*A. Менше травматичний,
B. Дозволяє точно зiставити вiдламки,
C. Дозволяє правильно провести фiксатор.
D. Мiцно скрiпити вiдламки,
E. Дозволяє ранiш активiзувати хворого.
Характерними ознаками перелому великого i малого вертлюгiв є всi перерахованi, крiм
A. Болю в областi кульшового суглоба, що посилюється при пальпацii,
B. Болю в областi паховоi складки i внутрiшньоi поверхнi стегна,
*C. Болю в крижово-клубовому зчленуваннi.
D. Гематоми в областi кульшового суглоба.
E. Крепiтацii вiдламкiв при пальпацii.
Виникненню гнiйних ускладнень при вiдкритих переломах кульшового суглоба сприяють усi перерахованi причини, крiм
*A. Пiзньоi iммобiлiзацii,
B. Повторного забруднення рани,
C. Наявностi великоi зони первинного некрозу тканин навколо раньового каналу,
D. Пiзньоi нерадикальноi хiрургiчноi обробки рани.
E. Первинного мiкробного забруднення рани.
Успiшному результату лiкування вогнепального поранення кульшового суглоба сприяє первинна хiрургiчна обробка рани, зроблена
*A. У першi 6 годин пiсля поранення з накладенням первинних швiв i дренуванням рани,
B. Iз накладенням повторних швiв i дренування рани,
C. Первинна хiрургiчна обробка в першi 6-12 год,
D. Первинна хiрургiчна обробка в першi 12-24 год.
E. Усе перераховане правильно.
Активiзацiя постраждалого при пошкодженнi кульшового суглоба можлива при виконаннi всiх перерахованих заходiв, крiм
A. Введення знеболюючих засобiв,
*B. Накладення скелетного витягу за виростки стегна,
C. Накладення гiпсовоi пов`язки,
D. Оперативного лiкування (остеосинтезу) або накладення апарата Iлiзарова,
E. Первинноi хiрургiчноi обробцi рани i фiксацii вiдламкiв.
Пошкодження стегна можливо при падiннi
A. На спину.
B. На область хрестця i сiдниць.
C. На область крила клубовоi кiстки.
*D. На область стегна.
E. На витягнутi ноги.
При переломi верхньоi третини дiафiзу стегна типовим зсувом вiдламкiв варто вважати
A. Зсув вiдламкiв по ширинi, длиннику i пiд кутом,
B. Зсув навколо осi,
*C. Установка центрального вiдламка в положеннi вiдведення, згинання i зовнiшньоi ротацii, периферичного - уверху i до заду вiд центрального.
D. Установка центрального вiдламка в положеннi приведення кнутрi i вперед, периферичного до заду нагору i пiд кутом.
E. Зсув центрального вiдламка позаду, периферичного до переду i до заду.
Максимальне вiдведення i згинання проксимального фрагмента спостерiгається при переломах стегна в областi
*A. Верхньоi третини дiафiзу,
B. Середньоi третини дiафiзу,
C. Нижньоi третини дiафiзу,
D. Епiкондилюсiв.
E. Середньоi i нижньоi третини дiафiзу.
4-18. Пошкодження або здавлення судин стегна найбiльше часто зустрiчається при закритих переломах стегновоi кiстки в областi
A. Проксимального вiддiлу стегна.
B. Верхньоi третини дiафiзу,
C. Середньоi третини,
*D. Нижньоi третини.
E. Епiкондилюсiв.
Iнтрамедулярний остеосинтез може явитися причиною всiх таких ускладнень, крiм
*A. Деформуючого артрозу колiнного суглоба,
B. Жировоi емболii,
C. Несправжнього суглоба,
D. Нагноєння.
E. Шоку i крововтрати.
Неправильний вибiр фiксатора по розмiрах при операцii iнтрамедулярного остеосинтеза стегна може явитися причиною всiх таких ускладнень, крiм
A. Проникнення штифта в колiнний суглоб,
*B. Перелому фiксатора,
C. Заклинювання фiксатора в кiстковому вiдламку,
D. Перфорацii стiнки кiстки,
E. Утворення трiщин у кiстцi.
Оптимальним методом лiкування переломiв дiафiзу стегна є
A. Скелетне витяжiння,
B. Метод Iлiзарова.
*C. Остеосинтез,
D. Закрита репозицiя.
E. Гiпсова пов`язка.
До найбiльш частiше зустрiчаючихся ускладнень травматичного епiфiзеолiзу дистального кiнця стегна вiдносять
A. Порушення (тромбоз) магiстрального кровообiгу кiнцiвки.
*B. Порушення росту кiстки,
C. Неможливiсть закритоi репозицii,
D. Пошкодження судинно-нервового пучка,
E. Жирова емболiя.
Абсолютним показанням до оперативного лiкування при надмищелковому переломi стегна є
A. Нелiквiдуємий консервативними методами зсув фрагмента.
*B. Порушення конгруентностi суглобних поверхонь,
C. Дефекти мищелкiв,
D. Iнтерпозицiя м`яких тканин,
E. Неправильно зрослий перелом.
До ускладнень, що спостерiгається при переломi стегна в пiзньому реабiлiтацiйному перiодi, вiдносять усi такi, крiм
A. Несправжнього суглобу.
B. Деформацii i скорочення кiнцiвки,
C. Контрактури,
*D. Здавлення судинно-нервового пучка.
E. Остеомiєлiту.
Оптимальний термiн для видалення фiксаторiв з стегновоi кiстки
A. 6 мiсяцiв.
*B. 3 роки,
C. 1.5 року,
D. 1 рiк,
E. Фiксатор можна не видаляти.
Клiнiчно вiсь нижньоi кiнцiвки проходить через усi такi утворення, крiм
A. Передньо-верхньоi остi клубовоi кiстки.
*B. Зовнiшнiй край надколiнка,
C. Внутрiшнiй край надколiнка,
D. Середину проекцii гомiлковостопного суглоба,
E. Перший палець стопи.
Операцiю остеосинтезу закритого перелому дiафiзу стегновоi кiстки пiсля виведення хворого iз стана травматичного шоку рекомендується проводити
*A. Вiдразу ж пiсля нормалiзацii артерiального тиску i пульсу,
B. Пiсля нормалiзацii дихання,
C. Через 12 год. стабiлiзацii гемодiнамiки,
D. Через кiлька дiб.
Перевагами оперативних методiв лiкування переломiв шийки стегна є всi перерахованi, крiм
*A. Операцiя малотравматична,
B. Дозволяє точно зiставити вiдламки,
C. Достатньо мiцно фiксувати вiдламки,
D. Можлива рання активiзацiя хворого.
E. Попередження пролiжкiв.
Несприятливий перебiг переломiв шийки стегна в осiб лiтнього i старчєckого вiку обумовлено
A. Рiзким порушенням кровопостачання голiвки шийки стегна.
B. Вiдламки важко утримуються звичайними засобами зовнiшньоi фiксацii.
C. Тривале змушене положення хворого, адiнамiя.
*D. Усi вiдповiдi правильнi.
Показанням до ендопротезування при переломах шийки стегна i несправжнiх суглобiв у старих людей є все перераховане, крiм
*A. Збитого перелому шийки стегна,
B. Субкапiтального перелому шийки стегна,
C. Несправжнього суглобу шийки стегна.
D. Асептичного некрозу голiвки i шийки стегна,
E. Порушення кровопостачання голiвки стегна.
При лiкуваннi черезвертлюгових переломiв в осiб лiтнього i старчєckого вiку доцiльно враховувати все, крiм
*A. Обов`язково оперувати,
B. Переломи добре зростаються,
C. Рiдкi несправжнi суглоби.
D. Пiддаються консервативним методам лiкування,
E. Гарного кровопостачання фрагментiв.
Основне значення в дiагностицi медiального перелому шийки стегна має укладка при рентгенограмi
A. Передньо-задня.
B. Бiчна (профiльна).
C. Аксiальна.
*D. Правильно 1) i 3).
Розвиток несправжнього суглоба при переломi шийки стегна в осiб лiтнього i старчєckого вiку обумовлено всiма перерахованими причинами, крiм
A. Порушення кровопостачання голiвки i шийки стегна.
B. Недостатньоi репозицii вiдламкiв,
C. Хитливоi фiксацii вiдламкiв,
*D. Раннього навантаження на ушкоджену кiнцiвку.
E. Вiком хворого.
Найбiльше зручною для накладення апарата зовнiшньоi фiксацii є така локалiзацiя перелому стегна
A. Уламчатий перелом стегна в нижнiй третинi,
B. Багатоуламчастий перелом дiафiзу стегна,
*C. Уламчатий перелом стегна на межi верхньоi i середньоi третини.
D. Пiдвертелюговий перелом стегна.
E. Черезвертлюговий перелом.
При ургентному лiкуваннi вiдкритого перелому стегна в нижнiй третинi недоцiльно використання такого з методiв знеболювання при проведеннi компресiйно-дистракцiйного остеосинтезу як
A. Загального знеболювання з iнтубацiєю трахеi.
B. Внутрiшньовенного наркозу.
C. Перiдуральноi анестезii,
*D. Мiсцевоi i внутрикiстковоi анестезii.
Сколеченi переломи шийки стегна бувають
A. Вертикальнi.
B. Медiальнi.
C. Латеральнi.
*D. Вiрно 1) i 2).
Для транспортування при переломах шийки стегна застосовують
*A. Деротацiйний чобiток,
B. Гiпсова пов`язка,
C. Шина Дiтерiхса,
D. Сходова шина Крамера.
Для транспортування при мiжвертлюгових переломах стегна застосовують
A. Деротацiйний чобiток,
B. Гiпсова пов`язка.
*C. Шина Дiтерiхса,
D. Сходова шина Крамера.
Для транспортування при переломах дiафiзу стегна застосовують
A. Деротацiйний чобiток,
B. Гiпсова пов`язка.
*C. Шина Дiтерiхса,
D. Сходова шина Крамера.
Переломи проксимального метафiзу сгена бувають усi нижче перерахованi за винятком
A. Мiжвертлюговi.
B. Черезвертлюговi.
C. Латеральнi.
*D. Iзольованi.
Однополюсне ендопротезування кульшового суглоба показано при
A. Латеральному переломi шийки стегна.
*B. Медiальному переломi шийки стегна,
C. Переломi вертлюговоi западини,
D. Вивиху.
Однополюсне ендопротезування кульшового суглоба показано у вiцi
A. 40-50 рокiв.
B. 50-60 рокiв.
C. 60-70 рокiв,
*D. 70 рокiв i бiльше.
Термiни iммобiлiзацii при переломi дiафiзу стегна при консервативному лiкуваннi складають
A. 3 мiсяця.
B. 4 тижнi.
C. 1 мiсяць,
*D. 6 мiсяцiв.
При переломi стегна в дiтей показане
*A. Скелетний витяг,
B. Остеосинтез,
C. Iнтрамедулярний остеосинтез.
D. Зовнiшня фiксацiя апаратом.
При iнтрамедулярному остеосинтезi перелома дiафiза стегна застосовують такi металоконструкцii
A. Г-подiбна пластина.
*B. Iнтрамедулярний штифт,
C. Спицi,
D. Цвях Смiт-Петерсена.
Мищелки стегна формують
*A. Дистальнiй метаєпiфiз,
B. Диафиз,
C. Проксимальнiй метаепiфiз.
D. Метафиз,
E. Шийку.
Шиєчно-дiафiзарний кут стегна
*A. 127,
B. 135,
C. 110.
D. 142,
E. 100.
Симптом "прилиплоi п`яти " характеризується усiм крiм
A. Неможливiсть пiдняти ногу,
*B. Неможливiсть зiгнути ногу в колiнi.
C. Неможливiсть утримати пiдняту ногу.
D. П`ята сковзає по опорi.
При лiкуваннi вiдкритого перелому стегна доцiльно використання
A. Скелетного витяжiння,
*B. Металлоостеосинтезу.
C. Гiпсовоi пов`язки.
D. Шини Дiтерiхса.
Для лiкування несправжнього суглоба стегна, ускладненого остеомiєлiтом, методом компресiйно-дистракцiйного остеосинтезу доцiльно використовувати всi такi методики, крiм
*A. Черезкiсткового остеосинтезу без оперативного втручання на вогнищi,
B. Черезкiсткового остеосинтезу з оперативним утручанням на вогнищi,
C. Резекцii уражених остеомiєлiтичним процесом кiнцiв,
D. Резекцii уражених кiнцiв несправжнього суглоба.
E. Резекцii уражених кiнцiв сегмента.
При остеосинтезi стегновоi кiстки з великим зсувом вiдламкiв найкращим видом знеболювання є
A. Ендотрахеальний наркоз iз м`язовими релаксантами в невеличкiй дозi.
B. Ендотрахеальний наркоз iз м`язовими релаксантами у великiй дозi,
C. Перiдуральна анестезiя в комплексi з наркозом закисом азоту,
*D. Спинномозкова анестезiя в комплексi з внутрiшньовенним наркозом.
E. Хлоретiловий наркоз у комплексi з внутрикiстковою пролонгованою гемостатичною блокадою.
В хворого виявлений перелом обох стегнових кiсток без пошкодження магiстральних судин, артерiальний тиск - 60/40 мм рт. ст., подих - 26 у хвилину. Найбiльше доцiльно в цiй ситуацii
A. Термiнова iнфузiйна терапiя з одночасним введенням у наркоз.
*B. Термiново почати iнфузiйну терапiю, здiйснити знеболювання, домогтися стабiлiзацii артерiального тиску; потiм почати проведення анестезii й операцii,
C. Термiново iнтубувати i почати iнфузiйну терапiю.
Основне значення в дiагностицi медiального перелому шийки стегна має укладка при рентгенограмi
A. Передньо-задня.
B. Бiчна (профiльна).
C. Аксiальна.
*D. Правильно 1) i 3).
Формування кукси стегна доцiльно у
A. Верхньоi третинi стегна,
*B. Середньоi третинi стегна.
C. Нижньоi третини стегна.
D. На рiвнi мищелкiв стегна.
Остеосинтез стегновоi кiстки хворому з забоєм головного мозку середньоi ваги найбiльше сприятливо зробити пiсля травми в першi
A. 3-6 год.
*B. 12-24 год,
C. 48-72 год,
D. 4-6 доби,
E. 7-10 дiб.
Не вiдносять до травми вертлюговоi западини
A. Перелом дна вертлюговоi западини,
B. Перелом верхньоi губи вертлюговоi западини,
*C. Перелом основи лонноi кiстки.
D. Центральний пiдзвих стегна.
E. Центральний вивих голiвки стегна.
Пацiєнт 77 рокiв, скаржиться на боль в областi правого кульшового суглоба, порушення опорноi функцii правоi нижньоi кiнцiвки. Травма 9 мiсяцiв тому. Лiкувався консервативно, на момент огляду пересувається за допомогою милиць iз дозованим навантаженням на травмовану кiнцiвку. є вiдносне скорочення правоi нижньоi кiнцiвки 2 см. На рентгенограмi: ознаки кiсткового зрощення в зонi перелому вiдсутнi, є лiзис шийки стегновоi кiстки, структура голiвки стегна неоднорiдна, виражений остеопороз. Виберiть метод лiкування:
*A. Тотальне цементне ендопротезування,
B. Металоостеосинтез Г-подiбною пластиною з пластикою шийки аутотрансплантатом,
C. Остеосинтез трилопатевим цвяхом.
D. Однополюсне ендопротезування,
E. Демпферний скелетний витяг.
Хвора 38 рокiв поступила в травматологiчне вiддiлення зi скаргами на боль у верхнiй третинi правого стегна i порушення функцii правоi нижньоi кiнцiвки. Травма побутова, отримана в результатi падiння з драбини з висоти 1,5 м. При оглядi: змушене положення кiнцiвки, зовнiшня ротацiя стопи, припухлiсть i виражена гематома в областi верхньоi третини правого стегна, там же визначається патологiчна рухливiсть. Скорочення правоi нижньоi кiнцiвки 3 см. На рентгенограмi: черезвертлюговий перелом правоi стегновоi кiстки зi зсувом вiдламкiв по длиннику. Виберiть оптимальний засiб лiкування з перерахованих:
A. Iммобiлiзацiя коксiтною гiпсовою пов`язкою.
B. Iммобiлiзацiя деротацiйним "чобiтком",
C. Демпферний скелетний витяг за великий вертлюг,
*D. Демпферний скелетний витяг за виростки стегновоi кiстки.
E. Ендопротезування кульшового суглоба..
Пацiєнт 40 рокiв поступив у вiддiлення зi скаргами на бiль в областi правого стегна i порушення функцii правоi нижньоi кiнцiвки. Травма 10 годин тому, виробнича в результатi удару важким предметом в область правого стегна. При оглядi: положення правоi нижньоi кiнцiвки пасивне, деформацiя в середнiй третинi стегна, скорочення кiнцiвки 8 см. Пальпацiя цiєi областi вкрай болюча, вiдзначається патологiчна рухливiсть. На рентгенограмi поперечний перелом в середньоi третини правоi стегновоi кiстки зi зсувом вiдламкiв. Найбiльше оптимальний вид лiкування для цього хворого:
A. Демпферний скелетний витяг.
*B. Внутрикiстковий остеосинтез штифтом,
C. Черезкiстковий остеосинтез по Iлiзарову,
D. Закрита одночасна репозицiя, коксiтна гiпсова пов`язка,
E. Остеосинтез кiлькома гвинтами, введеними в рiзних площинах.
Пацiєнтка 45 рокiв поступила в травматологiчне вiддiлення зi скаргами на бiль i порушення функцii лiвоi нижньоi кiнцiвки. При оглядi положення лiвоi нижньоi кiнцiвки змушене, у середнiй третинi стегна є деформацiя i патологiчна рухливiсть. Вiдзначається зовнiшня ротацiя стопи. Пульсацiя на тильнiй артерii стопи збережена, iннервацiя дистального вiддiлу лiвоi нижньоi кiнцiвки не порушена. З урахуванням даних рентгенограм, установлений дiагноз закритого фрагментарного перелому середньоi третини дiафiзу лiвоi стегновоi кiстки зi зсувом вiдламкiв. Пацiєнтцi показане:
A. Лiкування методом скелетного витягу,
B. Закрита одночасна репозицiя, накладення гiпсовоi iммобiлiзацii.
*C. Iнтерлокiнг-остеосинтез,
D. Внутрикiстковий остеосинтез стрижнем Кюнтчера.
E. З`єднання вiдламкiв дротовими серкляжами..
В пацiєнта 52 рокiв в результатi автодорожньоi травми виражена припухлiсть у нижнiй третинi правого стегна, пальпацiя цiєi областi вкрай болюча, вiдзначається патологiчна рухливiсть i крепiтацiя вiдламкiв. Пульсацiя на тильнiй артерii стопи збережена, периферична iннервацiя не порушена. На рентгенограмi V- подiбна лiнiя перелому виросткiв правоi стегновоi кiстки зi зсувом вiдламкiв. Виберiть метод лiкування:
A. Мiсцева анестезiя, закрита репозицiя, гiпсова iммобiлiзацiя, контроль за кровообiгом пальцiв стопи,
B. Демпферний скелетний витяг за горбистiсть великогомiлковоi кiстки, ЛФК по 1 перiоду, УВЧ iз 4-i доби,
*C. Остеосинтез Г-образною пластиною, ЛФК по 1 перiоду, УВЧ iз 4-i доби.
D. Внутрикiстковий остеосинтез штифтом.
E. Iнтерлокiнг-остеосинтез.
У приймальне вiддiлення доставлений пацiєнт 39 рокiв iз вiдкритим уламчастим переломом дiафiзу правого стегна зi зсувом вiдламкiв. Пульсацiя на тильнiй артерii стопи збережена, периферична iннервацiя не порушена. Виберiть метод лiкування:
*A. ПХО рани, черезкiстковий остеосинтез апаратом,
B. Демпферний скелетний витяг за горбистiсть великогомiлковоi кiстки,
C. Вiдкрита репозицiя, металоостеосинтез накiстною пластиною.
D. Вiдкрита репозицiя, iнтрамедулярний металостеосинтез стрижнем,
E. ПХО рани, видалення вiльних кiсткових фрагментiв, металостеосинтез накiстною пластиною.
У приймальне вiддiлення доставлений пацiєнт 25 рокiв. Травма автодорожная, 1,5 години тому. При оглядi: права нижня кiнцiвка фiксована шиною Дiтерiхса, в областi середньоi третини правого стегна накладений джгут, дистальнiше нього по задньо-медiальноi поверхнi стегна пiд асептичною пов`язкою, рясно просоченою кров`ю рвана рана 10 х 3 х 4см. Пульсацiя на тильнiй артерii стопи не визначається. На рентгенограмi: уламчастий перелом стегновоi кiстки iз зсувом вiдламкiв. Виберiть метод лiкування:
A. ПХО рани, скелетний витяг за горбистiсть великогомiлковоi кiстки,
*B. ПХО рани остеосинтез перелому апаратом, потiм - ревiзiя i вiдновлення цiлiсностi судин,
C. ПХО рани, металоостеосинтез накiстною Г-образною пластиною, ревiзiя i вiдновлення цiлiсностi судин,
D. ПХО рани, ревiзiя i вiдновлення цiлiсностi судин, потiм - остеосинтез перелому апаратом,
E. Первинна ампутацiя на рiвнi середньоi третини стегна.
Хворий 38 рокiв пiсля падiння з висоти 2,5 м на лiвий бiк доставлений через 1 годину пiсля травми в приймальне вiддiлення. При оглядi: змушене положення лiвоi нижньоi кiнцiвки, зовнiшня ротацiя стопи, позитивний симптом прилиплоi п`яти, скорочення кiнцiвки 3 см. На рентгенограмi: базальний перелом шийки лiвоi стегновоi кiстки зi зсувом вiдламкiв. Пульсацiя на тильнiй артерii стопи збережена, периферична iннервацiя не порушена. Виберiть метод лiкування:
A. Демпферний скелетний витяг за виростки стегновоi кiстки,
B. Остеосинтез 3-х лопатевим цвяхом.
*C. Остеосинтез 3-а гвинтами АО,
D. Деротацiйний "чобiток".
E. Тотальне ендопротезування кульшового суглоба..
Бригада швидкоi мед. допомоги виiхала по виклику до мiсця дорожньо- транспортноi подii, у постраждалого є клiнiчнi ознаки закритого перелому верхньоi третини правоi стегновоi кiстки. Виберiть оптимальний метод транспортноi iммобiлiзацii:
A. Транспортування в положеннi лежачи на спинi на щитi.
B. Iммобiлiзацiя сходовою шиною Крамера,
C. Транспортування в положеннi по Волковичу,
*D. Iммобiлiзацiя шиною Дiтерiхса.
E. Фiксацiя ушкодженоi кiнцiвки до здоровоi.
@@Тема 5 Ушкодження гомiлки, гомiлковостопного суглоба та стопи
Який тип провiдникового знеболювання слiд використати при репозицii перелому кiсточок
A. Блокада сiдничного та стегнового нервiв,
*B. Блокада сiдничного нерва,
C. Блокада сiдничного нерва та зовнiшнього шкiряного рева стегна,
D. Блокада сiдничного та замикального нервiв,
E. Блокада сiдничного, замикального нервiв та зовнiшнього шкiряного рева стегна.
Малогомiлкова артерiя вiдходить
A. Вiд передньоi великогомiлковоi.
*B. Вiд задньоi великогомiлковоi,
C. Вiд середньоi артерii колiнного суглобу,
D. Вiд пiдколiнноi.
Синовiальнi пiхви I i V пальцiв стопи
A. Iдуть вздовж всiєi стопи,
B. Закiнчуються на рiвнi кiсток предплюсни.
*C. Закiнчуються на рiвнi голiвок плюсневих кiсток,
D. Закiнчуються на рiвнi середньоi третини плюсневих кiсток.
В заднiй кiстково-фiбрознiй пiхвi гомiлки розташуються
*A. Згиначi стопи i пальцiв з великогомiлковим нервом,
B. М'язи, розгинаючi стопу i пальцi iз глибоким малогомiлковим нервом,
C. Пронуючi стопу малогомiлковi м'язи з поверхнiм малогомiлковим нервом, м'яз, що згинає I палець.
Пiд апоневрозом пiдошви розташовуються
A. 1 клiтковий простiр.
*B. 2 клiтковi простори,
C. 3 клiткових простора,
D. 4 клiткових просторiв.
Суглобова капсула гомiлковостопного суглобу позбавлена зв'язок
A. Латеральноi i ззаду,
*B. Спереду i ззаду,
C. Медiально i ззаду,
D. Ззаду,
E. Спереду i латерально.
Глибока флегмона заднього фасцiального ложа гомiлки розчиняється
*A. Поздовжнiм розтином у верхнiй третинi гомiлки на 2-3 см до заду вiд внутрiшнього краю великогомiлковоi великогомiлковоi кiстки,
B. Поздовжнiм розтином по заднiй поверхнi верхньоi третини гомiлки,
C. Поздовжнiм розтином верхньоi третини гомiлки на 2-3 см дозаду вiд латерального краю малогомiлковоi кiстки.
Доступ до передньоi великогомiлковоi артерii в верхнiй третинi гомiлки здiйснюється по проекцiйнiй лiнii
A. Мiж голiвкою малоi гомiлковоi кiстки i зовнiшньою кiсточкою.
B. Мiж голiвкою малоi гомiлковоi кiстки i внутрiшньоi кiсточкою,
*C. Вiд середини вiдстанi мiж голiвкою малоi гомiлковоi кiстки горбистiстю великогомiлковоi кiстки до середини вiдстанi мiж кiсточками,
В здоровому гомiлковостопному суглобi не можливий рух
*A. Ротацiя - 45,
B. Пiдошовне згинання - 45,
C. Супiнацiя - 30.
D. Пронацiя - 20,
E. Тильне згинання - 20.
При ураженнi малогомiлкового нерву спостерiгається все перелiчене, крiм
A. Порушення розгинання пальцiв стопи.
B. Неможливостi повернути стопу назовнi.
C. Неможливостi стояти та ходити на п'ятках.
*D. Порушення суглобово-м'язевого почуття в пальцях стопи.
E. Порушення чутливостi по тилу стопи в промiжку першого та другого пальцiв.
Запалення Ахiллова сухожилку може бути внаслiдок будь-якоi з перелiчених причин, крiм
A. Недооцiнки впливу мiсцевоi iнфекцii,
B. Частих мiкротравм областi Ахiллова сухожилку.
*C. Вродженоi анатомiчноi схильностi у виглядi варусного положення стопи,
D. Нерацiонального взуття при заняттi спортом.
E. Вправ, пов'язаних з бiгом i стрибками на твердому,м'якому i слизькому грунтi.
Для типового пiдшкiрного розриву Ахiллова сухожилка характерно все перелiчене, крiм
A. Розрив сухожилку вiдбувається на фонi дегенеративно-трофiчних змiн,
B. Розрив сухожилку вiдбувається пiсля несподiваного некоординованого рiзкого скорочення трьохголового м'язу гомiлки.
*C. Розрив частiше локалiзується в мiсцi переходу м'язу до сухожилка,
D. Гематома розташовується часто в областi внутрiшньоi i зовнiшньоi кiсточок.
Симптом Томпсона при виявленнi розриву Ахiллова сухожилка проявляється
A. Западанням в областi розриву Ахiллова сухожилка,
B. Неможливiстю стояти i ходити на пальцях пошкодженоi ноги,
*C. Вiдсутнiстю згинання стопи пошкодженоi кiнцiвки при здавленнi трьохголового м'язу гомiлки.
D. Рiзкому обмеженнi супiнацii стопи.
E. Вiдчуттям ривку при розриву Ахiллова сухожилка.
Оптимальним методом лiкування гвинтоподiбних переломiв кiсток гомiлки зi змiщенням вiдламкiв є
A. Гiпсова пов'язка.
B. Скелетний витяг+гiпсова пов'язка.
C. Компресiйно-дистракцiйний метод.
*D. Операцiя остеосинтезу.
Консервативнi засоби лiкування закритих гвинтоподiбних переломiв кiсток гомiлки зi змiщенням дають
A. Вiдмiннi результати.
B. Добрi результати,
*C. Задовiльнi та поганi результати.
D. Правильно 2) i 3).
Оптимальним методом лiкування вiдкритих переломiв кiсток гомiлки зi змiщенням вiдламкiв є
A. Первинна хiрургiчна обробка, репозицiя перелому, накладення гiпсовоi лонгети вiд верхньоi третини стегна до кiнчикiв пальцiв стопи.
B. Первинна хiрургiчна обробка, накладення скелетного витягу.
C. Накiсний остеосинтез пiсля ПХО.
*D. Накладання компресiйно-дистракцiйного апарату пiсля первинноi хiрургiчноi обробки.
Лiкування свiжих пошкоджень Ахiллова сухожилку включає
A. Накладання гiпсовоi пов'язки в положеннi максимального згинання стопи до 5 тижнiв,
*B. Вiдкритий засiб зшивання "кiнець в кiнець" або ахiллопластика за В.А.Чернавським.
C. Пластику апоневрозом стопи.
D. Закрите зшивання сухожилку.
Для гемартрозу гомiлковостопного суглобу провiдним симптомом є
A. Синець.
B. Бiль,
C. Погiршення функцii кiнцiвки,
*D. Скоплiння кровi в порожнинi суглобу.
E. Розрив мiжгомiлкового синдесмозу.
Пальпацiю гомiлковостопного суглобу для виявлення гемартрозу слiд виконувати
A. Спереду.
B. З бокiв,
C. Ззаду,
*D. Спереду i ззаду гомiлковостопного суглоба, медiально i латерально Ахiллова сухожилку.
E. Всi вiдповiдi правильнi.
При наявностi перелому внутрiшньоi кiсточки рентгенограми гомiлки в верхнiй третинi виконуються з метою вияву
A. Перелому внутрiшнього мищелку великогомiлковоi кiстки,
B. Перелому зовнiшнього мищелку великогомiлковоi кiстки.
*C. Перелому верхньоi третини або головки малогомiлковоi кiстки,
D. Правильно 1) i 2).
E. Всi вiдповiдi невiрнi.
Для фiксацii кiсточок пiсля репозицii влаштовують
A. Циркулярну безпiдкладочну гiпсову пов'язку,
B. Циркулярна гiпсова пов'язка з ватною прокладкою,
*C. Розрiзна циркулярна гiпсова пов'язка типу "чобiток".
D. U-подiбна пов'язка зi стопою.
E. U-подiбна пов'язка без лонгети для стопи.
Випадок вторинного змiщення при переломах кiсточок можливий внаслiдок всього перелiченого, крiм
A. Спадання травматичного набряку.
B. Використання первинноi циркулярноi пов'язки.
C. Невiрного моделювання гiпсовоi пов'язки,
*D. Влаштування ЛФК.
Оперативне лiкування переломозвиху гомiлковостопного суглобу прискорює термiни зрощення кiсточок
A. На 10 днiв.
B. На 14 днiв.
C. На 21 день.
*D. Не прискорює.
Лiкування забоiв м'яких тканин стопи включає все перелiчене, крiм
*A. Використання рентгенотерапii (малих доз),
B. Використання холоду в гострому перiодi,
C. Накладання тиснуючоi пов'язки.
D. Фiзiопроцедур,
E. ЛФК.
При застарiлих нерепонованих багатоуламчастих переломах шийки таранноi кiстки необхiдно виконати
A. Остеосинтез гвинтами,
B. Остеосинтез спицями,
*C. Артродез гомiлковостопного i пiдтаранного суглобiв.
D. Астрагалектомiю.
E. Черезкiстковий остеосинтез.
При розвитку асептичного некрозу таранноi кiстки та остеоартрозу гомiлковостопного i пiдтаранного суглобiв показаний
A. Остеосинтез гвинтами,
B. Остеосинтез спицями.
*C. Артродез гомiлковостопного i пiдтараного суглобiв,
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 28 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |