Про дар покаяння і запобігання святотатському Причастю

Чоловік, що приступає до Причастя, сам відповідає за себе. Він сам має себе судити, чи достойний причащатися, чи ні. Його священик у тій речі не судить. А коли совість зикидає йому тяжкий гріх, а попри те, причащається, − їсть собі суд (І Кор. 11, 28-29), себто приймає в себе і ту кару, якою Бог карає святотатське Причастя. Бо святотатське Причастя, яке є Христовбивством, є гріхом, що кличе о пімсту до неба, і стягає на грішника дочасні кари. Апостол це так висловлює: “Тому між вами багато немічних і слабих і багато спить (сном смерти)” [xxi], тобто вже померло скоріше, ніж мало вмерти, померло смертю, що була дочасною карою за гріх святотатства.

Гріх святотатства тільки тому в наших катехизмах не записаний поміж гріхами, що кличуть о пімсту до неба, бо міститься в тому грісі чоловіковбивства, бо святотатське Причастя є Христовбивством. Ця Богом об’явлена правда міститься цілком виразно в слові Апостола: “Є винний тіла і крови Христа” [xxii]. Що ж інше можуть ці слова означати? Яке ж інше можуть мати значення, як не те: буде перед судом Божим відповідати за пролиття Христової Крови.

Боже Великий Єдиний, змилосердися над нами, нещасними Твоїми слугами, нараженими через людські слабості і через людську злобу на той страшний і мерзенний гріх святотатського Причастя, і не допусти, щоб ми коли-небудь могли того злочину допуститися. Стережи нас від нього, дай нам ясне пізнання його злоби, дай нам почуття того нещастя, в яке веде, тієї прірви, в яку ним падаємо, і, якщо ми мали б у житті нещастя тим злочином Тебе образити, дай нам піднятися, дай змогу покаяння. Нехай не справджується на нас страшне слово Твого Апостола, що такому грішникові неможливо покаятися, що для такого грішника вже немає жертви за гріх. Нехай наше покаяння стане можливе. Прийми жертву Крови Найсвятішого Твого Сина як жертву за наші гріхи, за наш той найстрашніший гріх святотатського Причастя, якщо ми його допустилися.

Або, щоб успішніше випросити собі покаяння, просимо не за себе, а за всіх людей, за братів наших, що тим гріхом Тебе образили. Не замикай перед ними дверей покаяння, а навпаки, милосердя двері відчини за молитвами Пресвятої Твоєї Матері, Христе Спасителю! Хоч вони і зневажили Духа ласки і Сина Божого потоптали, і для себе самих розп’яли наново Спасителя, і їли собі суд і осудження, і стали винні Тіла і Крови Господньої. Прости в безконечному Своєму милосерді їх беззаконня, дай їм дар покаяння, дай їм теплі сльози, дай сокрушене серце, зрань їх серця поняттям гріха, гадкою Тобі заподіяної зневаги, почуттям того гріха, який не дай, Боже, щоб був вічним гріхом, непрощеним ані на цьому світі, ані у вічності.

А нам, недостойним Твоїм слугам-священикам, проповідникам Євангелія, проповідникам покаяння, дай могутнє слово покаяння. Дай порушувати серця грішників, крушити їхні тверді каміння, з очей витискати рясні сльози і страшити вічними карами ті душі, та дай їм бодай так каятися, щоб у святій Сповіді могли одержати відпущення гріхів. А як Твоєю благодаттю наново освятиш нужденні душі, то стережи їх від повторення злочину, від повороту до гріха. А нам, їхнім душпастирям, дай у голошенні Твого Євангелія досить любови, щоб їх схилити не тільки до покаяння, а й до чеснот Євангелія, до святости Євангелія. Дай нам так проповідувати Євангеліє, щоб люди горнулися до Церкви і щоб з кожним роком зменшувалося число тих, що занедбують Пасхальне Причастя, та побільшувалося число тих, що частіше, ніж раз на рік у тому джерелі всяких дібр, джерелі всяких ласк шукають небесних дарів, які зберігаєш для тих, що Тебе люблять. Амінь!

Дата добавления: 2015-07-10