Методичні вказівки до виконання завдання 1. 1-1. 5

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Тема «Методологічні засади статистики»

Мета роботи:поглиблення теоретичних знань й набуття та розвиток практичних навичок щодо визначення статистичної сукупності, одиниці статистичної сукупності та статистичної ознаки, побудови статистичних показників й розрізнення видів статистичних закономірностей.

Час виконання роботи – 2 години.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ 1.1-1.5

Статистична сукупність – це множина одиниць, об’єктів, явищ, об’єднаних будь-якими загальними властивостями (ознаками) та обмежені в часі, що піддаються статистичному вивченню.

Статистична сукупність складається з окремих елементів. Окремі об’єкти, явища, що складають статистичну сукупність, називаються одиницями сукупності.

Ознакою в статистиці називають загальну властивість, характерну рису або іншу особливість одиниці сукупності, яку можна спостерігати чи вимірювати.

Приклад: Статистична сукупність – сукупність банків України, одиниця сукупності – банк, ознаками можуть бути – величина активів, статутного капіталу, зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки суб’єктів господарювання та фізичних осіб, вимоги банків за наданими кредитами, процентні ставки банків, кількість відділень, кількість банкоматів тощо.

У статистичній літературі ознаки умовно поділяють на якісні (атрибутивні, словесні) і кількісні (числові).

Якісні ознаки виражаються в вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть, стан або якість, тобто це такі ознаки, варіанти яких, характеризуючи особливості окремих одиниць, не мають кількісного вираження.

Кількісні ознаки виражають окремі значення якісних ознак у числовому виразі, окремі значення яких називаються варіантами.

Всі соціально-економічні явища і процеси статистика вивчає за допомогою статистичних показників. За допомогою статистичних показників створюється, передається і зберігається статистична інформація.

Статистичний показник – це поняття, яке відображає кількісні характеристики або співвідношення ознак суспільних явищ і процесів у їх якісній визначеності щодо конкретних умов місця і часу.Величина статистичного показника є результатом вимірювання об’єктів (елементів) і змінюється в залежності від методологічних особливостей його побудови.Кожний статистичний показник має кількісну і якісну сторони, які тісно взаємопов’язані.

Приклад: Статистичний показник – активи банків України станом на 1 квітня 2010 р. склали 882,3 млрд грн.:

- кількісною стороною цього показника є конкретне число – 882,3;

- якісна сторона має розглядатися у наступних аспектах: найменування показника – «активи банків», просторова належність – «Україна», часова належність – «станом на 1 квітня 2010 р.», одиниця виміру – грошова одиниця «млрд грн.».

Розрізняють первинні та вторинні показники.

До перших – первинних – відносять показники, за допомогою яких вимірюють величину сукупності об’єктів (обсяг сукупності) або суму значень якоїсь ознаки (обсяг ознаки).

До вторинних відносять показники, які характеризують рівень розвитку явища, задаються на одиницю первинного показника і виражаються відносними та середніми величинами.

Тісний взаємозв’язок абсолютних і відносних статистичних показників дозволяє комплексно і повно аналізувати суспільні явища і процеси.

Приклад: первинними (абсолютними) статистичними показниками є чисельність працівників, собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), чистий прибуток (збиток) підприємств, вимоги банків за наданими кредитами.

Як вторинні (відносні показники) слід назвати рівень продуктивності праці, рівень рентабельності підприємства, собівартість одиниці продукції, середній розмір кредиту і тощо.

Статистичні показники мають різні одиниці виміру й відповідно бувають:

– натуральні;

– трудові;

– грошові (вартісні);

– комбіновані;

– умовні.

Показники називаються натуральними, якщо вони виражені у фізичних одиницях виміру. Трудові показники фіксують у витратах робочого часу на виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт. Грошові показники дають грошову оцінку всім благам, ресурсам та витратам. Комбіновані показники потребують двох і більше вимірників. Умовні показники мають умовний характер використовуються, якщо постає потреба звести воєдино кілька різновидів одного явища. Як правило, умовні показники є натуральними, при цьому роль спільної міри, еталона для розрахунків і порівнянь відіграє один різновид. Перерахунок в умовні одиниці виконується за допомогою спеціальних коефіцієнтів-сумірників.

Таблиця 1. Приклади статистичних показників відповідно до одиниць виміру

№ з	Види статистичних показників	Одиниці виміру, їх приклади
	Натуральні	міри ваги, довжини, площі, об’єму, часу тощо
	Трудові	людино-дні, людино-години
	Грошові	гривні, долари, євро тощо
	Комбіновані	кіловат-години (виробництво електроенергії), пасажиро-кілометри (пасажирооборот транспорту), тонно-кілометри (ванатожооборот) тощо
	Умовні	умовні банки (виробництво консервів), бали (якість продукції), тонни умовного палива* (паливний баланс), кредити ects (навчальне навантаження студентів під час опанування навчальної програми дисциплін), умовні голови, трактори, гектари (у сільському господарстві) тощо

Досить часто соціально-економічні явища характеризують системи статистичних показників.

Система статистичних показників – це сукупність статистичних показників, які відображають взаємозв’язки, які об’єктивно існують між явищами.Особливістю предмета статистики та статистичного дослідження є виявлення та вимірювання закономірностей масових явищ і процесів

Статистична закономірність – це повторюваність, послідовність та порядок у масових явищах, що проявляються у зв’язку між явищами, динаміці розвитку явищ та структурних зрушеннях, розподілі елементів. Закономірності масових процесів властиві лише сукупностям і за своєю природою статистичні. Об’єктивною основою існування статистичних закономірностей є складний комплекс чинників, який формує масовий процес.

Таблиця 2. Приклади видів статистичної закономірності

Дата добавления: 2015-11-04