Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Економічна природа державного кредиту як складової державних фінансів

Читайте также:
  1. VIII. ПРИРОДА
  2. В) узаконювали привілейоване становище шляхтичів та магнатів на отримання шляхетських звань, державних посад
  3. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями
  4. Видатки державного бюджету.
  5. Глава 1. Природа ментальных ловушек
  6. Гор — спаситель мира. Разумная природа человека
  7. Двойственная природа социального пространства

Державний кредит – залучення тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб на внутрішньому та зовнішньому ринках для покриття дефіциту бюджету, реалізації інвестиційних проектів на умовах платності, строковості, обов’язкового повернення.

Держава для своїх потреб може мобілізувати фінансові ресурси у виді державного кредиту (держава – позичальник, юридичні і фізичні особи – кредитори). Також держава може виступати в ролі кредитора, надаючи позику юридичним та фізичним особам, а також у ролі гаранта, коли бере на себе відповідальність за повернення позик.

За своїм економічним змістом державний кредит – це форма вторинного перерозподілу валового внутрішнього продукту. Його джерелом є вільні кошти юридичних та фізичних осіб.

Найпоширенішою формою державного кредиту є позики. Залежно від способу виплати доходу позики поділяють на:

- процентні позики(власники облігацій отримують твердий дохід у формі процента від номінальної вартості облігацій);

- виграшні позики (весь дохід власники облігацій одержують у формі виграшу. Дохід виплачується за тими облігаціями, на які випав виграш);

- безпрограшні позики (випускаються з умовою, що протягом строку дії позики виграшними будуть всі облігації);

- безпроцентні позики (не пе­редбачають виплати доходу, але гарантують одержання товару).

За строками погашення позики поділяють на короткострокові (до 5 років) і довгострокові (понад 5 років).

За методами розміщення розрізняють позики добровільні та примусові. Облігації добровільних позик вільно продаються і купуються банківськими установами. Державні позики можуть бути облігаційними і безоблігаційними.

Наступною формою державного кредиту є передавання ощадними установами коштів населення, які розміщені в ощадному банку чи в інших ощадних установах держави, для покриття своїх витрат (випуск білетів державної скарбниці, сертифікатів або оформлення безоблігаційних позик);

Сьогодні найпоширенішою формою державного кредиту є використання державою коштів позикового фонду. Держава мобілізує через кредитні установи частину кредитних ресурсів на покриття своїх витрат. Ця форма державного кредиту зумовлює інфляційні процеси.

До державного кредиту належить також міждержавний кредит, коли одні держави виступають кредиторами, а інші — позичальниками. Величину позик і нара­хованих процентів включають до державного боргу.

У сучасних умовах кредиторами держави можуть бути між­народні фінансові інститути. До їх числа належать СБ, МФВ, ЄБРР тощо. Позики міжнародних фінансових інститутів є формою існу­вання та функціонування іноземного капіталу, і для країни-позичальника заборгованість перед ними становить державний борг.

Для кожної країни питання як зовнішньої, так і внутрішньої заборгованості завжди актуальні. На обслуговування боргів від­волікаються значні фінансові ресурси, збільшується навантажен­ня на бюджет держави, посилюються інфляційні процеси.



Дер-ва для фінансування своїх потреб може мобілізовувати фін. ресурси у формі держ. кредиту.У цьому разі вона є позичальником, а н-ня і підприємницькі стр-ри, тобто фіз. і юр.особи,-кредитодавцями. Держ. кредит має строк повернення і ціеу в формі процента. Д.к. буває внутрішнім і зовнішнім. У сфері міжнар. екон. відносин. дер-ва виступає в ролі як кредитора так і позичальника. За своєю економічною сутністю держ. кредит-це форма вторинного перерозподілу ВВП. Його джерелом є вільні кошти н-ня, підприємстві установ.Використання держ. кредиту є цілком виправданою формою мобілізації коштів у розпорядження дер-ви. Їхня доцільність при покритті дефіциту б-ту зумовлена тим, що це має значно менші негативні наслідки для фінансового становища дер-ви, ніж покриття дефіциту за допомогою грошової емісії.


Дата добавления: 2015-10-31; просмотров: 181 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями | Роль та функції Міністерства фінансів України в системі управління фінансами. | Місцеві бюджети, їх призначення та роль у бюджетній системі. | Структура доходів місцевих бюджетів | Критерії розмежування видатків між місцевими бюджетами | Становлення та розвиток державного казначейства України | Роль місцевих фінансових органів в управлінні фінансами | Державні органи фінансового контролю в Україні | Проблеми стабілізації та оздоровлення бюджетної системи України | Шляхи оздоровлення системи державних фінансів України. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Шляхи вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні.| Державний борг: структура, динаміка та методи його обслуговування

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.013 сек.)