Основна частина

ВСТУП

Дисципліна “Історія мистецтва, архітектури і містобудування епохи Відродження” читається для спеціальностей: 7.120.101 “Архітектура будівель і споруд”; 7.120.103 “Дизайн архітектурного середовища”; 7.120.101.01 “Реконструкція, реставрація архітектурних об'єктів”.

Дисципліна “Історія мистецтва, архітектури і містобудування епохи Відродження” є продовженням і складовою курсу “Історія мистецтва, архітектури і містобудування”. Відродження знаходиться у ряді інших історичних епох, які вивчаються протягом чотирьох курсів.

Мета дисципліни – формування професійного мислення, направленого на творче освоєння історико-культурного масиву відомостей, які відносяться до епохи Відродження; розуміння механізму розвитку і взаємодії архітектури, мистецтва і містобудування в цей період, розуміння специфічних особливостей розвитку культури різних країн і народів Європи.

Завдання дисципліни:

- сформувати уявлення про основні етапи розвитку культури Відродження в контексті світової історії;

- освоїти творчу спадщину майстрів мистецтва, архітектури і містобудування, виявити стильові напрями і школи;

- вивчити особливості розвитку національних шкіл і традицій;

- виявити типологічні особливості споруд, будівельні і конструктивно-технічні прийоми в архітектурі.

Дана дисципліна читається в V-му семестрі, містить в собі розділ – «Західна Європа». Під час викладення матеріалу особлива увага звертається на опрацьовування основних категорій і понять, які детермінують мислення, світогляд художника і сприйняття художнього твору людиною даної епохи. Введені спеціальні теми, які розкривають природу організаційних форм художньої й архітектурної діяльності і механізми їх розвитку.

Підсумком вивчення дисципліни повинні стати знання:

- про основні періоди розвитку мистецтва, архітектури, містобудування епохи Відродження;

- про характер еволюції культури Відродження в цілому і окремих її шкіл і майстрів;

- про еволюцію містобудівних принципів, архітектурних типів будівель і споруд, зміни будівельно-технічних прийомів у процесі історичного розвитку архітектурної професії;

- про художні особливості розвитку різних жанрів мистецтва, архітектурної стилістики різних європейських країн;

- про творчість відомих майстрів Ренесансу, їх почерк, прийоми і твори;

- про вплив епохи на розвиток нових ідей в архітектурі і мистецтві Європи в подальший період.

Перелік дисциплін, які забезпечують навчальний процес:

1 Історія мистецтва, архітектури і містобудування (ІМАМ) – I-IV семестри.

2 Художні методи архітектурної композиції (ХМАК) – III-IV семестри.

Дисципліна “Історія мистецтва, архітектури і містобудування епохи Відродження” окрім лекцій і колоквіумів має практичне завдання – графоаналітичну роботу, в якій передбачається композиційний аналіз споруд, їх просторова організація, аналіз художніх творів (живописних і скульптурних) видатних майстрів епохи Відродження.

Методичні вказівки до виконання графоаналітичного завдання з дисципліни “Історія мистецтва, архітектури і містобудування епохи Відродження” відповідають навчальному плану і призначені для вітчизняних та іноземних студентів, які навчаються на архітектурному факультеті Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури (ХДТУБА).

Мета і завдання методичних вказівок – розкрити зміст графоаналітичного завдання, засоби і методи його виконання, створити уявлення про прийоми роботи з історичним матеріалом. Показати специфічні відмінності способів виконання завдання від графічних завдань з курсу “Художні методи архітектурної композиції” (2 курс) і рефератів з дисципліни “Історія мистецтва, архітектури і містобудування” (1, 2 курс).

1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Графоаналітичне завдання з дисципліни “Історія мистецтва, архітектури і містобудування епохи Відродження” дає можливість студенту детальніше вивчити видатний історичний етап, який вплинув на подальший розвиток європейської архітектури. Лектором розроблені теми (додаток А) для індивідуальної роботи, які охоплюють всі періоди і сфери європейського Відродження (архітектурні пам'ятники, художні твори, скульптуру). Кожний студент повинен виконати самостійне невелике дослідження на обрану тему. Робота виконується протягом семестру. На колоквіумах студент отримує консультації щодо роботи у викладача. Три модульні контролі здійснюються під час колоквіумів і відповідають стадіям виконання роботи: затвердження теми і обговорення матеріалу, підібраного студентом, виконання аналізу начорно (схеми, таблиці, малюнки) і оформлення закінченої роботи.

Під час вивчення дисципліни “Історія мистецтва, архітектури і містобудування” студентам пропонується на матеріалі епохи Відродження навчитися застосовувати в процесі аналізу творів різних майстрів (архітекторів, художників, скульпторів) композиційні схеми, графічні моделі, ескізні рисунки, супроводжуючи їх текстовими поясненнями.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Матеріалом аналізу є пам'ятники архітектури і містобудування, живописні і скульптурні твори епохи Італійського Відродження.

2.1 Основні типи графоаналітичних завдань:

1 Аналіз пам'ятника з метою виявлення художнього змісту, тектонічних особливостей, конструктивних систем, об'ємно-просторової організації різних типів архітектурних споруд Відродження. Наприклад, “Аналіз капели Пацци у Флоренції, архітектора Ф. Брунеллеські”.

2 Аналіз і порівняння ряду творів майстрів раннього Відродження з метою виявлення середньовічних і античних впливів. Наприклад, “Античні алегорії в живописі Сандро Ботічеллі і їх композиційне відображення” або “Взаємозв'язок античних, візантійських, середньовічних тенденцій в архітектурі італійського Проторенесансу (схематичний аналіз планувальних і фасадних рішень)”.

3 Аналіз сюжетної основи і композиційних прийомів побудови простору у живописних і скульптурних творах майстрів Відродження. Наприклад, аналіз еволюції композиційних прийомів побудови сюжетів: “Тема “Поклоніння волхвів”, “Страшний Суд”, “Порівняльний аналіз скульптурних композицій Лоренцо Гиберті у північних і східних дверях флорентійського баптистерію”.

4 Порівняльний аналіз композиційних прийомів у побудові художніх творів майстрів епохи Відродження різних періодів і шкіл. Наприклад, “Порівняльний аналіз зображень мадонни в живописі Ван Ейка і Рафаеля”.

5 Дослідження філософських поглядів і композиційних уявлень окремого майстра. Наприклад, “Аналіз понять і прийомів у теоретичних трактатах Л. Б. Альберті” або “Історичні погляди Вазарі. Поняття часу і історії”.

6 Аналіз і порівняння соціальних, функціональних і композиційних ідей в містобудуванні епохи Відродження. Наприклад, “Ідеальне місто у філософських і архітектурних переконаннях епохи Відродження”.

7 Інтерпретація ідей епохи Відродження в архітектурі Бароко, Еклектики, західного і радянського Ар Деко, Постмодернізму (на прикладі творчості Роберта Вентурі, Майкла Грейвза, Рікардо Бофілла, Маріо Ботта, Альдо Россі).

Для виконання завдання (тип 1), необхідно підібрати ілюстративний ряд: проекції – плани всіх рівнів, фасади, розрізи, фото, аксонометричні зображення, що дають повне уявлення про об'єкт аналізу. Знайти в літературних джерелах опис об'єкта, коментарі, історичні факти, що відносяться до даного об'єкта. Принцип роботи щодо даного типу завдання є наступним:

- виявити і зобразити на схемах функціональну організацію простору всередині споруди;

- використовуючи плани і розрізи, збразити на схемах конструктивну основу даного об'єкта;

- у вигляді схематичних зарисовок продемонструвати композиційний спосіб збірки об'ємів будівлі;

- виявити особливості даного типу споруди, в коментарях пояснити еволюційні зміни і новизну.

У завданні (тип 2) підбираються твори майстрів раннього Відродження в кількості від трьох до семи. Потім необхідно знайти в архітектурі і мистецтві Стародавнього Риму і Середньовічної Європи прототипи, на основі яких проводиться порівняльний аналіз з обраними творами раннього Відродження. Порівняння здійснюється за рядом ознак, наприклад, авторське трактування біблійного сюжету; відмінні риси в композиційній побудові живописного полотна; схематичний аналіз планувальних і фасадних рішень архітектурних об'єктів і т.д. У висновках до виконаного аналізу необхідно вказати античні і середньовічні впливи.

У завданні (тип 3) необхідно виявити еволюційні зміни в побудові простору в живописних і скульптурних творах майстрів Відродження. Для цього обираються декілька творів різних авторів, різних періодів Відродження. Проводиться порівняння сюжетного трактування, композиційних прийомів, моделювання об'єму світлотінню і т.д. Для порівняння твору з прикладами попередніх періодів як вихідної точки можна використовувати середньовічні зразки. В результаті порівняння необхідно виявити змістовні аспекти, ознаки і прийоми, що характеризують тенденції епохи Відродження.

У завданні (тип 4) аналіз проводиться так само як і у завданні (тип 3), обираються твори різних шкіл періоду Відродження. Можна порівнювати представників півночі Італії (Сієнської школи) з представниками Флорентійської або Венеціанської шкіл, а також порівнювати роботи різних країн. Наприклад, зіставити роботи італійських майстрів з роботами майстрів Північного Відродження, тобто вибрати приклади з принциповими відмінностями систем художнього мислення і закономірностями зміни композиційних прийомів творчості в різні історичні періоди.

У завданні (тип 5) проводиться дослідження еволюції авторського методу розвитку творчих підходів, філософських поглядів, композиційних уявлень на матеріалі творів одного майстра Відродження, створених в різний час. Порівняння проводиться за рядом ознак. У кінці необхідно сформулювати, в чому полягало творче кредо майстра.

У завданні (тип 6) необхідно знайти описи ідей, установлених в основу формування міст. Підібрати декілька планів ідеальних міст різних авторів. Провести аналіз соціальних, функціональних і композиційних ідей, виконати порівняльний аналіз і відслідкувти їх вплив на містобудування подальших епох.

У завданні (тип 7) на прикладі архітектурних творів одного або декількох майстрів історичних періодів Бароко, Еклектики, західного і радянського Ар Деко, Постмодернізму (на прикладах творчості Роберта Вентурі, Майкла Грейвза, Рікардо Бофілла, Маріо Ботта, Альдо Россі) проводиться порівняння з творами епохи Відродження. Виявляються загальні ідеї, морфологічні, композиційні ознаки. Необхідно показати розвиток ідей Відродження в подальші епохи.

Виконання графоаналітичного завдання переслідує декілька педагогічних завдань:

- ознайомити студентів з історико-архітектурним надбанням;

- навчити студентів знаходити необхідні літературні джерела з історії архітектури, виявляти принципово різні точки зору на одне і те ж саме питання;

- навчити прийомів аналізу, порівняння і класифікації;

- навчити доповнювати і розвивати знання, набуті на першому і другому курсах з курсу композиції;

- навчити малювати аналітичні схеми, знаходити адекватні графічні засоби втілення ідеї, залишаючи тільки чіткі і короткі пояснення, які б заміщали багатослівні тексти.

2.2 Мета композиційного аналізу

Композиційне мислення – характерна особливість професії архітектора. Воно формується в процесі створення художнього твору або в процесі вивчення історичної спадщини. Оволодіння методикою композиційного аналізу є невід'ємною складовою процесу становлення архітектора, в результаті якого з'являється професійне розуміння архітектури минулого і сучасності, виробляються робочі інструменти аналізу власної творчості.

Дослідження архітектурної спадщини направлене на розкриття художнього змісту твору. Виявлення методів, засобів і прийомів творчості архітектора, скульптора або художника, які розкривають художній зміст твору, є метою композиційного аналізу.

2.3 Основні підходи в дослідженні пам'ятників

архітектури, живопису і скульптури

У будь-якому теоретичному дослідженні можна виділити три ключові підходи.

Історико-генетичний підхід направлений на виявлення динаміки, мінливості явищ архітектури і їх причинної обумовленості, що відобразилося в історичних пам'ятниках. Вивчення творів архітектури покликане виявити принципові відмінності систем художнього мислення і закономірності зміни композиційних прийомів творчості в різні історичні періоди. Велику роль в цьому може відіграти дослідження прийомів композиційного мислення, композиційних понять і уявлень (завдання 2,3,4).

Архітектурний твір складний і багатошаровий в своїй будові. Він фіксується в свідомість проектувальника, дослідника, критика і глядача за допомогою понять і уявлень, які відображають окремі сторони об'єкта. Не забуваючи про цілісність і складність побудови архітектурного твору, в дослідженні можна застосувати понятійно-аналітичний підхід, що дозволяє розчленувати уявлення про об'єкт на окремі складові, наприклад, поняття форми, простору, функції, конструкції, образу тощо. Ці поняття дають можливість описувати споруду не в цілому, а так би мовити в її різних проявах і досліджувати аналітично, тобто, виділяючи окремі сторони або моменти. В якості композиційних характеристик об'єкта виділяють пропорційний лад твору, геометричну організацію (метричну або ритмічну закономірність, симетрію, асиметрію та ін.), тектонічні особливості форми об'єкта і т.д. Зіставлення творів (порівнюються функціональні схеми споруд, конструктивні прийоми або прийоми пропорційного ладу та ін.) веде до виявлення типових та індивідуальних рис і встановлення закономірності їх зміни. Такий підхід дозволяє глибше осмислити дослідницькі і понятійні засоби, що використовуються в приватному історичному аналізі, детальніше розглянути сам твір.

Як особливий підхід в архітектурній теорії, виділяється дослідження понять і уявлень, властивих окремій історичній епосі (завдання 5). Цей підхід потрібно відрізняти від понятійно-аналітичного дослідження творів архітектури (скульптури, живопису), що спирається на систему сучасних понять і уявлень. Вивчення конкретної історичної термінології не може відбуватися зовні сучасної термінології і сучасних понятійних засобів. Ці дві галузі тісно пов'язані. Необхідно розрізняти сучасні поняття (засоби власного дослідження) і ті уявлення, які були поширені в конкретну історичну епоху. Порівняння дає зрозуміти, що набір і зміст цих понять і уявлень різний. Навіть в тих випадках, коли слова зберігаються з давніх часів, їх значення значно змінилося, оскільки кожна епоха із своїх специфічних причин проводить власні, характерні тільки їй уявлення про архітектуру (скульптуру, живопис) і її засоби.

Вивчення теоретичних праць авторів конкретної епохи з метою розкриття змісту конкретно-історичної термінології є одним із можливих шляхів проникнення в «секрети майстерності» архітектора (скульптора, живописця), особливим дослідницьким прийомом, існуючим нарівні з вивченням пам'ятників архітектури (скульптури, живопису). Він дозволяє отримати уявлення, з одного боку, про методи, прийоми і засоби мислення в конкретну епоху і «логіку» конкретного твору. З другого боку, можна отримати уявлення про спадкоємство традицій в еволюції світової культури, про безперервність процесу розвитку творчості і творчої діяльності, зафіксованої в матеріальних і духовних пам'ятниках.

Єдність історико-генетичного, понятійно-аналітичного підходів і конкретно-історичного дослідження понять під час вивчення творів даної епохи (архітектури, скульптури, живописного твору) полягає у взаємному доповненні й узгодженості їх специфічних функцій, неможливості одного з них витіснити інше або замінити ціле.

2.4 Засоби і прийоми дослідження

композиційних особливостей історичних пам'ятників

Залежно від виконання того або іншого типу завдання необхідно виділити дослідницькі прийоми і засоби, які дозволяють легше вирішити поставлену задачу. Характерними і широко відомими прийомами в історичному дослідженні є:

- аналіз (розчленовування) матеріалу дослідження за окремими ознаками і його опис з використанням сучасних теоретичних понять та уявлень;

- виявлення типів споруд і їх класифікація за композиційними, конструктивними, функціональними, просторовими та іншими ознаками;

- порівняння композиційних та інших особливостей архітектурних і художніх творів;

- аналіз художніх і композиційних уявлень архітектора (скульптора, художника);

- виявлення прийомів композиційної творчості;

- схематичне зображення функціональної, конструктивної, композиційної та іншої будови споруди;

- зіставлення графічних зображень і схем, їх аналіз.

Таким чином, виявлення закономірностей зміни методів, прийомів і понятійних засобів професійної діяльності архітектора (скульптора, художника), зафіксованих в архітектурних (скульптурних, живописних) творах епохи Відродження, теоретичних трактатах вказаної епохи, повинні стати предметом навчального дослідження під час виконання графоаналітичного завдання.

2.5 Методика збору історичного матеріалу

і виконання аналітично-графічного завдання

Починати роботу на будь-яку тему необхідно з підбору і вивчення літератури, а також ілюстративного (графічного) матеріалу. Наприклад, для порівняльного аналізу художніх творів майстрів Відродження студент повинен обрати ряд картин одного або різних художників, які містили б у собі, еволюцію прийомів і уявлень. Спочатку необхідно намітити загальне коло питань, які торкаються конкретного історичного періоду, і ознайомитися з ним використовуючи спеціальну літературу. В процесі огляду загальної літератури потрібно з'ясувати питання історичної обумовленості явищ, які вивчаються, стан філософської, наукової і архітектурної думки, що є підставою розвитку архітектурної (скульптурної, художньої) думки, а також підставою розвитку творчої діяльності і становлення прийомів та методів майстрів одного художнього напряму або школи.

Поступове поглиблення знань з теми, яка вивчається, деталізує літературний пошук і приводить до вивчення матеріалів більш конкретного характеру: статей і монографій, глав і уривків книг щодо окремих пам'ятників і художніх творв, майстрів, шкіл і т.д. Допускається відшукування матеріалів для аналізу в Інтернеті. Виділення серед цієї інформації моментів, які відносяться до поставленого питання, їх зіставлення, осмислення і інтерпретація є одним з важливих аспектів під час виконання даного завдання.

Зміну прийомів і методів роботи майстрів необхідно досліджувати шляхом порівняння творів, створених в різний час. Для цього визначають провідну ознаку, за якою проводитиметься зіставлення: планувальна схема, просторова організація, конструктивні особливості та ін. Спочатку твір розглядається з точки зору виділених ознак, а потім проводиться узагальнення.

Серед підібраного матеріалу обирають зміст, який відноситься до композиційних особливостей конкретних споруд. На основі цих відомостей і ілюстративних матеріалів потрібно виявити композиційні прийоми, які знайшли віддзеркалення в художньому вигляді і структурі споруди.

Для отримання об'єктивних відомостей про архітектурну практику одного з майстрів Відродження необхідно розкрити значення і зміст професійних понять. Аналіз понять, якими користувався майстер у своїй творчості, забезпечує зв'язок історико-генетичного і понятійно-аналітичного підходів у дослідженні архітектури. Таким чином, історико-генетичне дослідження керівних принципів і понять епохи дозволить усвідомити процеси, які відбуваються в архітектурі і мистецтві, осмислити прийоми у творчості.

Текстова частина графоаналітичного завдання повинна містити пояснення, коментарі до проведеного аналізу. Обрані літературні джерела можуть допомогти у визначенні дослідницької лінії, послідовності композиційних засобів в аналітичній роботі. В тексті можуть наводитись цитати з літературних джерел, які підтверджують логіку розбору й аналізу з обов'язковим указанням (посиланням) на це джерело.

Аналітичні схеми повинні виконуватися в графічній манері, акуратно, поряд з досліджуваним об'єктом (фото, ксероксом архітектурного пам'ятника, представленого в проекціях; художнім твором) або на кальках, закріплених поверх ксероксу. Схеми на кальках, ескізи, зарисовки, аналітичні моделі виконуються чорною тушшю. Додатково використовується обмежена кількість кольорів туші або кольорових олівців для виявлення акцентів, деяких вузлових моментів.

Робота виконується і оформлюється в наступному порядку:

1 Коротка історична довідка досліджуваного архітектурного об'єкта, скульптурного або живописного твору. Розкриття сюжетної основи.

2 Аналіз твору: схеми, малюнки, графічні моделі, таблиці і короткі пояснення до них.

3 Висновки, в яких характеризуються виявлені закономірності. В кінці роботи наводиться перелік використаних літературних джерел.

ВИСНОВКИ

Залежно від типу вирішуваної задачі необхідно провести узагальнення отриманих результатів: продемонструвати виявлену в результаті проведеного композиційного аналізу, наприклад, методику роботи майстра епохи Відродження, що вивчається; розкрити особливості досліджуваного типу споруди, що виникла і сформувалася в дану епоху; показати прийоми побудови і передачі простору на картинах великих живописців і т.д.

Результатом виконаної графоаналітичної роботи студентом на обрану тему повинні стати:

- словник термінів, понять з курсу «Історія мистецтва, архітектури і містобудування епохи Відродження»;

- виявлення характерних для обраної епохи прийомів роботи майстрів архітектури, живопису і скульптури, зафіксованих на схемах;

- порівняльні схеми типологічних особливостей споруд, будівельні і конструктивно-технічні прийоми в архітектурі;

- схематизація прийомів побудови простору в картинах провідних майстрів.

Отримані за підсумками вивчення епохи Відродження навички роботи повинні застосовуватися студентами на старших курсах в роботі над рефератами щодо наступних епох і в курсовому проектуванні.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

Основна література:

1 Алпатов М.В. Всеобщая история искусств, т.2. М., 1949 г.

2 Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. "История градостроительного искусства", т.1, М., 1979 г.

3 Бенеш Отто. Искусство Северного Возрождения. Его связь с современными духовными и интеллектуальными движениями. М., «Искусство», 1973 г.

4 Вельфлин Г. Ренессанс и барокко. Исследование о сущности и происхождении стиля барокко в Италии. Мюнхен, 1886 г.

5 Виппер Б.Р. Итальянский Ренессанс ХШ - ХУ1 веков. М., 1977 г. в 2-х т. Курс лекций по истории изобразительного, искусства и архитектуры.

6 Всеобщая история архитектуры, т. 5, М., 1967 г.

7 Всеобщая история искусств. т. З. Искусство эпохи Возрождения. М., 1962 г.

8 Гуковский М.А. Итальянское Возрождение. Л., 1961 г. (в нескольких томах).

9 Данилова И. Е. Итальянская монументальная живопись. М., «Искусство», 1970.

10 Либман М.Я. Искусство Германии ХV и ХVI веков, 1964.

11 Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. М., «Мысль», 1978.

12 Никулин Н.Н. Золотой век нидерландской живописи, 1981.

13 Петрусевич Н. Искусство Франции ХУ-ХУ1 веков, 1973.

14 Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства. - М., Стройиздат, 1964.

15 Смирнова И.А. Монументальная живопись итальянского возрождения. М., Изобразительное искусство, 1987.

Додаткова література:

16 Алпатов М.В. Итальянское искусство эпохи Данте и Джотто. Истоки реализма в искусстве Западной Европы, 1939.

17 Алпатов М.В. Композиция в живописи. Исторический очерк, 1940.

18 Алпатов М.В. Художественные проблемы итальянского Возрождения, 1976.

19 Баткин Л.М. Итальянские гуманисты: стиль жизни, стиль мышления. - "Наука", М., 1978 г.

20 Брагина Л.М. Итальянский гуманизм. Этические учения ХIV - ХV вв. Уч. пособие. М., Высшая школа, 1977 г.

21 Буркгардт Я. Культура Италии в эпоху Возрождения, 1876.

22 Вельфлин Г. Классическое искусство. Введение в изучение итальянского

Возрождения, 1912.

23 Вельфлин Г. Ренессанс и барокко. Исследование о сущности и происхождении стиля барокко в Италии, 1888.

24 Воронина Т.С. Искусство Англии эпохи Возрождения, 1990.

25 Грановский Т.А. Лекции по истории средневековья, 1986.

26 Данилова И.Е. Брунеллески и Флоренция: Творческая личность в контексте ренессансной культуры, 1991.

27 Данилова И.Е. Искусство средних веков и Возрождения, 1984.

28 Данилова И.Е. От средних веков к Возрождению, 1975.

29 Дворжак Макс. История итальянского искусства в эпоху Возрождения, 1978.

30 История искусства зарубежных стран. Средние века. Возрождение, 1982.

31 Кузнецов Б.Г. Идеи и образы Возрождения. - Наука ХIV - ХVI вв.

в свете современной науки. М. Наука, 1979 г.

