследований: Сб. – М.: Ин-т социологии РАН, 1996. – 139 с.
Методы исследования в психологии: квазиэксперимент. – М.: Форум-Инфра, 1998. – 295 с.
На пути к новой рациональности: Методология науки.Вып. 4: Методология дополнительности: синтез рациональных и внерациональных методов и приемов исследования. – Томск: Изд-во Томск. ун-та, 2000. – 182 с.
Поппер К. Критерий эмпирического характера теоретических систем / К. Поппер // Логика и рост научного знания. – M., 1983. – С. 236-239.
Системные исследования. Методологические проблемы: Ежегодник. – М.: Наука, 1986. – 448 с.
Современная логика и методология науки. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 195 с.
Соколов Б. Науки о человеке: универсализация и конфликт методологий // Методология гуманитарного знания в перспективе XXI века. – Сер. Symposium. – Вып. 12. – СПб.: Санкт-Петербургск. филос. о-во, 2001. – С. 137-139.
Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки / Пол Фейерабенд; Пер. с англ. и нем. – М.: Прогресс, 1986. – 542 с.
Феминистская философская методология // Теория и история феминизма: Курс лекций / Под ред. И.А. Жеребкиной. – Х.: ХЦГИ, 1996. – С. 14-121.
Философия и методология истории. – Благовещенск: БГК им. А. Бодуэна де Куртене, 2000. – 328 с.
Ядов В.А. Социологическое исследование. Методология. Программа. Методы / В.А. Ядов. – М.: Наука, 1992. – 239 с.
Навчальна та довідкова література
Багацький В.В. Культурологія: історія і теорія світової культури ХХ століття: Навч. посібник / В.В. Багацький, Л.І. Кормич. – К.: Кондор, 2004. – 304 с.
Быстрова А.Н. Мир культуры. Основы культурологии: Учеб. пособие / А.Н. Быстрова. – М.: ИВЦ Маркетинг, Новосибирск: ООО “Изд-во ЮКЭА”, 2000. – 680 с.
Гуревич П.С. Культурология: Учеб. пособие / П.С. Гуревич. – Изд. 2-е, дораб. – М.: Знание, 1998. – 288 с.
Дайджест. Культурология / РАН ИНИОН. Центр гуманит. науч.-информ. исслед. Отд. культурологии. – М., 1999-2005. (Сер.: Теория и история культуры).
Иконникова С.Н. История культурологических теорий / С.Н. Иконникова. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – СПб.: Питер, 2005. – 474 с.
История мировой культуры: Наследие Запада: Курс лекций / Под ред. С.Д. Серебряного. – М.: РГГУ, 1998. – 429 с.
Кравченко А.И. Культурология: Хрестоматия для высш. шк. / А.И. Кравченко.– М.: Акад. проект, 2000. – 640 с.
Культура и культурология: Словарь / Сост. и ред. А.И. Кравченко. – М.: Акад. проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. – 928 с.
Культурология. История мировой культуры / Под ред. А.Н. Марковой. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 576 с.
Культурология: Учебник / Под ред. Ю.Н. Солонина, М.С. Кагана. – М.: Юрайт-Издат, 2005. – 566 с.
Культурология. XX век. Антология. Философия и социология культуры. – М.: ИНИОН, 1994. – 251 с.
Культурология. XX век. Дайджест. Философия культуры. – М.: ИНИОН, 1998. – 292 с.
Культурология. XX век. Словарь. – СПб.: Университет. кн., 1997. – 630 с.
Культурология. XX век. Энциклопедия: В 2 т. – СПб.: Университет. кн., ООО “Алетейя”, 1998. – Т. 1. А-Л. – 630 с.; Т. 2. М-Я. – 447 с.
Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник / М.М. Закович, І.А. Зазюн, О.М. Семашко та ін.; За ред. М.М. Заковича. – К.: Знання, 2004. – 567 с.
Поликарпов В.С. Лекции по культурологии / В.С. Поликарпов. – М.: Гардарика, Экспертное бюро, 1997. – 344 с.
Столяренко Л.Д. Культурология: Учеб. пособие / Л.Д. Столяренко,В.Е. Столяренко, С.И. Самыгин. – М.: ИКЦ МарТ; Р. н/Д., 2004. – 352 с.
Теорія та історія світової i вітчизняної культури: Курс лекцій / Бичко А.К., Гнатенко П.І., Феоктистов A.M. та ін. – К.: Либідь, 1992. – 392 с.
Флиер А.Я. Культурология для культурологов: Учеб. пособие для магистров и аспирантов, докторантов и соискателей, а также преподавателей культурологии / А.Я. Флиер. – М.: Акад. проект, 2000. – 640 с.
Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. –
4-те вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2004. – 307 с.
Наукова література з методологічних проблем культурології
Антология исследований культуры. Т. 1. Интерпретации культуры. – СПб.: Университет. кн., 1997. – 728 с.
Библер В.С. От наукоучения – к логике культуры. Два философских введения в XXI век / В.С. Библер. – М.: Политиздат, 1990. – 413 с.
Блок М. Апология истории, или Ремесло историка / М. Блок; Пер. с фр. – М.: Наука, 1986. – 256 с.
Велик А.А. Культурология: антропологические теории культур / А.А. Велик // Культурология: Дайджест / РАН.
ИНИОН. – М., 2000. – № 3. – С. 128-137.
Визгин В.П. Постструктуралистская методология истории: достижения и пределы / В.П. Визгин // Одиссей. Человек в истории. – М., 1996. – С. 39-59.
Виндельбанд В. Избранное; Дух и история / Вильгельм Виндельбанд; Пер. с нем. – М.: Юрист, 1995. – 687 с.
Гадамер Г.-Г. Герменевтика i поетика: Вибрані твори / Ганс-Георг Гадамер; Пер. з нім. – К.: Юніверс, 2001. – 288 с.
Галинская И.Л. Актуальные проблемы философии культуры / И.Л. Галинская // Культурология: Дайджест / РАН.
ИНИОН. – М., 2001. – № 3. – С. 7-12.
Гинев Д. Идеи в культурологията / Д. Гинев. – София: Климент Охридски, 1990. – Т. 1. – 661 с.
Гірц К. Інтерпретація культур: Вибрані есе / К. Гірц. – К.: Дух i літера, 2001. – 542 с.
Грабски А.Ф. Фернан Бродель: вопросы методологии истории цивилизации / А.Ф. Грабски // Цивилизации. Вып. 1. – М.: Наука, 1992. – С.178-186.
Губерський Л. Культура. Ідеологія. Особистість: Метод.-світоглядний аналіз / Леонід Губерський, Віктор Андрущенко, Микола Михальченко; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка; Ін-т соціології НАН України. Ін-т вищої освіти НАН України. – К.: Знання України, 2002. – 580 с.
Губман Б.Л. Западная философия культуры XX века / Б.Л. Губман. – Тверь: ЛЕАН, 1997. – 287 с.
Гуревич А.Я. Историк в поисках метода / А.Я. Гуревич // Одиссей. Человек в истории. – М., 1996. – С. 5-10.
Декарт Р. Рассуждение о методе, чтобы верно поправлять свой разум и отыскивать истину в науках / Рене Декарт // Соч.: В 2 т. Т. 1. – М.: Мысль, 1989. – С. 581-618.
Зиммель Г. Избранное: В 2 т. – Т. 1. Философия культуры / Георг Зиммель; Пер. с нем. – М.: Юрист, 1996. – 398 с.
Иванов Вяч. Вс. Избранные труды по семиотике и истории культуры: В 3 т. / Вяч. Вс. Иванов.– Т. 1. Знаковые системы. Кино. Поэтика. – М.: Искусство, 1998. – 912 с.
Кнабе Г.С. Материалы к лекциям по общей теории культуры и культуре античного Рима / Г.С. Кнабе. – М.: Индрик, 1993. – 528 с.
Козловски П. Культура постмодернизма / Питер Козловски; Пер. – М.: Республика, 1997. – 240 с.
Кребер А.Л. Культура: Критический обзор понятий и определений / А.Л. Кребер, К. Клакхон; Пер. с англ. // Дайджест. Культурология. – 2000. – № 1(13). – С. 105-183.
Крымский С.Б. Рациональность в науке и культуре / С.Б. Крымский,Б.А. Парахонский – К.: Наук. думка, 1989. – 159 с.
Крымский С.Б. Эпистемология культуры: Введение в обобщенную теорию познания / С.Б. Крымский, Б.А. Парахонский, В.М. Мейзерский. – К.: Наук. думка, 1993. – 262 с.
Культура: теории и проблемы / Межуев В.М., Шайтанов И.О. и др. – М.: Наука, 1995.
Леві-Строс К. Структурна антропологія / Клод Леві-Строс; Пер. з фр. – 2-е вид. – К.: Основи, 2000. – 387 с.
Левит С.Я. Культурология как интегративная область знания / С.Я. Левит // Культурология. ХХ век. Антология. – М.: Юрист, 1995. – С. 654-657.
Лотман Ю.М. Культура и взрыв / Ю.М. Лотман. – М.: Гнозис, 1992. – 271 с.
Маркарян Э.С. Теория культуры и современная наука: Логико-методологический анализ / Э.С. Маркарян. – М.: Мысль, 1983. – 114 с.
Маркузе Г. Одномерный человек / Герберт Маркузе; Пер. с нем. – М.: REFL-book, 1994. – 368 с.
Орлова Э.А. Структура специализированного познания культурных феноменов / Э.А. Орлова // Философские науки. – 2000. – № 1. – С. 24-31.
Ортега-и-Гассет X. “Дегуманизация искусства” и другие работы. Эссе о литературе и искусстве / Хосе Ортега-и-Гассет; Пер. с исп. – М.: Радуга, 1991. – 639 с.
Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии / М. Полани. – M.: Прогресс, 1985. – 344 с.
Разлогов К.Э. Проблема типологии культур / К.Э. Разлогов // Ориентиры культурной политики. – 2000. – № 6. – С. 12-34.
Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре // Культурология. ХХ век: Антология / Генрих Риккерт; Пер. с нем. – М.: Юрист, 1995. – С. 69-103.
Розин В.М. Формирование, современные проблемы и методологический идеал культурологии / В.М. Розин // Культура
в современном мире: опыт, проблемы, решения: Науч.-информ. сб. / РГБ. Информкультура. – М., 2001. – Вып. 5. – С. 3-24.
Савельева М.М. Знание о прошлом: теория и история:
В 2 т. Т.1: Конструирование прошлого / М.М. Савельева, А.В. Полетаев. – СПб.: Наука, 2003. – 632 с.
Самосознание европейской культуры XX века. Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе: Сб. / Пер. – М.: Политиздат, 1991. – 365 с.
Самосознание культуры и искусства XX века. Западная Европа и США / Отв. ред. и сост. Р.А. Гальцева. – М.; СПб.: Университет. кн., Культурн. инициатива, 2000. – 637 с.
Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество / Питирим Сорокин. – М.: Политиздат, 1992. – 542 с.
Тайлор Э.Б. Первобытная культура / Э.Б. Тайлор; Пер.
с англ. – М.: Политиздат, 1989. – 573 с.
Тейяр де Шарден П. Феномен человека / Пьер Тейяр де Шарден; Пер. с фр. – М.: Наука, 1987. – 240 с.
Тойнби А. Дж. Постижение истории / А.Дж. Тойнби;Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1991. – 736 с.
Топоров В.Н. Ритуал. Символ. Образ: Исследования в области мифопоэтического: Избранное / В.Н. Топоров. – М.: Прогресс, 1995. – 264 с.
Трельч Э. Историзм и его проблемы: Логические проблемы философии истории / Эрнст Трельч; Пер. с нем. – М.: Юрист, 1994. – 719 с.
Туровский М.Б. Философские основания культурологии / М.Б. Туровский. – М.: Рос. полит. энцикл. (РОССПЭН), 1997. – 436 с. – (Философы России XX века).
Фрэзер Дж. Золотая ветвь. Исследование магии и религии / Дж.Дж. Фрэзер; Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1980. – 831 с.
Фуко М. Археология знания / Мишель Фуко; Пер. с фр. – К.: Ника-Центр, 1996. – 208 с. – (OPERA APARTA; Вып. 1).
Фукуяма Ф. Конец истории? / Ф. Фукуяма; Пер. с англ. // Вопросы философии. – 1990. – № 3. – С. 134-155.
Хайдеггер М. Бытие и время / Мартин Хайдеггер; Пер с нем. – М.: Ad marginem, 1997. – 452 с.
Хайдеггер М. Время и бытие: Ст. и выступл. / М. Хайдеггер; Пер. с нем. – М.: Республика, 1993. – 445 с.
Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / С. Хантингтон; Пер. с англ. – М.: ООО “Изд-во АСТ”, 2003. – 603 с.
Хейзинга Й. Задачи истории культуры / Йохан Хейзинга; Пер. с нидерл. // Хейзинга Й. Homo ludens. Статьи по истории культуры. – М., 1997. – С. 216-269.
Хейзинга Й. Homo ludens. В тени завтрашнего дня / Йохан Хейзинга; Пер. с нидерл. – М.: Прогресс, 1992. – 464 с.
Швейцер А. Благоговение перед жизнью / А. Швейцер; Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1992. – 576 с.
Шейко В.М. Методологічні засади історико-культурологічного процесу / В.М. Шейко // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Зб. заук. праць. – К., 2002. – Вип. 6. – С. 16-32.
Шпенглер О. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории: В 2 т. / Освальд Шпенглер; Пер. с нем. – М.: Мысль, 1993-1998. – Т. 1. Гештальт и действительность. – 1993. – 667 с.; Т. 2. Всемирно-исторические перспективы. – 1998. – 606 с.
Элиот Т.С. Три значения слова “культура” / Т.С. Элиот; Пер. с англ. // Незалежний культурологічний часопис. – 1996. – № 7. – С. 58-68.
Ясперс К. Смысл и назначение истории / Карл Ясперс; Пер. с нем. – М.: Политиздат, 1991. – 527 с.
Monstera № 4. Философские проблемы социально-гуманитарного знания. – М.: МГТУ “МАМИ”, 2004. – 272 с.
Додатки
Додаток А
Приклад оформлення
титульного
аркуша контрольної роботи
Міністерство культури і мистецтв України
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ
Кафедра історії та теорії культури
Культурна норма та маргінальність
як предмет культурологічних досліджень
Контрольна робота
з курсу “Методологічні проблеми культурології”
Виконала:
ельфська Тетяна Володимирівна,
студентка 2 групи V курсу
заочного відділення
факультету культурології,
спеціальність “Культурологія”
Викладач:
Стародубцева Лідія Володимирівна,
доктор філософських наук, професор
Харків – 2010
Додаток Б
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 148 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Зміст дисципліни за темами | | | Приклад оформлення другої сторінки контрольної роботи |