Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Українські місяці

Читайте также:
  1. В. Наведіть правила милозвучності, що діють в українській мові. Проілюструйте їх за допомогою цього тексту.
  2. В. Наведіть правила милозвучності, що діють в українській мові. Проілюструйте їх за допомогою цього тексту.
  3. В. Наведіть правила милозвучності, що діють в українській мові. Проілюструйте їх за допомогою цього тексту.
  4. В. Наведіть правила милозвучності, що діють в українській мові. Проілюструйте їх за допомогою цього тексту.
  5. В. Наведіть правила милозвучності, що діють в українській мові. Проілюструйте їх за допомогою цього тексту.
  6. В. Наведіть правила милозвучності, що діють в українській мові. Проілюструйте їх за допомогою цього тексту.
  7. В. Наведіть правила милозвучності, що діють в українській мові. Проілюструйте їх за допомогою цього тексту.

 

Назва січень походить від слова «січа». У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб навесні їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій. Латиною Ianarius названий на честь Януса – римського бога дверей і воріт.

Название січень происходит от слова «Сеча». В древние времена в это время начинали расчищать участки от коряг, чтобы весной их засеять. Этот промысел назывался сеча. До этого первый месяц года имел и другие названия: студень, просинец, снеговик, трескун, огневик, ледовик, щипун, снежень, лютовей. По-латыни Ianarius назван в честь Януса — римского бога дверей и ворот.

 

Назва лютий закріпилася за місяцем у кінці XIX століття. Місяць, що має люту вдачу. Лютому характерні пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною). У латині februare – чистити, на честь давньоримського ритуалу очищення Februa.

Название лютий закрепилось за месяцем в конце XIX века. Месяц, который имеет свирепый нрав. Февралю характерны пронзительные снеговеи, колючие морозы и ветра. Об этом свидетельствуют и предыдущие названия месяца: крутень, зимобор, криводорог, казиброд, межень (граница между зимой и весной). В латыни februare - чистить, в честь древнеримского ритуала очищения Februa.

 

Назва березень закріпилась за місяцем у середині XIX століття. Походить від назви промислу – березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик. У латині свою назву він отримав на честь римського бога Марс.

Название березень закрепилось за месяцем в середине XIX века. Происходит от названия промысла – березол (заготовка березового пепла, который использовался для изготовления стекла). В народе его звали: капельник, протальник, запалые снега, с гор потоки, соковик, полютый, красовик. В латыни своё название он получил в честь римского бога Марс.

 

Квітень носить свою назву з XVI століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає сонячний.

Квітень носит свое название из XVI века. Именно в это время земля начинает цвести. В обиходе были и другие народные названия: краснец, лукавец, журчальник, водолей и апрель, что по-латыни значит солнечный.

 

Травнем (травень) останній місяць весни став у ХХ столітті. До цього він звався май – від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

Травнем последний месяц весны стал в ХХ веке. До этого он звался май – от имени древнеримской богини весны Майи. В народе его называли: песенник, месяц-громовик, травник.

 

Червень походить від слова «червець». Саме в цей час з'являється комаха – кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок. Латиною червень Jūnius, що отримав свою назву на честь римської богині Юнони, дружини Юпітера.

Червень происходит от слова «червец». Именно в это время появляется насекомое – кошениль (червец). Из нее в древности добывали красную краску, которой красили древнерусские стяги. Ее также продавали соседним государствам. До этого месяц звался: кресень, гедзень, червивый месяц, гнилец, изок. По-латыни Jūnius, получил свое название в честь римской богини Юноны, жены Юпитера.

 

Липень – дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик. У латині був названий на честь імені першого римського імператора Юлія Цезаря, який в цей місяць народився.

Липень – очень древнее название месяца. Происходит от слова липец (липовый мед). На этот месяц приходится период основного медосбора. В народе его иногда называли белец (время, когда выбеливали полотно), грозовик, дождевик. В латыни был назван в честь имени первого римского императора Юлия Цезаря, который в этот месяц родился.

 

Серпень – від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник. Свою назву в латині він отримав на честь римського імператора Октавіана Августа.

Серпень – от слова серп. Это орудие, которым жали зерновые. Другие названия, существовавшие в народе, также свидетельствовали о жатвах: копень, густар, хлебочёл, жнивец, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасивец, барильник. Свое название в латыни он получил в честь римского императора Октавиана Августа.

 

Назва вересень прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес – цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покійником. У латині назву отримав від septem – сім, оскільки був сьомим місяцем староримського року, що починався до реформи Цезаря з березня

Название вересень пришло из Полесья. Там в этот период цветет вереск – ценное медоносное растение. Был этот месяц также ревуном, заревом, сивнем, бабьим летом и покойником. В латыни название получил от septem – семь, поскольку был седьмым месяцем староримского года, который начинался до реформы Цезаря с марта.

 

Жовтень – час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. У латині назву отримав від octo – вісім.

Жовтень – время, когда листя желтеют. Это название месяц имеет еще со времен Киевской Руси. В народе его называли грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весельник. В латыни название получил от octo – восемь.

 

Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України – дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини. У латині назву отримав від novem — дев'ять.

Название листопад пришло из западноукраинских земель. В это время там опадают листья. А на востоке Украины — деревья уже безлистные. Потому в Киевской Руси последний месяц осени звался груднем (т. е. декабрём), а первый месяц зимы имел другое название. Народные названия: грудкотрус, листопадец, листопад, братчины. В латыни название получил от novem – девять.

 

Грудень – від давньоруського слова груддяа. Після осінніх дощів розтоптані возами ґрунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим. У латині назву отримав від decem – десять.

Грудень – от древнерусского слова груддяа. После осенних дождей растоптанные телегами грунтовки замерзали. Ездить по таким дорогам было тяжело. В древнерусские времена этот месяц называли студень. В народе его звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим. В латыни название получил от decem – десять.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 454 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
написати трудову угоду| Передумови формування літературно-естетичних та театральних поглядів митців

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)