Вертикальне зонування

До виконання курсового проекту

"ТОРГОВО-ГРОМАДСЬКИЙ ЦЕНТР"

Харків 2012

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА та АРХІТЕКТУРИ

Спеціальність 7.120101

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання курсового проекту

"ТОРГОВО-ГРОМАДСЬКИЙ ЦЕНТР"

Затверджено на засіданні кафедри

архітектурного проектування

Протокол №3 від 10.10.2011 р.

Харків 2012

Методичні вказівки до виконання курсового проекту "Торгово-громадський центр" для студентів спеціальності 7.120101 «Архітектура будівель і споруд»/ Укладачі: І.В. Ладигіна, В.М. Гавриш, В.Є. Колесніков. - Харків: ХНУБА, 2012. – 22 с.

Кафедра архітектурного проектування

Рецензент проф. Ю.О.Плаксіїв

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні багато в чому визначає появу нових типів поліфункціональних споруд або переосмислення підходів до проектування вже існуючих.

Торгово-громадські центри, як відомо, виникли ще в 40-і роки XX сторіччя; пройшли тривалий шлях типологічного розвитку від найпростіших торговельних рядів до складних тримірно-просторових структур, інтегрованих в урбанізоване середовище існуючих міст і переживають у цей час своє друге народження в нашій країні.

Знайомство студентів у рамках курсового проектування з подібним типом споруд дозволяє впритул підійти до реалій проектної справи в сучасних умовах.

Метою курсового проекту є знайомство й вироблення у студентів навичок проектування складних полі функціональних просторових структур в умовах реального високо-урбанізованого середовища на прикладі торгово-громадського центру.

При цьому передбачається рішення ряду основних задач, які включають:

- вибір майданчика для проектування і обґрунтування розміщення об'єкта в структурі міста;

- знайомство із сучасним підходом до проектування складних поліфункціональних комплексів за кордоном і в нашій країні;

- вивчення типології різних установ, що входять до складу комплексу;

- вироблення навичок роботи зі значним переліком приміщень;

- виділення роботи із внутрішнім простором, як одного з найважливіших аспектів проектування.

Головним завданням проекту є пошук об'ємно-просторової композиції, що відповідає призначенню об'єкта й дозволяє органічно вписати його в сформоване міське середовище.

1 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Торгово-громадський центр – це мегаструктура, що являє собою єдиний полі функціональний комплекс із централізованим керівництвом.

До складу торгово-громадського центру входять підприємства торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування.

Залежно від розташування й місцевих умов виділяються різні типи торгово-громадських центрів, що можуть поєднуватися з видовищними, транспортними й іншими підприємствами й установами обслуговування, а також з багатоповерховими житловими комплексами.

Основні елементи центру - індивідуальні торговельні підприємства, здавані в оренду окремим підприємцям, взаємопов’язані пішохідними переходами або молами, відкритими або критими.

Мол – вільна від транспорту пішохідна ділянка з виходами на нього підприємств роздрібної торгівлі, пов'язана з місцями під'їзду покупців. Моли можуть бути головний і другорядні; різної або однакової ширини й висоти; з одним або декількома рівнями. Перетинаючись, моли формують головні фокуси центру – двори або площі.

У всіх випадках мол визначає загальну структуру центру; формує рух потоків покупців і може стати місцем проведення громадських заходів, експозицій, виставок, рекламної діяльності; зоною відпочинку із продажем прохолодних напоїв, морозива, кави й т.п.

Торговельні підприємства, що входять до складу центра, мають свої особливості й характеристики.

Універсальний магазин – найбільш складний тип торговельного підприємства. Представляє повні асортименти спеціалізованих товарів і послуг. Включає ресторани, кафе, бари й зал продовольчих товарів. Мінімальна торговельна площа становить 20000м². Зустрічаються «мало масштабні» універсальні магазини з торговельною площею 10000м².

Магазини змішаних товарів – призначені для продажу різноманітних асортиментів непродовольчих і продовольчих товарів у відкритих залах, головним чином методом самостійного відбору. Торговельна площа становить від 200 до 15000м², а загальна площа найбільш великих - перевищує 20000м².

Невеликий магазин - магазин, торговельна площа одного поверху якого не перевищує 280м². Вся висота – не більше 3-х поверхів, один із яких може бути підвалом.

