|
Читайте также: |
Охарактеризувати християнську сторону походів на Візантію князя Ігоря (941, 944): певну перевагу християнства на Русі згідно угоди з греками 944 року, наявність під кінець Ігоревого правління християнської опозиції.
Прослідкувати шлях до християнства київської княгині Ольги, вплив особистісного прикладу володарки на свідомість підданих. З'ясувати причини неприязні Святослава до греко-слов'янської віри, репресивні заходи князя у ході другого протихристиянського терору (969 – 972 рр.)
Висвітлити „духовне життя” князя Володимира Святославовича до і після 988 року, його протихристиянські заходи у Києві, Новгороді та інших містах, хрещення Володимира та прийняття нової релігії Руссю на засадах самостійної, рівної, незалежної церкви.
Література
1. Афанасьєв Ю.Н. Крещение Руси: вопросы истории и культуры // Наука и жизнь. – 1988. – № 6. – С. 23 – 32.
2. Борзова Е.П. История мировой культуры. – СП.: Изд-во „Лань”, 2001. – 672 с.
3. Брайчевский М. Крещение Владимира в 988 // Брайчевский М. Утверждение християнства на Руси. – К., 1989. – С.134 – 195.
4. Васильев М.А. Канун крещения Руси: проводы – похороны киевских кумиров Перуна и Волоса // Словяноведение. – 1999. – № 2 – С. 79 – 85.
5. Голубицький П. Раннє християнство і свобода совісті / Християнство – 2001. // Людина і світ. – 1997. – № 5 – 6. – С. 2 – 7.
6. Євстахович В. Початки християнства на українських землях // Український вісник. – 1990. – Випуск 9 – 10. – С. 227 – 239
7. Иванов С.А. Концепция К. Цукермана и византийские источники о христианизации Руси в 1Х веке // Словяноведение. – 2003. – №2. – С. 20 – 22.
8. Історія релігії в Україні / За ред. А. Колодного, П. Яроцького. – Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 735 с.
9. Котляр М. Константинополь чи Рим?: З історії запровадження християнства на Русі // Всесвіт. – 1988. – № 5. – С. 174 – 181.
10. Котляр М. Літописні легенди про „хрещення Русі” та історична дійсність // Людина і світ. – 1988. – №5. – С. 22 – 27.
11. Котляр М.Ф. Запровадження християнства у давньоруській державі // Український історичний журнал. – 1988. – № 6. – С. 14 – 25.
12. Лозко Г. Християнське віровчення в Україні // Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995. – С. 207 – 215.
13. Лужний Р. Тисяча років християнської культури на Україні // Сучасність. – 1988. – № 7 – 8. – С. 192 – 206.
14. Моця О. Прийняття християнства за Володимира Святославовича (988) // Моця О. Київська Русь. Від язичництва до християнства. – К., 1996. – С. 57 – 77.
15. Моця О. Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К.: „Глобус”, 1996. – 224 с.
16. Моця О. Чому Русь прийняла християнство? // Людина і світ. – 1999. –№1. – С. 21-23.
17. Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К.: Т-во „Знання”, 2000. – 662 с.
18. Нікітенко М. Хрещення князя Володимира у світлі нових досліджень // Історія в школах України. – 1998. – № 3. – С. 8 – 14.
Варіант № 8
Основні положення українського законодавства про свободу совісті та релігійної думки в незалежній Україні.
Методичні рекомендації
Охарактеризувати значення поняття „свобода совісті”, як права, що гарантує недоторканість совісті людини в питаннях ставлення її до релігії. З'ясувати історичні аспекти розвитку свободи совісті як категорії права та поширення й утвердження її в Україні. Розкрити сутність законодавчих гарантій свободи совісті в Законі України „Про свободу совісті та релігійні організації” (1991 р.) та Конституції України (1996р.). Охарактеризувати визначальні принципи гарантії свободи совісті й свободи релігії в Україні.
