@@ Тема 1. Особливостi обстеження хворих iз захворюваннями i травмами опорно- рухового апарату 1 страница

@@ Тема 1. Особливостi обстеження хворих iз захворюваннями i травмами опорно- рухового апарату

Клiнiчно вiсь нижньоi кiнцiвки проходить через усi такi утворення, крiм

A. Передньо-верхня ость клубовоi кiстки.

*B. Зовнiшнiй край надколiнка,

C. Внутрiшнiй край надколiнка,

D. Середина проекцii гомiлковостопного суглоба,

E. Перший палець стопи.

Клiнiчно вiсь верхньоi кiнцiвки проходить через усi такi утворення, крiм

*A. Акромiального виростка лопатки,

B. Середини проекцii голiвки плечовоi кiстки,

C. Центру головчастого узвишшя плеча,

D. Голiвки променевоi кiстки.

E. Голiвки лiктьовоi кiстки.

Сумарна довжина нижньоi кiнцiвки мiстить у собi вiдстань вiд передньоi верхньоi остi таза

A. До великого вертiла стегна.

B. До суглобноi щiлини колiнного суглоба,

*C. До краю зовнiшньоi щиколотки.

D. До п`яткового бугра.

Сумарна довжина верхньоi кiнцiвки вимiрюється вiд акромiального виростка

A. До середини проекцii голiвки плеча.

B. До зовнiшнього виростка,

C. До шиловидного виростка променевоi кiстки,

*D. До кiнця третього пальця.

E. До кiнця п`ятого пальця.

При визначеннi характеру скривлення хребта враховують усе перераховане, крiм

A. Вiдхилення вершини остистих вiдросткiв вiд лiнii, проведеноi вiд заднього краю великого потиличного отвору, 7-го шийного хребця до середини нижнього кiнця хрестця.

B. Довжини нiг,

C. Розмiри реберного горба,

*D. Ширини таза.

E. Вiдхилення вiд горизонталi лiнii, з`єднуючий остi таза.

Лiнiя i трикутник Гютера застосовується при дослiдженнi нормального лiктьового суглоба. Для його визначення необхiдно знати всi перерахованi орiєнтири, крiм

*A. Осi плеча,

B. Розташування епiкондилюсiв,

C. Розташування вершини лiктьового вiдростка.

D. При розгинаннi указанi три крапки (епiкондилюси i лiктьовий вiдросток) складають пряму лiнiю,

E. При згинаннi зазначенi три точки складають рiвнобедрений трикутник.

Лiнiя Розер-Нелатона застосовується при дослiдженнi нормального кульшового суглоба. Ii визначають усi перерахованi утворення, крiм

A. Крапки верхньоi клубовоi остi.

B. Крапки сiдничного бугра,

*C. Крапки великого вертiла при згинаннi стегна пiд кутом у 135, що розташовується вище цiєi лiнii.

D. Крапки великого вертiла при згинаннi стегна пiд кутом у 135, який розташовується на цiй лiнii.

Перкусiя не дозволяє виявити

A. Наявностi рiдини в порожнинi вогнища або суглоба.

B. Наявностi газу в порожнинi або суглобi,

C. Ступеня зрощення переломiв довгих трубчастих кiсток,

*D. Ступеня кровопостачання кiнцiвок.

E. Наявностi великих порожнин в епiфiзах або метафiзах кiнцiвок.

Перкусiя суглобiв дозволяє визначати все перераховане, крiм

*A. Звичайноi (нормальноi) кiлькостi синовiальноi рiдини в здоровому суглобi,

B. Наявностi кровi при гемартрозi,

C. Наявностi синовiальноi рiдини при вираженому синовiiтi,

D. Наявностi невеликоi кiлькостi зайвоi рiдини в хворому або травмованому суглобi.

E. Наявностi гною в порожнинi суглоба при артритi.

При iстинному кiстковому, функцiонально вигiдному анкiлозi колiнного суглоба хода людини визначається перерахованими термiнами, крiм

A. Щадяща кульгавiсть.

B. Звичайна кульгавiсть,

*C. " качача" хода.

D. Хода с пiдстрибами.

Порушення рухливостi в суглобi прийнято характеризувати

A. Як анкiлоз.

*B. Як контрактуру,

C. Як ригiднiсть,

D. Як патологiчну рухливiсть,

E. Усе правильно.

Вiдведення i приведення кiнцiвок - це рухи

A. У сагiтальнiй площинi.

*B. У фронтальнiй площинi,

C. В аксiальнiй площинi,

D. Внутрiшнiй рух навколо подовжньоi осi,

E. Зовнiшнiй рух навколо подовжньоi осi.

Розгинання i згинання кiнцiвки - це рухи

*A. У сагiтальнiй площинi,

B. У фронтальнiй площинi,

C. В аксiальнiй площинi,

D. Внутрiшнiй рух навколо подовжньоi осi.

E. Зовнiшнiй рух навколо подовжньоi осi.

Симптомом, що дозволяє виявляти навiть на меншу кiлькiсть рiдини вiд 4 до 8 мл. у колiнному суглобi, є

*A. Симптом "випинання",

B. Симптом переднього "висувного ящика",

C. Симптом заднього "висувного ящика",

D. Симптом переднього i заднього "висувного ящика".

E. Симптом "балотування" надколiнка.

Симптом "випинання" складається

A. У видавленнi рiдини зовнi колiнного суглоба,

*B. У видавленнi рiдини зовнi i перкусii з внутрiшньоi сторони колiнного суглоба,

C. В аускультацii колiнного суглоба,

D. У перкусii й аускультацii колiнного суглоба,

E. У перкусii з внутрiшньоi сторони поверхнi колiнного суглоба.

Технiка виконання симптому "балотування" надколiнка складається

A. У стиску колiнного суглоба.

B. У стиску надпателярного завороту лiвоi руки,

C. У натиску кiнчиками пальцiв на пiдколiнник у передньо-задньому напрямку,

*D. У стиску надпателярного завороту лiвою рукою i натисканнi кiнчиками пальцiв на надколiнок у передньо-задньому напрямку.

E. У перкусii надколiнка.

Рентгенографiчне дослiдження дає можливiсть установити перераховане, крiм

A. Наявностi кiсткових переломiв i ступеня iхньоi консолiдацii.

B. Характеру зсуву вiдламкiв,

C. Змiни структури кiстковоi тканини,

*D. Ступеня регенерацii ушкодженого хряща.

E. Розривiв крупних сухожилкiв, наявностi вiльного газу i рiдини в порожнинах м`якотканинних пухлин.

При читаннi рентгенограми не можна визначити

A. Форму осi кiнцiвки, будiвля кортикального i губчатого прошаркiв,

B. Форму i ширину, симетрiю суглобноi щiлини.

*C. Форму i характер прикрiплення м`язiв i ступiнь iхнього розвитку,

D. Стан росткового прошарку i ядер окостенiння.

E. Наявнiсть кiст, порожнин, секвестрiв.

В ортопедii i травматологii одержали поширення всi перерахованi методи дослiдження, крiм

A. Рентгенографiя.

B. Рентгеноскопiя,

C. Контрастна рентгенографiя,

*D. Магнiтно-ядерна контрастна рентгенографiя.

E. Томографiя.

Ядерно-магнiтний резонанс, в основi якого лежить резонансне поглинання електромагнiтних хвиль речовиною в постiйному магнiтному полi, має в порiвняннi зi звичайним рентгенологiчним дослiдженням усi перерахованi переваги, крiм

A. Вiдносноi бiологiчноi безпеки методу,

B. Можливiсть дiагностувати м`якотканиннi об`ємнi процеси до виникнення реакцii з боку кiстковоi тканини.

*C. Можливiсть судити про наявнiсть i характер обмiнних процесiв i, таким чином, дiагностувати патологiчнi процеси до появи вiдповiдних реакцiй iз боку кiстковоi тканини,

D. Бiльш точну дiагностику перелому кiсток.

E. Можливiсть дiагностувати раннi термiни запального процесу в тканинах.

Радiоiзотопна дiагностика не показана

*A. При встановленнi ступеня зрощення кiстковоi тканини,

B. При диференцiальнiй дiагностицi нормальноi i злоякiсноi кiсткових тканин,

C. При уточненнi мiсця розташування пухлинного процесу,

D. При скануваннi трудних для рентгенографiчного виявлення областей скелета - грудини, ребер, лопатки.

E. При пiдозрi на первинну злоякiсну пухлину при наявностi нормальноi рентгенограми.

Звичайне рентгенологiчне дослiдження дає можливiсть виявити всю перераховану патологiю, крiм

A. Перелому або трiщини кiстки,

*B. Ушкодження хрящовоi тканини,

C. Кiстковоi пухлини,

D. М`якотканинноi пухлини,

E. Вивиху, пiдзвиху фрагментiв суглоба.

При читаннi рентгенограми необхiдно звертати увагу на все перераховане, за винятком

*A. Ступеня щiльностi поля рентгенограми поза дослiджуваним органом,

B. Порушення кортикального i наступних прошаркiв кiстки,

C. Стану навколокiстковоi тканини.

D. Змiни осi, форми кiсткового органа,

E. Щiльностi рентгенологiчного малюнка кiстки (остеопороз, остеосклероз).

Рентгендiагностика переломiв хребта грунтується на всiх перерахованих ознаках, крiм

A. Зниження висоти тiл хребця.

B. Змiни осi хребта, зникнення природних вигинiв (лордоз, кiфоз).

C. Порушення кортикального прошарку верхньоi замикальноi платiвки тiла.

*D. Наявностi гематоми в м`яких тканинах i тiла хребця.

E. Ступеня зсуву мiжхребцевого диска.

Орiєнтиром при рахунку хребцiв на спондiлограмi шийного вiддiлу є

A. Остистий вiдросток 1-го шийного хребця.

B. Зуб 2-го шийного хребця.

C. Остистий вiдросток 2-го шийного хребця.

*D. Правильно 2) i 3).

E. Основа черепа.

Вiдправними крапками при рахунку ребер на рентгенiвському знiмку грудноi клiтини є всi перерахованi орiєнтири, крiм

A. 1-го ребра i ключицi,

*B. Контури серця,

C. Нижнiй кут лопатки,

D. Реберна дуга,

E. 12-й грудний хребець.

Основне значення в дiагностицi медiального перелому шийки стегна має укладка при рентгенограмi

A. Передньо-задня.

B. Аксiальна.

C. З ротацiєю стегна.

*D. Правильно 1) i 2).

E. Бiчна (профiльна).

Для виявлення перелому зуба 2-го шийного хребця варто робити рентгенографiю, використовуючи укладку

*A. Передньо-задню через вiдкритий рот,

B. Бiчну (профiльну),

C. Аксiальну,

D. Правильно 1) i 2).

E. При максимальному нахилi голови.

Для виявлення спондiлолiстезу так називаним функцiональним методом застосовуються всi перерахованi проекцii спондiлограм, крiм

A. Бiчноi проекцii в положеннi максимального згинання.

B. Бiчноi проекцii в положеннi максимального розгинання,

*C. Передньо-задньоi проекцii з максимальним нахилам у бiк.

D. Спондiлограми у вертикальному положеннi хворого.

Використовуючи контрастну рентгенографiю на вiдмiну вiд класичноi, можна виявити

A. Пiдвивих фрагмента дрiбного суглоба,

*B. Ушкодження хрящового прошарку суглоба,

C. Секвестри в трубчастiй кiстцi,

D. Приховану порожнину в дiафiзi кiстки,

E. Правильно 3) i 4).

При контрастнiй рентгенографii колiнного суглоба не представляється можливим визначити

A. Розрив зовнiшнього менiска.

B. Розрив внутрiшнього менiска.

C. Наявнiсть суглобноi "мишi".

*D. Розрив хрестоподiбних зв`язок.

Контрастна ангiографiя використуется для точнiй дiагностицi всiєi перерахованоi патологii, крiм

*A. Розрив судини,

B. Обтурацiю судини,

C. Звуження дiлянки судини.

D. Пухлини судини.

Частiше усього з застосуванням пневмографii дослiджується

A. Плечовий суглоб,

B. Лiктьовий суглоб,

*C. Колiнний суглоб.

D. Кульшовий суглоб.

E. Гомiлковостопний суглоб.

Комп`ютерна томографiя кiсток допомагає виявити все перераховане, крiм

A. Наявностi перелому.

B. Вiдсутностi перелому.

C. Наявностi кiсткового зрощення перелому.

*D. Розривiв м`язiв, зв`язок i сухожилкiв.

E. Наявностi несправжнього суглоба.

Використовуючи метод ядерно-магнiтного резонансу, можна здiйснити все перераховане, крiм

*A. Виявлення стороннiх тiл,

B. Дiагностики вивиху,

C. Дослiдження структури кiстки.

D. Дiагностики пухлини,

E. Дiагностики перелому.

Контрастна рентгенографiя кiсток не дає можливостi

A. Визначити зв`язок норицевих отворiв iз кiстковим органом.

B. Визначити хiд каналу норицевого ходу,

C. Дiагностувати наявнiсть схованих кiсткових порожнин i кiст,

*D. Визначити термiни утворення норицевих ходiв, порожнин i секвестрiв.

E. Дiагностувати наявнiсть кiсткових i хрящових секвестрiв i рентгеноконтрастних стороннiх тiл.

Контрастна рентгенографiя суглобiв не дозволяє дiагностувати

A. Ушкодження зв`язкового апарата суглоба.

B. Розриви менiскiв,

C. Наявнiсть вiльних внутрисуглобових тiл ("суглобних мишей"),

*D. Наявнiсть синовiiту i гемартрозу.

E. Спаєчнi процеси в суглобi, облiтерацiю заворотiв i бурс.

Рентгеноконтрастне дослiдження свищiв дає можливiсть виявити все перераховане, крiм

A. Зв`язку м`якотканинних свищiв iз кiстковим органом,

B. Характеру i топографii норицевого ходу в м`яких тканинах i кiстки.

*C. Причини i механiзм утворення норицевого ходу,

D. Наявностi секвестрiв i стороннiх тiл у м`яких тканинах i кiстки.

E. Наявностi абсцесiв i порожнин у тканинах.

Рентгеноконтрастне дослiдження судин дозволяє дiагностувати все перераховане, крiм

A. Обтурацii судини.

B. Тромбозу судини.

C. Утворення аневризми або варiкозу судини.

*D. Ушкодження нервiв, супроводжуючих судину.

E. Утворення артерiовенозного спiвустя.

При артропневмографii колiнного суглоба оптимальним тиском газу є

A. Максимально досяжне.

*B. 50-100 мм рт. ст,

C. 110-130 мм рт. ст,

D. 150-150 мм рт. ст,

E. 200-250 мм рт. ст..

Артропневмографiчне дослiдження рацiонально застосовувати

A. При свiжих переломах довгих трубчастих кiсток.

B. При свiжих переломах плоских кiсток.

C. При свiжих ранах i розривах м`язiв.

*D. При ушкодженнi крупних сухожилкiв.

E. При ушкодженнi крупних нервових стовбурiв.

При термографiчному методi дослiдження нижнiх кiнцiвок у нормi бiльш високу температуру мають

*A. Колiнний суглоб i нижня третина стегна,

B. Область гомiлковостопного суглоба,

C. Нижня третина гомiлки,

D. Середня i верхня третина гомiлки.

E. Стопа.

Теплобачення або термографiчний метод дослiдження дозволяє робити дiагностику

A. Свiжого перелому довгоi трубчастоi кiстки.

B. Свiжого забитого мiсця або гематоми.

C. Розриву зв`язкового апарата.

*D. Злоякiсного пухлинного процесу або гострого запалення.

E. Свiжоi внутрiшньопорожневоi кровотечi.

При артроскопii колiнного суглоба можливо виявити або зробити все перераховане, крiм

A. Лiкування ушкодженного суглобового хряща,

B. Видалення ушкодженного менiску,

*C. Шва розiрваноi хрестоподiбноi зв`язки колiнного суглоба.

D. Часткового або повного розтину зв`язки, узяття бiопсii, видалення частини розiрваного менiска.

E. Наявностi додатковоi зв`язки - медiопателярноi зв`язки, зв`язки надколiнка (третього менiска колiнного суглоба).

З перерахованих методiв iнструментального дослiдження в дiагностицi часткового ушкодження ахiллового сухожилка слiдує в першу чергу застосовувати

A. Термографiчний.

B. Полярографiчний,

*C. УЗД (ультразвукове дослiдження).

D. Електромiографiчний.

УЗД (ультразвукове дослiдження) дає можливiсть виявити рiзноманiтнi ушкодження, крiм

A. Розриву хрящовоi губи суглобноi поверхнi лопатки.

B. Кальцифiкацii дельтоподiбного м`яза.

C. Часткового розриву литкового м`яза.

*D. Перелому плоских кiсток.

E. Внутрим`язовоi гематоми чотирьохголовчастого м`яза стегна.

УЗД (ультразвукове дослiдження) м`яких тканин плечового пояса дає можливiсть виявити усi перерахованi ушкодження, крiм

A. Розрив дельтоподiбного м`яза.

B. Надрив ротаторноi манжети (ротаторного кiльця).

C. Атрофiю пiдостного м`яза лопатки,

*D. Розрив акромiально-ключичного зчленування.

При виявленнi розриву внутрiшнього менiска колiнного суглоба варто вiддати перевагу методу дослiдження

A. Рентгенографiчному.

B. Термографiчному,

C. УЗД,

*D. Артроскопiчному.

E. Артропневмографiчному.

Переваги УЗД складаються усьому в перерахованому, крiм

A. Простоти методу дослiдження.

*B. Дешевина дослiдження,

C. Безпека численних дослiджень для хворого,

D. Безпека численних дослiджень для лiкаря,

E. Можливiсть одночасного порiвняння даних дослiдження симетричноi сторони.

Рентгенологiчне обстеження при переломах кiсток необхiдно

A. У випадках, де дiагноз твердо встановлений клiнiчно.

B. Для перевiрки i контролю ефективностi лiкування.

C. Для одержання всебiчноi клiнiчноi картини,

*D. Правильно усе.

Пiдшкiрнi ушкодження м`язiв частiше усього виникають

A. При дii прямоi травми.

B. Унаслiдок патологiчного стана м`язiв i сухожилк?в в результатi мiкротравм.

C. Через рiзке некоординоване скорочення м`язiв.

*D. Усе перераховане правильно.

Розтяг м`язiв звичайно супроводжується

A. Пiдшкiряним крововиливом,

*B. Вираженим набряком,

C. Лiмфаденiтом,

D. Лiмфангоiтом,

E. Значним порушенням функцii.

При ушкодженнi периферичного нерва можливi всi перерахованi порушення чутливостi, крiм

A. Анестезii.

*B. Гiперестезii,

C. Апраксii,

D. Гiперпатii,

E. Парестезii.

Ранньою ознакою гострого тромбозу артерiй є

*A. Бiль,

B. Набряк,

C. Похолодання кiнцiвки.

D. Мармурнiсть шкiрних покровiв,

E. Пощипування, парестезii.

Клiнiчна картина удавлення м`яких тканин знаходиться в прямоi залежностi

A. Вiд вiку хворого,

*B. Вiд тривалостi удавлення,

C. Вiд атмосферних умов,

D. Вiд характеру стискуючого чинника,

E. Вiд статi хворого.

Для удавлення м`яких тканин кiнцiвки характерно

A. Роздавленi м`язи просоченi кров`ю i набряклою рiдиною.

B. Осередки некрозу мають вид смуг або острiвцiв,

C. Магiстральнi судини не ушкодженi i не тромбованi,

*D. Правильно 1) i 2).

E. Усi вiдповiдi правильнi.

У лiтнiх i старих хворих вiдбуваються значнi змiни в опорно-руховому апаратi у виглядi всього перерахованого, крiм

A. Остеопороз.

*B. Остеолiз,

C. Остеоартроз, поразка хрящiв суглобiв,

D. Деформуючий артроз, стовщення, поява кiсткових розростань,

E. Декальцинацiя, зменшення утримання кальцiю в кiстках.

З перерахованих нижче локалiзацiй перелому найменьшь усього зустрiчаються в осiб лiтнього i старечого вiку

A. Медiальнi i вертлюговi переломи стегна.

B. Переломи хiрургiчноi шийки плеча,

C. Переломи хребта,

*D. Переломи мищелкiв великогомiлковоi кiстки.

E. Переломи променевоi кiстки в типовому мiсцi.

Застосування УЗД не показано

A. У хворих iз високою температурою.

*B. В областi сегмента, закритого гiпсовою пов`язкою,

C. В областi великого крововиливу в м`якоi тканини,

D. Правильно 2) i 3),

E. Правильно усе.

При ушкодженнi органiв грудей i живота, використовуючи метод УЗД, удасться визначити наявнiсть рiдини (кров, ексудат) у плевральнiй i черевнiй порожнинах в обсязi

*A. 50 мл,

B. 100 мл,

C. 150 мл.

D. 200 мл,

E. 300 мл.

Операцiя лапароцентеза мiстить у собi всi такi манiпуляцii, крiм

A. Мiсцевоi анестезii,

B. Розтин шкiри по середнiй лiнii вище пупка на 5 см.

*C. Прошивання або захоплення затискачем Кохера серединного апоневрозу,

D. Пiднiмання черевноi стiнки конусоподiбно за держалку i введення троакара.

E. Уведення через тубус троакара в черевну порожнину катетера.

При лапароцентезi варто виконувати все перераховане, крiм

A. Уведення катетера в черевну порожнину довжиною не менше 30 см.

B. Уведення катетера дiаметром не менше 5 мм,

C. Залишення катетера в черевнiй порожнинi термiном не бiльш 24 часiв,

*D. Пiдключення до катетера черевноi порожнини висмоктувача.

E. Введення в черевну порожнину через катетер не менше 400 мл фiзiологiчного розчину.

Торакоцентез варто здiйснювати

A. При простому переломi ребер,

B. При складному переломi ребер.

*C. При ускладненому переломi ребер,

D. При переломi тiла грудини.

E. При переломi ручки грудини.

Для виявлення ушкодження скелету використовують всi приведенi нижче дiагностичнi прийоми, крiм

A. Збору анамнезу,

B. Огляду,

*C. Зважування маси тiла.

D. Визначення механiзму травми.

E. Рентгенологiчного дослiдження.

Травматологiчного хворого пiсля виробничоi травми варто проводити через МСЕК для одержання дозволу на продовження йому лiкарняного листа

A. Через 1 мiсяць.

B. Через 2 мiсяця,

C. Через 3 мiсяця,

*D. Через 4 мiсяця.

E. Через 5 мiсяцiв.

Показник гемоглобiну периферичноi кровi в нормi коливається в межах

A. 90-100 г/л,

B. 110-115 г/л,

*C. 120-160 г/л.

D. 170-185 г/л.

E. 190-210 г/л.

Гематокрiт у нормi складає в межах

A. 26-30%,

B. 36-42%,

*C. 45-48%.

D. 49-52%.

E. 53-58%.

Дисплазiя суглоба це

*A. Недорозвиток суглоба,

B. Порушення контакту суглобних поверхонь,

C. Порушення рухiв суглоба,

D. Порушення функцii суглоба.

E. Порушення анатомiчноi форми суглоба.

М`язова атрофiя це

A. Змiна обсягу кiнцiвки.

B. Стоншення кiнцiвки,

C. Збiльшення обсягу кiнцiвки,

*D. Зменшення м`язового обсягу кiнцiвки.

E. Збiльшення обсягу кiнцiвки.

Крепiтацiя це симптом який характерний при

A. Скупченнi газу в пiдшкiрно-жировiй клiтковинi.

B. Тертя фрагментiв кiсткових вiдламкiв.

C. Проникаючому пораненнi грудноi клiтини.

*D. Вiрно 1) i 2).

Патологiчна рухливiсть це симптом при котрому

*A. Здiйснюються руху в мiсцях вiдсутностi суглобiв,

B. Обмеження рухiв,

C. Анкiлоз суглоба.

D. Вивих суглоба,

E. Усе вiрно.

Найбiльше часто удавлення м`яких тканин спостерiгається

A. При автомобiльних аварiях,

B. При падiннi з висоти,

*C. При землетрусi.

D. При пожежах.

E. При пiдводних роботах на глибинi.

Удавлення м`яких тканин кiнцiвки виникає в результатi

A. Удару важким предметом.

B. Тиску ваги по всiєi кiнцiвцi.

C. Тривалого перебування джгута на кiнцiвки (бiльш 4 год.).

*D. Правильно 2) i 3).

E. Усi вiдповiдi правильнi.

Клiнiчними ознаками нежиттєздатностi тканин будуть усi перерахованi, крiм

A. Змiни забарвлення.

B. Вiдсутнiсть кровотечi.

C. Вiдсутнiсть еластичност?.

*D. Порушення зв`зку мiж прошарками тканин.

E. Порушення скоротностi.

Втрата життєздатностi кiнцiвки при ушкодженнi магiстральноi судини без надання квалiфiкованоi помочi виникає в термiни

A. 1-3 год.

*B. 2-3 год,

C. 4-5 год,

D. 6-7 год,

E. 6-8 год..

Розвиток несправжнього суглоба при переломi шийки стегна в осiб лiтнього i старечого вiку обумовлено всiма перерахованими причинами, крiм

A. Порушення кровопостачання голiвки i шийки стегна.

B. Недостатньоi репозицii вiдламкiв.

C. Хитливоi фiксацii вiдламкiв.

*D. Раннього навантаження на ушкоджену кiнцiвку.

E. Вiку хворого.

До травматологiчного пункту доставлений хворий iз мiсця дорожньо-транспортноi подii на лiвiй гомiлцi накладена транспортна iммобiлiзацiя. При оглядi: на гомiлцi є пов`язка промоклою кров`ю, у середнiй третинi гомiлки патологiчна рухливiсть. Зазначте вид скорочення при даному типi ушкодженнi

A. Дислокацiйне,

B. Що уявляється.

*C. Анатомiчне,

D. Несправжнє.

В травматологiчне вiддiлення доставили хворого зi скаргами на бiль у правому гомiлковостопному суглобi. При обстеженнi гомiлковостопний суглоб рiзко набряклий болючий при пальпацii, по зовнiшнiй поверхнi виражений синець, осьове навантаження рiзко боляче, у цiй же зонi деформацiя.Зазначте попереднiй дiагноз

A. Ушкодження зв`язок гомiлковостопного суглоба.

B. Забiй гомiлковостопного суглоба.

C. Перелом зовнiшньоi i внутрiшньоi щиколоток.

*D. Перелом зовнiшньоi щиколотки зi зсувом.

E. Перелом зовнiшньоi щиколотки.

При обстеженнi хворого з полiтравмою травматологом встановлено, що в областi лiвоi гомiлки протягом вiд верхньоi до нижньоi третини є патологiчна рухливiсть, крепiтацiя при пальпацii. Зазначте попереднiй дiагноз, який симптом необхiдно перевiрити при наданнi помочi.

A. Перелом гомiлки, обсяг рухiв i сумiжних суглобах.

B. Перелом кiсток гомiлки, гемартроз,

C. Перелом великогомiлковоi кiстки,

*D. Перелом кiсток гомiлки, полiфрагментарний, пульсацiя артерiях стопи.

E. Перелом кiсток гомiлки, пульсацiя a.dorsalis pєdis.

При обстеженнi хворого 40 рокiв iз полiтравмою травматологом установлено, що в областi лiвого колiнного суглоба є значний набряк та варусна деформацiя. Зазначте попереднiй дiагноз.

A. Переломовивих кiсток гомiлки.

B. Перелом кiсток гомiлки, гемартроз,

C. Перелом зовнiшнього виростка гомiлки,

*D. Перелом внутрiшнього виростка гомiлки, гемартроз.

E. Перелом кiсток гомiлки.

При обстеженнi пiсля травми хворого 25 рокiв в областi правого колiнного суглоба є вальгусна деформацiя та значний набряк. Зазначте попереднiй дiагноз.

A. Перелом гомiлки,

B. Перелом кiсток гомiлки, гемартроз.

*C. Перелом зовнiшнього виростка гомiлки,

D. Перелом внутрiшнього виростка гомiлки.

E. Гемартроз, перелом кiсток гомiлки.

До лiкарнi доставили хворого зi скаргами на бiль у правому колiнному суглобi. При обстеженнi колiнний суглоб знаходиться в положеннi згинання, при спробi виконати рухи виникає рiзкий бiль. Який симптом має мiсце.

*A. Блок колiнного суглоба,

B. Згинальна контрактура,

C. Розгинальна контрактура,

D. Згинально-розгинальна контрактура.

E. Артрогенна контрактура.

@@Тема 2 Принципи лiкування переломiв кiсток

Точка вколу голки для блокади сiдничного нерву визначається наступним чином

A. Сидневу бороздку дiлять навпiл.

*B. Половина вiдстанi мiж внутрiшнiм краєм сiдничного бугра та верхiвкою великого вертлюга,

C. Точка пересiчення сiдневоi бороздки i лiнii, що з`єднує верхiвку великого вертлюга з межею крижово-копчикового зчленування.

Доступ до стегновоi артерii виконується по лiнii

A. Мiж передньо-верхньою остю клубовоi кiстки та латеральним виростком стегна.

*B. Мiж серединою пупартовой зв`язки та медiальним виростком стегна,

C. Мiж межею зовнiшньоi третини та середньоi третини пупартовой зв`язки та медiальним виростком стегна.

Катетеризацiя периферiйних лiмфатичних судин виконується з метою

*A. Введения лiкарських препаратiв,

B. Проведення аналiзу лiмфи,

C. Випуску лiмфи,

D. Рентгеноконтрастного дослiдження.

Глибока артерiя стегна вiдходить вiд стегновоi артерii

A. На 10-12 см нижче пупартовой зв`язки.

*B. Водночас пiд пупартовою зв`язкою,

C. Вище на 3-5 см пупартовой зв`язки.

Вибiр засобу анестезii в невiдкладнiй травматологii залежить

A. Вiд загального стану i вiку постраждалого.

B. Наявностi апаратури i лiкiв.

C. Складностi, тривалостi оперативного втручання та крововтрати,

*D. Всього перерахованого.

В положеннi хворого на боцi пiд час операцii пiд наркозом iснує небезпека

A. Виникнення парезу нижче лежачоi руки.

B. Скупчення секрету в нижче лежачому легенi.

C. Зниження вентиляцii нижче лежачого легеню,

*D. Всього перерахованого.

Основною метою проведення первинноi хiрургiчноi обробки ран є

A. Стерилiзацiя рани скальпелем,

B. Видалення iнородних тiл i згусткiв кровi,

*C. Видалення усiх нежизнездатних тканин для запобiгання некрозу та розвитку iнфекцii.

D. Можливiсть зробити краi шкiри i пiдлягаючих тканин рiвними.

E. Видалення згусткiв кровi i перев`язка тромбованих судин з метою профiлактики вторинноi кровотечi.

Дата добавления: 2015-08-29