Супермаркет (універсам) - магазин самообслуговування з продажу продовольчих товарів і обмеженого асортименту непродовольчих товарів (які займають не більше 15% торговельної площі). Загальна площа магазину – у межах 1500-4500м². Торговельна площа звичайно становить від 1000 до 2500м² при мінімальній площі 400м².

Суперстор одноярусний (одноповерховий) – магазин самообслуговування, що пропонує різноманітний асортимент товарів повсякденного й вибірного попиту з торговельною площею мінімум 2500м² і загальною площею до 5000-7000м².

Гіпермаркет – магазин, керований одним власником, із широким асортиментом продовольчих товарів повсякденного й вибірного попиту. Звичайно це магазин самообслуговування, що вимагає мінімальних капіталовкладень і витрат на експлуатацію. Отже, з конкурентним ціноутворенням. Як правило, це вільна одноповерхова будівля без перегородок. Часто розташована на заміських ділянках і розрахована на покупку за один раз. Має велику автостоянку, автомайстерню й автозаправну станцію. До складу гіпермаркету може входити ресторан. Торговельна площа від 5000м², але частіше 10000м²; загальна площа 7000-15000м². Такий магазин вимагає великої ділянки – від 2 до 4 га, розташованої в зручному місці й доступної для автомобілів.

При цьому під торговельною площею звичайно розуміють внутрішню площу підприємства роздрібної торгівлі, що використовується для торгівлі й демонстрації товарів і послуг.

Вона включає площу, до якої має доступ покупець, площі прилавків, видачі покупок, вітрин і площі для демонстрації товарів (площа підлоги торговельної зали нетто).

Найбільш великі універсальні магазини, що включаються до складу центру (його основні елементи), називають «магнітами». Таких великих магнітів може бути декілька. Як правило, вони зв'язуються між собою молами, по яких рухається потік покупців.

Другорядні торговельні об’єкти розміщаються уздовж молів у відповідності з їхніми композиційними схемами.

2 ПРОЕКТУВАННЯ ТОРГОВО-ГРОМАДСЬКОГО ЦЕНТРУ

Генеральний план

Рішення генерального плану торгово-громадського центра залежить, у першу чергу, від його функціонального зонування. У практиці проектування використовуються, в основному, два прийоми функціонального зонування й угруповання об'єктів, що входять до складу центру: горизонтальне (площинне) і вертикальне (багаторівневе).

Вибір прийому залежить від конкретних містобудівних умов і формує міське середовище, організуючі, при цьому, основні потоки відвідувачів, вантажів і транспорту.

Територія центру, як правило, розділяється на ряд планувальних зон. Це:

- зона забудови – це площа забудови власно центру й допоміжних будинків;

- пішохідна зона, що включає майданчики для сезонної торгівлі; майданчики відпочинку; територію між будинками; доріжки для транзитних пішоходів;

-транспортно-господарська зона, що складається з автостоянок індивідуального й службового транспорту, господарських дворів, проїздів; дебаркадерів;

- резервна зона, що включає територію для розвитку центра;

- захисна зона – зелені насадження загального користування й захисного призначення (від вітру, шуму, пилу).

Оскільки провідною функцією даного типу будівель є торгівля, що потребує підвозу, складування й виносу товару з магазинів, особливу важливість здобуває зручне розміщення центру стосовно автостоянок і засобів громадського транспорту.

У такій ситуації автостоянка може стати відмітною рисою центру, залучаючи відвідувачів своїми в'їздами, легко розпізнаваними з під'їзних транспортних артерій.

При розрахунку площі автостоянки на 100м² торговельної площі магазинів приймається 8-12 машино-місць.

При наявності ресторанів, кафе, барів – на 100 посадкових місць у залах – 10-15 машино-місць.

У випадку розміщення громадсько-торговельного центру в сельбищному середовищі, нормується відстань від автостоянок до житла:

- при 11-50 машинах – 10м;

- при 51-100 машинах – 15м;

- при 101-300 машинах – 25м;

- більше 300 машин – 35м.

Максимальна відстань автостоянок від основних магазинів центру, як і зупинок громадського транспорту, не повинне перевищувати 200м.

Автостоянки для машин відвідувачів можуть бути наземними, підземними й розміщуватися на даху центру.

Автостоянку для персоналу й адміністрації центра, у випадку її улаштування, варто розташовувати окремо, а в'їзд на неї здійснювати зі службової території, не сполучаючи з під'їздами для покупців.

Функціонування автостоянки для покупців відрізняється від функціонування гаража або гостьової автостоянки в міському середовищі, тому що в цьому випадку необхідно забезпечити доступ товару й у багажник, і салон автомобіля. А повністю відкриті дверцята машини не повинні створювати аварійної ситуації для проїжджаючих поблизу.

У зв'язку із цим великого значення набувають розміри місця для паркування автомобілів. Мінімальні розміри при цьому становлять: ширина майданчика 2,4м, якщо вона розміщена під кутом 45⁰; 2,7м – якщо вона розміщена під кутом 90⁰. Мінімальна ширина смуги з рядами місць для паркування по спільних сторонах приймається 18м при розташуванні під кутом 90⁰ і 14м при 45⁰.

Ухил пандусів і естакад при облаштуванні під'їзних шляхів до автостоянок не повинен перевищувати 1:10.

На відміну від автостоянки для відвідувачів, доставка товарів і їхній розподіл по окремих магазинах ретельно ховаються. Вантажний транспорт забезпечується шляхами під'їзду з основних транспортних магістралей до місць розвантаження, відділеними від шляхів підходу покупців; гарними умовами для тимчасової стоянки; зв'язком з магазинами й зручними шляхами виїзду після розвантаження.

Рекомендуються наступні орієнтовні показники балансу території торгово-громадського центру:

– площа забудови – 0,5 га;

– господарська зона – 0.25 га;

– автостоянки 0,15-0,2 га;

– пішохідна зона (з озелененням) – 1,2-1,4 га.

Вся територія для проектування приймається 2,1-2,6га.

Схеми службових під’їздів наведено у додатку Г.

Вертикальне зонування

Розміщення торгово-громадського центру у високо урбанізованому середовищі, як правило, пов'язане з багаторівневим використанням міського простору.

Найпоширенішим є двох або трьохярусна побудова функціональних зон.

Транспортно-господарська зона, розташовувана на рівні землі, як внутрішній двір, або на 2-му рівні, або в підвалі (підземний дебаркадер), може визначати всю композицію центру.

Як правило, у підземному просторі розміщаються, у першу чергу, розвантажувальні дебаркадери, складські, підсобні й технічні приміщення.

Використання підземного простору для торговельних залів магазинів, підприємств харчування, приміщень побутового й додаткового обслуговування доцільно при включенні в центр підземного рейкового транспорту, а також при організації підземних підходів до центру. При цьому входи в різні приміщення торгово-суспільного центра влаштовуються як у підземному, так і наземному рівнях.

Основний пішохідний рівень поєднує універсальні магазини, універсами, спеціалізовані магазини й салони, експрес закусочні й інші об'єкти, що мають велику притягальну силу й формують основний потік відвідувачів центру.

Ресторани, кафе, підприємства служби побуту й інші рідше відвідувані підприємства й установи розташовуються осторонь від основного потоку відвідувачів вище або нижче головного пішохідного рівня й поєднуються між собою за допомогою вертикальних комунікації-сходів, пандусів, ліфтів, ескалаторів.

Мол

Будучи другорядним функціонально-планувальним елементом торгово-громадського центру, мол багато в чому визначає його структурно-композиційні особливості й формує шляхи руху покупців між входами й магазинами, забезпечуючи можливість покупки, огляду вітрин і відпочинку.

У практиці проектування використаються різні композиційні схеми молів. Частіше всього зустрічаються такі типи планування, як лінійний або гантелевидний; Т-, Г- і хрестоподібний. Так, три універмаги можуть створити лінійний, Т- або Г- подібний основний мол; а чотири магніти – хрестоподібний мол.

Оскільки торгово-громадський центр – складна у всіх відносинах структура з великою кількістю об'єктів, що входять до його складу, крім основних магазинів-магнітів, громадський простір головного молу може ускладнюватися, включаючи бічні другорядні моли й тим самим установлювати ієрархію просторів за рівнем інтенсивності діяльності в кожному конкретному місці.

Вузькі, часто одноярусні, бічні моли ведуть до широкого, двох'ярусного центрального молу, що у місцях перетинання фіксується площами, які з'єднують яруси й, завдяки своєму розташуванню розчленовують рух по лінійних маршрутах.

Таким чином, система молів складається, в основному з вузлових площ і лінійних відрізків маршруту, причому із цих елементів можуть створюватися різноманітні сполучення. Наприклад, вузлові площі можуть відігравати роль великих магазинів-магнітів або, навпаки, служити місцем зосередження другорядних обслуговуючих приміщень, при цьому перший тип звичайно виступає у вигляді головних вузлів, а другий – у вигляді допоміжних. У кожному разі вузол, як правило, розташовується в місці входу в бічний мол. Аналогічним чином можуть бути створені маршрути або у вигляді головних відрізків молу, що з'єднують вузлові простори й проходять винятково усередині центра, або у вигляді допоміжних ланок, що з'єднують внутрішню систему з периметральними входами.

Вузлові простори повинні розташовуватися на відстані не більш, ніж 200м друг від друга.

Головні моли можуть мати ширину 13-15м. Мінімальна ширина другорядних малих і сполучних молів 6-7м.

Площа молів повинна становити 10% всієї загальної площі торгово-громадського центр.

Принципові схеми різних типів молів наведено у додатку В.

2.4.Основні нормативні вимоги

Проектування підприємств торгівлі здійснюється у відповідності до діючих нормативних вимог.

Висота поверху приймається, як правило, 3,3м. Допускається при обґрунтуванні (механізація, устаткування, конструкції) збільшення висоти поверхів з торговельними залами площею понад 400м² до 3,6м, а понад 1000м² до 4,2 і 4,8м.

Висота двосвітних торговельних залів при наявності антресолі може прийматися понад 4,8м.

Для розрахунку шляхів евакуації покупців, що одночасно перебувають у торговельній залі, для магазинів варто приймати 1,35м² площі торговельної зали на 1 людину.

З торговельної зали повинно бути передбачено не менш двох розосереджених евакуаційних виходів безпосередньо назовні або в закриті сходові клітки.

Ширину основних евакуаційних проходів у торговельній залі варто приймати при торговельній площі:

- до 100м² – 1,4м;

- понад 100 до 150м² – 1,6м;

- понад 150 до 400м² – 2,0м;

- понад 400м² – 2,5м.

У будинках I і II ступеня вогнестійкості в торговельних залах допускається облаштування відкритих головних сходів (або пандусів) з першого до другого або із цокольного до першого поверхів.

Для торговельних залів, розташованих на чотирьох і більше поверхах, варто передбачати ескалатори. При площі торговельної зали на кожному поверсі менш 1000м² допускається заміняти ескалатори пасажирськими ліфтами.

Вітрини непродовольчих магазинів повинні мати експозиційні майданчики глибиною від 1,2 до 2,5м. Підлога експозиційного майданчика повинна бути піднятою не більш ніж на 0,6м. Горизонтальне членування плетінь вітрин на висоті менш 2м над рівнем підлоги експозиційного майданчика не допускається.

Розвантажувальні платформи повинні бути вище рівня майданчика, де розташовані автомобілі, на 1,1-1,2м.

Ширина розвантажувальної платформи повинна бути 4,0-4,5м; пилкоподібної форми – від 2,5 до 3,5м у найбільш вузькому місці.

Навіси повинні повністю перекривати розвантажувальну платформу й на 1м кузов автомобіля.

Кількість розвантажувальних місць у магазинах приймається залежно від торговельної площі для універсамів:

- до 400м² – 1;

- понад 400 до 1500м² – 2;

- понад 1000 до 1500м² – 3;

- понад 1500м² – 4 місця.

Для універмагів:

- до 650м² – 1;

- 650-1500м² – 2;

- 1500-4500м² – 3;

- 4500-6500м² – 4;

- 6500-8500м² – 5 місць.

Ухил пандусів для автомобілів під навісом приймається не більше16%. В інших випадках – не більше 8%.

Ширину коридорів у групі приміщень для зберігання й підготовки товарів до продажу варто приймати:

- 1,6-1,7м при площі торговельної зали до 250м²;

- 1,8-2,0м при площі понад 250м² до 2000м²;

- 2,3-2,7м при площі понад 2000м².

Двері комор і приміщень для прийому товарів повинні бути двопільними, шириною не менш 1,3м і висотою не менш 2,3м.

Дата добавления: 2015-07-08