З’ясувати особливості відносин влади до УПЦ-КП та УПЦ-МП, охолодження стосунків до УПЦ-КП, яке проявилося під час похорону Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Романюка), проросійську орієнтацію УПЦ-МП.
Прослідкувати діяльність українських греко-католиків та автокефалістів, протестантських громад та особливості стосунків між ними.
Література
1. Бабій М. Державна політика щодо свободи совісті й релігії: сутність і практика //Людина і світ. – 2004. – №3. – С.16 – 19.
2. Биченко А., Дудар Н. Релігійність українського суспільства: рівень, характер, особливості // Національна безпека і оборона. – 2002. – №10. – С. 14 –30.
3. Бондаренко В. Світська школа і церква в сучасній Україні: у пошуках співпраці // Освіта. – 2005. – № 45. – 26 жовтня. – С.13.
4. Босович В. Основні засади взаємовідносин між державою та церквою в Україні (аналітична записка) // Воля і батьківщина. – 2005. – №1 – 2. – С.52 – 57.
5. Васьковський В. Стан релігійної мережі в Україні // Національна безпека і оборона. – 2002. – №10. – С. 22 – 27.
6. Головащенко С. Історія християнства. – К.: Либідь, 1999. – 350 с.
7. Даниленко В. Релігійне життя в Україні у 1990-ті роки: (Відродження релігійного життя. Церква і держава, УАПЦ. Конфесії) // Історія України. – 2002. – №46. – С. 4 – 9.
8. Дзюба І. Сучасне суспільне і церковне становище в Україні // Народна творчість та етнографія. – 2001. – №3. – С. 5–19.
9. Дудар Н., Шангіна Л. Релігія і церква в суспільному житті України // Національна безпека і оборона. – 2002. – №10. – С. 6 – 13.
10. Дудар Н. „Віра повинна в тобі народитися...” Релігія і віра у сприйнятті української молоді // Людина і світ. – 2002. – №3. – С. 27 – 31.
11. Еленський В. Релігійність українського суспільства: останні дослідження // Людина і світ. – 2003. – №1. – С. 8–13.
12. Карпенко В. Національній державі – національну помісну церкву: Сучасність // Пам’ять століть. – 2002. – №3. – С. 64 – 72.
13. Крутіков С. Суспільно–політична обстановка в Україні: Роль і місце політичних партій, громадянських та релігійних організацій у становленні сучасного громадянського суспільства // Народна армія. – 2003. – №1. – 3 січня. – С. 5 – 6.
Варіант № 9
Запровадження християнства Володимиром Святославовичем на Русі та його вплив на розвиток суспільства.
Методичні рекомендації
Висвітлити „духовне життя” князя Володимира Святославовича до і після 988 року, його протихристиянські заходи у Києві, Новгороді та інших містах, хрещення Володимира та прийняття нової релігії Руссю на засадах самостійної, рівної, незалежної церкви.
Література
1. Афанасьєв Ю.Н. Крещение Руси: вопросы истории и культуры // Наука и жизнь. – 1988. – № 6. – С. 23 – 32.
2. Борзова Е.П. История мировой культуры. – СП.: Изд-во „Лань”, 2001. – 672 с.
3. Брайчевский М. Крещение Владимира в 988 // Брайчевский М. Утверждение християнства на Руси. – К., 1989. – С.134 – 195.
4. Васильев М.А. Канун крещения Руси: проводы – похороны киевских кумиров Перуна и Волоса // Словяноведение. – 1999. – № 2 – С. 79 – 85.
5. Голубицький П. Раннє християнство і свобода совісті / Християнство – 2001. // Людина і світ. – 1997. – № 5 – 6. – С. 2 – 7.
6. Євстахович В. Початки християнства на українських землях // Український вісник. – 1990. – Випуск 9 – 10. – С. 227 – 239
7. Иванов С.А. Концепция К. Цукермана и византийские источники о христианизации Руси в 1Х веке // Словяноведение. – 2003. – №2. – С. 20 – 22.
8. Історія релігії в Україні / За ред. А. Колодного, П. Яроцького. – Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 735 с.
9. Котляр М. Константинополь чи Рим?: З історії запровадження християнства на Русі // Всесвіт. – 1988. – № 5. – С. 174 – 181.
10. Котляр М. Літописні легенди про „хрещення Русі” та історична дійсність // Людина і світ. – 1988. – №5. – С. 22 – 27.
11. Котляр М.Ф. Запровадження християнства у давньоруській державі // Український історичний журнал. – 1988. – № 6. – С. 14 – 25.
12. Лозко Г. Християнське віровчення в Україні // Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995. – С. 207 – 215.
13. Лужний Р. Тисяча років християнської культури на Україні // Сучасність. – 1988. – № 7 – 8. – С. 192 – 206.
14. Моця О. Прийняття християнства за Володимира Святославовича (988) // Моця О. Київська Русь. Від язичництва до християнства. – К., 1996. – С. 57 – 77.
15. Моця О. Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К.: „Глобус”, 1996. – 224 с.
16. Моця О. Чому Русь прийняла християнство? // Людина і світ. – 1999. –№1. – С. 21-23.
17. Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К.: Т-во „Знання”, 2000. – 662 с.
18. Нікітенко М. Хрещення князя Володимира у світлі нових досліджень // Історія в школах України. – 1998. – № 3. – С. 8 – 14.
19. Новиков М.П. Христианизация Киевской руси: методологический аспект. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 174 с.
20. Огієнко І. Стара українська віра: до хрещення Київської Русі // Київська старовина. – 1992. – №2. – С. 110 – 113.
21. Огієнко І.Ж. Хрещення українського народу // Огієнко І.Ж. Українська церква: Нариси з історії української православної церкви: У 2 т. – К., 1993. – Т.1. – С. 29 – 68.
22. Огієнко І.І. Літописне оповідання про охрещення Володимира // Огієнко І.І. Українська церква: Нариси з історії української православної церкви: У 2 т. – К., 1993. – Т.1. – С. 45 – 47.
23. Огієнко І.І. Хрещення українського народу // Київська старовина. – 1992. – № 2. – С. 110 – 121.
24. Огородник І.В. Організація державності. Християнізація Русі як зміна світоглядних та культурно – цілісних орієнтирів // Огородник І.В. Історія філософської думки в Україні. – К.: Вища школа, 1999. – С. 20 – 29.
25. Олесь О. Хрещення України // Олесь О. Княжа Україна: Минуле України в піснях. – К., 1991. – С. 81 – 84.
26. Почини християнства на Україні. Хрещення України. Організація церкви. Устав Володимира. ХІ ст. // Велика історія України з найдавніших часів: У 2 т. – К., 1993. – Т.1. – С.122 – 127.
27. Рапов О. Русская церковь в ІХ – первой трети ХІІ века. Принятие христианства. – М.: Высшая школа, 1988. – 414 с.
28. Саган О. Хрещення Руси – України // Історичний календар. – 2000. – К, 1999. – С. 228 – 229.
29. Сверстюк Є. Виступ на неофіційному відзначенні 1000 – річчя хрещення України // Український вісник. – 1990. – Вип. 13. – С. 163 – 170
30. Толочко П. Київська Русь / Ред. М.Т. Максименко. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.
31. Толочко П. Хрещення Русі // Історія України. – 2000. – № 10. – С. 1 – 4.
32. Удод Г. Що дало християнство Україні (Про вплив християнства на громадсько–політичний і етнокультурний розвиток українського народу) // Народна творчість та етнографія. – 1997. – С.75 – 80.
33. Федотов Г. Християнство Київської Русі // Людина і світ. – 2001.– №8.–С. 2 – 10.
34. Харьковщенко Є. Слов'яни жили охрещені (Володимирове хрещення) // Людина і світ. – 2004. - №2. – С. 31-35.
35. Хрещення Русі (988) (літопис руський) // Хрестоматія з історії України: посібник для 7-11 класів. / Упорядники В.І. Гусєв, Г.І. Сургай. – К., 1996. – С. 31 – 32.
36. Ципин В. От крещения Руси до нашествия Батия // Вопросы истории. – 1991. – № 4 – 5. – С. 13 – 34.
37. Шуба А. Історико – культурні наслідки запровадження християнства на Русі // Шуба А. Православ'я і традиції національної культури. – К., 1989. – С. 6 – 15.
Варіант № 10
Зміни в матеріальній і духовній культурі Київської Русі під впливом християнізації.
Методичні рекомендації
З'ясувати особливості системи забезпечення церкви (І період, з часу виникнення – до кінця ХІ століття – князівське забезпечення, десятина; ІІ період, з кінця ХІ століття – десятина перетворювалася з частки князівських доходів на особливу данину).
Проаналізувати церковне судочинство: введено систему грошових штрафів на користь єпископа, широкі судові права церкви щодо церковнослужителів, мешканців церковних обителей, жителів сіл і міст (які належали церкві), судові права щодо іншого населення; справи, котрі розглядалися церковними судами; нормативну базу судової діяльності; функції нагляду за мірами й терезами.
Охарактеризувати розвиток інтелектуальної й філософської думки в Київській Русі: особливості вибору віри; дві тенденції розвитку християнських підвалин візантійської культури (ставлення до античної спадщини – аскетичне та філософський раціоналізм), характерна для Русі – аскетична; елементи світської й античної мудрості у перекладній літературі, як складової єдиної християнської духовної традиції.
Література
1. Борзова Е.П. История мировой культуры. – СП.: Изд-во „Лань”, 2001. – 672 с.
2. Голубицький П. Раннє християнство і свобода совісті / Християнство – 2001. // Людина і світ. – 1997. – № 5 – 6. – С. 2 – 7.
3. Євстахович В. Початки християнства на українських землях // Український вісник. – 1990. – Випуск 9 – 10. – С. 227 – 239
4. Иванов С.А. Концепция К. Цукермана и византийские источники о христианизации Руси в 1Х веке // Словяноведение. – 2003. – №2. – С. 20 – 22.
5. Історія релігії в Україні / За ред. А. Колодного, П. Яроцького. – Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 735 с.
6. Лужний Р. Тисяча років християнської культури на Україні // Сучасність. – 1988. – № 7 – 8. – С. 192 – 206.
7. Моця О. Прийняття християнства за Володимира Святославовича (988) // Моця О. Київська Русь. Від язичництва до християнства. – К., 1996. – С. 57 – 77.
8. Нікітенко М. Хрещення князя Володимира у світлі нових досліджень // Історія в школах України. – 1998. – № 3. – С. 8 – 14.
9. Новиков М.П. Христианизация Киевской руси: методологический аспект. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 174 с.
10. Огієнко І. Стара українська віра: до хрещення Київської Русі // Київська старовина. – 1992. – №2. – С. 110 – 113.
11. Огієнко І.Ж. Хрещення українського народу // Огієнко І.Ж. Українська церква: Нариси з історії української православної церкви: У 2 т. – К., 1993. – Т.1. – С. 29 – 68.
12. Огієнко І.І. Літописне оповідання про охрещення Володимира // Огієнко І.І. Українська церква: Нариси з історії української православної церкви: У 2 т. – К., 1993. – Т.1. – С. 45 – 47.
13. Огієнко І.І. Хрещення українського народу // Київська старовина. – 1992. – № 2. – С. 110 – 121.
14. Огородник І.В. Організація державності. Християнізація Русі як зміна світоглядних та культурно – цілісних орієнтирів // Огородник І.В. Історія філософської думки в Україні. – К.: Вища школа, 1999. – С. 20 – 29.
15. Олесь О. Хрещення України // Олесь О. Княжа Україна: Минуле України в піснях. – К., 1991. – С. 81 – 84.
16. Рапов О. Русская церковь в ІХ – первой трети ХІІ века. Принятие христианства. – М.: Высшая школа, 1988. – 414 с.
17. Толочко П. Київська Русь / Ред. М.Т. Максименко. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.
18. Толочко П. Хрещення Русі // Історія України. – 2000. – № 10. – С. 1 – 4.
19. Удод Г. Що дало християнство Україні (Про вплив християнства на громадсько–політичний і етнокультурний розвиток українського народу) // Народна творчість та етнографія. – 1997. – С.75 – 80.
20. Федотов Г. Християнство Київської Русі // Людина і світ. – 2001.– №8.–С. 2 – 10.
21. Шуба А. Історико – культурні наслідки запровадження християнства на Русі // Шуба А. Православ'я і традиції національної культури. – К., 1989. – С. 6 – 15.
Варіант 11
Українське православ'я після Переяславської Ради 1654 року.
Методичні рекомендації
Охарактеризувати функції православної церкви і митрополита після Переяславської угоди: причини опозиційності митрополита С. Косова; завдання посольства, очолюваного ігуменом І. Гізелем до царя Олексія Михайловича; боротьбу за митрополичий престол після смерті С. Косова при гетьманах Б. Хмельницькому і його наступникові І. Виговському та її наслідки.
З'ясувати вирішення питання унії у ході підписання Гадяцької угоди (1658 р.) та сейму (1659р.), обставини подолання організаційної кризи й поліпшення внутрішньоцерковної ситуації у православ'ї на користь уніатів.
Охарактеризувати зміни у релігійній сфері в зв'язку з укладенням Переяславських статей (жовтень 1659 р.), практичні кроки щодо підпорядкування Київської митрополичої кафедри Московській патріархії (Л. Баранович, М. Филимонович), назрівання конфлікту між світською і духовною владою (гетьманом І. Брюховецьким та М. Филимоновичем) та намагання вирішити його на Московському соборі 1666 – 1667 рр.
З'ясувати роль Андрусівського миру в утвердженні нових відносин у церковній сфері, перепідпорядкування Київської митрополії Московській патріархії: вилучення з під влади Константинопольського патріарха Києво – Печерської лаври (1684 р.) та Київської митрополії (1685 р.).
Література
1. Головата Н. Церква у політиці Б.Хмельницького // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: Матеріали п’ятих Всеукраїнських читань. – К. – Черкаси, 1995. – С. 50 – 54.
2. Ластовський В. Юридичне оформлення правових стосунків між державою і церквою в період гетьманування Б. Хмельницького // Нові дослідження пам'яток козацької доби: Збірник наукових статей. – Львів, 2002. – Випуск 12. – С. 176 – 178.
3. Мордвинцев В.М., Харишин М. Київська митрополія за часів Визвольної війни // Київська старовина. – 1995. – №4. – С. 102 – 115.
4. Новак О. Християнство в Україні в другій половині ХУІІ ст. // Історія України. – 2005. – № 3. – С. 1-4.
5. Плохій С. „Наливайкова віра”: (Релігійний фактор у перших козацьких рухах) // Людина і світ. – 1999 – №1. – С.16-20.
6. Сергієнко Г. Православна віра і церква в духовній культурі запорожців // Історія України. – 1998. – №16. – С.1-3.
7. Харитин М.В. Заходи гетьманського уряду Б.Хмельницького щодо збереження та розширення монастирських землеволодінь Київської митрополії // Українська козацька держава: витоки та шлях історичного розвитку: Матеріали Всеукраїнських історичних читань. – К. – Черкаси, 1994. – С. 33 – 35.
8. Харишин М.В. Богдан Хмельницький та Українська православна церква (1648 – 1657рр.) // Український історичний журнал. – 1995. – №5. – С. 57-65.
9. Христианство и церковь в России феодального периода (материалы) / Отв. ред. Н. Покровский. – Новосибирск: Наука, 1989. – 364 с.
10. Щербак В. Козацтво і православ’я // Київська старовина. – 1993. – №5. – С. 71 – 77.
11. Яковлєва Т. Переяславська Рада: зіткнення традицій і персоналій: (Історія православ’я) // Людина і світ. – 2004. – №2. – С. 13 – 16.
Варіант № 12
Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату.
Методичні рекомендації
З'ясувати роль Андрусівського миру в утвердженні нових відносин у церковній сфері, перепідпорядкування Київської митрополії Московській патріархії: вилучення з під влади Константинопольського патріарха Києво – Печерської лаври (1684 р.) та Київської митрополії (1685 р.).
Прослідкувати вплив рішень елекційного собору (1685 р.) на церковне життя: підтвердження елекцій у Москві, посольство в російську столицю і посвята Гедеона в митрополити, узгодження акту злуки Київської митрополії з Московським патріархатом у Константинополі та визнання його Річчю Посполитою, обставини розпаду Київської митрополії.
Література
1. Шерстюк В. Політика уряду Російської імперії щодо української православної церкви в Речі Посполитій (Політика Катерини ІІ) // Історія України. – 1999. – №20. – С. 4 – 5.
2. Андрієвський В. Українське православ'я: втрата самобутності (18 ст.) // Людина і світ. – 1993 – №4 – 5. – С. 38 – 42.
3. Воронін О. У темній неволі: Українська Православна Церква у ХІХ столітті // Сучасність. – 1988. – №7 – 8. – С. 206 – 218.
4. Головащенко С. Історія християнства: Курс лекцій. – К.: „Либідь”, 1999. – 352 с.
5. Дорошенко Д.І. Нарис історії України: В 2 т. – К.: Глобус, 1991. – Т.1. – 349 с.
6. Карамлик С. Українське церковне проповідництво ХVІІ – ХVІІІ ст. (за матеріалами Києво – Печерської лаври) // Історія України. – 2004 – № 23 – 24. – С. 4 – 7.
7. Крижанівський О.П. Церква у соціально–економічному розвитку Правобережної України (ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.): Монографія. – К.: Вища школа, 1991. – 127 с.
8. Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні: Навчальний посібник: У 3-х кн. – К.: Либідь, 1994 – Кн.3. Кінець ХVІ – середина ХІХ ст. – 336 с.
9. Ластовський В.В. Підпорядкування місцевого православного духовенства Середньої Наддніпрянщини церковній ієрархії у 18 ст. // Українська козацька держава: витоки і шляхи історичного розвитку: Матеріали Всеукраїнських історичних читань. – Черкаси, 2001. – С. 94 – 96.
10. Матях В.М. Нащадок козацької звитяги (з історії боротьби за православ’я на Правобережжі України у ХVІІІ ст.) // Запорозьке козацтво. – К., 1997. – С. 205 – 217.
11. Огієнко І.І. Приєднання церкви Української до Московської в 1886 р. // Огієнко І.І Українська церква: Нариси з історії української православної церкви. – К., 1993. – С. 157 – 192.
12. Огієнко І.І. Як цариця Катерина обмосковлювала церкву Українську // Огієнко І.І Українська церква: Нариси з історії української православної церкви. – К., 1993. – С. 212 – 223.
Варіант № 13
Утворення Української автокефальної православної церкви. Київський собор 1921 року.
Методичні рекомендації
З'ясувати розвиток православ'я в умовах більшовицької окупації, зокрема виникнення при Михайлівському соборі у Києві в березні 1919 року першої громади УАПЦ, у квітні – другої ВПЦР.
Прослідкувати вплив денікінської окупації на розвиток православ'я в Україні.
З'ясувати основні питання І Всеукраїнського православного церковного собору:
– підтверджено постанову ВПЦР від 5 травня 1920 року;
– обрано та висвячено на першоієрарха УАПЦ В. Липківського та архієпископа Київщини Н. Шараївського;
– ухвалено дотримуватися правил православної віри, прийнято низку постанов;
– засуджено приєднання до Московської церкви Київської митрополії у 1686 році.
Література
1. Булкін К. Собор УАПЦ: згадка через 80 років (14 – 30 жовтня 1921 року) // Нова політика. – 2001. – №6. – С. 21 – 25.
2. Дорошенко Д.І. Історія України 1917-1923: У 2-х т. – К.: Темпора, 2002. – Т.1. Доба Центральної Ради. – 320 с.
3. Дорошенко Д.І. Історія України 1917-1923: У 2-х т. – К.: Темпора, 2002. – Т.2. Українська Гетьманська Держава.– 352 с.
4. Зінченко А.Л. Чи була відокремлена церква від держави у 20 – ті роки? // Український історичний журнал. – 1992. – №1. – С. 104 – 114.
5. Ігнатуша О.М. До історії Української автокефальної православної церкви (1921 – 1930) // Питання з історії СРСР. – Харків., 1991. – С. 47 – 54.
6. Киридон А. „Щоб вороги топили один одного...”: Про причини церковних розколів у Радянській Україні 1920-хх років // Людина і світ. – 2004. – №6. – С. 23 – 30.
7. Одинцов М.И. Государство и церковь (история взаимоотношений. 1917 – 1938 гг.). – М.: Знание, 1991. – 64 с.
8. Пащенко В. Киридон А. Більшовицька держава і православна церква в Україні: 1917 – 1930-ті роки: Монографія. – Полтава: АСМІ, 2004. – 334 с.
9. Пащенко В.О. „ Ніч минула, а день наблизився...”. Держава і православ'я в Україні 20-ті роки. – К., 1994. – 169 с.
10. Пащенко В.Православ'я в новітній історії України: Монографія. – Ч.2. – Полтава, 2001. – 736 с.
11. Пилявець Л.Б. Автокефалія православної церкви в Україні // Рідна школа. – 1992. – №5 – 6. – С. 65 – 69, №7 – 8. – С. 76 – 78.
12. Преловська І. Перший всеукраїнський церковний собор української автокефальної православної церкви 14 – 30 жовтня 1921 р.: короткий огляд історіографії проблеми // Історіографічні дослідження в Україні. – К., 2002. – Вип. 11. – С. 102 – 121.
13. Релігійно–церковні процеси періоду радянського тоталітаризму (православ’я 1917 – 1990 рр.) // Історія релігії в Україні / Під ред. А. Колодного, П. Яроцького. – К., 1999. – С. 497 – 555.
Варіант № 14
Обмеження і ліквідація особливостей православ’я в Україні. Церковна політика Єлизавети Петрівни і Катерини ІІ.
Методичні рекомендації
З'ясувати зміни в православ'ї України під час царювання Єлизавети: відновлено митрополиче титулування архієреїв, при київських архієреях встановлено духовну консисторію (церковний суд).
Прослідкувати становище парафіяльного духовенства, церковно-служителів; заходи митрополита Т. Щербацького щодо відновлення хоча б частково прав київських митрополитів; дії Катерини ІІ відносно підготовки нового уложення законів Російської імперії, в тому числі й тих, що стосувалися церкви та поширення указів про секуляризацію маєтків монастирів, церков, архієрейських домів (1786); наступ цариці на національно-релігійні традиції після 1775 року.
Література
1. Шерстюк В. Політика уряду Російської імперії щодо української православної церкви в Речі Посполитій (Політика Катерини ІІ) // Історія України. – 1999. – №20. – С. 4 – 5.
2. Андрієвський В. Українське православ'я: втрата самобутності (18 ст.) // Людина і світ. – 1993 – №4 – 5. – С. 38 – 42.
3. Воронін О. У темній неволі: Українська Православна Церква у ХІХ столітті // Сучасність. – 1988. – №7 – 8. – С. 206 – 218.
4. Гай-Нижник П. Гетьманський рух і держава // Людина і світ. – 2003. – № 4. – С. 10 – 16.
5. Головащенко С. Історія християнства: Курс лекцій. – К.: „Либідь”, 1999. – 352 с.
6. Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. – К.: „Освіта”, 1992. – 192 с.
7. Дорошенко Д.І. Нарис історії України: В 2 т. – К.: Глобус, 1991. – Т.1. – 349 с.
8. Економічне життя Православної Церкви в Слобідській Україні у ХVІІІ ст. // Вісник Харківського університету. – № 387. – Вип.1. – Харків, 1996. – С. 12 – 26.
Варіант № 15
Православний стан і становище де-факто православної церкви під час польсько-литовського володарювання в українських землях.
Методичні рекомендації
Охарактеризувати становище українського православ'я під владою литовського князівства після Кревської унії 1385 р., Городельської унії 1413 р., що стала провісницею наступаючої релігійної нетерпимості польської католицької державної влади до православної, причини розколу Литовського князівства на два ворожі табори й заходи польського короля Ягайла по подоланню його. Троцький привілей 1434 р. та Краківський статут 1433 р. – зрівняння в правах з польською католицькою шляхтою українську православну шляхту Галичини. Висвітлити політику щодо православної церкви князя Владислава ІІІ та Великого князя Литовського і короля Польського Казимира ІV.
З'ясувати правовий стан православної церкви під час князювання Великого князя Литовського та короля Польського Олександра (1501–1506), польських королів: Сигізмунда І (1506–1548) та Сигізмунда ІІ Августа (1548–1572). Охарактеризувати „стверджуючий привілей” 1511 року, виданий Сигізмундом І на сеймі Великого князівства Литовського у Бересті; привілей 1551 року, виданий Сигізмундом ІІ Августом на Віленському сеймі. Оцінити факт скасування ним 1563 року Городельського акту.
Прослідкувати становище православ'я після Люблінської унії (1569), посилення ворожнечі між католиками і „дисидентами” після смерті Сигізмунда ІІ Августа (1572).
Охарактеризувати постанови Варшавської конференції 1573 р., як важливого акту захисту прав не тільки протестантів, а й православних, релігійну боротьбу за королівства С. Баторія (1575 – 1586).
З'ясувати правовий стан православної церкви в перші роки правління Сигізмунда ІІІ.
Обґрунтувати „право подавання” великими князями литовськими та польськими королями, тобто роздавання церковних посад та його наслідки:
а)деградація вищої церковної ієрархії, її аморальне життя та вплив на національне й культурне життя в Україні;
б)крайній розлад української церкви – патрональне право „подавання столиць духовних й всіх хлібів духовних” (дарування архієрейських кафедр, монастирів, церков; королівський патронат над церквою), який витіснив соборність та собороправність у православній церкві України.
Література
1. Дорошенко Д. Становище православної церкви в Литовській і Польській державах. Церковні братства // Дорошенко Д. Нарис історії Київської землі від Ярослава до кінця ХІV сторіччя. – К., 1991. – Т. 2. – С. 162 – 178.
2. Жуковський А. Нарис історії України. – Львів: Вид-во наук. тов-ва ім. Т. Шевченка, 1992. – 230 с.
3. Зі статуту Львівського братства (1586) // Хрестоматія з історії України: посібник для 7 – 11 кл. – К., 1996. – С. 57 – 58
4. Дорошенко Д. Становище православної церкви в Литовській і Польській державах. Церковні братства // Дорошенко Д. Нарис історії Київської землі від Ярослава до кінця ХІV сторіччя. – К., 1991. – Т. 2. – С. 162 – 178.
Варіант № 16
Боротьба властей з релігією і церквою в Україні в 50-60-ті рр. ХХ ст.
Методичні рекомендації
Прослідкувати особливості антицерковних заходів у 50-ті рр. ХХ ст. (закриття й нищення монастирів, храмів, ікон, книг, економічний, політичний, моральний тиск на духовенство і віруючих), зміну методів впливу на релігійних опонентів.
Дата добавления: 2015-11-03; просмотров: 42 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Тема 5. Православна церква в Литовсько-польську добу. 2 страница | | | Тема 5. Православна церква в Литовсько-польську добу. 4 страница |