Спершу вплив кислих дощів на рослини екосистеми розглядався тільки як пошкодження листової поверхні рослин, що призводить до зниження їх фотосинтезуючої активності. Потім було встановлено, що збільшення вмісту кислих іонів і постійне вимивання лужних катіонів призводить до того, що буферна система рослин врешті руйнується і кислотність грунтів збільшується.
Токсична дія аерозолю сірчаної кислоти на організм людини особливо посилюється в пасмурну погоду. Розчин сірчаної кислоти у вигляді крапель туману тримається у повітрі або разом з дощем випадає на землю. Сірчана кислота роз'їдає метал, тканини, бетон, фарби, чинить пагуб ну дію на організм людини, стан флори та фауни; на підкислених грунтах знижується врожайність. Зростання кислотності у водоймах призводить до загибелі всього живого. При рН= 4.5 гинуть всі риби, жаби, комахи, а на дні розвиваються сфагнум, гриби і бактерії - анаероби, що виділяють вуглекислий газ, метан і сірководень.
Про негативний вплив атмосферного забруднення на здоров'я людей почали говорити тоді, коли статистика визначила величезну різницю між
рівнем загального захворювання міського і сільського населення. Передбачають, що у міського населення знизився імунний статус організму під дією несприятливих чинників атмосферного повітря.
За даними Р.А.Бабаянда захворювання населення в районах з сильним забрудненням атмосферного повітря бронхітами в 3-5 разів, пневмонією в 2-3 рази, плевритом в 3-4 рази вище ніж захворювання населення в районах з незабрудненим атмосферним повітрям.
Статистично накопичені дані про забруднення атмосферного повітря канцерогенними речовинами (сапсег - рак, краб). їх джерелом є димові викиди (мал.2). В Англії описано рак шкіри у сажотрусів камінних грубок. Зростання новоякісних захворювання міського населення пов'язане з забрудненням повітря.
Смертність від злоякісних новоутворень на 100 000 населення в Англії становить:
1932 1952
Всі форми 150 215
Органи дихання 12 60
і
Мал. 2. Забруднення атмосферного повітря димовими викидами
При аналізі захворювання раком легенів встановлено, що чоловіки в 3-4 рази хворіють частіше ніж жінки. Вважають, що посилює канцерогенні речовини повітря куріння.
Дія забрудненого повітря на організм людини проявляється в загальному погіршенню стану здоров'я, появі головного болю, відчуття слабкості, зниженню продуктивності праці і т.ін.
Суміш забруднюючих повітря газів часто буває більш небезпечною від самих газів. Прикладом цього може бути смог (димовий туман). Для виникнення надзвичайно небезпечного явища - смогу потрібні відповідні умови, а саме великий вміст у повітрі газів і пилу (сажі), застій повітря над містом або промисловим районом, відповідна метеорологічна ситуація, що призводить до утворення приземної інверсії (зростання температури знизу вверх), та сприяє концентрації забруднюючих речовин в нижніх шарах
повітря.
Найбільше відомий вологий смог, що зтворився в Лондоні в грудні 1992р. у вигляді брудно-жовтого тумаку, на відстані 100-200м від поверхні землі з сірчанокислого аерозолю з частками вугільної кіптяви. Внаслідок тяжкого ураження легеневих шляхів протягом.5 діб в Лондоні загинуло 4 тис. чоловік. У 1972 р. смог повторився і забрав 700 людських життів. Розроблені:лходи по реконструкції опалювальних систем в Лондоні з відмовою від використання вугільного палива дав змогу запобігти можливості утворення нових смогів.
Іншою різновидністю смогу є фотохімічний смог лос-анджелеського типу. Він утворюється в порівняно сухому загазованому повітрі в якому під дією інтенсивного сонячного опромінення формується синювато-прозора димка, яка складається з новоутворень, що уражують дихальні органи людей і тварин (особливо собак і птахів), гублять рослинний світ. Такі смоги в Лос-Анджелесі спостерігають по 60 днів на рік. Крім цього міста вони бувають в Нью-Йорку, Чикаго, Бостоні, Токіо, Мелані.
Дуже небезпечні для людини сполуки азоту - нітрати і нітрити, які надходять у повітря з вихлопних газів двигунів внутрішнього згоряння, і з труб промислових об'єктів, а також при внесенні мінеральних добрив в грунти. Вдихання окислів азоту веде до розвитку емфіземи легенів, порушенню вітамінного обміну.
Основну роль в житті людини відіграє кисень. Зниження його в повітрі негативно позначається на загальному самопочутті людини. Ознакою нестачі кисню в повітрі є запаморочення, нудота, головний біль. Особливо чутлива до кисневого голодання центральна нервова система, тому що кора головного мозку споживає в 30 разів більше кисню, ніж інші органи людини.
Несприятливий вплив на організм людини ї тваринний світ чинить наявність в повітрі сполук свинцю. Основним джерелом такого забруднення в містах є автотранспорт. Свинець у вигляді тетраетилсвинцю входить в склад етилової рідини, що використовується як антидетонатор. В 1л бензину вищих сортів є 0,4г свинцю з якого 0,3 г надходить в повітря з вихлопними газами. Щоденне виділення свинцю при інтенсивному русі становить 500-700г/км.
Антропогенні джерела забруднення порівняно з природними вносять в атмосферу у 18,3 разів більше свинцю, в 8,8 раз - кадмію, в 7,2 рази - цинку. Вони концентруються в окремих місцях інтенсивного викиду.
Свинець надходить в організм лодини дихальними шляхами та через шкіру, спричиняє руйнування червоних кров'яних тілець, негативно діє на вищу нервову систему, що може призвести до нервового розладнання, малокрів'я. втрати пам'яті, сліпоти та безпліддя. За деякими даними вміст свинцю в кістках мешканців США і Англії в 500 разів більше, ніж у людей, що жили 1600 років тому, або в 120 разів більше ніж в доіндустріальний період. За деякими даними, однією з причин падіння Римської імперії' був несприятливий вплив свинцю на організми її населення. Римляни зберігали
вино у свинцевих посудинах, які під дією винної кислоти поступово руйнувалися і забруднювали вино свинцем. Безпліддя як у чоловіків, так і у жінок, під дією свинцю, привело на думку вчених, до поступової загибелі цієї нації.
Свинець надходить в організм не тільки з повітрям, але і з харчовими продуктами і водою, тому необхідно звернути увагу на недопустимість вирощування овочів і фруктів біля вантажонапружеяих автомагістралей. Капуста та картопля, що росте біля автомагістралі, має свинцю в 5-10 разів більше гранично допустимої концентрації, а злакові - в 5-8 разів.
Збільшення газового забруднення; атмосфери призводить до утворення пилу. Кількість пилу, що утворюється у атмосфері Землі протягом року наведена в табл. 7.
Таблиця 7. річна кількість пилу в атмосферному повітрі
Джерела | Кількість | Джерела пилоутворення | Кількість |
пилоутворення | пилу, млн.т./рік |
| пилу, млн.т./рік |
Морські солі | Спалювання палива | зо | |
Ґрунтовий пил Вулкани Лісові пожежі | 250 80 | Викиди промисловості Сільське господарство |
Як видно з таблиці, антропогенні, забруднення атмосферного повітря пилом складають лише 5%, однак склад цього пилу, як правило, дуже небезпечний для людини і навколишнього середовища.
Внаслідок високої турбулентності повітря над містами частки пилу розміром 4-10 мкм піднімаються до 1 км і розносяться на сотні кілометрів від джерела. Більш крупні частки при безвітряній погоді піднімаються на висоту 300 - 500м, а потім поступово осідають на землю сотнями т/км2.
Повітря вважається чистим, коли запиленість не перевищує 0,02 мг/м3. Фактично пил в сільській місцевості досягає концентрації 0,05 - 0,1, в місті 2,5 - 3, а в деяких промислових центрах понад 100 мг/ м3.
Висока запиленість повітря приводить до легеневих і алергічних захворювань.
Небезпечними забруднювачами атмосфери пилом і газами є підприємства будівельної індустрії. Систематичне вдихування цементного пилу призводить до легеневих силікозів. Концентрація пилу в радіусі 2 км від цементних заводів перевищує ГДК і в окремих випадках досягає 20 -40 мг/м3 (при нормі 0,15 мг/м3). Пил, що утворюється при обробці азбоцементних виробів може спричинити хронічні азбестози і стимулювати ракові захворювання. В США 13 - 18% загальної смертності від раку пов'язані з дією азбесту.
В Україні прийнятий Закон про охорону атмосферного повітря, в
«кому передбачені заходи по запобіганню забруднення повітря, визначена ліра відповідальності за його порушення в кримінальному або адміністративному порядку.
2.3.3. Вплив діяльності людини на водні ресурси
Усі великі цивілізації, ж правило, виникали і розвивалися поблизу оди, у річкових долинах.
Зараз немає жодної галузі промисловості, в якій не застосовували б воду. Теоретично запаси води зе вичерпні і відновлюємі Однак існує проблема "водного голоду", що продовжує зростати і заставляє вважати ресурси води важливим чинником економічного та соціального розвитку.
Нестачу чисто! вода сьогодні гостро відчуває одна третина населення нашої планети. За даним ВООЗ, вживання забрудненої чи отруєної води спричиняє 80 % всіх захворювань людини.
Прісна вода розподілена на Землі нерівномірно. Більша частина її зосереджена у вигляді льоду з двох великих материкових.льодових, покровах у Гренландії і Антарктиді. Розтавання цієї маси льоду може підвищити рівень морів більше ніж на 50 м. Друга частина прісної води - та, що недоступна для використання, міститься в атмосфері у вигляді хмар. Вода є у лавках та водоймищах, які безпосередньо живляться дощовими і талими сніговими водами, у підземних водоносних пластах, в які шляхом фільтрації потрапляє частина атмосферних вод.
Прісна вола складає незначну частку її світових запасів, але вона незамінна для життя всіх живих істот.
Роль водив організмі людини надзвичайно велика. Вода універсальний розчинник, в ній протікають процеси обміну речовин. Вона підтримує життєдіяльність всіх тканин організму, приймає активну участь в процесах терморегуляції. Кров людини за хімічним складом дуже блиька до морської води.
і Елементи | Хлор | Натрій | Кисень | Катій | Кальцій | Інші |
Вода океану | 30,5 | 5,6 | 1,1 | 1,2 | 6,5 | |
кров людини | 49,3 | 9,9 | 1,3 | 0,3 | 8,2 |
Солоність крові людини незелика - 1 %, що відповідає солоності середньої частини Балтійського моря. Так люди носять у своєму тілі сліди морського походження. Без їжі людина може прожити місяць, без золи вона ломре через кілька дав. За добу людина повинна отримати 2,5 л воли, за 60 тюків життя вона споживає понад 50 т води, цілу цистерну.
За нормальних умов функціонування організм людини знаходиться в стані водної рівноваги, тобто кількість випитої води відповідає кількості виведеної води. Порушення такої рівноваги викликає в організмі тяжкі наслідки. Якщо кількість води в організмі людини зменшиться на 1 - 2%(0,5
І л), проти норми, людина буде відчувати тільки спрагу. При: зменшені на 5
% (2-2,5 л) її шкіра починає зморщуватися, пересихає в роті, мутніє свідомість, можуть появитися галюцинації. При втраті 14—13 % води (7-8 л) людина помирає.
Відновлюючи втрату води в організмі, людина може переносити значне обезвожування. Наприклад, в жарку погоду людина іноді втрачає 10 л воли за добу, переважно через шкіру. В Сахарі людина втрачає 12 я вода від сходу до заходу(по 1 л/годину>) сонця.
В тканинах аж до кісток дорослої людини, яка важить 70 кг знаходиться біля 5 відер водн (45-50 кг) або 65 - 70 % від живої ваги. Трьохденний зародиш людини має стільки води, скільки медуза (97%), трьохтисячний — 91 %, восьмимісачний - 81%. Новонароджена дитина має 80% води, а річна вже стільки як і доросла людина - 66 %.,
Якщо звернулися до тваринного і рослинного світу, то можна спостерігати таку ж картину. Образно можна сказати, ож> в жилах живих істот, в коренях, стеблах та листях рослин ч тече "половина водних запасів земної кулі.
Вода є нерозлучним супутником людини на все її життя, від дня її появи на світ до останніх днів. Протягом всього життя людина має справу з водою - користується нею для приготування їжі, для пиття, вмивання, укривається від водн у дощову погоду, літом відпочиває біля води, зимою обігрівається батареями водяного опалення.
Вода-древнє джерело енергії З її допомогою приводилися а рух водяні
колеса на млинах, водяний пар став рушійною силою першиах парових
машин. Вода працює на сучасних атомних, теплових і гідроелектричних
станціях Вода погрібна сільському господарству яквугілля та залізо
промисловості. Внаслідок штучного зрошування розквітли древні цивілізації в долинах річок Нілу, Інду, Євфрату і ін.
Вода має виключно високу теплоємкість в 10 разів більшу за теплоємкість заліза, в 5 разів від піску і з 4 рази більшу ніж у повітря. Тому вона повільно нагрівається і повільно віддає тепло при охолодженні.
Виключно висот теплоємкість води привела до того, що океан почав регулювати клімат Землі. Океан акумулює теплову енергію, потім поступозо її віддає, чим сприяє пом'якшенню і вирівнюванню клімату від сезону до сезону Отже океан робить нашу планету придатною для життя.
Співвідношення теплоємкості води і повітря таке, якщо 100 м шар води в океані охолодити на 0,1°С, то повітря над ним прогрівається на 6'С. Пом'якшуючий вплив на клімат чинить не тільки водяна маса океану, але і водяна пара, яка надходить у повітря з океану. Вона затримує 60% теплового випромінювання Землі не дає їй охолоджуватися.
Приблизно до кінця XIX ст. вода вважалася безкоштовним невичерпним даром прароди. її не хватало тільки в пустинних районах. Внаслідок бурхливого розвитку промисловості, збільшення чисельності населення погляд на волу різко змінився, вода стала світовою проблемою
В наш час люди використовують щорічно понад 3000 млрд. м3. прісної води і ця цифра швидко зростає. Вода яка забирається людиною для своїх потреб повертається в гідрографічну сітку в дуже забрудненому стані.
Питання про забруднення природних вод імовірно постало з того часу, коли людина стала селитись значними спільнотами біля джерел води.
В древній владі (ІУст. до н.е.)філософ Платон проявляв інтерес до законодавства щодо регулювання водоспоживання. Історик Геродот про мешканців Персії писав:" В річку вони не випускають сечу; не плюють, не миють в ній руки і нікому іншому цього не дозволяють: річки воші дуже високо шанують".
Найбільшими забруднювачами води є промисловість і сільське господарство, відходи пластикових виробництв, целюлозо - паперових комбінатів і т. ін. Ці відходи не розкладаються, не осідають, не знищуються бактеріями. Проблема водних ресурсів породжена технічним прогресом і стрімким зростанням кількосгі мешканців на Землі. Стосовно цієї проблеми при ЮНЕСКО створена організація в якій приймає участь Україна.
За даними ВООЗ біли 500 мли. людей щорічно страждає від хвороб, що передаються водними шляхами. Щорічно від них помирає біля 5 млн. дітей.
Давно відомий зв'язок між захворюваннями холерою, черевним тифом, дизентерією і водою, що забруднена збудниками цих хвороб які тривало зберігають життєдіяльність у воді. Водний чинник відіграє деяку роль в розповсюдженні сибірської виразки (спори сибірки виявлені у стічних водах шкіряних заводів)і туберкульозу, збудники якого знаходяться в стічних водах стаціонарів для цих хворих.
Шляхами забруднення джерел водопостачання можуть бути різноманітні забруднювачі відкритих водоймі. Це можуть бути стічні побутові та промислові води, стікання дощових і талих вод з сільськогосподарських полів, судоходства і т. ін. В гігієнічному відношенні чинником забруднення водних джерел є неочищені господарсько - фекальні стічні води міської каналізаційної мережі в яких знаходиться велика кількість мікроорганізмів та яєць гельмінтів.
Забруднення вод можна розподілити за слідуючими чинниками: відходами, що поглинають кисень; отруйними речовинами (пестицидами, гер6іцидами); теплове забруднення гарячими стоками; нафтою та нафтопродуктами; відходами органічного синтезу(миючими речовинами); радіоактивними та хімічними речовинами. Розрізняють виробничі і побутові стічні води, зливові і сільськогосподарські стоки з наявністю пестицидів і мінеральних добрив, а також стоки тваринних і шахових ферм і комплексів.
Органічні отруйні домішки є у стічних водах нафтопереробних і нафтохімічних заводів, заводах органічного синтезу, синтетичних матеріалів, підприємств харчової і легкої промисловості і інших об'єктах народного господарства.
Радіоактивне забруднення вод в Україні призводить головним: чином до генетичних і канцерогенних наслідків і становить велику небезпеку в першу чергу для людини.
В Україні обстановка з водними ресурсами досить напружена. Напруженість у водопостачанні особливо сильна у маловодні пори року. пояснюється це тим, що водні ресурси України використовуються практично у повному об'ємі.
Оцінка придатності водних джерел для господарсько - питного водопостачання проводиться органами санітарної служби Міністерства охорони здоров'я для чого здійснюється санітарно - топографічний та санітарно - епідеміологічний аналіз води.
Магістральним шляхом вирішення водної проблеми є розробка науково обгрунтованих комплексних системних заходів по охороні водних ресурсів від забруднення і їх раціонального використання та планове втілення цих заходів у життя.
2,3,4. Вплив діяльності людини на грунт
|Грунти - продукт взаємодії грунтоутворюючих порід, рослинних і тваринних організмів, води, клімату, рельєфу місцевості, а також
господарської діяльності людини. Основне призначення грунтів забезпечення врожайності сільськогосподарських культур.
Грунти поряд з цим є сприймачем різних забруднень і відходів, що утворюються внаслідок природних явищ та господарської діяльності людини, що визначає їх важливе санітарне значення.
Грунт може бути також джерелом забруднення організму людини і тварин. Більшість мікроорганізмів, що живуть' в грунтах не чинять для них небезпеки, але деякі з них є збудниками серйозних інфекційних захворювань. Створюючи захисну оболонку - спору, ці мікроорганізми можуть тривалий час " очікувати" настання сприятливих умов для розмноження і діяльності. До таких мікроорганізмів відносяться бактерії сибірської виразки, газової гангрени, правцю, ботулізму і т. ін.
Ураження людини через грунт може відбуватися за різноманітних обставин: обробка земель, збирання врожаю, будівельні роботи і т. ін. До числа тимчасових мікроорганізмів, що живуть у грунтах не більше декількох місяців, відносяться збудники кишкових інфекційних захворювань (черевного тифу, паратифу, дизентерії, холери, бруцельозу, чуми, коклюшу і. т.ін.). Грунти є місцем розвитку і зимового перебування мух, що є розповсюджувачами багатьох хвороб людини і тварин. Крім цього, грунт є джерелом розповсюдження гельмінтозів - збудників паразитних хвороб.
На стан ґрунтового покриву мають вплив як природні чинники, так і різноманітна діяльність людини. В природі 'завжди існували процеси руйнування і зносу ґрунтового шару водою, вітрами селевими потоками, зсувами.
Мал. 3. Зсув грунту у Дніпропетровську на житловому масиві "Тополя - 1" 6 червня 1*997 р.
Однак, глобальні порушення стану фунтів головним чином пов'язані з [пйнівною діяльністю людини протягом декількох, тисячоліть^ Так,
утворення пустелі Сахари пов'язують з кочовими племенами. Знищення іеленого покрову земель в Греції і Турції - результат багатовікової діяльності скотоводів. Колись покрита лісами і виноградниками Сірія перетворилася в країну пустель і голих скель.
Вже в XIX ст. примітивне землеробство, нераціональне використання пасовищ, безпорадне використання техніки призвели до аридизації. — висушування земель на величезних територіях Африки, Південно—Східної і Південної Азії, Південної Америки і т. ін.
Проблему опустелювання земель вивчає спеціально створений при ООН комітет. За даними Міжнародної спілки геологічних наук площа Земної поверхні, чия господарська продуктивність дорівнює нулю, нині щорічно зростає на 21 млн. га.
Причиною опустелювання земель в глобальних масштабах є як природне колишеш клімат}' так і людська діяльність - неправильне використання земель, випас ростучого поголів'я худоби в місцевостях, що знаходиться в загрозливому стані, вирубка лісів.
В цілому спостерігається тенденція до того, що різкі періоди засухи являють собою циклічні явища і пов'язані вони з неправильною обробкою фунтів, знищенням водних джерел і неминучою загибеллю середовища існування тваринного і рослинного світу.
Наступ пустель в наш час набув характеру глобальної зафози, особливо в субтропічних і фонічних зонах. Наступ пустелі в наш час це не повільне непомітне явище, воно відбувається дуже швидко.
Опустелювання зафожус приблизно 35 % всієї' суші планети і 20 % її населення в 100 країнах світу. Вчені вважають, що приблизно біля 45 млн. км2 Землі в більшій чи меншій мірі знаходиться під зафозою перетворення в пустелю. На цій території знаходиться понад 100 країн з населенням понад 900 млн. чоловік.
Для цих країн і їх мешканців, а також для тваринного і рослинного світу наступ пустелі є більшою загрозою, ніж процес окислення озер та загибель лісових масивів дія населення, що проживає у помірних широтах. Процесом опустелювання в тропічних регіонах страждає 3,1 млрд. га пасовищ, 3,4 млн. га незрошуємих і 40 млн. га зрошуємих земель. Щоб призупинити наступ пустелі за підрахунками ООН необхідно протягом 20 років щорічно вифачати 4,5 млрд. доларів. Спеціалісти вважають, що економічні витрати від падіння продуктивності цих земель, в найближчі роки буде приносити збитки, що сягатимуть приблизно 26 млрд. доларів на рік. Як видно з цих даних витрати становлять в 5 разів меншу суму ніж збитки, що завдає наступ пустелі.
Майже в кожній частині світу є свої кліматичні ритми з періодичними циклами засухи. Однак раніше ніколи затяжні засухи не поражали такі обширні території планети одночасно, як в наш час.
Нині охорона і раціональне використання земельних ресурсів (орні землі, пасовиська, сінокоси, рекреаційні зони) стає однією з найактуальніших проблем. Резерви сільськогосподарських угідь на сьогодні згідно з даними ООН, повністю вичерпані. На кожного мешканця планети припадає в середньому лише 0,4 га орної землі, і ця цифра щорічно зменшується через значний приріст населення планети.
Близько 3/4 усіх фунтів земної кулі мають до того ж знижену продуктивність через незабезпеченість вологою, теплом або внаслідок впливу на фунти віфів, ураганів, хімізації, будівництва міст, доріг, промислових об'єктів. Сотні мільйонів гектарів земель дефадує внаслідок
ерозії.
Розрізняють віфову, водну і технічну ерозію. Найбільш небезпечною вважається водна ерозія, яка полягає у руйнуванні фунтового, найбільш родючого, шару і змиву його талими, дощовими або зливовими водами. Водна ерозія сприяє знищеню лісів, сінокосів, особливо на схилах гір.
Різновидністю водної ерозії є іригаційна-ерозія, що утворюється внаслідок порушення правил поливу при зрошенні полів.
Вітрова ерозія пов'язана звидуванкям з верхнього шару землі дрібними
Мал. 4. В 70 роки щорічно в пустелю перетворювалося біля 6 млн. га
землі
дрібних часток, що погіршує її склад і прзводить до знищення рослинності. Сприяють ерозії і пилові бурі, коли у повітря щорічно здіймаються міліони гонн пилу, піску, фунту, очолюючи в одних місцях Землю на десятки сантиметрів, перетворюючи її на пустелю і засипаючи поля, дорога, будівлі в інших містах шаром пилу і піску товщиною 20-50 см, а іноді навіть 20-3 м.Відомі пилові бурі,що завдали високої шкоди на Північному Кавказі, у < хідяій Україні, Середній Азії, особливо поблизу Аралу, в Центральній Америці. Африці, Південній Европі, Австралії. Втрати фунтів може сягати до 400т. з 1га.
Прикладом національної катастрофи в США може бути руйнування та винос фунтів на Великих рівнинах. З 1885 р відбувалося енергійне освоєння рівнин Техасу під пашню. Уа величезних територіях трав'яний мокрів був замінений зерновими культурами, що слабо захищають землю. До 30 -х років вся територія Великих рівнин була розорена. Катастрофічній вітровій бурі 1934р передувало два засушливих роки. Врожаї загинули. фермерирозорилися. Внаслідок віфової бурі 20 млн. гапашні Великої
рівнини були знищенні. 60 млн.гасильно пошкодженні. В 1950 р засуха повторилася, а в 1957р пішли сильні проливні дощі, що знесли плодородний шар почви, оголивши її до материнської породи. Аналогічні катастрофи, але в менших масштабах спостерігатися в інших районах США.
Вітрова ерозія спостерігається в ряді районів України: так звані "чорні бурі"виникають на швидкості 10-12 м/сек. Від таких бурь постраждало біля 400 тис. га земель на території між Дніпром і Доном.
В 1960 р. на Півдні України та деяких Західних областях бурею було знесено шар землі товщиною 7-10 см. Внаслідок неправильної системи землекористування і невдалого орієнтування лісових смуг з полів Приазов'я в кінці 70-х років в Азовське море було знесено поживних речовин грунту більше, ніж їх приносять Дон і Кубань разом взяті.
Вітрова і водна ерозії повністю знищують фунт або значно зменшують вміст у них азоту, фосфору, калію, ряду мікроелементів - усе від чого залежить родючість. Ерозія також призводить до виникнення фунтової посухи, що теж знижує врожайність. Найбільш активізують ерозію часті оранки, культивації, боронування, ущільнення, трамбування колесами та гусеницями важкої сільськогосподарської техніки. Ґрунтовий покрив відносно мало травмують лише трактори з шириною шин на колесах 1 м і більше. Переважна більшість техніки на полях завдає грунтам невиправної шкоди.
Основними засобами відновлення еродованих земель є ділянкове лісонасадження у вигляді лісозахисних смуг, екологічно обгрунтоване зрошення земель, впровадження січозмін, періодична консервація угідь і ін.
Великої шкоди землям завдають зумовлені діяльністю людини (підрізка схилів, копання кар'єрів, підтоплення через неправильні меліорації. будівництво водосховищ і т.ін.) зсуви, селі та осипи в горбкуватих та гірських регіонах. Селі, грязьо-кам'яні потоки утворюються внаслідок злив в гірській місцевості., Селеві потоки з великою швидкістю переносять на значну відстань грунт; крупне каміння; вирвані з корінням дерева. В 1921 р. на Алма-Ату обрушився селевий потік, який протягом 4 год. залив місто шириною у 200 м піском, глиною, камінням в об'ємі 1 200 000 м3. Були зруйновані сотні домів, загинули люди. В 1973 р. атма-атинський сель за 2 год. виніс 4 млн. м3 каміння та грязюки. Місто спасла потужна дамба збудована в урочищі Медео.
Однією з найбільших бід після ерозії грунтів є, мабуть їх. засолення, основна причина якого - неправильне зрошення. Ерозія і засолення грунтів призводять до опустелювання земель. Протягом останніх років тисячі гектарів посушливих земель у степових районах, де проводилося інтенсивне зрошення (Крим) і спочатку значно підвищилася врожайність, згодом стали непридатними для використання через "білу отруту" - сіль, якою забиті всі пори грушу та його поверхня внаслідок випаровування зрошувальних вод.
Нтні через перезволоження, надлишок води в грунтах і їх засоленість гинуть дерева, поля, сади, вишоградники. В найближчих до полів селищах вода позаивала льохи, стан питної води значно погіршився, особливо навколо каналів, що можна спостерігати на півдні України, в районах Північно-Каховського, Каховського та Краснознаменського каналів.
Повторне засолення грунтів і ґрунтових вод, підтоплення і заболочення територій, активізація зсувових, просадрчних та карстових явищ відбулося через невраховані інженерно-геологічні і гідрологічні умови, а також недосконале та неправильне проведення гідромеліоративних робіт, втрату води в транспортних системах, водоводах. Дуже важливим при будь-яких меліораціях є попередній гідрогеологічний і гідрохімічний аналіз та прогноз водно-сольового режиму та балансу ґрунтових вод, передбачення систем вертикального дренажу та водозбереження.
Погіршують стан грунтів негативні наслідки хімізації сільського господарства. В грунтах накопичуються шкідливі хімічні речовини після триватого та інтенсивного внесення міндобрив та різних пестицидів. Фосфорні добрива внесені в грунт практично не вимиваються. Використання великої кількості цих добрив призводить також до накопичення в грунтах фтору, стронцію, урану, торію, радію.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 26 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |