ВСТУП
Вся історія існування людини на Землі пов'язана з подоланням екологічної і техногенної небезпеки. Бурхливий розвиток науки і техніки не тільки не зменшив цих небезпек, а значно поглибив і примножив їх.
Небезпеки на зорі людської цивілізації в основному були пов'язані з причинами природного характеру, з низьким рівнем харчування, відсутністю медичного забезпечення^ кліматичними чинниками.
Щоб вижити в таких умовах людина повинна була мати гострий зір -щоб бачити небезпеку, гострий слух, щоб почути небезпеку, і крепкі ноги, щоб вспіти від неї втекти.
У боротьбі:и існування на всіх етапах історичного розвитку суспільства людина вдосконалювала свою силу, витривалість та інші психологічні якості, щоб протидіяти тим небезпекам які випадали на її долю.
Такі якості людини були оспівані народним епосом всіх держав і континентів. Тому не випадкова, що древньогрецька. міфологія наділяла своїх героїв Антея, Ахіла, Атланта, Геркулеса, надлюдською силою, що дозволяла їм здійснювати незвичайні подвига' і протистояти потужним силам природи. В поетичній формі фольклорна творчість оспівує чудо богатирів нашої історії - Іллю Муромця, Альошу Поповича, Добрито Нікитича, Мікулу Селяннновича, які володіли казковою силою. Крім великої фізичної сили вони були наділені такими якостями як мудрість, доброта, порядність, доброзичливість.
З точки зору сучасності можна сказати, що первісна людина була немічною і безпорадною перед потужними силами природи, що не зможе їх подолати, але за дуже короткий період часу фізичний розвиток людини сприяв вдосконаленню її інтелекту і особистих якостей.
Людина підкорила собі сушу, моря, океан і вийшла в космічний простір, та досягла небачених технічних висот.
З перших кроків цивілізації провідним мотивом в діяльності людей стає питання про вдосконалення захисту від небезпек природного характеру, що домінували на той час.
Для захисту від кліматичних катаклізмів людина почата будувати житло, що сприяло подальшому розвитку будівельної справи. Невистачання продуктів харчування компенсувалося вирубкою лісів, індустріалізацією сільськогосподарської діяльності, створенням засобів боротьби з шкідниками і хворобами, використанням добрив і т.ін.
Економічний розвиток суспільства сприяв підвищенню життєдіяльності, збільшенню чисельності населення та підвищенню його щільності в окремих регіонах, що призвело до появи епідемій, пандемій (холери, чуми) внаслідок спалаху яких гинули міліони людей. А з іншого боку це спонукало до розвитку медичних знань,
лікувально-профілактичних заходів.
Однак науково-технічний прогрес ае сприяв підвищенню життєдіяльності тому що призвів до появи нових небезпек техногенного та антропогенного походження.
В навколишнє середовище стали постійно надходити шкідливі та небезпечні чинники від промислової, комунальної, сільськогосподарської діяльності що мають різноманітний негативний вплив на здоров'я людини та природу.
Людина яка повністю не пізнала закони природи, пішла по шляху гігантоманії, створювала потужні інженерні комплекси, технічні системи, стала формувати штучне середовище, техногенну сферу, закони функціонування якої в подальшому ще недостатньо відомі.
Чому так сталося, що всі сподівання на те, що з розвитком цивілізації людина стане більш здоровою та захищеною від небезпек не справдилися ,?
Сталося це тому, що свідомість та культура людини значно відстають від темпів технічного прогресу, що призводить до постійного зростання небезпечних чинників сучасного техногенного середовища.
Сучасна технологічна потужність підвела людину до такої межі за якою юна не має права на помилки в будь-якій сфері діяльності. З життєвого досвіду відомо, що сильним рукам потрібна розумна і обережна голова, хоч деякі скептики говорять, що "сила єсть ума не надо", а якщо врахувати те, що сила рук людини в сучасному техногенному середовищі багаторазово збільшена технологічною потужністю, то стає очевидним які вимоги необхідно пред'являти до розумових здібностей і психічних властивостей людини.
Однак людство, яке за короткий період часу від первісного суспільства досягле небачених технічних висот, виявилося за штурвалом прогресу з легковажною психікою. Така легковажна психіка та зневага до особистої безпеки і безпеки оточуючих в сучасному світі призводить до великої кількості аварій, катастроф, пожеж та інших надзвичайних ситуацій внаслідок яких люди гинуть, або отримують травми чи стають інвалідами.
Проблема безпеки в умовах сучасного техногенного середовища. повинна визначати стратегію і тактику суспільства у всіх сферах предметної діяльності людини.
Стратегія і тактика проблем безпеки повинна враховувати той факт, що нині не існує ні часових періодів, ш сфер предметної діяльності, ні сфер проживання в яких ризик небезпеки можна було б визначити як нульовий.
Щорічно в Україні стан безпеки та умов праці в різних галузях народного господарства через ряд відомих об'єктивних та необ'єктивних причин продовжує погіршуватися. Найгіршим є становище в агропромисловому комплексі та гірничодобувній промисловості. Зношеність основних фондів, відсутність чи недостатність засобі з.захисту призвело до того, шо скоротився видобуток вугілля в три рази, а різекь травматизму, за цей період, зі смертельними наслідками зріс у 2.5-3 рази, а загального
травматизму майже у 5 разів. За даними статистики станом на 1997 рік у вугільній галузі є понад 56 тис. професійно хворих людей. Якщо нічого не змінювати то до 2005 року такий рівень умов праці призведе до того, що захворювання шахтарів хронічними пиловими бронхітами та легеневими фіброзами зросте у 10-15 разів.
В агропромисловому комплексі щорічно гине 700-800 чоловік, або скоюється 40% всіх смертельних травм у народному господарстві, близько 2.50 з них; припадає ка долю механізаторів.
Показником незадовільного стану щодо безпеки життєдіяльності в Україні є динаміка травматизму, що з кожним роком зростає. Щоденно в Україні травмується 200 чоловік, 30 стає інвалідами, 20 - отримує професійне захворювання, а 5 ~7 чоловік гине. Щорічно скоюється понад 50 тис. пожеж, у вогні гине майже 2000 чоловік і понад 1500 чоловік травмується, а збитки обчислюються сотнями мільйонів гривнів.
За експертними оцінками у сфері матеріального виробництва кожен третій, а в деяких галузях кожен другий працює в умовах які не відповідають діючим стандартам, вимогам безпеки та виробничої санітарії. Склад повітря у робочій зоні на підприємствах не відповідає нормативним даним (26,8 %). Найгірший стан в металургійній промисловості, де ГДК в 5-10 разів перевищує норму.
Велику небезпеку для людини має експлуатація несправного, морально.застарілого та фізично зношеного технологічного устаткування. В Україні експлуатується понад 800 тис. технічно несправних машин та механізмів. Несправність технологічного устаткування щорічно стає причиною понад 5% всіх смертельних нещасних випадків, а несправність транспортних засобів дає їх понад третину.
Понад 70 % техніки, що використовується у виробництві не відповідає сучасним вимогам безпеки, санітарії та гігієни праці, є небезпечною для життя і здоров'я всіх категорій.працюючих.
Понад 30 % всіх нещасних випадків серед механізаторів України трапляється через відсутність жорсткого каркасу кабін машини, 12 % - через відсутність блокування пуску двигуна на ввімкненій передачі, близько 10 % - через несправність, або відсутність гальм ка тракторах і причіпах, кожен 10 випадок - через несправність огороджень карданних ременів та ланцюгових передач. -
За останні 30 років в Україні на виробництві травмовано близько 4 млн. чоловік В середньому постраждав кожний третій працівник, зайнятий у виробничій сфері. З роботи - за цей період не повернулося з виробництва близько 100 тис. чоловік, 70 % загиблих було у віці до 40 років. Втрати робочого часу за цей період становили 95 млн. д/днів, або близько 15 тис. чоловік щоденно не виходили на роботу.
Предметна діяльність не обмежується тільки рамками виробничої праці, ушкодження життя та здоров'я людини може статися в будь-якій іншій сфері: в побутовій, спортивній, на вулиці чи навіть при бездіяльності
 |
Масштаби нещасних випадків та тяжкість їх наслідків, ставлять підвищені вимоги не тільки до фахової підготовки спеціалістів всіх рівнів, але також і до їх психофізіологічної професійної придатності.
Сучасні умовк техногенного середовища вимагають від спеціалістів високого рівня підготовки, швидкого сприймання: і своєчасної реакції на обставини які постійно змінюються і адекватної реакції на кркгачні ситуації. Курс "Безпека життєдіяльності* є порівняно новою науковою дисципліною яка знаходиться а стані зародження. Ця дисципліна має виконувати складний соціально-педагогічний процес, з відповідними функціями - освітньою, виховною та психофізіологічною.
Мета освітянської функції полягає в тому, щоб забезпечити майбутніх фахівців комплексом знань, умінь та навичок; виховної -сформувати новий науковий світогляд, активну соціальну позицію, творче мислення пря вирішенні виробничих та життєвих проблем; психофізіологічної -сформувати психологічно підготовлену людину до предметної діяльності в умовах сучасного техногенного середовищ».
Розвиток наука: та техніки, поява нових професій, обумовлюють підвищені вимоги до фахової шдготовки сяещалстїв всіх, рівнів. Нові професії вимагають від людини не тільки високої професійної майстерності, але а таких якостей, ж зібраність, культура безпеки, винахідливість, швидка реакція на гатуащю, що рантово змінюється і т. і».
Мета курсу "Безпека, жнгтєдіхльності" полягає в тому, щоб сформувати у майбутніх фахівців свідоме і відповідальне ставлення до особистої безпека та безпеки оточуючих, забезпечити їх знаннями про загальні закономірності виникнення та розвиток небезпек, надзвичайних ситуацій будь-якого походження та їх. вплив на життя і здоров'я людини.
Курс "Безпека ■життєдіяльності" - це ідаждисвдшгінарна галузь знань про взаємозв'язок навколишнього середовища, виробництва та. суспільного життя, про оптимізащю цих взаємовідносин та створення умов безпеки для життєдіяльності населення України.
Вивченая диепдплінн "Безпека життєдіяльності1' базується на засадах інтеграції теоретичних і практичних знань, отриманих студентами в загальноосвітніх навчальних закладах (природознавство, фізика, хімія, основи безпеки життєдіяльності), при вивченні загальноосвітніх дисциплін у вищому закладі освіти, та набутому життєвому досвіді. Ця дисципліна базується на знаннях інженерної психології, психології пращ, фізіології людини, екології, охорони праці, цивільної оборони та ін.
Роль дисципліни полягає в то>гу, щоб сформувати у майбутніх фахівців відповідний рівень знань, умінь та навичок забезпечення безпеки в будь-якій сфері предметної діяльності, життя та здоров'я людини в умовах змін, що відбуваються в нашій країні сьогодні, в умовах існуючого рівня безпеки, пов'язаного з навколишнім середовищем, довкіллям, побутом, транспортом, виробкицтзом, соціальними відносинами та різнем державної системи
захисту людини, а також рівнем індивідуально існуючого інстинкту самозбереження.
Реалізація небезпек в реальну подію в переважній більшості пов'язана з серйозними недоліками у навчанні. Вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності1' стане важливим кроком у розширенні світогляду майбутніх фахівців про безпеку людини та її захист у процесі виробничої та побутової діяльності, та порядок дій при можливих надзвичайних ситуаціях.
Курс "Безпека життєдіяльності " - це дисципліна гуманітарно— технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняття та категорії, необхідні для вивчення у подальшому охорони пращ, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони та інших дисциплін, які вивчають конкретні небезпеки та способи захисту від них..
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
1.1, Структура, мета та значення навчальної
ДИСЦИПЛІНИ
Безпека життєдіяльності - це галузь наукових знань, що охоплює теорію та практику захисту яюдшш від небезпечних та шкідливих чинників в будь-якій сфері людської діяльності.
