При віддаленні від джерела випромінювання електромагнітне поле швидко послаблюється і затутхає. На характер розподілу поля чинить вплив екранування приміщення, розміщення в ньо.чгу металевих предметів, заготовок, електричної мережі.
Біологічний ефект електромагнітних хвиль на організм людини залежить від інтенсивності джерела, тривалості опромінення, довжини хвилі, характеру випромінювання (безперервне, імпульсне) і режиму опромінення (постійне, інтермітуюче).
Людина має п'ять органів відчуття за допомогою яких вона сприймає оточуюче середовище і орієнтується в просторі. Однак ЕМП вона не відчуває, хоч деякі обдаровані люди мають, екстрасенсорні здібності, відчувають і навіть бачать аномальні поля у 'приміщеннях, ауральні поля навколо людини або тварини.
Відомо, що нині весь простір навколо Земної кулі іпюнизанкй випромінюваннями від сотен тисяч радіостанцій, що працюють' в ефірі на різних елекггромагнітних частотах. Звичайно, що людина їх не відчуває тому створюється хибна, думка,. що їх навіть немає. Однак якщо ввімкнути радіоприймач, то можна почути безліч радіопозивних та голосів різних станцій світу.
Проблема щодо електромагнітного забруднення оточуючого середовища виникла тоді коли встановили небезпечну дію електромагнітних голів на здоров'я людини. Сотні, тисяч людей в армії та на флоті, на промислових підприємствах і в умовах побуту багато років наряджалися на дію ЕМП, не підозрюючи, що вони можуть, бути причиною їх захворювання, незадовільного стану здоров'я або навіть смерті.
В науці існувала думка про те, що раз людина не відчуває ЕМП, значить вони на неї не діють. Відомо, що організм людини і інших живих, істот функціонує на підставі дуже слабких біоелектричних струмів і потенціалів (мілівольти, мікроампери) та біомагнітиих полів, що є синхронізаторами природних біологічних ритмів.
Штучні ЕМП, що співпадають з частотами біоелектричної активності мозку, серця' або інших органів людини можуть призводити до десинхронізації функціональних процесів в організмі. Наприклад, порушення біологічних ритмів відбувається при перельотах коли людийна перепинає декілька часових поясів і мусить адаптуватися до нових умов життя.
Дослідженнями встановлено, що ЕМП в містах і селищах (особлива високовольтні ЛЕҐЇ) становлять велику небезпеку для здоров'я людини, а при тривалій дії здатні, викликати рак, лейкемію, пухлини мозку, розсіяний склероз та інші тяжкі захворювання.
Підвищена увага до проблем електромагнітного забруднення навколишнього середовища пояснюється тим, що енергоозброєність людства зросла за останні роки у тисячі разів і чинить негативну дію на організм, пошкоджує гени та генофонд усього живого. Механізм біологічного пошкодження живого організму полягає у тепловому і не тепловому специфічному ефекті.
Теплова дія ЕМП характеризується підвищенням температури тіла, а також локальним вибірковим нагрівом тканин, органів, клітин внаслідок переходу електромагнітної енергії в теплову. Тепловий ефект залежить від
інтенсивності опромінення. Опромінення великої інтенсивності і значної тривалості може призводити до деструктивних змін в тканинах і органах Гострі ураження можуть бути тяжкими, середньої тяжесті і легкими. Зустрічаються ці форми переважно при техногенних аварійних ситуаціях та порушенні техніки безпеки. Хронічне захворювання розвивається внаслідок тривалої дії ЕМП субтеплових інтенсивностей і характеризується змінами нервової системи. Зміни мають як правило функіаонатьний характер і зворотність.
На людину чинять вплив перемінні ЕМП, статичні струми і ЕМП, що їх супроводять. Поверхні таких матеріалів як ліноліум, пластикові плитки, килими, паласи, обої, штори, лакопофарбовані та поліровані покриття накопичують електричні заряди (потенціал поля 3-10тис.вольт). Джерелом статичного струму може бути також білизна, костюми з штучної тканини, взуття на каучуковій підошві та інші матеріали, що легко електризуються за рахунок тертя.
Штучні тканини чинять вплив на електрохімічні властивості шкіри людини, порушують її газовий обмін з навколишнім середовищем (тіло не дихає) і впливають на електричні властивості біологічно активних точок, що розташовані на тілі вздовж енергетичних меридіанів. Тому рекомендується носити білизну і одяг тільки з натуральних (бавовна, льон) тканин.
Електризація тіла людини відбувається постійно і в першу чергу позначається на нервовій системі. Людина стає роздратованою, підвищується втома, головна біль, іноді свербіж- та алергічні реакції. Внаслідок електризації в приміщеннях створюються позитивно заряджені поверхні, що як пластини конденсатора притягують частки пилу і від'ємно заряджені іони, кількість яких у повітрі значно зменшується. Для їх збільшення необхідно провітрювати приміщення проводити вологе прибирання та іонізацію повітря.
Сильним джерелом ЕМП є струми промислової частоти (50 Гц). Під ЛЕП напруженість ЕМП може досягати декілька, тисяч вольт на метр. Хвилі такого діапазону сильно поглинаються землею тому вже через 50-100 м. від лінії напруженість падає до сотень і навіть десятків вольт на метр.
Напруженість 300-1000 В/см чинить негативну дію на організм, а 5000-10000 В/см викликає загибель тварин. Подальша урбанізація призведе до ще більшого забруднення навколишнього середовища ЕМП і відповідно до ще більшої загрози здоров'ю людини внаслідок електромагнітного опромінення.
Інтенсивність ЕМП у мешканців міста значно сильніша, ніж у мешканців села. У міських умовах існують джерела ЕМП пов'язані з прокладеними під землею телефонними, телевізійними, електричними кабельними мережами, тепло-, водоканалізаційними та іншими технічними спорудами - лініями метрополітену, силовими підстанціями і т, ін.
В міських населених пунктах виникають зони напруженість ЕМП яких в десятки і сотні разів перевищує електромагнітний фон природних зелених зон та сільських місцевостей. Особливо зростає цей фон в денний період
коли працюють промислові і комунальні підприємства і дещо змінюється в нічний час, Природно, що такий фон позначається на стані здоров'я мешканців міста які в умовах побуту і виробництва підпадають під сильну дію ЕМП.
Встановлена кореляційна залежність між народження дітей з хворобою Дауна і опромінення їх батьків СВЧ енергією. Ретроспективний аналіз показав, що більшість цих дітей мали батьків, які були опромінені під час 2 світової війни радіопояями локаторів (8соІ, Isto, 1971), а також радарних установок. В комп'ютерних країнах світу (США і ін.) хвороби дітей які захоплюються комп'ютерними іграми стати національною проблемою.
Хоча весь механізм впливу ЕМП на організм людини ще остаточно не вивчений, відомо, що він проявляється на всіх рівнях - субклітинному, органному і організмі в цілому. Встановлено, що ЕМ хвилі високих і дуже високих частот викликають більш негативний біологічний ефект, ніж довгі хвилі. Визначено, що ЕМ хвилі міліметрового частотного діапазону майже повністю поглинаються шкірою і діють на її рецептори; сантиметрові і дециметрові хвалі менше поглинаються шкірою але проникають глибше і діють на структуру мозку та інші органи і тканини.
Кожен орган людини працює на відповідних частотах - наприклад, серце біля 700 Гц, мозок у стані сну - 10 Гц, збудження - 50 Гц. Якщо | людина знаходиться поряд з джерелом опромінення, що працює на аналогічній або кратній частоті, то це може призвести до порушення нормальної частоти роботи органу. Наприклад, якщо збільшити частоту роботи серця у 1,5 рази, то це призведе до виникнення стенокардії.
Незважаючи на те, що ЕМП радіочастот відносяться до малоінтенсивких фізичних чинників вони за свій негативний вплив на генофонд і здоров'я людини підлягають гігієнічному нормуванню. В Україні 1.08.1996р. прийнято Закон "Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення", що передбачає норми і правила захисту населення від впливу ЕМ випромінювання. В цьому Законі визнається шкідлива дія ЕМП різної інтенсивності і частотного діапазону на організм людини і встановлюються заходи захисту населення від його впливу.
