Крім цього існує ще небезпека в тому, що магнітне поле є щитом, що захищає життя на Землі від потоку сонячних та космічних часток, що впливають на живу тканину, і особливо на генетичний апарат організмів. Таким чином епохи зміни магнітного поля Землі є епохами катастрофічного космічного впливу на оточуюче середовище,
В далекому минулому катастрофічні явища спостерігалися яри падінні на поверхню Землі великих космічних тіл (метеоритів, астероїдів, комет). Внаслідок зіткнення колосальна енергія космічного тіла миттєво перетворювалася в тепло, що викликало випаровування великої маси гірських порід, вїшид у повітря великої кількості пилу; що призводило до значних кліматичних.змін. Падіння космічних тіл в океан призводило до випаровування води, що супроводжувалося катастрофічними зливами на більшій частині поверхні Землі.
Інші катастрофічні події природного походження, що мають місце в літосфері, атмосфері та гідросфері носять нині локальний характер і не можуть 'вплинути на еволюцію біосфери. Заледеніння, які неодноразово відбувалися в історії планети теж не мали глобального характеру. Ніколи льодовики не досягали тропічних широт, тобто північна і південна льодовикові шапки не змикалися. Отже на Землі завжди залишалася резервна територія куди могли мігрувати живі організми органічного світу і пережити там похолодіння.
Всесвітня організація охорони здоров'я визначає природні небезпеки' як ситуації, що характеризуються непередбаченою серйозною та безпосередньою загрозою для суспільного здоров'я.
Підраховано, що 9/10 світових стихійних лих природного походження складають повені (40 %). тропічні циклони (20 %), землетруси (15 %) та зсуви (15%), Збитки внаслідок різних стихійних лих в усьому світі
становлять щорічно понад 30 млрд. доларів, а кількість людських жертв оцінюється в 250 тис. чоловік. Найбільше людських жертв спричиняють урагани, а найзначніших збитків - повені.
Стихійні лиха природного походження - це явища та процеси, що мають надзвичайний характер і призводять до дестабілізуючого функціонування природних систем, до людських жертв та знищення матеріальних цінностей.
Стихійні лиха природного походження частіше всього виникають раптово та можуть бути ініційовані відносно швидким переносом великої кількості твердих земних мас, звільненням внутрішньої енергії, перевищенням рівня води, впливом сильного вітру, потужними грозовими розрядами, лащшгафтннми пожежами і т. ін.
Стихійні лиха являють собою трагедію для суспільства і особливо тих людей, що проживають в районах їх виникнення. Внаслідок стихійного лиха страждає економіка держави, бо руйнуються будівлі, споруди, знищуються матеріальні цінності та гинуть люди. Стихійні лиха створюють несприятливі умови для життєдіяльності населення, можуть стати причиною спалаху масових інфекційних захворювань. Соціальні та матеріальні можливості суспільства в значній мірі визначають повноту та ефективність каштальних затрат на ті чи інші запобіжні заходи що вкрай необхідні для прогнозування, профілактики та подолання наслідків стихійного лиха.
В майбутньому число жертв та матеріальних збитків від наслідків стихійного лиха можуть значно зрости внаслідок концентрації населення в урбанізованих містах. Тому проблема ггоогнозування та розробки проофілактичяих заходів щодо наслідків стихійного лиха є надзвичайно актуальною і привертає увагу багатьох вчених різного профілю.
3.1.1. Літосферні природні небезпеки
Землетруси та вулканічні виверження
Землетруси як потенційно небезпечні для людства природні явища мають місце в певних зонах Землі. Сейсмічно активною зоною в Україні є Крим, де основні зони землетрусів розмішені на південному березі вздовж зони великого розлому.
Один з найсильніших землетрусів у Криму стався в 1927 р. в Ялті. Його сила досягала 9 балів. Руйнації зазнали міста Алушта, Гурзуф, Балаклава, Севастополь, Сімферополь, обвалів зазнати гори Ай-Петрі і Демєрджі. В Карпатському регіоні сильні та руйнівні землетруси були в 1908. 1934. 1945 рр. (8-9 балів). В східній частині Карпат в 1977 р. був землетрус силою 7-9 балів (епіцентр в Румунії - гора Враяна). Сейсмічні хвилі досягали Львова, Різного, Києва і навіть Москви та Ленінграда. реєструвалися та відчувалися мешканцями міст Східної та Центральної
Європи
 |
Щорічно сейсмічні станції Землі фіксують сотні тисяч землетрусів, більшість яких за. силою є слабкими. За даними статистики, щороку на планеті відбувається до 20 катастрофічних землетрусів, до 150 руйнівних, 7000 сильних, 19000 помірних, 150000 слабких і кілька мільйонів фіксують тільки дуже чутливі прилади. Сильні землетруси змінюють ландшафти, в земній корі утворюють тріщини, спричиняють зсуви та інші руйнування.
Щороку такі країни, як Японія, Китай, Чилі, Греція, Перу. Туреччина, Іран страждають від землетрусів. На земній кулі виділено два головних сейсмопояси - середньоземноморський, що рхрплюе південь Євразії від Португалії до Малайського архіпелагу та Тихоокеанський, що охоплює береги Тихого океану. Вони включають молоді гірські пояси: Альпи, Апеніни, Карпати, Кавказ, Гімалаї Крим, Кордильєри, Анди, а також рухомі зони підводних окраїн материків.
На початку XX ст німецький геофізик А.Вегенер запропонував гіпотезу дрейфу континентів, що призводить до збільшення вщстані між двома Америкамн, Європою та Африкою, розширення Індійського та скорочення Тихого океанів. Такий рух континентів супроводжується подвижкою літосферних плит, породжує поштовхи, землетруси, сейсмічні хвилі, що розповсюджуються на значну відстань і поступово послаблюються.
Основним видом тектонічної діяльності при землетрусах є вертикальне підняття та опускання поверхні Землі, внаслідок чого звільняється біля 0,5* 10і Дж потенційно накопиченої енергії.
Землетрус - це раптове звільнення потенційної енергії земних надр, що набуває форми ударних хвиль та потужних коливань, які розповсюджуються в землі у всіх напрямках. Поверхня землі на якій виникає вогнище землетрусу називається епіцентром. Чим ближче вогнище землетрусу до поверхні, тим більша інтенсивність струсу.
Землетруси переважно бувають у вигляді серії поштовхів, сила, кількість та тривалість поштовхів є суто індивідуальною для кожного землетруса. Тривалість поштовхів переважно буває декілька секунд. Помітний струс землі від головного поштовху триває від 30—60 секунд до 3-4 хвилин. Більш слабкі поштовхи можуть тривати з інтервалами в декілька діб, тижнів, місяців і навіть років. Сейсмічні хвилі розповсюджуються в Землі зі швидкістю 6-8 км/сек. Першими досягають поверхні Землі так звані поздовжні хвилі. Найсильніші коливання викликаються поперечними хвилями, які приходять через декілька секунд після перших відчутних коливань. Такі коливальні рухи проявляються раптово і призводять до зміщення поверхні Землі, що по вертикалі може досягати десятки сантиметрів, кількох метрів і навіть сотень метрів, утворюючи скиди, уступи, тріщини, обвали і т. ін.
Тяжкість наслідків землетрусів залежить від їх сили. В деяких країнах світ_у діє 12-бальна шкала оцінки руйнівної сили землетрусу (табл 8)
Мал. 5. Настілки землетрусу в Кобе (Японія) 18 січня 1995 р. Таблиця 8. Шкала оцінки землетрусів
Бал | Загальна характеристика | Характер руйнувань |
І | Непомітний | Слабкі поштовхи, які реєструються тільки приладами |
(І | Дуже-слабкий | Ледь відчувається людьми на верхніх поверхах будівель |
ІІІ | Слабкий | Коливання помічаються багатьма людьми |
IV | Помірний | Землетрус відчувають майже всі, дзеленчить скло, розгойдуються висячі предмети |
V | Досить сильний | Вночі люди прокидаються, розгойдуються предмети, з посудин вихлюпується рідин:; |
VI | Сильний | Легкі пошкодження будівель, тонкі тріщини V штукатурці, зсовуються 3 (МІсці легкі меблі |
 |
|
|
|
VII | Дуже сильний | Руйнуються окремі будівлі, димові труби, зсуви] на берегах річок, тріщини у стінах |
VIII | Руйнівний | Падіння димових труб, руйнація і пошкодженні! будівель, наскрізні тріщини у стінах ті обвалювання, людям важко стояти на ногах |
IX | Спустошливий | Обвалювання будівель, падіння веж викривлення залізничних колій. Тріщини 1 фунтах, зсуви, гірські обвали |
X | Знищувальний | Ламаються будівлі, дерева, псуються дороги] тріщини V грунті до 1 м шириною |
XI | Катастрофа | Загальне руйнування будівель, чисельні глибокії тріщини на земній поверхні, великі обвали | горах |
хп | Сильні катастрофи | Значні зміни рельєфу, утворення широкнії] тріщин, загальна руйнація будівель, масові загибель людей |
Оцінка сили землетрусів за цією шкалою досить не точна і м|) суб'єктивний характер.
Для більш точної оцінки землетрусів використовують таку величину а магнітуда—амплітуда горизонтального зміщення, Манітуду визначають за шкалою Ріхтера. Для слабких, землетрусів діапазон магнітуд становить від 1 до 4,5, дія сильних - понад 7. Залежно від сили землетрусу величина магнітуди може виражатися числом від 0 до 9. Сильні землетруси мають велику руйнівну силу, що еквівалентна енергії 12 тисяч атомних бомб типу
Хіросимської.
Чим більша відстань від епіцентру землетрусу тим меншою стає сила» ударних хвиль. Ви, сили землетрусу залежить його інтенсивність.
Інтенсивність - це показник наслідків землетрусів, що визначає розмір збитків, кількість жертв та характер сприйняття людьми психогенні впливу. Найбільш відомі шкали інтенсивності землетрусів запропоновані І Россі і Форелем, Меркаллі, Вудом та Ньюменом і ін
До основних уражаючих чинників землетрусів відноситься - змішення коливання чи вібрація фунтів від сейсмічних хвиль та тектонічних рухів земної кори. Супутні чинники - короблення. ущільнення, просідання тріщини, розломи скельних пород і т. ін. Для сучасних АЕС. великих гідротехнічних споруд, будівель, інженерних комплексів навіть незначні коливать ні рухи є вже небезпечними, руйнуються мости. греблі. трубопроводи, споруди. Проектування та експлуатація сучасних інженерних комплексів неможливі без урахування процесів, пов'язаних з коливальним рухами земної кори.
Мал, 6. Руйнація будівель під час землетрусу в Туреччині у 1999 р.
При землетрусах у великої частини населення, що проживає у сейсмічному районі виникають психічні розлади, втрачається самоконтроль настає переляк, паніка гальмується прийняття рішення. Тому дуже важливі зберегтЕ спокій та самовладання. Дія цього необхідно знати правилі поведінки на вішалок повідомлення про можливість землетрусу. Залежно від місця перебування (житло, виробництво, вулиця, транспорт) треба діяти негайно, спокійно і свідомо, продумавши порядок своїх дій. визначиті найбільш безпечне місце, де можна було б неречекати поштовх. У приміщеннях слід негайно зайняти безпечне місце. Такими місцями і пройоми капітальних стін, кути ідо утворені ними, місця біля колон та пі. балками каркасів будівель або сховатися під слідом чи ліжком. Можна статі у заглибини внутрішніх дверей. Слід пам'ятати, що частіше всього завалюються зовнішні стіни будівель. Необхідно триматися подальше ві. вікна, печей та важких предметів, які.можуть зрушити з місця чи перекинутися. Том\ влаштовуючи.приміщення спальні слід розташовуват: подальше від вікон, над ліжками не повинно бути полиць, важких предметів
Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, не спід вибігати з будинку, оскільки уламки, що падають вздовж стін є серйозної
небезпекою. Після закінчення поштовху треба швидко Перейти у більш безпечне мііце. остерігаючись падаючих предметів. Знаходячись всередині багатоповерхового будинку необхідно пам'ятати, що сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу. Буде більш безпечно протягом 15-20 с залишити одно- чи двоповерховий цегляний будинок ніж залишатися в ньому. Не рекомендується без необхідності стрибати з вікна. Це може призвести до травми навіть за відсутності загрози руйнування будинку.
Перебуваючи на тротуарі поблизу високого будинку, слід увійти у під'їзд або відійти на відкрите місце, щоб уникнути ударів падаючих уламків.
.Якщо землетрус застав людину у транспортному засобі, що рухається, слід повільно загальмувати подальше від високих будівель, мостів чи естакад, і залишатися в машині до припинення поштовхів. Після припинення поштовхів слід пам'ятати, що можливі повторю більш слабкі поштовхи. Спускатися чи підніматися на верхні поверхи будівель необхідно дуже обережно, тому що можуть бути пошкоджені сходові марші.
Опинившись у завалі людині необхідно спокійно оцінити становище, надати при необхідності собі та тим, хто поруч першу допомогу, зупинити кровотечу, накласти пов'язку. Заспокоїтися та подбати про встановлення зав'язку з тими, хто перебуває ззовні завалу (голосом, стуком). Допомога прийде завжди, головне, щоб її дочекатися Для цього необхідно заощаджувати сили і пам'ятати, що людина може зберігати життєдіяльність (без води і їжі) понад два тижні.
Після припинення поштовхів необхідно перевірити а приміщенні справність електропровідної мережі, водо- та газопостачання. При наявності пошкоджень усунути всі несправності, а до їх усунення не користуватися відкритим вогнем.
Руйнівна сила землетрусів залежить від інженерно-геологічних характеристик почво-грунтів в районі забудови та конструктивних особливостей будівель і споруд і ін. При землетрусах однакової сили руйнувань значно більше а районах з слабов'язкими грунтами ніж в районах де є скельні породи.
Небезпечні наслідки землетрусів в майбутньому будуть зростати в міру збільшення народонаселення, урбанізації міст, розширення будівництва потенційно небезпечних об'єктів - атомних електростанцій, гідротехнічних спор\д. нафтопереробних та хімічних підприємств та зберігання і накопичення легкозаймистих матеріалів у великих ємкостях.
Ефективність аварійно-рятувальних робіт при ліквідації наслідків землетрус) буде залежати від своєчасного та точного прогнозу про початок, 'сил}. характер та тривалість підземних поштовхів і сейсмічних хвиль.
Для прогнозування землетрусів у світі створено близько 400 тисяч сейсмічних станцій, оснащених' високочутливими приладами. Сейснмологи України спостерігають за активністю земних надр в Криму і Карпатах.
Сейсмічні станції є у Львові, Косові, Ужгороді, Рахові, Межигір'ї.
Для проведення аварійно-рятувальних робіт в стислі строки залучають сили та засоби ЦО, військові підрозділи, рятувальні загони, оснащені відповідною технікою та засобами захисту. Послідовність та термін виконання аварійно-рятувальних робіт залежить від видів та характеру руйнувань, сили пожеж, а також небезпеки виникнення вторинних наслідків.
Мал. 7. М. Ленінакан (Вірменія) після землетрусу ХП.1988р.
У деяких районах Землі грізним стихійним лихом є вулканічна іцяльність. Вулканізм - це сукупність процесів, які пов'язані з проникненням. в Земну кору розплавленої і насиченої газами магми. На Землі понад 800. діючих вулканів та в декілька разів більше число згаслих вулканів. Однак найбільш розповсюджений вулканізм в океанах. На дні Тихого океану існує біля 10 тис. вулканів висотою понад і км. Щорічно на планеті з надр
вивержується 3-6 млрд. т вулканічної речовини, температура якої перевшцує 1000 °С.
Часто виверження вулканів сутпроводжується землетрусами, а підводні вулканічні виверження в океані - руйнівними хвилями цунамі. Іноді
вулканічні виверження викидають у верхні шари атмосфери таку кількість газів і вулканічного попелу, що де призводить до зниження опромінення Землі Сонцем та похолодання. В минулому це могло призводити до глобального похолодання і навіть зледеніння.
Багато районів сучасного і потенційного вулканізму в даний час обжиті. Тому колосальне значення має створення там служби прогнозування виверження вулканів, особливо згаслих. Можливі і активні методи захисту від вулканічних вивержень Це, наприклад, створення протилавових дамб і насипів. Такі споруди вже є на Гаванський островах. На території України діючих вулканів немає вже багато мільйонів років.
Зсуви
Найбільші вогнища зсувів на території України зафіксовані на правобережній стороні Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в деяких районах Південного Криму, в Чернівецькій, Дніпропетровській, Закарпатській та Одеській областях.
Вітер, вода, температурні коливання породжують природні стихійні явища - обвали і зсуви, що істотно змінюють природні ландшафти тих чи: інших районів. Між цими стихійними процесами є істотна різниця;.яка полягає в тому, що обвали відбуваються протягом короткого відрізку часу (хвилини, секунди), а зсуви сходять та рухаються плавно, спокійно впродовж годин, днів, місяців і навіть років.
Зсуви - це зміщення вниз по укосу під дією сил тяжіння великих ґрунтових мас, що формують схили.гір, річок, озерних та морських терас.
Зсуви виникають тоді, коли порушується рівновага земляних мас
внаслідок різноманітних причин. Вони переважно формуються на територіях
зложених водостійкими та водоносними породами грунтів, коли сила
тяжіння накопичених на схилах продуктів руйнування гірських порід, в
умовах зволоження, перевищує сили зчеплення грунтів. Цей процес
складається з видавлювання в'язкопластичних мас, гідродинамічного виносу
раптово розріджених грунтів та зсувів складного механізму. Зсуви
обумовлюються геологічними, геоморфологічними, гідрогеологічними,
сейсмотектонічними, кліматичними та гідрометеорологічними
особливостями місцевості.
Причинами зсувів є: підмив порід водою; послаблення їх міцності внаслідок, перезволоженая опадами та підземними водами; систематичні силові та удари дп або нерозумна господарська діяльність людини і ін.
За глибиною залягання зсуви бувають: поверхневі (1 м), мілкі (5м), глибокі до 10 м ) та' дуже глибокі (помад 20 м), а за типом матеріалу: кам'яні
(граніт, гнейс) та грунтові (пісок, гравій, глина). За потужністю вони поділяються на малі (до 10 тис. м3), великі (до 1 млн. м3) та дуже великі (понад 1 млн. м3), за швидкістю: швидкі (секунди, хв.), середньої швидкості (хв., години) та повільні (дні, роки).
Сила зсувів визначається масою та об'ємом зміщених фунтів, та характером і швидкістю їх пересування. Деформація земляних мас може досягати від 100 до 1200 м вздовж схилу та 80-150 м в глибину масиву.
Інтенсивність зсувів обумовлюється активністю збудників: природних процесів (землетруси, вулкани, опади і ін.) та антропогенної діядьності (вирубка лісів, будівництво і ін.).
Найважливішою характеристикою зсуву є відстань, яку він пройшов до повної зупинки, що визначається глибиною залягання, потужністю, швидкістю та розмірами стихійного лиха. Залежно від кількості опадів і поверхневого стоку матеріал зсуву може трансформуватися у рідку масу, що суттєво змінює його структуру та збільшує відстань його просування.
Частота сходу зсувів залежить від часу необхідного для накопичення рихлих чи стальних ґрунтових мас та сили, що перевищує міцність матеріалу чи стає більшою за його опір зсуву (сколювання). Частота сходження також залежить від рельєфу місцевості, крутизни,- висоти та експозиції схилів, типу, характеру та сили початкового зміщення, виду, щільності та водонасиченості фунтів, гідрогеологічних та гідрометеорологічних умов, а головне від швидкості зміщення.
Основним уражаючим чинником при зсувах є: раптове зміщення великих фунтових мас, що призводить до руйнування населених пунктів, пошкодження комунікацій, трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, гідротехнічних споруд до перекриття річкових русел, затоплення великих територій - порушення землекористування і ін.
Вибір тих чи інших заходів щодо запобігання зсувів залежить від цілого ряду параметрів та відповідних методів прогнозування. Прогнозування зсувів дуже складний процес, вимагає постійних досліджень напруги в фунтах, їх щільності, зміни маси та геодезичних спостережень. Такі спостереження десятки років проводять в Карпатах (доц. РДТУ Г.І.Лебідь) на трасі розташування нафтопроводу "Дружба". Однак тривалі спостереження ще не дають можливості з достатньою ймовірністю визначити на якій власне стадії може виникнути прискорення рух)' зсувних мас до критичного рівня. Коли настає ця стадія буває вже пізно впливати на розвиток подій.
Вибір профілактичних заходів впливу на зсуви залежить від топофафії зсувної ділянки, її доступності, наявних можливостей, а також місця на якому можна розпочинати роботи. Профілактичні заходи можна розподілити на дві фупи - пасивні та активні.
До першої фупи відносяться охоронно-обмежувальні роботи -заборона підрізки або підсипки схилів, будівництва на схилах, проведення вибухових робіт, гірських розробок, вирубках лісів і т.ін.
До другої групи відноситься влаштування інженерно-технічних споруд, підпірних стін і т.ін.
Для вимушеного розміщення об'єктів великої маси в потенційно небезпечних зонах проектуються та розробляються захисні протизсувні заходи, підвищується коефіцієнт стійкості щоб повністю усунути або значно зменшити можливу небезпеку.
З появою небезпеки здійснюють рятувальні заходи.ефективність яких залежить від розвитку подій та кількості часу, який мають у своєму розпорядженні органи місцевої влади, адміністрації підприємств та рятувальні формування. При наявності часу, до початку зсуву, проводять оповіщення населення через засоби масової інформації та евакуацію в безпечні місця.
При отриманні повідомлення або перших ознак прояву зсуву необхідно терміново покинути приміщення та вийти в безпечне місце. Перед тим як покинути приміщення слід загасити вогонь, перекрити газові крани, виключити світло та електроприлади, щоб уникнути пожежі.. При зсувних процесах можливі випадки завалювання людей ґрунтовими масами, нанесення їм ударів та травмування. В цих випадках необхідно звільнити людину від завалу і надати першу долікарняну допомогу.
Селі
В гірських районах Західної Європи, СІЛА (особливо в районі м. Лос-Анджелеса) в країнах Південної Америки, Японії, на Кавказі в Середній Азії в отрогах.Паміру та Тянь-Шаня здавна відоме таке стихійне лихо як селі.
Селі (від араб, сейль - бурний потік) - короткотривалі бурні паводки з
великою кількістю піску, каміння та інших твердих матеріалів рангово сформованих в руслах гірських річок.
Сель характеризується великою масою і швидкістю пересування. Для його утворення необхідні три умови:
1) інтенсивні зливи або бурхливе сніготанення;
2) значні укоси;
3) наявність осадочного матеріал}.
В міжгір'ях часто виникають завали з каміння, щебню, піску, глини великих валунів, кусків льоду. При швидкому таненні льоду перед такими перепонами накопичується вода, яка не маючи виходу утворює водосховище або озеро. Загата з таких заваїів подібно набряку губки просочується водою до якогось критичного рівня, після чого раптово руйнується і направляється схилом вниз. Швидкість руху такого селевого потоку досягає 10-15 км/г. Кількість твердого матеріалу може досягати 75 % загальної маси потоку, який з жахливим ревом вбирає в себе все, що зустрічається на його шляху.. Спочатку висота потоку досягає десятків матерів, потім в ущелині він розтікається, де висота і швидкість його руху поступово зменшуються, поки зовсім не зупиниться біля якоїсь перепони.
Об'єм матеріалу, що виноситься селем за один раз становить понад 1,5 млн. м3, вагою - 3 млн т, а вага окремих каменів може бути понад 10 т.
В різноманітних районах селі можуть бути спровоковані різноманітними причинами. Наприклад, прямо" протилежними за своїм характером погодними умовами: від дощової щгклонічної, до ясної, сухої та < пскотної, але частіше після сильних зливових опадів, інтенсивного танення льодовиків і накопичення снігу в горах.
Селі володіють великою масою та великою швидкістю, тому можуть «причинити колосальні руйнації на свому шляху (Алма-Ата, 1979 р). Сель руйнує будівлі, шляхи, гідротехнічні та інші споруди, знищує зелені насадження, призводить до загибелі людей і тварин (мал 8).
Мал. 8. Руйнівна дія селевих потоків
Для захисту від селі служать агролісомеліоративні заходи; лісонасадження, що закріплюють грунти і захищають їх від розмиву та гідротехнічні проиаоселеві споруди. Найбільш падінням засобом є влаштування полонин для затримання наносів і регулювання стоку води.
котлованів, штучних русел для відводу селевого потоку в завчасно намічений водоприймач і ін.
В Таджикистані довжина бетонних каналів для відводу селевих потоків від індустріальних сільськогосподарських об'єктів становить понад 400 км. В 1966 р. в Медео спрямованим вибухом була створена захисна дамба, що] перегородила ущелину з гір до столиці Казахстан}'. В 1973 р. штучна) перепона спасла столичне місто від потужного селевого потоку.
З метою попередження стихійного лиха, селенебезпечні райони повинні постійно знаходитися під безпосереднім наглядом. Найбільш небезпечні ділянки сад контролювати з повітря. В гірських населених пунктах, де може виникати селева загроза, встановлюють автоматичнії! радіооповіщувачі, що дає змогу попередити про небезпеку. Якщо отримано сигнал про наближення селю, необхідно якнайшвидше вийти в безпечний район.
Рятування від селю полягає у своєчасній евакуації населення з зон його можливого розповсюдження. Людині, що потрапила в селевий потік, необхідно подати жердину, канат, драбину і допомогти вибратися. Виводять з потоку у напрямку руху, поступово наближаючи людину до краю.
3.1.2, Зимові прояви стихійних сил природи
Серед зимових проявів стихійних сил природи є снігові заноси, хуртовини, ожеледь, а в гірських місцевостях сходження снігових лавин.
На території України ці стихійні явища протягом зими повторюються декілька разів з інтервалом, що становить години або дні,Снігові лавини; поширені в гірських районах Карпат та Криму, об'єм при сходженні яких буває понад 150 тис. м3.
Протягом тривалого часу значним ландшафтоутворюючим чинником в Карпатах та Криму була господарська діяльність людини, що призвела до збільшення площ високогірських пасовиськ за рахунок вирубки лісів та знищення субальпійської рослинності. В Карпатах лавини виникають на схилах крутизною 20-50°, найбільш лавинонебезпечними є укоси в 25-40 схили крутизною 15-18° практично не лавинонебезпечні. Висота снігу и Українських Карпатах становить 2-3 м, а в окремих випадках перевищує 10 мЛитома вага снігових запасів становить 0,6-0,8 т/м2.
Перші лавини в Карпатах сходять після великих снігопадів, що] обумовлюється проникненням в гори вологих мас повітря. В Карпатах були зафіксовані випадки, коли протягом 3-5 днів випадало понад 100 мм опадів,! що давало приріст снігу до 1,5 м висотою.Лавини
Ми. 9. Лавини називають «Білою смерттю як вони володіють великою руйнівною силою
.. Лавини здавна були смертельною загрозою для людини, спустошували в горах населені пункти, знищували лісові масиви
Грецький історик Полівій писав (218 р. до не) що під час Другої уПунічноївійни, війни війська Ганнібада зазнали значних втрат
внаслідок сходження снігових лавин. в першій світовій війні від
лавинних катастроф загинуло понад 30000 військових. В літописах є
відомості про катастрофічні сходження лавин в Татрах, Судетках на
Кавказі. Найбільш лавиннонебезпечною країною світу вважають Швейцарію,
де в середньому щороку сходить до 10 000 лавин.
Розвиток туризму, альпінізму, гірськолижного спорту призвів до освоєння
нових територій, внаслідок чого людина все частіше стала
зустрічатися з лавинною небезпекою. Про відчуття людини, яка потрапила в] лавину описує М.Отуотер в книзі "Мисливці за лавинами". Він згадує про І катастрофічну лавину, що зійшла 10.01.1992 р. в Перу. "Раптово мене перекинуло вперед, кожного оберта кидаючи м'якою частиною об основу. Болі не відчувалося, було тільки потрясіння, при якому я дуже мичав. Лавина зняла з мене лижі і цим зберегла мені життя. Весь.шлях я пройшов під снігом в повній темряві, яка боролася зі мною мільйонами рук Я почав зтрачатяі свідомість, темнота приходила з середини. Раптом я опинився в променях сонця. Виплюнув сніговий ком, зробив глибокий вдих і.подумав про те, що люди, які загинули'в лавинах завжди мали рот забитий снігом". Про не менш жахливі відчуття розповідає в своїх спогадах,.австрійський: дослідник лавин Мадярський, який тримав від них 80 переломів.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 42 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |