Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Правові основи забезпечення гендерної рівності, рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Україні.

Читайте также:
  1. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  2. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  3. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  4. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  5. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  6. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  7. Вивчення можливостей текстового редактору Word

 

Поняття «гендер» характеризується як система цінностей, норм та характеристик чоловічої і жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та відносин між статями, набутих ними в процесі соціалізації, що визначається їх соціальним, політичним, економічним та культурним буттям, розбудована суспільством та підтримувана соціальними інститутами. Гендер – це соціально-правовий статус, який визначає поведінку жінок та чоловіків, їх взаємовідносини між собою. Гендер відображає соціально-культурні відмінності між жінками та чоловіками. Гендер, як ознака соціальної статі, визначає індивідуальні можливості, позиції, які асоціюються з представниками жіночої чи чоловічої статі. Ґендерна рівність характеризується як рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Українське законодавство щодо забезпечення гендерної рівності ґрунтується на міжнародних правових документах, зокрема, Загальної декларації прав людини, Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Декларації про викорінювання насильства щодо жінок тощо. Відповідно до статті 3 Конституції України «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Стаття 24 Конституції України гарантує свободу від всіх форм дискримінації, включаючи дискримінацію за ознакою статі. Відповідно до цієї статті «Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям». Аналіз результатів виконання Національного плану дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню гендерної рівності у суспільстві на 2001–2005 роки і підготовка Державної доповіді про виконання в Україні Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок свідчать що, проблема дискримінації за ознакою статі в Україні існує. До основних причин виникнення такої проблеми належать: домінування способу життя, ідеологічних основ та інтересів, властивих чоловікам; панування у суспільстві цінностей і пріоритетів, сформованих чоловіками; економічна залежність жінки від чоловіка; збільшення кількості випадків насильства та торгівлі людьми, зокрема жінками; відсутність можливостей гармонізованого суміщення фахової діяльності і сімейного життя як для чоловіків, так і для жінок; ґендерна нерівність, зокрема у соціальній, економічній сферах, охороні здоров’я; відсутність законодавства, спрямованого на подолання гендерної нерівності, а також забезпечення реального механізму його застосування.



Значним кроком України у напрямку забезпечення гендерної рівності стало прийняття 8 вересня 2005 року закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який вступив в дію 1 січня 2006 року. Метою закону є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України. У цьому законі терміни вживаються в такому значенні: рівні права жінок і чоловіків – відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі; рівні можливості жінок і чоловіків – рівні умови для реалізації рівних прав жінок і чоловіків; дискримінація за ознакою статі – дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків; позитивні дії – спеціальні тимчасові заходи, спрямовані на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України. Державна політика щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків спрямована на: утвердження гендерної рівності; недопущення дискримінації за ознакою статі; застосування позитивних дій; забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень; забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам щодо поєднання професійних та сімейних обов’язків; підтримку сім’ї, формування відповідального материнства і батьківства; виховання і пропаганду серед населення України культури гендерної рівності, поширення просвітницької діяльності у цій сфері; захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі. Дискримінація за ознакою статі забороняється. Не вважаються дискримінацією за ознакою статі: спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини; обов’язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом; різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом; особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов'язані з охороною їх репродуктивного здоров’я; позитивні дії. Особа, яка вважає, що стосовно неї було застосовано дискримінацію за ознакою статі чи вона стала об'єктом сексуальних домагань, має право звернутися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, уповноважених осіб (координаторів) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, правоохоронних органів держави та суду. Особи будь-якої статі або групи осіб мають право надсилати повідомлення про порушення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок у разі, якщо вичерпані внутрішні засоби правового захисту або якщо застосування таких засобів захисту невиправдано затягується. Особа має право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації за ознакою статі чи сексуальних домагань. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальних збитків, які підлягають відшкодуванню, та не пов’язана з їх розміром. Іншими важливими нормативними актами стосовно гендерної рівності в Україні є закон «Про попередження насильства в сім’ї», Кримінальний кодекс, Сімейний кодекс, Указ Президента України «Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», Державна програма з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року, Державна програма підтримки сім’ї на період до 2010 року, затверджені КМУ тощо.

Загрузка...

Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 182 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
законодательные инициативы и социальные практики| Сутність діяльності правозахисних громадських організацій.

mybiblioteka.su - 2015-2021 год. (0.011 сек.)