Тварини - тимчасовi мешканцi кутка природи

Спостереження пiд час екскурсiй i прогулянок має епiзодичний характер. У деяких випадках їх доцiльно продовжити в кутку природи протягом кiлькох днiв, повернувши потiм тварин у мiсця їхнього постiйного мешкання.

Цiкавим об'єктом для спостережень може бути псевдокiнська п'явка, яка часто зустрiчається пiд час прогулянок на водойму. Майже всi бояться п'явок, i навколо цих тварин створюється багато легенд, яким можна дати правильне тлумачення, простеживши за ними кiлька днiв. Розмiщують тварину у банцi з водою, на дно якої кладуть камiнець i гiлочку елодеї або якоїсь iншої рослини. Банку зверху закривають кришкою з маленькими отворами. Якщо цього не зробити, п'явки легко виповзуть.

Увагу дiтей звертають на те, що довге тiло п'явок сплющене, неначе стрiчка. Переднiй кiнець тiла сильно звужений. Тут знаходиться рот i по краю голови багато майже непомiтних очей. Заднiй кiнець тiла ширший, на ньому розташований великий круглий присосок. Присмоктуватися п'явка може не тiлъки заднiм, але й переднiм кiнцем. Увагу дiтей звертають на спосiб пересування п'явки по склу: вона наче крокує, поперемiнно прикрiплюючись то ротом, то заднiм присоском. Плаває п'явка, хвилеподiбно вигинаючи своє тiло.

Псевдокiнські п'явки не можуть присмоктуватися до людини. Живляться вони найчастiше молюсками і червами; великі п'явки поїдають малих. Годують п'явок мотилем або крихiтним шматочком сирого м'яса, який подають з дротика. П'явка заковтує їжу цiлком. Дихає п'явка просто через слизову оболонку шкіри, під якою проходять кровоноснi судини. Цікаві спостереження можна провести за п'явкою як живим барометром. Перед дощем, за 10- 12 год до нього, п'явка вилазить з води i висить, прикріпившися до скла, вище рівня води. В хорошу погоду вона тримається у воді.

Медичнi п'явки, яких використовують у лікарсъкiй практицi, меншi за псевдокiнську, вони темно-зелені, з гарним жовтим малюнком на спині.

Під час цільової прогулянки до водойми діти бачать різних молюсків. У куток природи можна взяти ставковика, розмiстивши його або у банці з водою, або в окремому акваріумi. Спостерігаючи, як ставковик повзе по склу, можна роздивитися його пласку ногу, на якій розміщено рот. Вiдкриваючи і закриваючи його, вiн очищає зелений наліт водоростей на склi. Час від часу він пiднімається до поверхні. Слід вояснити дітям, що так він дихає. Iнколи ставковики відкладають на склi i рослинах свою ікру - це прозора драглиста ковбаска, в якiй просвічуються окремі iкринки. Через 3-4 тижнi з неї виходять крихiтні ставковички. Саме в цей час i слiд повернути їх у водойму.

Кілька днiв в акваріумi можна потримати рака. Годують його маленьким шматочком м'яса, який спускають на дротику. Цiкаво спостерiгати за рухами рака, за тим, як вiн споживає корм, тощо. Кiлькiсть води в акваріумi повинна бути невелика - це сприяє поверхневому насиченню води киснем.

Найбільш поширеними тимчасовими мешканцями кутка природи є комахи. Розміщують їх в інсектаріях або садках, де вони перебувають протягом кiлькох днiв.

Iнсектаріями для наземних комах (жукiв, коників, гусені) можуть бути рiзнi банки, старий акварiум, ящик з передньою стінкою iз скла. Можна виготовити інсектарiй з прозорої плiвки. Зверху вiн має бути прикритий плівкою.

Внутрiшнє влаштування iнсектарiю нескладне. На його дно треба насипати пiску, посадити кiлька кущикiв трави, iнодi покласти камiнець, черепок. Трава повинна бути свіжою, тому її треба поливати, обприскувати. Розміщувати садок треба трохи далі вiд яскравого сонячного світла.

Яких же комах можна утримувати в iнсектарiї? Тимчасовими мешканцями кутка природи можуть бути коники, цвiркуни, попелицi разом з личинками сонечка, клоп-солдатик, бронзiвка, турун, мурашки тощо.

Коникiв годують як рослинною (колосок пшеницi з зерном, шматочок моркви, яблука, листок салату), так i тваринною їжею (дрiбними комахами). Садок уранці треба обприскувати водою. Краплини її коники злизують з трави i скла. Якщо утримувати самців коників, то в ясну погоду можна слухати їхнiй спiв.

Не менш цiкавим об'єктом є цвiркун. Їсть вiн листки салату, iнші ніжні рослини, а також зерна рослин. Самцi цвiркунiв, як i коники, спiвають, видаючи мелодiйний, не такий гучний, як у коників, звук.

Личинок сонечка найлегше знайти на рослині, ураженiй попелицями. Таку гілку зрізають і ставлять в інсектарiй у маленьку пляшечку з водою. Діти переконуються, як швидко личинки очищають рослину від попелиць.

Клопiв-солдатикiв годутоть в інсектарії насінням рослин. Навеснi солдатики з задоволенням висмоктують горiшки липи.

Туруни легко розправляються з досить великою здобиччю, наприклад з гусiнню, голими слизняками. Час вiд часу інсектарiй слід збризкувати водою. Краплини води туруни охоче злизують. Пiд час спостережень увагу дітей звертають на тонкі i сильнi ноги туруна, добре пристосованi до бiгання. Небагато жукiв можуть так швидко пересуватися по землi, як туруни.

Бронзiвку треба посадити у iнсектарiй на гiлку шипшини або таволги. Проте годувати її можна не тiльки квiтками. Цi ласуни охоче ссуть змочений водою цукор, фруктовi цукерки, гризуть шматочки яблук. Увагу дiтей слiд звернути на те, що ноги бронзiвок зовсiм не схожi на легкi i сильнi ноги турунiв. У бронзiвки вони кривi, короткi i шипуватi. Вони пристосованi до лазiння по суцвiттях i вiночках квiтiв. В iнсектарії цi гарнi жуки найчастiше сидять на квiтах. Особливо активнi вони у сонячну погоду.

Влiтку, коли частина об'єктiв кутка природи переноситься на веранду, доцiльно влаштувати формікарiй - примiщення для утримання мурашок. Зi способом життя мурашок дiтям ознайомитися пiд час спостережень не просто - мурашник схований бiльшою частиною пiд землею. Ось як пропонує влаштувати формiкарiй ентомолог М.М.Плавильщиков.

Беруть банку, в яку вкладають дерев'яний цилiндр, змiцнюючи його розпiрками. Розмiр цилiндра повинен бути на 5-6 см менший, нiж внутрiшнiй дiаметр банки, а висота на одну третину менша, нiж висота банки. В дерев'яний цилiндр вбивають палочку завтовшки як палець i завдовжки як висота банки.

Мурашник розмiщують у промiжку мiж дерев'яним цилiндром і стiнками банки. Цей промiжок вузький ((2-З см завширки), і за життям мурашок буде легко спостерiгати. Щоб мурашки не ровповзалися, верхню частину стiнки зсередини змащують тонким i рiвним шаром будь-якого жиру. Змазку треба поновлювати і стежити за тим, щоб вона не засмiчувалася землею. Роблять її вже пiсля засипання банки мурашником (субстрат, мурашки, личинки).

У банцi мурашкам надто тiсно. Тому поруч влаштовують вигул. Для цього служить дощечка iз скляним парканом 6-8 см заввишки. На дно насипають пiсок, а вiд банки-мурашника (вiд верхiвки палочки, вбитої в цилiндр) перекидають мiсток з тасьми або вузької смужки фанери. Зсередини стiнки скляного паркана змащують жиром.

Годують мурашок на вигулi комахами, цукровим сиропом, крихiтками м'яса.

Для утримання водяних комах використовують невеликий акварiум, банку, глибоку тарiлку. Розмiщують комах завжди окремо.

Личинки бабки невибагливi i можуть жити в акварiумi, на дно якого слiд покласти невелику кiлькiсть дрiбного пiску. Спостерiгаючи за личинкою, можна вiдмiтити, що черевце її то злегка скорочується, то розширюється. Це личинка дихає. Органи дихання у неї розташованi у задньому вiддiлi кишок. Личинка втягує у задню кишку воду, а потiм виштовхує її, обмиваючи зябра. Якщо доторкнутися до личинки вона сильно скорочує черевце і вiдразу викидає iз кишки весь запас води. Поштовх вiддачi вiдкидає її вперед. Таким ракетним рухом личинка рятується вiд ворогiв.

Якщо покласти бiля личинки мотиль або маленького черв'яка, можна побачити, що личинка, помiтивши здобич, почала рухатися. Вiд її голови швидко висунулася вперед «маска» - нижня губа, на кiнцi якої є два гачки. Личинка хапає здобич гачками, а потiм складає губу, i здобич потрапляє в рот. У спокiйному станi складена губа прикриває обличчя личинки, нiби маска.

«Маска» - чудове пристосування. Личинка бабки не плавець, повзає вона повiльно. «Маска» дозволяє личинцi полювати, не роблячи стрибкiв, не кидаючись на здобич.

Якщо велику личинку бабки помiстити в акварiум навеснi, можна спостерiгати вихiд бабки з личинки. Для цього в пiсок акварiума треба вставити довгi гiлочки, щоб личинка могла виповзти по них з води. Пiсля виповзання з води личинка завмирає, але раптом у неї на спинi з'являється поздовжня трiщина, яка збiльшується, заходячи на голову. Краї трiщини розсуваються, з неї поступово з'являються голова i груди бабки, далi бабка витягує ноги, деякий час висить головою вниз, нiби вiдпочиваючи. Поступово з'являється черевце, і бабка сидить уже на старiй шкурцi. Летiти вона ще не може, бо замiсть великих блискучих крил на її спинi лежать товстi короткi пластинки. Поступово пластинки розправляються. Мине ще 5-6 год, доки крила розправляться, затвердiють i бабка вирушить у свiй перший полiт.

Волохокрильця (ручайника) утримують у акварiумi з невеликою кiлькiстю води або у тарiлці з водою. Треба покласти туди водяних рослин, бо личинка дихає не атмосферним повiтрям, їй потрiбна вода, збагачена киснем. На дно тарілки кладуть такий самий матерiал для хатинки, який використовує личинка. Годувати її можна подрiбненим м'ясом. Оскiльки цей корм швидко псується, слiд давати його стiльки, скiльки личинка зможе з'їсти вiдразу.

Розглядаючи волохокрильця і його чохлик, потрiбно пояснити дiтям, що це не просто його житло, а й маскувальне пристосування. Будуючи чохлик з матерiалiв, що покривають дно, личинка робить маскувальну будову. iнколи вдається примусити личинку покинути старий чохлик і зробити новий з тих матерiалiв, якi кладуть на дно, наприклад з дрiбних клаптикiв паперу. І цей чохлик також буде маскувальним - вiн не помiтний на днi серед кольорових папiрцiв.

Жука-плавунця і водолюба розмiщують в окремих акварiумах. Годують плавунця мотилем, скобленим м'ясом. Водолюб живиться рослинами. Спостерiгаючи за жуками, слiд звернути увагу дiтей на те, як спливає плавунець, виставляючи з води кiнець черевця (набирає повiтря). Водолюб же наближує до поверхнi води голову. Через вусики повiтря потрапляє у трахеї. По-рiзному цi жуки пересуваються у водi. Плавунець швидко гребе одразу заднiми нiжками, а водолюб перебирає нiжками. Мчати, швидко мiняти напрямок руху вiн не може. А чому? Плавунець - хижак. Вiн кидається на живу жертву, наздоганяє її. Основна ж їжа водолюба - рослини.

З представникiв двокрилих у кутку природи можна спостерiгати з дiтьми за личинками комарiв - мотилем i коретрою. Помiстивши їх у банку з водою, слiд показати дiтям спосiб їх пересування, наголосити на їх значення у природi.

Пiд час утримання тимчасових мешканцiв у кутку природи слiд створювати для них близькi до природних умови, забезпечувати природними кормами, враховуючи конкретний характер мислення дiтей i потребу формування у них реалiстичних уявлень.

Тимчасовими мешканцями кутка природи можуть бути деякi земноводнi (тритони, жаби) i плазуни (ящiрка, черепаха). Тритонiв влаштовують в акварiумi з пiском на днi i посадженими водяними рослинами - елодеєю або перистолисником.

Навеснi у наших водоймах найчастiше трапляється тритон звичайний, рiдше гребiнчастий. Самцi забарвленi надзвичайно яскраво, i багатство їхнiх барв чарує. Спостереження за життям тритона дуже цiкаве: вiн то ходить повiльно по дну, наче принюхуючись у пошуках корму, то спливає на поверхню i, ковтнувши повiтря, швидко повертається i упливає на дно. Коли тритон пливе, лапки його щiльно притискаються до тiла i рухається тiльки хвiст. Годують тритонiв мотилем, але бачать вони порiвняно погано i не вiдразу знаходять навiть тих, хто в'ється перед ними.

Жаб, ящiрок i черепах утримують у терарiумах. Обладнують їх найчастiше iз старих акварiумiв, iмiтуючи природне середовище, в якому жила тварина. Зверху накривають кришкою з дрiбною сiткою.

Для жаб терарiум створюють за типом болота. На дно насипають грунт або непромитий пiсок, садять кiлька кущикiв трави або ж зелених гiлочок традесканцiї. В певному мiсцi влаштовуються укриття для тварини - корч, пеньок i водойма (широка пласка мисочка, яка вкопується в грунт). Найцiкавiше утримувати квакшу. Вона викликає захоплення своїм яскраво-зеленим кольором шкiри, золотистими очима. В терарiум для неї треба поставити гiлку, на якiй вона охоче сидiтиме. Годують її комахами, переважно мухами, яких у лiтню пору достатньо. Побачивши муху, жаба спритно стрибає, переслiдуючи її. Якщо вона промахнеться, то повисає на гiлцi, тримаючись за неї подекуди тiльки пальцями задньої лапки, i потiм, неначе акробат, пiдтягується вгору. Цiкаво з дiтьми простежити за змiною забарвлення квакшi. Нiжно-зелене забарвлення не залишається незмiнним. якщо в примiщеннi немає зелених листкiв, квакша досить скоро стає сiрою або коричнюватою. Це легко помiтити, пересадивши жабу з зеленої рослини на сiру гiлку. Не мине й двох годин, як квакшу не можна буде впiзнати: вона наче переодягнеться у нове вбрання. Якщо її знову посадити на зеленi листки, дiти знову побачать її у гарному зеленому вбраннi. Це дає змогу переконати їх у доцільностi захисного забарвлення.

Влiтку, у сонячну погоду, самцi квакш можуть видавати гучнi звуки «крак-крак», при цьому можна помiтити, як у самця пiд горлом здувається сiруватий мiхур - саме вiн i пiдсилює звук, що його видає маленька жаба.

Маленьку болотяну черепаху також утримують в терарiумi за типом болота. Годують її мотилем, червами. Слiд пам'ятати, що корм вона бере лише у водi i без неї не може проковтнути їжi. Нерухому їжу вона не бере. З дiтьми цiкаво розглянути її панцир, показати, як вона ховає пiд щит голову, ноги і хвiст. Розгляпути її темні, покриті м'якою шкірою ноги, гострі кігті, перетинку між пальцями. Посадивши ненадовго черепаху у таз з теплою водою, можна показати, як вона плаває у воді, сильно загрiбаючи лапами. Хвіст, як руль, допомагає їй спрямовувати рух.

Для я щiрок терарiум обладнують за типом сухих лук: кiлька кущиків трави, купка камiнцiв. Водойма ящіркам не потрібна. Воду вони споживають у виглядi роси, тому рослини i камiнцi слiд час вiд часу збризкувати водою. Крапельки на склі і листках ящiрки будуть злизувати своїм рухливим язичком.

Ставити тераріум треба на світлому сонячному місцi. Годують ящiрок живими комахами та їх личинками, мухами, кобилками, їжу дають у той час, коли сонце добре освiтлює терарiум i ящірка діяльна. Дуже цiкаво з дітьми поспостерiгати моменти полювання, коли ящiрка помiчає муху, що повзе по стінці, пiдповзає до неї, робить різкий рух головою і хапає здобич.

В Україні найбільш розповсюджені ящірки прудка, зелена, живородяща. Найчастіше зустрічається ящiрка прудка. Спостереження за ящiркою допоможе дiтям полюбити цих гарних i корисних тварин.

Тимчасових мешканців кутка природи діти можуть приносити з цільових прогулянок, екскурсiй. Можна залучати до поповнення кутка природи i батькiв. Утримання розповсюджених тварин мiсцевого краю в кутку природи, спостереження за ними допоможуть краще пiзнати їх, виробити певне ставлення. Тижня перебування в кутку природи достатньо для спостережень, цiкавого спiлкування. Пiсля цього тварину треба повернути у природне середовище. Вихователь повинен переконати дiтей, що тваринам, якi живуть у нашiй природi, найкраще на волi. Пiд час цiльових прогулянок тварин випускають у найбiліш сприятливi i безпечнi для них умови, наголошуючи на тому, яких саме умов потребує та чи iнша тварина, де їй буде добре.

Дата добавления: 2015-07-08