Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Використання реклами.

Читайте также:
  1. Економічна ефективність реклами.
  2. Ефектівність використання корма телятами в залежності від способу їх утримання
  3. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми.
  4. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ З МЕТОЮ ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ І САНАЦІЇ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА
  5. Нормативна собівартість та її використання
  6. Практичне використання моделі Міллера—Орра

Стандартне визначення реклами включає в себе шість основних елементів:

1. Сплачена форма комунікації.

2. Наявність ідентифікованого спонсора.

3. Поширення через засоби масової інформації.

4. Наявність певної аудиторії для звернення.

5. Відсутність персоналізації поширюваної інформації.

6. Спрямованість дії.

З цього випливає що, реклама - як правило, не персоналізована форма комунікації, сплачена ідентифікованим спонсором, певним чином реалізована через засоби інформації та іншими законними способами і спрямована на ознайомлення з якоюсь продукцією і схиляння до її придбання можливо більшої аудиторії споживачів.

типи реклами:

1. Реклама торгової марки - переважаючий тип візуальної і візуально-текстової реклами. Така реклама призначена насамперед для досягнення більш високого ступеня дізнавання споживачем конкретних торгових марок.

2. Торгово-роздрібна реклама - реклама подібного типу зосереджується на конкретному об'єкті виробництва або реалізації продукції: це може бути якесь сервісне підприємство чи торгова точка. Головне завдання торгово-роздрібної реклами - стимулювання припливу потенційних покупців за допомогою їхнього інформування про місце і основні умови надання тих чи інших товарів чи послуг.

3. Політична реклама - один з найпомітніших і найвпливовіших типів реклами. Формується позитивний образ політика.

4. Адресно-довідкова реклама - різновид торгово-роздрібної реклами. Завдання такої реклами полягає в наданні максимальної кількості комерційної інформації відразу декільком, часом перекриваються, групам споживачів.

5. Реклама зі зворотним зв'язком - ще один різновид торгово-роздрібної реклами, це тип, який передбачає обмін інформацією з потенційним споживачем. Найбільш поширена пряма поштова розсилка по конкретним адресатам, що представляють найбільший інтерес для рекламодавців як вірогідних покупців (наприклад, у формі каталогів).

6. Корпоративна реклама - така реклама майже ніколи не містить рекламної інформації (у загальноприйнятому розумінні цього слова) і служить для підготовки і подальшого відміни частини громадської думки (певного сегмента покупців) до точки зору рекламодавця.

7. Бізнес-реклама - професійно-орієнтована реклама, призначена для розповсюдження серед груп населення, сформованих за свою приналежність до того чи іншого роду занять. Поширюється така реклама переважно через спеціалізовані видання.

8. Громадська, чи соціальна реклама, на відміну від бізнес реклами, зорієнтована на аудиторії, об'єднані переважно за своїм соціальним статусом - наприклад, матері-одиначки, бездітні сімейні пари, підлітки, і т.д.

М.Ю. Рогожин у своїй книзі «Теорія і практика рекламної діяльності» виділяє шість основних цілей реклами:

1. Реклама продукції. У більшості випадків мета такої реклами полягає в тому, щоб сприяти збільшенню обсягів реалізації рекламованих товарів і послуг споживачам.

2. Реклама торгової марки (марки обслуговування). Тут реклама націлена на залучення уваги, пробудження інтересу потенційних покупців саме до рекламованої марки - з тим, щоб сформувати до неї краще ставлення і в кінцевому рахунку переконати споживачів вибрати при покупці товар або послугу, що реалізуються саме під рекламованою маркою.

3. Реклама імені (тобто реклама підприємства або організації виробляє продукцію) має на меті, багато в чому подібну з метою реклами марки продукції. У цьому випадку рекламні зусилля зосереджуються на назві рекламованої компанії або фірми. З цього випливає, що така реклама націлена на залучення уваги, пробудження інтересу потенційних покупців вже не до продукції, а до тих, хто її виробляє, для того щоб сформувати краще ставлення до виробника, і в кінцевому рахунку створити у свідомості споживачів позитивний образ об'єкта рекламних зусиль.

4. Реклама імені реалізатора товарів і послуг переслідує ту ж мету, що і реклама виробника продукції, відрізняючись від останньої лише тим, що в якості об'єкта програми рекламних зусиль у даному випадку виступає найменування торговельної організації чи підприємства, безпосередньо реалізує на ринку ту чи іншу продукцію, - супермаркет, автомайстерня і т.д.

5. Реклама діяльності політичних партій і політиків має цілком конкретну мету - сприяти реалізації того чи іншого політичного рішення чи дії.

6. Реклама громадських організацій та дій соціально-громадянської спрямованості переслідує свої специфічні некомерційні цілі. Її кінцева мета - реалізація рішень і дій, що носять підкреслено неполітичний характер. У центрі рекламних зусиль у цьому випадку може виявитися діяльність громадської організації, громадянського активіста, релігійного лідера, просвітницька, правозахисна або благодійна діяльність. Кінцева мета такої реклами досягається через залучення уваги аудиторії до об'єкта реклами, створення інтересу до здійснюваної ним діяльності або його імені, формування позитивного іміджу та кращий вибір.

Таким чином, незважаючи на певну схожість механізму впливу на свідомість споживачів, цілі реклами, можуть в кінцевому рахунку також відрізнятися один від одного.

Функціі реклами.

Зазвичай прийнято виділяти чотири основні функції реклами: економічну, соціальну, маркетингову і комунікаційну.

1. Економічна функція. Сутність економічної функції реклами як важливого інструмента маркетингу зводиться, насамперед, до стимулювання збуту і нарощуванню обсягів прибутку від реалізації певної продукції за певну одиницю часу. Реклама інформує, формує потребу в товарі або послузі, спонукає людину до їх придбання. І чим більше людей відгукнулося на рекламу, тим, в кінцевому рахунку, краще для економіки та економічного добробуту суспільства.

2. Соціальна функція. Рекламна інформація має великий вплив на формування масової суспільної свідомості і свідомість кожного індивідуума, їй прислухувався. Звернена до споживачів, крім власне рекламування тієї чи іншої продукції, реклама:

· Сприяє формуванню та впровадженню у свідомість людей ідейних цінностей даного суспільства і в кінцевому рахунку надає певний вплив на характер суспільних відносин;

· Викликає до споживчих інстинктів людей, спонукаючи їх до підвищення рівня свого добробуту;

· Певним чином сприяє підвищенню культури споживання - адже порівнюючи різні товари і послуги, споживач у будь-якому випадку прагне одержати дійсно краще.

3. Маркетингова функція. Як відомо, реклама - важлива складова

маркетингу, чи, складова просування механізму продукту.

Реклама цілком підлегла задачам маркетингу, переслідує

Як кінцевих повне задоволення потреб покупця в

товари і послуги.

4. Комунікаційна функція. Реклама також являє одну із специфічних форм комунікації. Вона покликана виконувати і відповідну - комунікаційну функцію, зв'язуючи воєдино за допомогою інформаційних каналів рекламодавців і споживчу аудиторію.

 

3. Участь у презентаціях, торговельних ярмарках, виставках

Виставкові заходи займають особливе місце в комплексі сучасних маркетингових заходів. Вони надають фірмі широкі можливості по розповсюдженню і отриманню економічної, організаційної, технічної та комерційної інформації при відносно доступній вартості. Участь у роботі виставок і ярмарок є ефективним засобом формування маркетингових комунікацій. Вона об’єднує такі основні елементи комплексу маркетингу, як реклама (розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів, оформлення стендів), пропаганда, особисті продажі, стимулювання збуту (роздача сувенірів, надання знижок).

Виставка — це демонстрація зразків (експонатів), основна мета якої полягає в ознайомленні широкого загалу із засобами, наявними в розпорядженні суспільства, для задоволення потреб населення, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності. У рамках виставок підприємства-експоненти за допомогою зразків (експонатів) створюють наочну картину пропонування товарів і послуг в одній або кількох галузях і намагаються інформувати кінцевих споживачів (або й проміжних покупців) про свою фірму та її товари з метою продажу цих товарів.

Дієвість виставки заснована на приверненні уваги і візуальному способі інформування та переконання. На виставках, крім демонстрації товарів, налагоджуються ділові контакти, укладаються угоди, організовуються продажі. Виставки дозволяють проводити аналіз ринків збуту і реакції споживачів, вивчати продукцію конкурентів. В рамках виставок організовуються також семінари, симпозіуми та зустрічі на різні актуальні теми.

Також на ринку представлені ярмарки - самостійні, незалежні організації - гнучкі, оперативні, оснащені новітніми засобами обчислювальної техніки, засобами зв'язку, передачі інформації й оргтехніки. Вони дають можливість широкому колу виготовлювачів, споживачів, посередників вступати в безпосередні комерційні контакти, що сприяють регулюванню попиту та пропозиції, активізації господарської ініціативи сторін. На ярмарках маються реальні можливості пропаганди надійності виготовлювача, його іміджу, рівня технічного обслуговування. Результати діяльності ярмарків дозволяють виготовлювачам приймати рішення про випуск продукції, відновленні асортименту і номенклатури, підвищенні якості, поліпшенні дизайну.

Ярмарок — це великий ринок товарів, призначених як для використання у сфері виробництва засобів виробництва (продукція виробничо-технічного призначення), так і для використання у сфері особистого споживання (вироби народного споживання). Він являє собою періодичний захід, проведений за участю працівників посередницьких організацій, торгівлі, промисловості, сільського господарства й інших галузей для здійснення покупок і продажу. Він діє у визначені терміни впродовж обмеженого терміну в одному й тому самому місці. На оптовому ярмарку репрезентують зразки товарів для укладання торговельних угод.

Існує також такий захід, як виставка-ярмарок, що поєднує риси обох попередніх.

Метою участі підприємства у виставці (ярмарку) є створення довготривалих взаємовідносин з клієнтами, сприяння збільшенню обсягів реалізації товарів, укладання прямих торговельних угод за виставленими зразками (моделями) із подальшою поставкою товару.

Виставки та виставки-ярмарки виконують такі функції:

 

Спільними рисами виставок–ярмарків є те, що вони організуються фізичними та юридичними особами, мають обмежену тривалість, діють періодично в постійних або заздалегідь визначених місцях, призначені для великої кількості експонентів і відвідувачів і є організованими товарними ринками. Крім того, кінцевою метою організації як виставок, так і ярмарків є сприяння збільшенню обсягів реалізації продукції, що виробляється на фірмі, а основними видами контрактів, що укладаються на міжнародних виставках–ярмарках, є угоди за виставленими зразками (моделями, кресленнями, каталогами) з наступною поставкою товару та угоди на виставлені зразки (продаж самих експонентів) з їх поставкою після закінчення виставки–ярмарку.

 

Відмінності між виставками та ярмарками полягають у такому:

– основним призначенням виставки є демонстрація досягнень, а ярмарку — укладання торговельних угод, хоча в останні десятиріччя в зв'язку з динамізацією конкурентного середовища представлення на ярмарок стандартних, добре відомих товарів стає неефективним, а тому ці два заходи найчастіше поєднуються у виставку-ярмарок;

– головною метою ярмарку є укладання прямих торговельних угод по зразках продукції, а виставки — розповсюдження інформації з кінцевою метою стимулювання продажів за зразками;

- виставкам притаманні великі масштаби пропонування та необмежене коло відвідувачів, чого немає на ярмарках;

– звичайною практикою міжнародних виставок є здійснення продажів кінцевим споживачам, а ярмарків — здійснення продажів тільки проміжним ланкам (промисловість, оптова та роздрібна мережа).

Виставки та ярмарки класифікують за такими ознаками: за місцем проведення; за частотою проведення; за радіусом дії; за постійністю місця проведення; за широтою номенклатури експонованих товарів; за економічним призначенням експонованих товарів.

У ярмарковому господарстві визначаються два напрямки в залежності від характеру торгових операцій:

1) ярмарок по реалізації продукції, що надійшла в первинний оборот;

2) ярмарок по реалізації невикористованої і зайвої продукції;

 

 

4. Отримання відгуків від існуючих клієнтів

 

Важлива складова директ-маркетингової кампанії - фіксація відгуків споживачів. Одержувачу потрібно надати швидкий і зрозумілий спосіб донести свою реакцію до відправника, висловити свою думку, пояснити, чому його зацікавило або не зацікавило дане звернення.

Ефективний спосіб обліку відгуків споживачів - це інтернет-сайт. Критерієм активності споживачів може стати як частота відвідувань сайту, так і кількість замовлених через нього товарів, в залежності від того, яке навантаження: надання інформації або забезпечення продажів - він несе. Одночасно з довідковою інформацією та бланком замовлення на сайті споживачеві можна запропонувати заповнити невелику анкету. Таким чином, інтернет-сайт сприяє накопиченню інформації про потенційних та існуючих клієнтів. Крім того, в окремих випадках на інтернет-сайті можна ввести елемент персоналізації.

Наприклад, компанія Hewlett Packard в рамках програми по просуванню обладнання для друку та сканування в США здійснила електронну розсилку, в якій було посилання на сайт НР, з персоналізованих URL для кожного одержувача. 4


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 201 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема: Ориентирование на местности без карты.| ДИДАКТИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)