Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Застосування інтерактивних технологій під час проведення нетрадиційних занять.

Читайте также:
  1. А.2.1. Застосування лікарських засобів через рот.
  2. А.2.1.1. Застосування газовивідної трубки.
  3. А.2.1.8. Застосування п’явок
  4. З бойового застосування артилерії.
  5. Застосування п’явок
  6. Застосування циклу DO-LOOP.

 

 

Виконала: викладач Гавва О. О.

 

 

2011

Орієнтація процесу навчання на розвиток особистості, формування його компетенція особистості, формування його компетенцій вимагають більш широкого використання активізуючи методик, інтерактивних технік у навчанні фізики (“мозковий штурм”, дискусія у великій групі, робота в малих групах, метод базово-перехресних груп, дебати, метод “дерево рішень”, інтерв’ю, дослідження випадків тощо), які є домінуючими під час проведення саме нетрадиційних занять.

Проведення нетрадиційних занять та позакласних заходів дає можливість доповнити і поглибити знання учнів, розвинути інтерес до предмету, формувати у них компетенції, яких потребує сучасне життя, зокрема: соціальні (брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті); полікультурні (розуміння несхожості людей, взаємоповага до їхньої мови, релігії, культури); комунікативні (опанування усних і писемних спілкуванням); інформаційні (уміння здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію); саморозвитку та самоосвіти; продуктивної та творчої діяльності.

Досвід моєї роботи, практика переконують, що за всієї різноманітності нетрадиційних занять в основі кожного з них лежить така форма організації навчання. Як дидактична гра, за допомогою якої можна керувати діяльністю учнів, їхнім інтелектуальним і психічним розвитком.

У виборі дидактичних ігор важливу роль відіграє віковий фактор. Якщо для учнів 7-8 класів характерними є заняття-змагання, заняття естафети, заняття-подорожі, заняття-казки, театралізовані заняття, то для старшокласників ігри “дорослішають”. Тут переважають ділові, рольові ігри, які реалізуються через заняття-конференції, заняття-інтерв’ю, заняття-диспути, інтегровані заняття, заняття-суди тощо.

Під час ділових, рольових ігор усі учні зайняті серйозною роботою, яка нагадує роботу дорослих.

Наприклад, під час проведення заняття-конференції у 10 класі на тему “Наукові основи дії теплових поршневих двигунів” були задіяні всі учні, бо крім ведучих, тут мали слово кореспонденти, історик, головний інженер, представник фірми, заступник головного інженера, конструктор, директор, еколог, головний механік, начальник відділу. Студентам було цікаво, вони не тільки ознайомились з новими професіями, але й зуміли, дійсно, створити атмосферу, яка панує на даній фірмі по випуску двигунів. Заняття складався з трьох частин вступу, основної частини – інтерв’ю та підсумку-повторення матеріалу. Досвід свідчить, що така робота подобається студентам: вона надає широкий просвіт для самовираження, є добрим засобом активного комплексного повторення вивченого матеріалу, удосконалює вміння учнів виступати перед товаришами, вміти слухати.



Важливою є психологічна підготовка учнів до гри. Завчасне повідомлення про проведення гри стимулює учнів до участі у ній, викликає інтерес, спонукає до обдумування заходів, які сприяли б успіху. У результаті поглиблюються конкретні знання учнів, інтегруються зі знаннями з інших дисциплін, формується цілісна система знань.

Так, в 11 класі було проведено заняття-диспут “Рентген чи Пулюй”, метою якого було вшанувати пам’ять видатного вченого, науковця світового рівня, здійснювати патріотичне виховання, розкрити студентам славні сторінки вітчизняної фізики.

Заняття-диспут проводився у формі театралізованого дійства з відповідним оформленням сцени (символіка України, портрети І.Пулюя, В.Рентгена, підсвічник зі свічкою, плакати з хронологією дат виходу статей Рентгена і Пулюя). Учні – “прихильники”Пулюя – вишиті сорочки, а ті, хто виконує роль учених, - у білі сорочки з краватками. Читати вірші, із метою більшого емоційного ефекту, під музичний супровід.

Важливим є те, що в уроці беруть участь усі учні класу.

Загрузка...

До серця кожного учня долинули слова:

Верни до мене, пам’ять моя,

Нехай на серце ляже ваготою

Моя земля з рахманною журбою,

Хай сходить співом горло солов’я

В гаю нічному. Пам’ять, верхи із

Чебреця, із літа жаротою,

Де яблука останнього достою

В мої червонобокі виснуть сни.

Нехай Дніпра уроча течія

Бодай у маячні мені струмує.

Ія гухну. І край мене почує.

Верни до мене, пам’яте моя!

Учні зрозуміли, що нині повертаємо до пам’яті нашої ім’я Івана Пулюя. Отже, головним завданням проведення такого типу занять є залучення учнів до активної пошуково-творчої діяльності, мобілізація творчого потенціалу учнів. Вироблення наполегливості у досягненні поставленої мети.

Нетрадиційні заняття – це імпровізоване, але добре продумане заняття, яке має своєрідну структуру. Вони цінні своєю оригінальністю і розвиваючим та виховним ефектами.

У 7-8 класах найбільшого поширення набули нетрадиційні заняття з такими формами:

1) заняття-вистава;

2) заняття-змагання;

3) заняття-естафета;

4) заняття взаємного навчання;

5) заняття із груповою формою роботи;

6) заняття, який проводять самі учнів (9-11 кл.)

7) заняття – “наукове дослідження” (9-11 кл.)

8) заняття творчості (9-11 кл.)

9) заняття конкурсів;

10) заняття-вікторина;

11) заняття фантазії;

12) заняття-семінар (9-11 кл.)4

13) заняття-рольова гра;

14) заняття-“гонка-марафон”

15) заняття-гра, що є імпровізацією популярних телепередач.

Із захоплення семикласники готувались до “Суду над інерцією”. Цей заняття-рольова гра був проведений як заняття узагальнення та систематизації знань. Готувались заздалегідь. Учні класу поділились на дві групи і одна група – це свідки захисту, інша – свідки обвинувачення. Обирається головний суддя, судді (2), прокурор, адвокат підсудного і секретар суду. У свідки запрошуються казкові герої6 Червона Шапочка, Вовк, Попелюшка та ін. На такому уроці всі дії учнів визначаються тією роллю, яку вони виконують. Всі розуміють, що виступи на суді мають бути розумними і змістовними. Від переконливості промов ораторів залежить рішення суду.

Усе це стимулює творчу активність учнів, адже під час гри вони розкривають свій характер, розуміння явищ і змісту фізичних законів.

На час проведення заняття-гри кабінет фізики перетворюється у “судовий сал”, стіл суддів – попереду. Праворуч у залі розміщений стіл адвоката, ліворуч – прокурора. За окремими столами сидять з боку прокурора – секретар суду, з боку адвоката – обвинувачуваний, навпроти суддів – лави для свідків. У другій частині залу сидять бажаючи побачити і послухати хід суду.

Залучення учнів до активної пошуково-творчої діяльності – головне завдання дидактичних ігор. Заняття-ігри сприяють розвиток в учнів навичок роботи з додатковою літературою, виховують допитливість, уміння працювати в колективі, вчить самостійно мислити, виробляють уміння виступати перед аудиторією, виховують почуття відповідальності, розвивають творчі здібності. Крім того, вони дають змогу опрацьовувати значний за обсягом матеріал.

Інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу. Оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику).

Дослідження сучасних психологів показали, що старший школяр може, читаючи очима, запам’ятати 10% інформації. Слухаючи – 26% розглядаючи – 30%, слухаючи і розглядаючи – 50%, обговорюючи – 70%, особистий досвід 80%, спільна діяльність з обговоренням – 90%, навчання інших -95%.

Так, наприклад, робота учнів у групах та парах, взаємо навчання учнів у парах змінного складу, дає разючі результати. Та взаємонавчання учнів також має і свої слабкі сторони, які необхідно враховувати, використовуючи нові технології.

У своїй роботі я практикую різні інтерактивні методи. Наприклад, під час вивчення теми “Електричний струм. Джерела струму. Електричне коло” у 8 класі а одному із етапів заняття, клас ділиться на групи для опрацювання різних типів джерел струму. У групі обирається керівник, секретар (веде записи результатів роботи групи) посередник (стежить за часом), доповідач (доповідає про результати роботи, чітко висловлює думку групи). Для груп розробляю запитання, відповіді на які можна знайти в підручнику, а також маючи перед собою прилади. Досвід показує, що при такій роботі важливо те, як учитель реагує на коментарі, демонструє увагу до всіх членів групи, дякуючи кожному учневі за висловлювання. Це стимулює присутніх продовжувати ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну. Цей заняття проводиться нетрадиційно, бо з самого початку за роботою учнів стежить “Електрончик” і різні етапи заняття – це нові пригоди цього героя.

Дальше на уроці продовжую роботу з студентами в парах. Вони креслять схеми, складають прості електричні кола. Яка радість на обличчі дітей, коли в результаті напруженої праці засвітилась електрична лампочка, чи задзвенів електричний дзвінок у них на столі. Піл час роботи в парах, мені перевіряти роботу, допомагають лаборанти-діти, які вже мають певні знання і навички при складанні електричних кіл. Домашнє завдання як завжди дифереційоване, по групах.

У старших класах групова робота також зарекомендувала себе з позитивної сторони. Так. При вивченні теми “Сила Ампера”, в 10 класі, клас ділиться на групи (по 4 уч.). Кожній групі даю блок запитань, на які вони повинні дати відповідь, користуючись підручником, приладами, таблицями, довідниками. Результат набагато кращий, ніж коли б заняття проходив у вигляді лекції. При цьому намагаюсь використовувати на заняттях технічні засоби навчання і магнітофонні записи, завдання, спроектовані на екран за допомогою графопроектора, кадри з діафільмів.

Різновидом загальногрупового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Наприклад, при вивченні теми “Сполстуденти посудини” перевірку знань здійснюю у вигляді “мозкового штурму” (запитання приносить казковий герой “Незнайка”), а закріплення вивченого проводжу з використання технології “Мікрофон”. Знову ж таки на одному з етапів заняття проводиться розв’язування здач по варіантах, а перевіряються роботи і оцінюються студентами під час обліку запитами.

Доводилось у своїй роботі використовувати й типу технологію, як “Ажурна пилка” (“Мозаїка”). Ця технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу студентам працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Так, при вивченні теми “Радіоактивність Альфа -, бета, - гамма – проміння” в 11 класі готую індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали - таблиці, тощо). Потрібно підготувати таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи, бо кожен студент входить у дві групи – “домашню” й “експертну”. Об’єдную учнів у 6 груп (“домашніх”).

Завдання групам 1 і 4.

Ознайомити з історією відкриття радіоактивності. Визначити та записати у зошит основне з поданої інформації. Звернути увагу на подальше вивчення радіоактивності іншими вченими.

Завдання групам 2 і 5

Прочитати дослід про відхилення радіоактивних променів у магнітному полі з підручника, використовуючи схему досліду, таблиці. Проаналізувати результати досліду і записати їх у зошит.

Завдання групах 3 і 6.

Прочитати пункти “ - частинки, – частинки, - частинки”. Визначити та записати у зошит основне з поданої інформації. Проаналізувати прочитане.

На другому етапі об’єдную учнів у 6 “експертних” груп так, щоб у першу увійшли учні, які мають таблички, наприклад синього кольору і працювали в “домашніх групах 1, 2, 3. Друга, експертна група складається з осіб, що працювали в цих самих “домашніх” групах і мають таблички з жовтою позначкою, третя – з зеленою.

Кожен з учасників ознайомлює інших зі змістом опрацьованої ним інформації. На 3 етапі студентам пропонується повернути “додому”, щоб поділитися знаннями, отриманими в “експертній” групі. Причому треба намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі.

Завдання “домашніх” груп на даному етапі – корекція та остаточне узагальнення всієї інформації. Для закріплення здобутих знань групам (1,3,5 і 2,4,6) пропоную виконати практичне завдання. І на 4 етапі групи 1,3,5, а згодом 2,4,6 звітують про виконання завдань. Результати оцінюються.

Звичайно, що така робота забирає цілий заняття і нудьгувати нікому не доводиться. Однак, і при такій роботі є свої плюси і є свої мінуси.

Процес реформування освіти в Україні, який мав би усунути вади шкільної практики, насправді часто зводиться до спроб ведення нового змісту в рамки старої системи.

Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання “Як навчати, як створили умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання”. Як, залишаючись в рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи, таким чином, традиційний заняття в інтерактивний.

Заняття мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежить від умінь і стилю роботи вчителя.

Кожен учитель знає, що нетрадиційні заняття краще запам’ятовуються студентами, викликають зацікавленість і бажання взяти участь в уроці. Дитину втомлює пасивність, а праця, яка пов’язана із позитивними емоціями, сприяє гарному засвоєнню та закріпленню знань.

У своїй роботі при проведенні нетрадиційних занять використовую невеличкі театралізовані сцени чи “запрошую” на заняття казкових героїв (7-8 кл). У старших класах застосовую музичний супровід, вірші до теми. Так, під час вивчення теми “Поляризація світла” в 11 класі, на початку заняття звучить вірш:

Предивне світло для людей створилось,

Щоб осяйним життя було у них,

Щоб темрява ніколи не зуміла,

Перебороти того світла блиск.

Ніщо без світла тут не може бути,

Бо все живе пов’язане із ним.

І царство світла панувати буде,

А люди вічно житимуть у нім.

Уже збагнули таємниці світу,

Та хоч не повністю, а все ж зробили крок.

Та незбагненна таємниця світла,

Що з Всесвіту нам посилає Бог.

І хай ніколи не зникає світло,

Воно просвічує до глибини душі.

І з кожним днем хай стане всім світліше,

Бо темноті немає місця на Землі.

Прозорий кристал зеленого забарвлення – турмалін має цікаву властивість: може пропустити світло, а може й не пропустити. В процесі роботи використовую інтерактивну технологію “Дерево рішень” для вирішення проблем “Для чого потрібно поляризувати світло?”. Шляхи і варіанти вирішення проблеми можна визначити проведенням мозкового штурму. На цьому етапі жоден із варіантів не може бути неправильним. Важливо набрати якомога більше ідей. Обговорюємо кожну ідею.

Формування особистості старшокласника немислиме без учнівського співробітництва. Саме тому одним із основних завдань сучасного заняття є створення оптимальних умов для реалізації принципу активності в навчанні.

Проведення нетрадиційних занять з застосуванням інтерактивних технологій відповідає тенденціям сучасного заняття фізики, зокрема, таким, як відмова від авторитарного стилю навчання, курс на ініціативу учнів, увага до вироблення умінь обґрунтовано приймати рішення.

Учителі – люди творчі, а тому вважаю, що той, хто шукає, знайде щось нове і повчальне, вибачить недоліки і намагатиметься зробити заняття ще кращим.

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як студентам, так і педагогу. Досвід роботи показує, що треба з поступового включення елементів цієї моделі, якщо вчитель або учні з ними незнайомі. Можна навіть створити план поступового впровадження інтерактивного навчання. Краще старанно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж чисто проводити наспіх підготовлені “ігри”.

Можна провести з студентами особливе “організаційне заняття” і створити разом із ними “правила роботи в плані”. Потрібно налаштувати учнів на старанну підготовку до інтерактивних занять. Використовувати спочатку прості інтерактивні технології роботи в парах, малих групах, мозковий штурм тощо. Коли з’явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не требуватиме багато часу.

Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозуміння і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

Якщо застосування інтерактивної моделі у конкретному плані веде до протилежних результатів, треба переглянути стратегію й обережно підходити до її використання. Можливо варто обговорити цю ситуацію з студентами (чи правильно ви їх розумієте і використовуєте, чи готові ви й учні до їх використання).

Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріла і глибоко його вивчити (а не перетворити технології в безглузді ігри, “заради самих ігор”) потрібно старанно планувати свою роботу, щоб:

- дати завдання студентам для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

- відібрати для заняття або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б студентам “ключ” до освоєння теми;

- під час самих інтерактивних вправ дати студентам час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або “граючись” виконали його;

- на одному занятті можна використовувати одну (максимум – дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;

- дуже важливим є проведення спокійного глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу і на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;

- проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов’язані інтерактивними завданнями.

Для зміцнення контролю за ходом процесу навчання за умов використання інтерактивної моделі навчання вчителеві потрібно попереднього добре підготуватися:

- глибокого вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тести, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

- старанно спланувати і розробити запитання: визначити ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;

- мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів випадків, проблем; оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття і критеріїв оцінки роботи учнів;

- передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, на лаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії, цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи – розминки, письмовий розподіл ролей у групах.

Використання інтерактивних технологій, в тому числі і під час проведення нетрадиційних занять, дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з студентами. З іншого боку, після кількох старанно підготовлених занять вчитель зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера у класі – і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 235 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Техническое обслуживание| КОТОРЫЙ БРОСИЛ БИТЛЗ

mybiblioteka.su - 2015-2021 год. (0.02 сек.)