Безпека життєдіяльності спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на організм основ захисту здоров'я та життя людини і середовища проживання від небезпек. Ця галузь науки адсорбує різкі аспекти психології, фізіології, охорони праці, промислової гігієни та інші знання без яких неможливо створити оптимальні умови функціонування технічних, природних та побутових систем. Безпека життєдіяльності не тільки інтегрує певну частину наукових знань інших дисциплін, але й розкриває і формує.власні закони і вимоги, а також розробляє і реалізує відповідні засоби та заходи щодо створення і підтримки здорових та. безпечних умов життя і діяльності людини.
Людина, як особистість має цінність не тільки, як робоча сила, яку необхідно охороняти в процесі предметної діяльності Вона як суб'єкт діяльності зберігає свою цінність незалежно від того, де знаходиться і які функції виконує (займається побутовими справами, спортом чи відпочиває).
Сукупність всіх функцій, які виконує людина утворює таке поняття як діяльність. Тільки діяльність відрізняє людину від усіх інших живих істот. Діяльністю займаються всі вікові категорії суспільства. Тому безпека
життєдіяльності має пряме відношення та безпосередній стосунок до всіх вікових категорій 'населення країни. Тому в наш час навчання з питань безпеки' життєдіяльності має наскрізний характер і охоплює дошкільну, шкільну, професійно-технічну та вищу школу.
Ця дисципліна ставить собі за мету навчити людину розпізнавати і оцінювати небезпеки, визначати шляхи надійного захисту від них, вміти надавати допомогу в разі потреби, а також оперативно ліквідувати негативні наслідки їх прояву.
В структурному відношенні цей курс складає:
1. Теоретичні основи безпеки жигтєдіяльносгі.
2. Природні основи безпеки життєдіяльності
3. Безпеку життєдіяльності в умовах проживання.
4. Безпеку життєдіяльності в умовах виробництва
5. Безпеку життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.
Процес навчання складається з теоретичних та практичних занять, розроблених на підставі навчальної програми нормативної дисципліни "Безпека, життєдіяльності". Затвердженої 4.12.1998 р. Викладання дисципліни має на меті:
- вивчення структури, змісту та взаємозв'язку життєдіяльності людини з навколишнім, виробничим та побутовим середовищем;
- визначення чинників, причин та параметрів, що спричиняють та призводять до виникнення надзвичайних ситуацій;
- визначення принтдшів та способів захисту людини в умовах. виробництва, проживання, а також реальних обставинах надзвичайних
ситуацій.
В сучасних умовах постійно зростає роль людини, як об'єкта захисту, як фактора небезпеки, тому при формуванні основ безпеки і культури виробництва велике значення, має знання окремих психічних якостей та властивостей особистості. Тому метод навчання треба здійснювати шляхом психологічної підготовки майбутніх фахівців до практичної роботи і адекватних дій в умовах екстремальної ситуації. Для цього необхідно виховувати такі вольові властивості як сміливість, рішучість, ініціативність, стійкість в процесі проведення занять з розслідування помилок конкретних надзвичайних ситуацій, які призвели до негативних дій, внаслідок зниження психофізичної нааійності.людини та її неадекватних реакцій на небезпеку, що сталася.
Завдання курсу полягає в тому, щоб сформувати психологічну готовність людини до адекватних дій в разі виникнення надзвичайної ситуації. У практичному відношенні психологічна готовність - це підготовка майбутніх фахівців до практичної діяльності де є реальна можливість зустрічі з небезпеками техногенного середовища.
1.2. Основні поняття та визначення безпеки життєд іял ьності
Теорію предметної діяльності розробили психологи Л.С-Виготський, А..Н Леонтьев, психофізіологе М.А.Берштейн, П.КАнохін та ін Діяльність -це форма активного відношення людини до навколишнього природного середовища, яке вона цілеспрямовано перетворює, це процес створення людиною умов для свого існування та розвитку. В цей процес включається природне і соціальне середовище відповідно до індивідуальних потреб людини. Діяльність включає людину в складну систему відносин, зв'язків та умов навколишнього середовища.
Згідно з законами фізики в будь-яких системах чи середовищах існують прямі та зворотні зв'язки. Тому діяльність необхідно розглядати не як односторонню дію людини на навколишнє середовище, а як складну взаємодію їх в часі та просторі, що має зворотний зв'язок та вплив на життєдіяльність.
Життєдіяльність - це складний біологічний процес, що відбувається в організмі людини та дозволяє зберігати їй здоров'я і працездатність.
Людина.як соціальний об'єкт має таку властивість, як адаптація. Адаптація людини має відповідну межу та тривалість. Якщо негативний вплив засобів або предметів праці чи чинників навколишнього середовища перевищує адаптаційну межу можуть виникати ушкодження організму людини.
Матеріальні чинники предметної діяльності або оточуючого середовища можуть мати по відношенню до отодикк різноманітну дію, бути байдужими, призводити до безтравштичних подій або легких травм чи сітрнчиннти фатальні наслідки..
За характером несприятливої дії на організм людини ці чинники називаю!ься шкідливими або небезпечними. Вони можуть бути явними, коли їх небезпека очевидна і для захисту від них необхідно вжити відповідних заходів, та потенційними коли загроза може статися внаслідок помилкових дій людини.
Ушкодження організму людини може статися внаслідок безпосередньої дії наявних шкідливих чи небезпечних чинників у середовищах де перебуває людина.
Шкідливий чинник - це чинник дія якого у відповідних умовах може спричинити захворювання або зниження працездатності. При цьому зниження працездатності буде зберігатися після відпочинку чи перерви в активній діяльності.
Небезпечний чинник - це чинник дія якого у відповідних умовах призводить до травматичного ушкодження тканин організму або порушення його функцій.
Матеріальними носіями небезпечних та шкідливих чинників є об'єкти,
що формують діяльність людини, або знаряддя праці, технологічні процеси ■ чи природно-кліматичне середовище - флора, фауна, людина.
Певними ознаками небезпечних та шкідливих чинників є їх безпосередня негативна дія на організм людини, труднощі для нормальної життєдіяльності або перевищення межі експлуатаційної надійності технічних систем (споруд, машин), що може призвести до аварії та безпосередньої загрози життю людини. Наявність однієї з цих ознак вже дає підставу дтя віднесення їх до складу умов які можуть становити небезпеку для людини.
Небезпека - це центральне поняття курсу "Безпека життєдіяльності'*. Небезпеку зберігають всі системи, що мають енергію, хімічно або біологічно активні, компоненти, а також характеристики, що не відповідають умовам життєдіяльності людини.
Небезпека - це явище або вплив на.людину несприятливих чи навіть несумісних з життям чинників.
Діяльність людини має багатогранні форми і де б вона не проявлялась в тій чн іншій мірі ноже супроводжуватися небезпекою, яка реалізувавшись у подію призведе до негативних наслідків. Тому є всі підстави стверджувати, що-будь-яка діяльність може бути потенційно небезпечною.
Потенційна небезпека - це небезпека, що має прихований неявний характер і проявляється в умовах, які важко передбачити.
Згідно з офіційним стандартом шкідливі та небезпечні чинники класифікуються на такі категорії: фізвчні хімічні, біологічні та психофізіологічні.
За походженням небезпеки бувають: природні, техногенні, антропогенні, екологічні та змішані. За локалізацією небезпеки бувають: пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою та космосом. За сферою прояву небезпеки бувають: побутові, виробничі, транспортні, спортивні, військові та ін.
Ситуацію, в якій склалася велика імовірність виникненні нещасного випадку прийнято називати небезпечною або аварійною. А коли загинула людина катастрофічною.
Аварія (від італ. ауагіа, від арабського "авар") - це раптовий вихід з ладу машин, обладнання, транспортних засобів, руйнування, нещасний випадок або велика невдача.
Катастрофа (з грецької) - переворот, знищення, загибель, раптове лихо,
дія якого може продовжуватися у напрямку визначеному небезпечною
ситуацією.,,
Небезпечна ситуація - це умова при якій небезпека може реалізуватись в небажану подію.
Основною ознакою небезпечної ситуації є висока загроза життєдіяльності. Небезпечна ситуація не завжди реалізується в подію. Бувають випадки коли небезпечна ситуація існувала, загрожувала виникненню небезпечної події, але з тих чи інших причин подія не сталася. У таких випадках говорять, що це була передумова до виникнення нещасних
випадків або інших подай.
Безпека життєдіяльності оперує ще терміном - екстремальна ситуація, в якій людина може опинитися на виробництві, вулиці, в побуті або піц час відпочинку.
Екстремальною називається ситуація коли у людини психофізіологічні навантаження досягнуть такої межі, при якій вона може втратити здатність раціонально мислити, чи адекватно діяти відповідно до обставин, що склалися.
Резюмуючи вище сказане можна зробити визначення термін}' -безпека життєдіялькості.
Безпека, життєдіяльності - це стан оточуючого людину середовища, в якому виключається можливість ушкодження організму в процесі різноманітних видів та способів предметної діяльності.
При розробці профілактичних та оперативних заходів, які мають за мету забезпечення безпеки життєдіяльності необхідна повна інформація та характеристика небезпек для конкретних умов та сфер діяльності. Така інформація і характеристика небезпек отримала назву номенклатура та ідентифікація.
Номенклатура небезпек - це перелік назв, термінів, систематизованих за відповідними ознаками.
Ідентифікація небезпек - це процес виявлення та встановлення кількісних, часових та просторових характеристик.
Загальна номенклатура небезпек систематизована за відповідними ознаками у алфавітному порядку. При розслідуванні конкретних ситуацій складається номенклатура небезпек для окремих, віфобництв, дільниць, технологічних процесів, робочих місць і т.ін. Б процесі ідентифікації небезпек виявляється імовірність їх прояву, просторова локалізація, можливі матеріальні збитки та інші параметри, необхідні дія вирішення конкретних питань.
В процесі розслідування конкретних ситуацій з'ясовують обставини внаслідок яких потенційна небезпека реалізувалася в небажану подію, та саме який компонент діяльності став джерелом ушкодження.
1.3, Причини та наслідки небезпек
Небезпека явна чи прихована має певні зовнішні просторові області прояву. Такі області називають небезпечними зонами, що можуть бути постійними, тимчасовими або випадковими.
Однією з умов реалізації небезпеки в небажану подію є перебування людини в межах небезпечної зони. Однак, якщо в такій зоні буде відповідна організація праці, людина буде діяти згідно з правилами та нормами, а технічні системи будуть працювати справно негативних наслідків не повинно бути. Інша справа коли порушуються правила та норми безпеки,
коли проявляються організаційні чи технічні упущення. Тому в основі розслідування будь-якої події повинен знаходитися пошук небезпек, та з'ясовуватися причини небажаних наслідків.
Отже основними характеристиками подій (надзвичайних ситуацій, аварій, катастроф і т.ін.) є: небезпека - причини - небажані наслідки. Наприклад, машина (небезпека) - несправні гальма (причина) - зіткнення (небажані наслідки). Потенційна небезпека може перерости в небажану подію внаслідок не однієї причини, а декількох причин, тому небажана подія, як правило, є.явищем багатопричинним.
Причини - це сукупність обставин та умов при шейх потенційна небезпека реалізувалася в небажану подію. Одна і та ж небезпека, може реалізуватися в небажану подію через різноманітні причини і мати різноманітні наслідки. Це може бути руйнування будівель'та споруд, машин та обладнання або завдана шкода навколишньому середовищу.
За характером завданих людині ушкоджень наслідки можуть бути незначними без втрати працездатності або з деякою втратою працездатності, коли людина відновлює своє здоров'я після лікування, або такими, що пов'язані з переходом потерпілого на тимчасову чи постійну інвалідність, або фатальними. Наслідки подій можуть бути індивідуальними, коли постраждала одна людина або груповими - коли постраждало двоє і більше.
Небезпека яка реалізувалася в небажану подію, має з однієї сторони соціальні та економічні, наслідки, з іншої психофізіологічні та моральні.
Соціальні наслідки - це погіршання здоров'я населення та зниження рівні працездатності, де поява негативного відношення до професійної діяльності, це погіршення соціально - психологічних відносин в колективі.
Економічні наслідки обчислюються матеріальними витратами необхідними для.ліквідації проявів небезпеки і компенсацією за шкоду заподіяну здоров'ю людини.
Психофізіологічні наслідки порівнюють з тією кількістю часу (в л/д), який необхідно для повного відновлення здоров'я, ушкодженого внаслідок
небезпеки.
Моральні наслідки - нічиїм не вимірюються так як відновити чи компенсувати їх неможливо, особливо при інвалідному чи смертельному
вилазку.
При розслідуванні причин та обставин небажаної події, як правило, аналізують технічні та організаційні упущення і майже не звертають увагу на психологічні причини та поведінку людини, хоча відомо, що понад 60% небезпек реалізується в подію внаслідок людського чинника.
Обставини, які спонукають людину до реалізації небезпеки у подію часто грунтуються на психологічних причинах. Порушення можуть виникати внаслідок поганої обізнаності з умовами діяльності або внаслідок того, що людина не хоче їх знати, або не в змозі цього зробити навіть при великому бажанні. При цьому розуміють діяння не тільки людини, яка постраждала, але і будь-кого іншого хто своєю поведінкою сприяв виникненню
небезпечної ситуації
Враховуючи ці положення в психологічній класифікації причин реалізації небезпек в подію можна вщітити три груші: мотиваційну, орієнтовну та виконавчу.
Порушення мотиваційної частини діяння - це небажання людини виконувати відповідні дії чи операції. Це порушення може буття постійним (недооцінка небезпеки, ризик, невиконання вимог безпеки) та тимчасовим (. репресія, алкоголь і ін.).
Порушення орієнтовної частини діяння -- це незнання правил та норм безпеки, а також способів виконання предметної діяльності, які вимагаються цими правилами.
Порушення виконавчої частини діяння настає тоді, кади правила та норми безпеки не виконуються внаслідок невідповідності психічних га фізичних можливостей людини 'Гака невідповідність, як і у випадку з мотиваційними порушеннями може буги постійною (зріст не відповідає габаритам обладнання, погана увага і ін.) та тимчасовою (перевтома, стрес, порушення пам'яті і ін.).
Визначення тієї чи іншої психологічної причини.діяння людини має нелике значення дія безпеки життєдіяльності Практична цінність цієї класифікації полягає в тому, що вона становить реальну можливість гфотиставити кожній групі причин неправильного діяння групу профілактичних заходів. Якщо причина порушень знаходиться в \<отиваційній частиш - необхідна пропаганда, виховні заходи впливу, якщо в орієнтовній - навчання та отримання відаовідннх навичок, якщо у виконавчій - профвідбір, медичне обстеження.
Такий поділ причин небажаних подій носить умовний характер. Адже предметна діяльність - процес а якому тісно переплітаються чинники давнішнього середовища і особисті якості людини, тому причини реалізації небезпеки з небажану подію можуть бути як об'єктивними так і суб'єктивними і система "людина -середовище" при розслідуванні повинна розглядатися як одна цілісна система. Такий підхід дасть змогу комплексно нирішувати необхідні профілактичні заходи.
1.4. Ризик та небезпека в предметній діяльності
Суспільство сприймає ризик та небезпеку суто індивідуально і суб'єктивно. Людина луже по різному сприймає події які трапляються рідко. ллє супроводжуються великою кількістю жерга. Щоденно на виробництві гине 5—7.чоловік, а в цілому від різноманітних небезпек втрачають життя десятки людей. Однак ці дані менше вражають людину ніж ті коли вона почує, що в одній катастрофі загинуло одночасно 15-20 чолозік.
Небезпека в будь-якій сфері діяльності має кількісну характеристику і,і залежність від багатьох чинників, які постійно змінюються в часі. Одним з
1 я
найбільш характерних проявів небезпеки € рюше Ризик дії чи ризик без дії в тій чи іншій формі є наявним з 90% причин аварій та травім на виробництві.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 33 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |