Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Бюрократія і процес демократизації

Стилі та методи публічного адміністрування | Взаємодія суб’єктів публічного адміністрування в процесі прийняття управлінських рішень | Поняття та класифікація управлінських рішень | Послідовність і методи прийняття управлінського рішення | Фактори впливу та обмеження щодо прийняття управлінських рішень | Форми реалізації влади в публічній сфері: компаративний аналіз | Функціонування системи виконавчої влади в Україні та внутрішньо системні управлінську зв’язки | Ресурси і технології публічного адміністрування | Сутність бюрократії як суспільного інституту | Теорія бюрократії М. Вебера |


Читайте также:
  1. E. Отождествление с растениями и ботаническими процессами
  2. G. Переживание неодушевленной материи и неорганических процессов
  3. G. Переживание неолушевленной материи и неорганических процессов
  4. I. ГЛОБАЛЬНЫЙ ИСТОРИЧЕСКИЙ ПРОЦЕСС КАК ЧАСТНЫЙ ПРОЦЕСС В ГЛОБАЛЬНОМ ЭВОЛЮЦИОННОМ ПРОЦЕССЕ БИОСФЕРЫ
  5. II. ГЛОБАЛЬНЫЙ ИСТОРИЧЕСКИЙ ПРОЦЕСС
  6. IV. УПРАВЛЕНИЕ В ГЛОБАЛЬНОМ ИСТОРИЧЕСКОМ ПРОЦЕССЕ
  7. IV. Участники образовательного процесса

Розвиток бюрократії нерозривно пов’язаний із розвитком держави, а отже і з демократизацією суспільства в сенсі конвергенції статусних відмінностей. Хоча таке вирівнювання було відносним, оскільки однією із необхідних умов для зайняття певної посади була освіта, управління переставало бути привілеєм певних соціальних груп. Рух у бік демократизації із розширенням громадянських прав, вимагав від адміністрації однакового ставлення до представників різних соціальних груп.

Проте створена бюрократична система управління за своєю владою протистояла тим, хто знаходився на вищих соціальних щаблях, і тим, хто перебував нижче. Для тих, хто створив цю систему, проблемою стало налагодження контролю за її діяльністю. У процесі демократизації для контролю за демократичною владою створювалися соціальні організації (політичні партії, профспілки, групи впливу), але вони так само бюрократизувалися.

Власне сам Вебер розглядав розповсюдження бюрократії як загрозу ліберальним цінностям (свободі індивіда, його підприємливості). Проблема, окреслена Вебером, не втратила своєї сучасності: як зберегти незалежність мислення і діяльності перед лицем організаційних структур, що підпорядкували індивідів своїй владі.

Марксистська ідея щодо звільнення суспільства від гніту меншості, в руках якої знаходиться приватна власність, також виявилась ілюзорною. Справа в тому, що створення планової економіки соціалізму, побудованої на жорсткому централізмі, призвела до необмеженого поширення бюрократії. Організації, що створювалися робітничим класом, неминуче підпорядковували інтереси окремих робітників своїм цілям. Загалом робітничі та революційні рухи зіштовхуються з дилемою: посилювати свої позиції шляхом створення організації, яка згодом відхиляється від задекларованих цілей, або відмовитися від бюрократичної організації і залишитися роз’єднаними і безсилими. Прогноз Вебера стосовно того, що поєднання бюрократичної влади і соціалістичного порядку загрожує створенню суспільства без свободи, яке перебуватиме у стані застою, хоча і на новій технологічній основі, цілком виправдався.

Яким же чином демократизація може стати противагою влади бюрократії? В історичному контексті розширення виборчого права приводить до зсуву влади від місцевих поважних осіб до партійних утворень, здатних організувати виборчі кампанії і відстоювати ідеї, за які проголосували виборці в парламенті. Але при цьому поза увагою залишається ризик бюрократизації самого партійного утворення і узурпації влади партійним лідером, що, наприклад,спостерігається в Україні. У такому випадку вибори перетворюються на вираження масової довіри партійному лідеру, яка може бути відсутньою по відношенню до висунутих ідей. Ідеї взагалі можуть залишатися на задньому плані і не потрапляють в коло публічного обговорення. Партійний спосіб формування парламенту, з одного боку, дає можливість уникнути впливу владних осіб на виборців на місцях, а з другого, парадоксальним чином ослаблює парламент, який формує виконавчу владу. Групи тиску (позапарламентські і позаурядові) можуть з легкістю вирішувати питання лише через вплив на партійного лідера, який контролює не лише партію, а й окремі міністерські посади. Демократизація, яка стосується зміни способу побудови владних інститутів не означає ні перерозподілу влади на користь мас, ні встановлення будь-якого контролю за владою з боку населення. Найчастіше у процесі демократизації ми спостерігаємо відбір лідерів, що здійснюється шляхом загального голосування, яке наділяє їх легітимністю, та перетворення парламенту у форум для обговорення політики.

Недаремно наявність цих проблем поєднання бюрократії та демократизації пов’язана з підвищенням вимог до державних службовців і публічної служби взагалі.

На сучасному етапі розвитку публічної служби в Україні законодавча влада пропонує внести на розгляд проект Закону України Про заходи державного фінансового контролю публічної служби. Необхідність прийняття такого Закону обумовлюється нагальною потребою створення правового підґрунтя для здійснення державного контролю за доходами, майновим станом та видатками осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Це обумовлено тим, що основним мотивом вчинення корупційних діянь та значної частини злочинів у сфері службової діяльності є корисливі мотиви, пов’язані з прагненням використовувати своє службове становище або інший статус для незаконного збагачення або іншого неправомірного покращення свого матеріального становища. В цьому контексті найбільш ефективним заходом, здатним забезпечити зниження рівня корупції в державному секторі, є запровадження адекватної масштабам задачі подолання корупції системи декларування доходів, майнового стану та видатків осіб, уповноважених на виконання функцій держави, членів їх сімей та близьких родичів, а також ефективної системи державного фінансового контролю за таким декларуванням.

Інтегрований інститут публічної служби в Україні орієнтований на встановлення партнерських відносин між владою і суспільством. Визначальним принципом функціонування інтегрованого інституту публічної служби є служіння від імені народу та для народу, що дозволяє об’єднати складові публічної служби в єдину інституцію. При цьому громадськість отримує можливість не тільки впливати на прийняття державно-управлінських рішень, а й залучається до контролю за діяльністю управлінського апарату, що дозволяє постійно вдосконалювати систему публічного управління. Отже, передбачається інтегрувати як складові публічної служби, так і зусилля органів публічної влади, суспільства й громадян з метою налагодження співпраці, надання якісних послуг населенню та створення гідних умов людського життя.

Питання для самоперевірки

1. Поясніть походження терміну бюрократія та його вживання.

2. Які форми координації суспільної взаємодії виділяє Я. Карнаї?

3. Розкрийте таку особливість бюрократії як схильність до розростання.

4. Дайте визначення бюрократії та бюрократизму.

5. Назвіть основні причини формування бюрократії за М. Вебером.

6. Які ознаки ідеального типу бюрократії виділив М. Вебер?

7. Яким чином бюрократія підвищує ефективність діяльності організації?

8. Назвіть вади бюрократії, що перешкоджають ефективній роботі організації.

9 Яким чином вплинув на бюрократію процес демократизації суспільства?

10. У чому полягають проблеми поєднання бюрократії та демократизації?

 

Завдання для самостійної роботи

1. Основні переваги та недоліки бюрократії.

2. Вплив бюрократії на ефективність управління.

3. Зміна бюрократії у процесі демократизації.

4. Ідеальний тип бюрократії за М. Вебером.

5. Сучасні вимоги до публічної служби.

 

Література

1. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: курс лекцій, – 2-е изд., дополн. / Г. В. Атаманчук – М.: Омега-Л, 2004 – 584 с.

2. Державне управління: [навч. посіб.] / А. Ф. Мельник,
О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, А. Ю. Гордієнко; [за ред. А. Ф. Мельник]. − К.: Знання – Прес, 2003. – 343 с.

3. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні: [Монограф.] / В. Д. Бакуменко (Кер. авт. кол.), Л. М. Гогіна, І. В. Козюра та ін.; за заг. ред. В. Д. Бакуменка, В. М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 172 с.

4. Європейські принципи державного управління – К.: Вид-во НАДУ, 2000. – 52 с.

5. Рейни Х. Дж. Анализ и управление в государственных организациях: [пер. с англ.] / Х. Дж. Рейни. – 2-е изд.. – М.: ИНФРА – М, 2002. – 402 с.

6. Weber M. Theory of social and economic organization / M. Weber. – New York, 1964. – 337 p.


Тема 9


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 56 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Бюрократія та ефективність управління| Поняття корупції та корупційних дій

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.018 сек.)