На робочих місцях, в зоні обслуговування радіочастотних установок необхідно не менше двох разів у рік виконувати виміри інтенсивності випромінювання. Результати вимірів вносяться у спеціальний журнал.
/Для забезпечення безпеки діяльності з пристроями різного призначення і дотримання гранично допустимих рівнів опромінення необхідно використовувати комплекс засобів і заходів захисту, що умовно поділяються на організаційні, інженерно-технічні і лікувально-профілактичні. Боротьба з небажаними наслідками ЕМП проводиться шляхом заземлення. об'єктів, раціонального конструювання приміщень, вибору оптимальних параметрів технологічних процесів, використання антистатиків, зволоження та іонізації повітря.
Для захисту від сильних джерел ЕМП використовують спеціальні екрани з феромагнітних сплавів, що локалізують магнітне поле у відповідному просторі. Екранування є одним з основних методів захисту від радіовипромінювань. Воно буває повним або частковим з матеріалів, що мають високу електричну проводимість (мідь, латунь, алюміній і їх сплави). Для зниження відбитої енергії в екранованих приміщеннях слід стіни, підлогу і стелю покрити матеріалами, що поглинають енергію.
Для захисту очей від дії високочастотного опромінювання рекомендуються спеціальні захисні окуляри скло яких покрите шаром двоокису олива, що в 1000 разів послаблює потужність хвиль,. Захисний одяг має бути з металізованої тканини (комбінезони, халати, фартухи і т. ін.)
З метою запобігання професійних захворювань суттєвіш стає завчасне виявлення порушень стану здоров'я, що може бути результатом хронічного тривалого впливу радіохвиль. Відомо, що на початковій стадії дії ЕМП радіочас порушення є зворотними.
В містах де розташовані радіовипромінюючі об'єкти для захисту населення від ДІЇ ЕМП здійснюється створення санітарно-захисних зон. Однак цей шлях досить проблематичний тому найбільш раціональним буде винесення таких об'єктів за межі житлової зони, використання активних та пасивних засобів захисту.
Активні засоби захисту це зменшення потужності передавачів, конструктивні зміни, зміна кута напрямку антенних пристроїв радіо-телевізійних і|локаторних станцій і т. ін.
Пасивні засоби захисту це містобудівні та плануватьні заходи, екранування, використання будівельних матеріалів, що мають добрі поглинаючі і відбиваючі властивості та ін.
Встановлено що залізобетон значно ефективніше послаблює енергію ЕМП ніж шлакобетон або цегла. Покриття з покрівельного оцинкованого заліза більше ніж плоске бетонне. Якщо будівельні матеріали не забезпечують необхідного зниження енергії випромінювання, їх облицьовують екрануючими або поглинаючими матеріалами. Дія запобігання надходження радіохвиль всередину будівель через вікна розміщені навпроти джерел випромінювання використовують спеціальне скло з металізованим покриттям.
При експертній оцінці умов діяльності з джерелами радіочастотного випромінювання враховують так звані супутні негативні чинники середовища. До їх числа відносяться: акустичний шумовий фон, дискомфортний мікроклімат, рентгенівське випромінювання, іонізація повітря, ультрафіолетове і видиме випромінювання, електростатичні поля, лазерне випромінювання, забруднення повітряного середовища токсичними речовинами.
3,3. Соціальні та політичні небезпеки
Нині людство досягло такого рівня науково-технічного розвитку, що може вирішувати глобальні проблеми між державами, між людиною і природою недопускаючи щоб вони переростали у конфліктні ситуації і І становили загрозу для існування цивілізації.
В системі глобальних проблем однією з ключових та визначальних в наш час стала проблема війни і миру.
Військові дії - це феномен виключно людського суспільства, що не відомий іншим живим істотам. Війни стали можливими з часу іпояви приватної власності на засоби виробництва, коли виникла держава, а суспільство розділилося на антагоністичні класи. Поділ суспільства на класи перетворив збройні зіткнення первісних племен у війну як політичне і соціальне явище. Великі і малі війни на планеті забрали вже понад чотири міліарди людських життів. Кількість загиблих стала різко зростати в міру розвитку засобів знищення людей і розширення масштабів військових дій.
На перших етапах історії суспільства війни мали локальний чи регіональний характер. В епоху імперіалізм}' вони набули глобального і світового характеру. В них втягувалися десятки країн і брали участь десятки мільйонів людей. У нинішньому столітті людство пережило дві світові війни. Загальні людські втрати у першій світовій війні становили понад 10 млн., у другій понад 60 млн. Характерною особливістю сучасних воєн є те, що кожен раз під час бойових дій зростав процент загиблих серед цивільного
населення.
Протягом останніх десятиліть світова історична обстановка докорінним чином змінилася, людство вступилося ядерно-космічну епоху. Тому від вирішення проблеми війни і миру нині залежить доля цілих держав та народів і усього людства. Реальність існування ядерної зброї поставило фундаментальне завдання, як теоретично та практично вберегти мир, відвернути ядерну загрозу, як навчитися жити цивілізовано в умовах міжнародного спілкування та співробітництва.
Світова статистика свідчить про те, що гонка озброєння забирає значну частину світових природних і трудових ресурсів які можна було б спрямувати на вирішення таких глобальних проблем, як подолання голоду, хвороб, збереження навколишнього природного середовища та інше.
В наш час для вирішення ключових проблем безпеки життєдіяльності сучасного міжнародного життя необхідно мати нове політичне мислення. Політика нині не може бути сумісною з силою, вона повинна стати сферою вирішення глобальних питань шляхом колективної комунікації. Які б суперечності не розділяли.Схід і Захід, Північ та Південь держави і народи Світу на перший план повинні поставити одне єдине питання як найкраще вирішувати загальнолюдські інтереси. Розбіжності та конфлікти сучасного світу необхідно вирішувати не воєнною силою, а тільки політичним шляхом.
Однак, було б помилково думати, що з новим політичним мисленням в державах світу настане епоха "досконалої'" людини, що насильство щезне з життя нардів назавжди. Як свідчить дійсність насильство існує на екранах телевізорів у щоденних інформаційних новинах, на сторінках книжок та стрічках кінофільмів.
Крах європейського комунізму порушив рівновагу, що трималася на протистоянні Сходу і Закоду. Зіткнувшись з багатьма проблемами сучасності окремі нації, деякі меншини та групи людей почати відокремлюватися, не сприймати інші народи і ті зміни, що сталися у міжнародному житті, що призвело до напруження, непорозуміння та збройних конфліктів.
Однак конфлікти та спалахи насильства пртаманні не тільки народам посткомуністичних держав. Спалахи насильства мають місце в цивілізованих розвинутих країнах світу (Англія, США і ін.). Уряди цих держав не можуть або не хочуть вжити заходів щодо окремих економічних негараздів, зушшити зростання етнічної нерівноправності, маргіналізації та дискримінації там де населення постійно мігрує або має різне громадянство.
Нагнітання несправедливості та дискримінації по відношенню до етнічних груп і меншин може проявлятися у будь якій, формі. Це залежить від тих політичних сил, які здатні конфліктам придавати організаційну форму та ідеологічну основу. Поки у суспільстві таких сил немає або вони не займають провідного становища конфлікти можуть проявлятися лише у формі раптового насильства терористичних актів та вибухів, що навіть не пов'язані один з одним.
Коли у суспільстві з'являються такі сили, і створюють політичну організацію, то конфліктам вони придають вже впорядковану форму і послідовний методичний характер. Насильство для таких партій стає стратегічною політикою і частиною політичних інтриг. Ненависть і ворожі почуття окремих людей ними спрямовуються на якусь незначну подію не стихійно, а так щоб будь-який акт насильства відповідав меті та намірам даної політичної сили чи організації.
Намагання групи людей відстоювати етнічну чи релігійну самобутність може призвести до збройних конфліктів, безмежного насильства та негативних наслідків. Сюди можна віднести ствердження панівного положення однієї нації, що хоче подолати все, що чинить їй опір, а також опір всьому новому, що сталося у суспільстві. В таких випадках починається з'ясовування відносин між групами людей з позиції сили, що закінчуються вибухом насильства і політичними конфліктами. Громадянська війна в Лівані або розпад Югославії дає приклад конфліктів, де заклик до національної, культурної, релігійної та історичної єдності призвів до масових жертв мирного населення, руйнування матеріальних цінностей, повного знищення цілих населених пунктів.
Таким чином, історія людства знає багато фактів тиранії, безлюдяності, знущання сильного над слабшим, групи над одиноким, озброєних над неозброєними, - багатих над бідними. І навіть нині, на зламі третього
тисячоліття в самих гуманних і багатих країнах світу насильство зустрічається дуже часта
В наш час у "гарячих точках" розваленої комуністичної імперії протягом десятиліття чиниться жорстоке воєнне насильство (Чечня, Сумгаїт, Фергана і ін.). Такий масштабний спалах міжнаціональних конфліктів на територіях деяких країн посткомуністичного простору пояснюється жадобою влади, політичними амбіціями або економічною заінтересованістю окремих політичних сил чи груп людей. Вказані мотиви призводять до того, що народи високої культури впадають у стан агресії, дикості та ненависті до тих людей з якими поколіннями жили у добрих стосунках.
Агресивність та дикість людини має багато проявів: від пошуку громадського схвалення до насильницьких дій, заради ствердження
фізичного панування.
Наміри фізичного панування, без правші, закінчуються бійками між
людьми та війнами між державами. Життя показує, що людина має великий
ресурс агресії, яка знаходить вихід у часи перебудови та руйнації
старих стереотипів. В період нестійкого державотворення викид агресії у
деяких груп людей відбувається раптово за дуже короткий проміжок часу,
натомість накопичення високої моральної та духовної культури здійснюється
протягом тривалого часу.
Такий швидкий викид агресії призводить до соціально-політичних, національних, релігійних конфліктів, загострює суперечності між етнічними групами, релігійними конфесіями, суспільством та державою до критичної
межі.
Соціально-політичні конфлікти - це гостра форма вирішення будь-якого протиріччя між державами або в самій державі шляхом застосування сучасних засобів ураження.
Вирішення будь-якого протиріччя глобального, регіонального, міжнаціонального, релігійного характеру з позиції сили супроводжується насильством. Будь-яке насильство, з точки зору безпеки життєдіяльності, може поєднувати небезпечні та шкідливі чинники, що властиві майже всім стихійним явищам або надзвичайним ситуаціям техногенного походження.
В конфліктних ситуаціях з використанням звичайної зброї гинуть люди, знищуються матеріальні цінності, виникають вогнища пожеж. При пошкодженні гідротехнічних споруд, атомних електростанцій чихімічних підприємств, можуть бути катастрофічні повені, радіоактивне або хімічне забруднення територій. У випадку використання засобів масового ураження наслідки можуть бути надзвичайно катастрофічними.
Події останніх років свідчать про те, що соціальні, міжнаціональні і
релігійні конфлікти в багатьох регіонах світу вирішуються, за допомогою
різких форм боротьби, а тероризм в деяких регіонах носить надзвичайний
характер, що призводить до загибелі людей і порушення умов
• нормальної життєдіяльності.
Закінчення епохи "холодної війни" ознаменувалося кінцем
ідеологічного протистояння, та появою етнічного, мовного та духовного
антаголізму на теренах посткомуністичних країн. Ворожнеча, агресія однієї
групи людей до іншої є однією з найбільш інстинктивних людських реакцій,
що необхідно долати конструктивними шляхами.
Етнічну, мовну та духовну енергію суспільства необхідно спрямовувати на розвиток культури мирних стосунків між людськими спільнотами, культури терпимості, громадських свобод та мирного міжетнічного співіснування.
Протягом останніх років ускладнилася соціально-економічна та кримінатьна ситуація, що призвело до різкого зростання антисоціальних злочинів, навмисних вбивств, самогубств та самоушкоджень. Значно зросла кількість людей, що покінчала життя самогубством. Головна причина суїциду - низький соціальний захист населення, особливо одиноких людей похилого віку, багатодітних родин. Тому нині в деяких областях України створюються кабінети соціально-психологічної допомоги населенню, однак, їх кількість має бути значно більшою, а робота результативнішою.
Безпека життєдіяльності людини в значній мірі залежить від соціально-психологічної стійкості нації, що історично склалася на базі територіальної, мовної спільності та економічного способу життя.
Український народ тривалий час не мав своєї державності, що негативно позначилося на деяких рисах характеру нації, призвело до втрати почуття гордості та громадянської єдності. Тому важливим завданням є виховання, характеру, гордості за свою державу, волі, політичної культури, поєднуючої ідейності, що полягає у готовності виконувати обов'язки громадянина України.
В наш час загально-політична стратегія України базується на принципі вирішення глобальних проблем сучасності мирним шляхом. Ставши на цей шиях Україна протягом короткого періоду часу провела і проводить у цьому нарямку величезну роботу, що сприяє значному підвищенню її авторитету на міжнародній арені.
Активна, конструктивна та динамічна політика України стата важливим чинником тих позитивних змін, що відбуваються у суспільстві, де немає етнічного протистояння. Ці зміни дають можливість конструктивним шляхом вирішувати найважливішу глобальну' проблем) сучасності -проблему мирного співіснування і надійної безпеки для суспільства.
3.3.1. Безпека життєдіяльності в умовах натовпу
Суспільне життя людини проходить в досить різноманітних формах діяльності. Однією з форм діяльності може стати перебування її в умовах наповну.
Луцій Аней Сенека видатний римський письменник І ст. нової ери писав, що "немає ворога гіршого ніж натовп в який можна потрапити, чим
він більш багатолюдний тим більш небезпечний і немає нічого більш згубного для спокою та доброї моралі ніж видовище натовпу".
Таке слушне висловлювання думок є актуальним в наш час, про що свідчать трагічні події, які мали місце в Мінську у 1999 р., коли загинуло З понад 50 чоловік, або у Мецці у 1998 р. де загинуло понад 150 прочан.
Причиною загибелі людей став багатолюдний натовп. В Мінську людей зібрала подія свята присвяченого пиву, з Мецці церемонія відвідування св'ященого місця. Коли зчинилася паніка ситуація призвела до такого ускладнення, що натовп розтоптав людей, що не зуміли втриматися на
ногах.
Кожна людина впродовж життя могла побувати в натовпі, спостерігати за його поведінкою або за ради цікавості приєднуватися до будь-якої групи людей, що спостерігала за будь-якою подією. Внаслідок цього невелика початкова група людей починала кількісно зростати і поступово
перетворюватися у натовп.
Натовп - це контактна зовнішньо неорганізована спільнота людей, що відрізняється між собою високим ступенем конформізму її індивідів, що діють дуже емоційно, одностайно і навіть агресивно.
Поняття "натовп" охоплює цілий ряд подібних, але далеко не однозначних явищ позаколективної поведінки людини. Поведінка людини в умовах натовпу дуже мало або зовсім не залежать від освітнього або 1 культурного рівня осіб, що його утворюють.
Спільними рисами натовпу є те, що він складається завжди з досить великої групи людей. На відміну інших соціальних утворень (трудовий колектив), натовп існує переважно протягом досить короткого терміну тому не встигає розмежуватися за певними інтересами, симпатіями чи іншими
функціями/
Натовп формується на великій площі, досить щільно де люди перебувають в безпосередній близькості один від одного. Така близькість людей дає змогу, підтримувати між собою зоровий та слуховий контакт, постійно отримувати інформацію або самому висловлюватися стосовно події, що зібрала натовп.
Зібрати натовп може будь-яка подія, що привернула увагу людей або викликала у них спільний інтерес. Вказані мотиви дуже швидко радикалізують людей в натовпі, нівелюють та спрямовують їх діяння. Щоб можна було передбачити хід подій та заздалегідь вжити необхідні заходи щодо можливих трагічних наслідків, треба мати уяву про зміни яких зазнає психіка людини в умовах натовпу.
В умовах натовпу людина постійно нівелюється, втрачаєм індивідуальність і стає ніби істотою з надіндивідуатьними психічними процесами та властивостям^] Людина, що приєднується до натовпу дуже швидко втрачає почуття реальності, самоволодіння, хвилюється та, збуджується інформацією про загальний об'єкт інтересу (події). Така швидка
втрата своїх особистих якостей в умовах натовпу відбувається тому, що всі процеси розгортаються на підсвідому рівні.
Таку поведінку людини психологи пояснюють тим, що вона в умовах натовпу отримує психологічну захищеність, почуває себе у цілковитій безпеці, що поєднується з почуттям вседозволеності, безвідповідальності та безкарності (почуття анонімності).
[За характером поведінки людини можна виділити декілька різновидів натовпу: випадковий, експресивний, конвенційний та діючий.
Випадковий натовп - це ірупа людей, чию увагу привернула якась подія на вулиці (напр. ДТП).
Експресивний, натовп - це група людей згуртованих прагненням висловити свої почуття радості, горя, протесту або солідарності (мітинг, весілля, похороні ін.)
Конвенційний натовп (лат. Conventio - договір, угода) - це група людей, що зібралася для масових розваг, що мають певний ритуал або норму але не мають офіційного характеру хоч проявляються досить одностайно (концертний зал, стадіон ін).
Діючий натовп поділяється на: агресивний, панічний, корисливий та повстанський. Прикладом агресивного натовпу може бути, самосуд розгніваних людей, що спіймали злочинця на місці скоєння злочину; панічного - масова втеча людей від несподіваної загрози, стихійного лиха або катастрофи. Дія корисливого натовпу завжди спрямована на те, щоб заволодіти будь-якими цінностями чи благами (пограбування магазину при конфліктних ситуаціях або інша сутичка). Повстанським називають натовп, діяння якого зумовлені обуренням людей проти влади, сваволі,, утисків. Такий натовп здатний виступити проти організованих збройних силі
Крім цих різновидів натовпу соціологи та психологи виділяють ще екстатичний натовп. Це така група людей, переважно молодіжної аудиторії, що здатна довести себе до екстазу (фанати сучасної естрадної музики).
Під впливом сукупно діючих чинників, натовп одного виду може трансформуватися у натовп іншого виду. Так, випадковий натовп може перерости в діючий, а агресивний - в панічний такий, що рятується і т. ін. Найбільш небезпечним видом такої трансформації є переростання випадкового натовпу в діючий з ознаками агресивності.
Формування натовпу відбувається в декілька етапів. Обов'язковою умовою є отримання інформації про певні події чи явища. Отримана інформація збуджує людей, викликає певні емоції і є першим етапом формування натовпу.
Другим етапом формування натовпу є кругове ходіння людей, внаслідок чого почуття ще більш загострюються і виникає стан готовності до нового реагування на отриману інформацію] В цей період внутрішня напруженість людей, збуджених подією, приводить їх до інтенсивного руху і спонукає до розмови між собою, внаслідок чого збудження ще більше
зростає. Люди стають готовими вже не тільки до сумісних але і негативних дій.
Процес кругового ходіння людей є підготовкою до третього етапу формування діючого натовпу.
Формування діючого натовпу починається після появи особи, що привернула загальну увагу людей. Якщо початково-загальним об'єктом інтересу була подія, що зібрала людей, то на цьому етапі об'єктом уваги стає створений образ (оратор, промовець, лідер). Створений образ - це продукт групової творчості, його думки поділяються учасниками натовпу, він дає загальну орієнтацію на сумісну поведінку. Виникнення такого уявного образу стає чинником, що об'єднує натовп у єдине ціле.
За психологічними та моральними якостями натовп можливо, програє щодо рівня інтелекту' окремих людей. Однак, об'єднані, у натовп людyи нерідко здійснюють героїчні поступки на які не спроможна окремо взята людина. Натовп здатний захищати інтереси великих колективів, групи людей і водночас бути глухим до інтересів окремої особистості.
Останнім етапом формування діючого натовпу є активізація людей через отримання стимулів, збуджуючих імпульсів, навіяних уявним образом (лідером), що спонукають натовп до конкретних часго навіть агресивних дій. Таким чином, на останньому етапі натовп схильний піддаватися навіюванню.
Психологи під навіюванням розуміють спосіб впливу на людину, що на відміну від, переконання, зводиться до сприймання певної інформації на віру, без відповідного критичного аналізу. Одна людина піддається навіюванню значно легше ніж інша. Ця здатність людини є суто психологічною характеристикою, що не підпадає під моральну, чи політичну оцінку.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 20 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |