Можна по різному відноситися до АЕС, але їх існування з Україні на найближче майбутнє є об'єктивною реальністю. До аварії не існувало критеріїв про оцінку будь-якої критичної ситуації на АЕС, і навіть планову зупинку блоків населення сприймало як надзвичайну ситуацію. Подібні проблеми щодо природного стихійного лиха (землетруси, сила вітру) вирішені давно.
Після аварій на АЕС МАГАТЕ була розроблена шкала тяжкості подій -як засобу дчя інформації населення. Вона складається з семи рівнів:
1.Незначні події на атомних електростанціях.
2.Події середньої тяжкості.
3. Серйозні події.
І. Аварії в межах атомних станцій.
5. Аварії з ризиком для навколишнього середовища.
6.Тяжкі аварії.
7.Глобальні катастрофи (аварії).
Як видно з цієї гикати перші три рівня називаються подіями, останні
чотири - аваріями. Всі події, що відносяться до третього рівня -не мають
серйозної небезпеки дія населення. Небезпеку для здоров'я персоналу.
населення та навколишнього середовища створюють лише події, що
відносяться до останніх чотирьох рівнів.
Згідно з цією шкалою аварія, яка мала місце в 1979 році на АЕС в США, класифікується як аварія п'ятого різня. Підставою слугувала те. що
хоч і були серйозні пошкодження активної зони реактора, і для господарського використання район під Гарнсбергом на 100 років закритий, викид радіоактивних продуктів за межі станції був незначним.
Чорнобильська безпрецедентна катастрофа в атомній енергетиці, що призвела до крупномаспггабного впливу на навколишнє середовище та здоров'я населення різних регіонів за даною шкалою МАГАТЕ відноситься до найвищого - сьомого - рівня небезпеки.
Після катастроф на атомних електростанціях в світову практику увійшов термін - людський чинник, що до цього хронічно зневажався.
Людський чинник - це продукт образу думок та діянь, коли зусилля спрямовуються тільки на підвищення технічної безпеки, а не на формування вмінь людини надійно працювати, не створювати помилкових дій, травмонебезпечних ситуацій та техногенних катастроф.
Техногенні катастрофи - це раптовий вихід із ладу машин, механізмів та агрегатів під час їх експлуатації, що супроводжується порушенням технологічних процесів, забрудненням великих територій, груповим ураженням або загибеллю людей.
До техногенних катастроф відносяться: аварії на промислових об'єктах, в будівництві, автомобільних, залізничних, повітряних, водних або трубопровідних транспортних засобах. Внаслідок техногенних катастроф утворюються пожежі, руйнуються цивільні та промислові об'єкти, створюється небезпека радіаційного забруднення, хімічного або бактеріологічного ураження місцевості, розтікаються нафтопродукти чи агресивні речовини, створюється 'загроза для життєдіяльності населення та навколишнього природного середовища.
Найбільш небезпечними є техногенні катастрофи, що призводять до
тяжких наслідків, коли вони сугіроводжуються вибухами, пожежами,
забрудненням екологічних систем сильнодіючими - отруйними або
радіоактивними речовинами.,
. Вибухи, як правило, відбуваються на таких об'єктах, що виробляють вибухонебезпечні або агресивні речовини, в таких системах та агрегатах, що працюють під тиском на газо- і нафтопродуктопроводах і тін. Найбільш вибухо- і пожежонебезпєчні суміші з повітрям атмосфери утворюються внаслідок техногенних катастроф з витіканнямгазоподібних та зріджених вуглеводневих продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропілену і т.ін.
Наслідком таких техногенних катастроф, як правило, бувають пожежі. Пожежі на об'єктах народного господарства виникають також тоді, коли внаслідок катастроф ушкоджується енергетична система, або машина, що знаходиться під напругою, коли руйнуються топки, опалювальні системи, чи посудини з легкозаймистими рідинами або порушуються правила безпеки
при їх експлуатації.
Характер наслідків техногенних катастроф залежить від виду аварії, її масштабів і особливостей функціонування підприємств, на яких виникають надзвичайні ситуації.
Причиною техногенних катастроф може бути: вплив зовнішніх природних чинників (стихійне лихо), проектно-виробничі дефекти споруд, порушення технологічних процесів виробництва, правил експлуатації транспортних засобів, машин, обладнання, механізмів і т.ін. Однак найрозповсюдженою причиною техногенних катастроф є людський чинник -помилковість думок, помилковість діянь, низький рівень кваліфікації, погана навченість, безпечне виконання дорученої справи, незнання інструкцій та правил безпеки, відсутність нагляду та контролю за потенційно небезпечними видами робіт, низький рівень трудової дисципліни і т.ін.
Враховуючи.загострення техногенної ситуації на фоні економічної кризи, необхідно розпочати активний пошук методів та засобів, щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в будь-якій галузі народного господарства.
3.2,2. Техногенна небезпека транспортних засобів
Транспортний засіб - це пристрій, що призначається для перевезення людей і вантажів, а також такий, на якому встановлено спеціальне обладнання або механізми. Цей термін охоплює всі види транспортних засобів, що можуть рухатися дорогами загальної мережі.
В наш час важко знайти людину, що не користується послугами будь-якого транспортного засобу. XX століття було століттям атому, електроніки, комп'ютерів та автомобілів. Деякі, факти з минулого і сучасного свідчать про те, що "транспортне" населення Землі у XX ст. збільшилося в 10 тисяч раз, а людство - лише втроє. Автмобілі нині є самою потужною енергетичною базою людства, сумарна потужність їх двигунів досягає 25 млрд. кВт, а енергія, що виробляється ними щорічно становить біля 30 тисяч млрд кВт.год. Світова автомобільна промисловість щорічно випускає понад 40 мли. машин. Біля 80% перевезень вантажів і пасажирів здійснюється автомобільним транспортом.
В наш час автомобіль вважається самим мобільним, швидким і зрушим засобом переміщення. Однак вимоги до безпечна експлуатації автомобільного транспорту стоять дуже гостро, якщо навіть обгрунтуваит їх одним з багатьох негативних наслідків азтомобілізації суспільства. Щорічно з катастрофах гине біля чверті мільйона людей і біля п'ятдесяти мільйонів отримує каліцтво. Ці цифри значно перевищують світову статистику жертв воєнних, природних та виробничих катастроф.
Автомобільний парк України становить біля 10 мли. одиниць, з яких приблизно половина є машинами індивідуального користування. Автомобіль це не тільки цінний засіб транспорту, він одночасно є показником, за яким роблять висновки про рівень життя в державі.
В умовах швидкого кількісного зростання автомобільного парку Україна відстає за темпами будівництва доріг та утриманням їх у належному стані. Згідно статистики, кожен третій кілометр українських доріг має
дефекти, які серйозно загрожують безпеці руху. Кожен восьмий кілометр 1 вражений вибоїнами і ковбанями або, як кажуть фахівці, "ямковістю покриття проїзної частини". На протязі 37 тис км немає дорожньої розмітки, ' понад 1200 км небезпечних ділянок не обнесено транспортними і пішохідними огорожами. На 4 тис км не забезпечена нормальна (така, що 1 відповідає ДСТУ) видимість, автотранспорту, відсутні 53 тис необхідних І дорожніх знаків. Населені пункти аздовж доріг у темну пору доби не І освітлюються. Понад 80% протяжності доріг Київської, Харківської, Полтавської, Рівненської та інших областей не відповідає нормам і стандартам, що стосуються безпеки руху.
В умовах інтенсивного руху транспортних засобів виникають протиріччя між бажанням швидкої їзди і можливостями його здійснення. Тому вибрана швидкість не завжди відповідає умовам безпеки, зумовленої станом доріг, погодно-кліматичними чинниками та характеристиками транспортних засобів.
Розвиток транспортних систем, підвищення їх ролі у суспільному житті супроводжується не тільки позитивними ефектами, але й негативними наслідками, серед яких найбільш від'ємними є високий рівень аварійності та забруднення навколишнього середовища.
При роботі двигунів на етиловому бензині, використання якого в цивілізованому світі припинено, а у нас скорочується досить повільними темпами, відбувається отруєння навколишнього середовища тисячами тон високотоксичних сполук свинцю, що викидається в атмосферу і чинить шкоду життю і здоров'ю людей, збільшує небезпеку захворювань, природа яких обумовлена генетичними змінами в організмі. На жаль, ста відмітити, що багато людей збирає врожай з фруктових дерев, якими обсаджені головні ] магістралі України і не знає про цю небезпеку. Збирають-не тільки фрукти і ягоди, але і гриби в придорожніх посадках, закладають огороди вздовж доріг,
випасають худобу.
Особливість свинцю полягає у тому, що потрапивши в організм, ній з нього не виводиться, а накопичується, тому отруєння в тій чи іншії мірі неминуче. 78% вихлопних газів приходнться на долю чадного газу (окислів вуглецю, СО), біля 5% - на долю окислів азоту і приблизно 17% -вуглеводів. Враховуючи, вище наведене, необхідно розпочати стимулювання виробництва і використання бензинів з покращеними екологічними! властивостями на підставі введення відповідних законодавчих'актів.
Протягом останніх років в державі проводиться певна робота щодо запобігання аварійності на транспорті. Вдосконалюється організація дорожнього руху транспортних засобів та пішоходів шляхом забезпечення, його засобами регулювання.
Однією з причин дорожньо-транспортних пригод (ДТП) є незадовільна профілактична робота серед населення та низька адміністративна відповідальність власників підприємств щодо виконання нормативних актів з безпеки дорожнього руху. В більшості азтогосподарств незадовільно
проводиться передрейсовий та післярейсовий медичний огляд водіїв, несвоєчасно проводиться державний технічний огляд транспортних засобів з метою перевірки їх справності та підвищення технічної надійності.
Правові та соціальні основи дорожнього руху закріплені в Законі "Про порожній рух". Закон регулює суспільні відносини у сфері безпеки руху, визначає права, обов'язки та відповідальність суб'єктів-учасників порожнього руху незалежно від форм власності та господарювання.
Безпеку руху як чинник зниження дорожньс-транспортних пригод необхідно розглядати, враховуючи чотири основні напрямки: дорога, організація руху, автомобіль та учасники руху.
Будь-який транспортний засіб - це джерело підвищеної небезпеки. ІІюдина, що скористалася його послугами, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. До учасників транспортного потоку відносяться водії, пасажири та пішоходи. Учасник транспортного потоку в силу неправильних дій чи поведінки може створити небезпечну ситуацію, як на транспортному засобі, так і поза ним.
Мал.14. Дорожньо-транспортна пригода
Не всі дорожньо-транспортні ситуації закінчуються благополучно, Значна частина їх закінчується транспортними аваріями. Транспортна аварія -цо подія, що закінчується загибеллю або тілесними ушкодженнями людей, пошкодженням транспортних засобів та іншими матеріальними збитками.
Внаслідок ДТП бувають випадки, коли гинуть люди безпосередньо під час аварій або через недостатню ефективність вжитих заходів та погану організацію рятувальних робіт.
Зменшення жертв першої групи можна досягти шляхом прийнятий заходів щодо запобігання аварій та вдосконалення підготовки осіб для управління і обслуговування транспортних засобів. Число жертв другої групи можна суттєво зменшити шляхом підвищення ефективності рятувальних заходів та засобів, вмілого їх використання, а також своєчасним наданням потерпілим першої медичної допомоги на місці події.
Транспсртно-дорожна безпека людини як пасажира так і пішохода може бути забезпечена:
1)високим рівнем професійної підготовки водіїв;
2)вдосконаленням конструктивних характеристик транспортних засобів;
3)безумовним виконанням правил дорожнього руху.
Безпека водіїв та пасажирів поділяється на активну, пасивну та гпсляаварійну.
Активна безпека - це сукупність конструктивних та технічних характеристик машин, що дозволяють попередити чи зменшити імовірність виникнення ДТП. Вона залежить від гальмівних та динамічних характеристик транспортних засобів, рівня шуму, ступеня токсичності вихлопних газів, світлотехнічних характеристик, рівня обзорності і т.ін. Пасивна безпека -- це сукупність технічних характеристик машин, що дозволяють зменшувати тяжкість наслідків ДГО. Пасивну безпеку забезпечують елементи обладнання машин і їх конструктивне виконання. Сюди відносяться гравмобезпечні панелі приладів з м'якими накладками. оббивка, дверей, стойок, ремені безпеки, різні поручні, безосколочне скло вікон, бампери, спеціальна конструкція кузова і все те, що дозволяє зберегти "життєвий простір", а також пристрої екстреного відкривання дверей та зупинки транспортних засобів.
Післяаварійна безпека - це сукупність конструктивних та експлуатаційних властивостей машин, що спрямовані на запобігання ускладнення наслідків після виникнення ДТП. Сюди зідноситься достатні кількість дверей, наявність аварійних виходів, рятувальних заходів, первинних засобів пожежогасіння і все те, що дозволяє оперативна ліквідувати наслідки аварії.
За останні декілька років кількість легкових автомобілів в Україні щорічно збільшується від 10 до 30 тисяч. Це говорить про те, що така ж кількість водіїв щорічно пересідає на більш швидкісні автомобілі, що вимагають інших навичок управління. Щорічно в Україні навчається понад 100 тисяч водіїв категорії "В". Ці люди, отримують права, сідають за кермо фактично не маючи надійних навичок управління автомобілем.
В складних зимових умовах, в інтенсивному міському транспортному потоці, а особливо в ожеледицю і в період снігових заносів, такі водії стають
групою підвищеного ризику. Це пояснюється тим, що підготовка водіїв здебільшого не передбачає навчання прийомам управління автомобілем в критичних ситуаціях.
Небезпека полягає в тому, що водії без досвіду, які вперше потрапили в складні дорожні умови, не вміють передбачувати, оцінювати і, головне, адекватно реагувати на ситуації, що виникають з транспортному потоці, правильно управляти автомобілем при виникненні екстремальних ситуацій і уникати за рахунок цього ДТП.
Вміння або навички управління автомобілем в критичних ситуаціях набуваються шляхом багаторазового повторення необхідних діянь з складних дорожніх умовах. Необхідні навички краще всього набувати відповідним тренуванням, а не шляхом особистої участі в ДТП. Кожному, хто отримав права, краще пройти спеціальні курси, де'навчають управління машиною в неординарних ситуаціях - при екстреному гальмуванні, повороті, заносі на слизькій дорозі - і відпрацювати відповідні навички, поведінкову рекакцію. Затрата на таке навчання будуть значно нижчими, ніж затрати на ремент автомобіля після аварії.
Поведінкова реакція людини в критичних дорожніх ситуаціях
Перші кроки щодо створення безпечного автомобіля були спрямовані на збереження життя пішоходів, що були перешкодою на їх шляху. В ті далекі часи буди придумані сотні, якщо не тисячі конструкцій здатних зберігати життя пішоходів. Однак з кожним роком швидкості рости і, починаючи з позначки на спідометрі 20 км/год, автомобіль в момент зіткнення почав становити небезпеку вже для водія і пасажира.
Так при будь-якому зіткненні зі швидкістю 20 км/год людина масою 80 кг отримувала п'ятикратне перевантаженні!, цю перетворювалося в ситу удару людини об передні частини машина, рівнею 400 кг. Природно, що сила такого удару не могла не позначатися за стані здоров'я пішохода водія і пасажира.
Згідно статистичних даних, біля 70% всіх тяжких травм пасажирів відбувається внастілок "зміщення агреппіз у салонн автомобіля при лобовому ударі.
Під час аварій велике значення має психофізіологічний чинник-емоційний стрес. Особливо це стосується людини зовсім необізнаної з правилами поведінки в обставинах можливої аварії. Людина, завчасно підготовлена до діяння в момент неминучої аварії має швидку реакцію і зробить все необхідне для свого врятування.
З метою підвищення особистої безпеки необхідно знати потенційну небезпеку в залежності від характеру зіткнення і свою поведінкову реакцію під час неминучої аварії.
Під час неминучої аварії водій повинен втиснути себе у сидіння спиною, а витягнутми руками впертися у кермо. Завдяки витягнутим рукам і міцному стисканню руля, тіло водія мов би стає розпоркою між кермом та сидінням. В такому положенні воно може витримати дуже сильний удар. Руки сприймуть удар у самому вигідному "стійкому'' положенні. Наприклад, якщо забивати у дошку трохи нерівний цвях, то він обов'язково зігнеться, а руки розташовані боком зламаються. Якщо вже кісті рук зламалися у фіксованому положенні, то де був такий удар, після якого важко ручатися за життя водія.
Якщо удар неминучий, водій повинен миттєво притиснута коліна до важеля переключення швидкостей, а ступні ніг тримати на педалях. В останні долі секунди ноги, зведені разом, потрібно підняти вверх і вправо, руками впертися у кермо, тіло втиснута у сидіння, очі прикрити тільки в самий критичний' момент, а голову притиснути до грудей.
Статистика стверджує, що в салоні машини самим небезпечним є місце поряд з водієм, а найбільш безпечним - за спиною водія. Людина, що користується послугами автомобіля повинна знати поведінкову реакцію під час зіткнення. При неминучому зіткненні, пасажир, що сидить поруч з водієм повинен підняти ноги і упертися ними у передню панель, голову схилити еа груди, а руками закрити лице, щоб воно не постраждало від осколків скла Інші пасажири повинні уперти ноги в підлогу чи нижню частину передніх сидінь, руками упертися в спинку середнього сидіння, напрягти м'язи та згрупуватися.
Боковий удар. Практично всі машини вітчизняного виробництва не мають достатнього запасу міцності кузова при боковому ударі. Внаслідок матої зони деформації бокові удари є самими ттявмонебезпечними, тому що ремені безпеки, в основному, розраховані на утримання людини від зміщення вперед і вверх. Але якщо сидіння має добру бокову підтримку, а ремені правильно, щільно підігнані, слабким місцем залишається рух тіла всередину салону.
При боковому ударі правильне положеная полягає в тому, щоб підборідді сильно притиснути до грудей, очі закрити, руки схрестити на грудях так, щоб спина трохи заокруглилася, ноги підігнута, але не засовувати їх під сидіння. Якщо удар у вашу сторону, то не можна триматися за ручки на дверях, стелі, за сидіння, бо їх може притиснути. Таке положення тіла можна зафіксувати тренуванням, а у випадку неминучого удару людина приймає його автоматично.
Причиною бокового удару може бути: неграмотний переїзд перехрестя, занос, помилка у виборі швидкості при повороті і т.ін.
Уникнути бокового удару на перехрестях нескладно, якщо перетинати його уважно і обережно, не проскакувати на жовте або мигаюче зелене світло світлофора. Краще загаль\гувати і переїхати на дозволене, впевнившись у тому, що перехрестя перетнули всі, хто рухався у перпендикулярному напрямку.
Якщо зіткнення неминуче, потрібно, діючи (залежно від ситуації) гальмом або газом, намагатися підставити під удар передню або задню чистину автомобіля.
Наслідком заносу на повороті є перевищення швидкості. Результатом його буде те, що машина почне рухатися боком назустріч перешкоді. Якщо занос передньої осі, то автомобіль рухається прямо. Якщо ширина дороги не дозволяє знизити швидкість до безпечної і вписатися у поворот, краще за все вилетіти з дороги вперед капотом або багажником. У випадку, коли занос не піддається корекції, маніпулюючи газом, робочим або стояночним гальмом і кермом, допомогти автомобілю розвернутися.
Удар задом - самий безпечний для підготовлених людей. Навіть якщо
кім не загрожує зіткненням з перешкодою, все одно з дороги краще вилетіти
менше шансів перекинутися. Якщо є ремені безпеки, пасажирам, що сидять
на задньому сидіння також обов'язково треба пристебнутися, не триматися
за ручки на дверях і стелі, а використати як упор спинку переднього сидіння.
Удар ззаду. При ударах, ззаду, як правило, є однозначна відповідь, що винні ті, хто не дотримувався дистанції. Але це "за правилами". Фактично -потерпілий сам спровокував аварійну ситуацію: не дивлячись у дзеркало заднього виду, різко загальмував, ввів в оману нерішучим і спонтанним маневром тих, хто їхав позаду.
Не всі удари ззаду закінчуються без наслідків. Нерідко водій і пасажири потерпілої машини отримують травми ітгаї.
Щоб уникнути наїзду ззаду, біля перехрестя треба завчасно збавити швидкість і обов'язково проінформувати машину, що рухається за вами включенням стоп-сигнатів. Намагатися тримати в паті зору автомобіль, що їде позаду, можливо він прогледів початок гальмування і йому не вистачить дисганції, щоб зупинитися. В такому випадку, якщо це можливо, досить зрушити вперед на декілька метрів і зіткнення не відбудеться.
При зупинці на проїзній частині дороги необхідно ввімкнути аварійну сигнатізащю і виставити аварійний знак або те, що може його замінити, за двадцять метрів від машини.
При зупинках на світлофорі або з пробках треба дотримуватися інстанції, що дозволить прн необхідності об'їхати зліва або справа машину, що стоїть попереду. Якщо ззаду наблигається машина, швидкість якої перевищена, треба зняти автомобіль з передачі і гальма шсб в момент удару опір був найменший. Відразу там удару натиснути на гальма щоб не врізатися у передню машину або не виїхати на перехрестя. Можна також навернути руль на невеликий кут, якщо є можливість для відходу машини в сторо ну.
При аварійній ситуації упертися в руль або спинку переднього сидіння і втиснутися у спинку, в жодному разі не відривати спину від сидіння, підборіддя максимально притиснути до грудей. Якщо машина обладнана підголівником, його необхідно правильно відрегулювати. Підголівники захищають від травм шиї не тільки при ударах ззаду, але і при ударах
спереду. Верхній зріз підголівника повинен співпадати із лінією вух сидячої І людини.
Після аварії необхідно залюдній машину і допомогти іншим. Прйі заклинюванні дверей не намагатися їх відкривати, а краще використати для І цього вікно. Водії та пасажири, які обізнані з правилами поведінки, в будь-іі яких екстремальних ситуаціях мають більше шансів врятувати своє життя та І здоров'я.
Способи уникнення конфліктів в дорожніх ситуаціях
На дорожніх шляхах часто виникають конфлікти між водіями. В таких І ситуаціях ніколи не потрібно вступати в конфлікт, навіть якщо провокують І на це. Якщо водій скоїв помилку ("підрізав"), слід підняти руку і цей жесїв знімає напругу і попереджає потенційну розбірку. Якщо ж вас хтось підрізав, Я не слід розмахувати кулаком або крутити пальцем біля скроні, це не дасть жодного ефекту. Навпаки, це той випадок, коли ви вступаєте в конфлікт, І наслідки якого важко передбачити. За кермом може бути така людина, для якої концепція ворожості виражається дещо в більшому, ніж відповідний жест.
Якщо іншого виходу як когось "підрізати" у вас не було, необхідної встановити візуальний контакт з водієм і жестом попросити дозволу,* Вісімдесят відсотків за те, що вас пропустять. В десяти випадках з десяти нахабні дії викликають відкритий протест і власне ви станете іїгішаторомв можливого конфлікту.
В конфліктній ситуації, коли справа дійшла до переслідування, не І потрібно зутшнятися навіть тоді, коли вас провокують на це. Триматися потрібно головних вулиць, не з'їжджати на бокові і тихі провулки. Якщо* необхідно зутшнитися на червоне світло, потрібно до перехрестя закрити І дверні замки і підняти скло. Не рухатися з крайньому правому ряду або біля ' обочини, тут легше заставити вас зупинитися- Триматися слід крайнього { лівого ряду, впритул до центральної смуги. В згодному випадку не рухатисяИ в напряму власної будівлі, а вишукувати патрульну машину, пожежну І частішу, віллі і міліції або об'єкт, що оварензстьса, спрямувати тули машину І і ні в якому разі не знімати руки із звутваґо снгвалу.
Якщо переслідування не виклнкзло банальною дорожньою пригодою, І а є спланованим актом, потрібно бути обережним та зібраним. Запам'ятайте І всі деталі автомобіля {марку, колір, номер) та зовнішні ознаки людей, що пі ньому знаходяться. Коли переслідувачі намагатимуться вас зупинити, ■ потрібно діяти за згаданими правилами. Щоб привернути увагу мшціі',1 машину слід вести хаотично, при наявності суцільної стрічки навмисне їїі перетинати. При відсутності транспорту ризикуйте переїхати на червоної світло. Такий ризик виправданий, бо може привернути увагу ДАІ.
Якщо переслідувачі зуміли вас обігнати і заставити зупинитися на обочині, не заглушуйте двигун, включіть задню передачу і почекайте поки подій не покине машину. Чим більшу відстань він подолає, наближаючись до вас, тим більше часу йому знадобиться, щоб знову почати погоню. Як тільки він наблизився, зривайте машину назад, якщо вона не заблокована, зі всіх сил гальмуйте, одночасно включайте першу передачу і, не жаліючи покришок, втікайте. Переслідувач втратить секунди, щоб знову сісти в машину і почати погоню.
Якщо вас заблокували так, що не можна рухатися, ні в якому разі не покидайте машину, закрийте дверні замки, підніміть скло, включіть сигнали ііварійної зупинки і натисніть на звуковий сигнал. Для цього можна використати сигнал СОС (три коротких гудка, пауза, три довгих гудка, пауза, три коротких гудка, пауза...) Переважно це спрацьовує, коли випадок відбувається на багатолюдній вулиці.
Навіть тоді, коли немає виходу і конфронтація неминуча, не покидайте машину, не висовуйте голову в прорізь дверей. Таке положення дуже уразливе. Відстебніть ремені, руками візьміть за кермо, зсуньтеся на внутрішній край сидіння, туловюце поверніть фронтально до дверей, ліву ногу піднесіть до грудей. Як тільки переслідувач виявиться лицем до вас у прорізі відкритих дверей, зі всіх сил вдарте його лівою ногою в районі колінного суглобу, зависнув на кермі і вкладаючи у цей удар вату всього тіла.
Якщо вашу машину оточили переслідувачі і вони мають намір застосувати силу, тяжка монтировка (вона має лежати поруч з сндіжням) у вас в руках та рішучий вираз вашого обличчя заставить нападаючих подумати прд'дощльність задуму. Якщо вам всг-такя потрібно покинути машину, не робіть цього зі сторони водія, перелізьте до виходу через пасажирські двері, не забуваючи прихопити монтировку. В цьому випадку нападаючому необхідно оббігти машину, а у вас буде час ошнига ситуацію і тиняти оборонну позшгію або кинутися в сторону скупчення дюдей.
Коди бігти вже залізно, необхідно притиснутися спиною то машини' чи стіни будівлі, щоб не дати себе оточити, визначити іплера і першим, без вагань, нанести йому удар. Загроза для вашого заття счезидна, але необхідно зробити все, шоб захиститися. Така позиції. чгт.ли набуває лідер, переважно вносить невпевненість у свідомість інших.
Найкращим засобом самооборони є цілеспрямоване діяння щодо уникнення конфронтації, особливо, коли ви впевнені, що переслідування (плановане.
Переслідувачі можуть навмисне ударити вашу машину ззаду на перехресті. Перший рефлекс водія вийти з машини, щоб визначити збитки і вияснити причину. Врахуйте, що переслідувачі цього чекають. Вам можуть крикнути у вікно, що у вас спустило колесо, або не працюють гальмівні сигнали. Не зупиняйтеся! Продовжуйте рухатися в бік міліції, поки
переслідувачі не залишать вас у спокої. Марку, колір і номер машини треба запам'ятати, а все інше вирішуйте в міліції.
В реальному житті неможливо передбачити всі чинники, що виникають нри екстремальних ситуаціях,' але знання поведінкової реакції, набуті подумки чи в процесі тренування, збільшують дорожньо-транспортну безпеку людини.
Професійні захворювання водіїв
В кінці 60-х років, коли об'єм щорічного випуску автомобілів в США і Японії наблизився до ІО млн., а кількість машин на планеті перевищила 200 млн в біль шості розвинутих країн світу змушені були розпочата боротьбу за врятування атмосфери. У.великих містах і курортних зонах була введена заборона на етиловий бензин.
Було встановлено, що найбільш шкідливими компонентами відпрацьованих газів є канцерогенні ' речовини, що спричиняють рак дихальних шляхів і масу інших захворювань.
Були випадки, коли людина отримувала тяжкі отруєння СО, сидячи в машині з відкритими вікнами, наприклад, при витягнутій кнопці "підсосу", або якщо вітер обдуває працюючу машину, що стоїть позаду.
При постійному натискуванні на педалі у деяких водіїв з'являються нестерпні болі у великому пальці ноги. Причиною болю частіше всього бувають порушення спинального кровообігу. Серед водіїв є немало таких, котрі не лише за кермом, а й в ліжку сидіти не можуть внаслідок радикуліту. У водив професійні захворювання зумовлені двома причинами - насамперед матою рухливістю і величезними енергетичними та емошнними затратами. Через незручне положення тіла, підвищене навантаження на нижні кінцівки відбуваються застійні процеси в матому тазу, черевній порожнині. При цьому збільшується потреба в енергетичному підживленні тих органів, на котрі йде найбільше навантаження. Лікарі називають, ае "синдром обкрадання". Оскільки підживлення відбувається за рахунок найбільш вразливих органів - печінки, підшлункової, серцево-судинної систем. Підвищений тиск, радикуліт, остеохондроз, простатит - лишене набір хвороб професіональних водіїв.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 22 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |