І. Зміст навчальної дисципліни

ЗАВДАННЯ

студенту заочної форми навчання для самостійного опрацювання навчального матеріалу дисципліни „ Цивільний захист”

у міжсесійний період

Ухвалено на засіданні кафедри регіональної економіки.

Протокол № 09 від 29.06.2013 року.

Завідувач кафедри О.В.ОЛЬШАНСЬКА

КНЕУ – 2013

ВСТУП

Мета дисципліни – формування у студентів компетенцій щодо вирішення складних проблем у сфері цивільного захисту, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також сучасних та перспективних досягнень науково-технічного прогресу.

Завдання вивчення дисципліни передбачає ознайомлення студентів з новітніми теоріями, методами і технологіями обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення надзвичайної ситуації, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах надзвичайної ситуації, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: методи та інструментарій моніторингу надзвичайної ситуації, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їхніх соціально-економічних наслідків;

вміти: визначати коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань цивільного захисту;

приймати рішення з питань цивільного захисту в межах своїх повноважень;

визначати склад сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків надзвичайної ситуації;

оцінювати готовність підрозділу до роботи в умовах надзвичайної ситуації за встановленими критеріями та показниками.

І. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1. „ Цивільний захист”.

Змістовий модуль 1. Загальна підготовка.

Тема 1.1. Надзвичайна ситуація, причини виникнення та складові системи її моніторингу.

Зміст теми. Найменування та визначення основних покажчиків джерел природних і техногенних надзвичайних ситуацій.

Номенклатура, позначення, розмірність і визначення параметрів уражаючих факторів джерел техногенних надзвичайних ситуацій, які контролюються й підлягають прогнозуванню.

Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту від надзвичайної ситуації та її ліквідації, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення зони надзвичайної ситуації. Мережа спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації.

Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.

Зонування територій за ступенем небезпеки.

Тема 1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту

Зміст теми. Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації.

Планування з попередження надзвичайної ситуації.

Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків надзвичайної ситуації природного та техногенного характеру.

Нормативно-методичні документи щодо створення та управління діяльністю підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту за профільного напряму університету.

Плануючі документи з теоретичного та практичного навчання персоналу об’єкта господарювання до дій у надзвичайній ситуації, організація і проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань з відпрацювання заходів за планами реагування на надзвичайну ситуацію.

Змістовий модуль 2. Профільна підготовка (економічний профіль).

Тема 2.1. Забезпечення заходів і дій в межах Єдиної державної системи цивільного захисту.

Зміст теми. Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від надзвичайної ситуації. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

Поняття державного резерву, його склад, призначення. Єдина система державного резерву України. Бюджетні та позабюджетні джерела формування резервного фонду. Утримання і розвиток системи державного резерву. Фінансування операцій, пов'язаних з накопиченням, поновленням матеріальних цінностей державного резерву. Норми резервування та фінансування системи державного резерву на випадок надзвичайної ситуації.

Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву.

Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайної ситуації.

Забезпечення цільових видів страхування. Порядок створення страхових і резервних фондів, запасів матеріальних засобів, а також незнижуваних ресурсів продуктів харчування та непродовольчих товарів першочергового вжитку, необхідних для реагування на надзвичайні ситуації.

Координація організації торгівлі продуктами харчування і товарами першочергового вжитку для постраждалого населення.

Тема 2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту.

Зміст теми. Економіка катастроф. Ранжування регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації. Домінантні показники під час вибору регіону інвестування.

Структура бізнес-плану інвестиційного проекту. Основні положення пропонованого проекту. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства). Сутність пропонованого проекту, план науково-дослідних робіт та реалізації програми. Організаційний план. План здійснення маркетингових досліджень. Фінансовий план. Цикл інвестиційного проекту, його фази та стадії.

Вибір ефективного заходу (проекту) за сукупністю економічних та екологічних показників. Економічний ефект від застосування заходів захисту населенні і територій від надзвичайної ситуації та його розрахунок. Визначення та розрахунок терміну окупності проекту.

ІІ. ПЛАН ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 2, 3. Практичне заняття на тему:

„Планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації””

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

· визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів, комплекс заходів із запобігання їх реалізацій та планування і управління проектами щодо усунення їхніх негативних наслідків;

· виявляти характеристики прояви небезпечних гідрологічних та термодинамічних процесів та явищ;

· оцінювати рівень небезпеки реалізації гідрологічних та термодинамічних процесів та явищ за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Теоретичні питання:

1. Гідродинамічні об’єкти – джерела небезпечних факторів.

2. Пожежа та вибухонебезпечний об’єкт – джерело негативно діючих факторів.

Реферати на теми: Гідродинамічні об’єкти і їх призначення.

Вибух як засіб терору.

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз (гідродинамічно- та вибухонебезпечних об’єктів).

2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші, та обґрунтувати головні підходи щодо збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

4. Прищепити тим, хто навчається, ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

Форми проведення:

1. Усне опитування або експресс-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз – гідродинамічно- та вибухонебезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні гідро небезпечних та вибухонебезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.

3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу обстановки в осередках ураження катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші.”

4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі та методики визначення збитків від надзвичайної ситуації.”

5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші та захист від їх факторів ураження населення та територій. Оцінка ефективності Програмних дій щодо запобігання та захисту від надзвичайних ситуацій.”

Інформаційне забезпечення:

· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

· Методики прогнозування осередків ураження катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші.

· Карта (схема) віртуальної місцевості.

· Комплект креслярсько-графічних інструментів.

· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

· Проекційна апаратура.

Література:

1. Закон України “ Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” 08.06.2000р. №1809-111.

2. Кодекс цивільного захисту.

3. Указ Президента України. Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. 26.0399р. №234/99.

4. Указ Президента України. Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру 09.02.2001р. №80/2001.

5. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

6. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.

7. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.

8. Чирва Ю.О.,Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

9. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.

10. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003, - 430 с.

11. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

20 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

16 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

12 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

Дата добавления: 2015-10-31