32 Либмаи М.Я. Дюрер и его эпоха. Живопись и графика Германии конца ХV - первой пол. ХVI в. М., 1972.

ДОДАТОК А

Теми графоаналітичних робіт до вивчення Ренесансу:

1 Людина в живописному просторі епохи Відродження.

2 Людина в архітектурному просторі собору епохи Відродження.

3 Людина в архітектурному просторі палаццо епохи Відродження.

4 «Ідеальне місто» епохи Відродження і його інтерпретація в подальші епохи.

5 Інтерпретація ідей епохи Відродження в архітектурі Бароко.

6 Інтерпретація ідей епохи Відродження в архітектурі Еклектики.

7 Інтерпретація ідей епохи Відродження в архітектурі західного Ар Деко.

8 Інтерпретація ідей епохи Відродження в архітектурі радянського Ар Деко.

9 Інтерпретація ідей епохи Відродження в архітектурі Постмодернізму: в творчості Роберта Вентурі, Майкла Грейвза, Рікардо Бофілла, Маріо Ботта, Альдо Россі.

10 Просторові побудови в живописі епохи Відродження.

11 Порівняльний аналіз композиційних прийомів Альберті і Палладіо.

12 Порівняльний аналіз композиційних прийомів Палладіо і Жолтовського.

13 Просторові і композиційні побудови фресок Джотто в капелі дель Арена в Падуї.

14 Композиційні прийоми в архітектурних творах Філіппо Брунеллеські і їх інтерпретація в творчості пост модерністів (аналіз і схематизація).

15 Скульптурні композиції Лоренцо Гиберті. Порівняльний аналіз просторових побудов рельєфів північних і східних дверей флорентійського баптистерію.

16 Біблійні сюжети і їх композиційна побудова у фресковому живописі Мазаччо.

17 Біблійні сюжети і їх композиційна побудова у фресковому живописі П'єро делла Франческа.

18 Аналіз і схематизація композиційних прийомів в архітектурних творах Л.-Б. Альберті і їх віддзеркалення в архітектурі подальших епох.

19 Античні алегорії в живописі Сандро Ботічеллі і їх композиційне вираження.

20 Порівняльний аналіз творів на тему "Страшного суду" в живописі Відродження.

21 Аналіз композиційних прийомів побудови сюжету "Мадонна з немовлям" епохи Відродження.

22 Античний ордер у творчості Браманте і його трансформація в бароко і класицизмі.

23 Сюжети і їх композиційне осмислення у фресковому живописі Рафаеля у Ватикані.

24 Композиційний аналіз взаємозв'язку архітектури і скульптури в капелі Медичі церкви Сан Лоренцо Мікеланджело у Флоренції.

25 Порівняльний композиційний аналіз капели Пацци Брунеллеські і капели Медичі церкви Сан Лоренцо Мікеланджело у Флоренції.

26 Композиційна побудова розписів Сікстинської капели у Ватикані Мікеланджело.

27 Композиційні прийоми побудови вілл Андре Палладіо.

28 Комбінування великого і малого ордерів у творчості Палладіо.

29 Історичні погляди Дж. Вазарі. Поняття часу й історії в його "Життєписах...".

30 Система композиційних понять і уявлень, які використовувались Дж. Вазарі в його "Життєписах...".

31 Тема "Благовіщення" в скульптурі і живописі епохи Відродження. Аналіз композиційних прийомів побудови творів.

32 Аналіз об`ємно-просторових рішень світських споруд епохи Відродження у Франції.

33 Аналіз композиційних прийомів побудови теми "Поклоніння волхвів" у творчості майстрів епохи Відродження.

34 Сюжетна основа і композиційні прийоми в живописі Ель Греко.

35 Порівняльний аналіз зображень мадонни в живописі Ван Ейка і Рафаеля.

36 Фантазія і реальність в живописі І. Босха. Композиційні прийоми побудови сюжетів.

37 Композиційні прийоми побудови міського і сільського пейзажів у живописі Пітера Брейгеля.

ЗМІСТ

Вступ.......................................................................................................3-4

1 Загальні відомості................................................................................4

2 Основна частина.................................................................................4-10

Висновки..............................................................................................10-11

Список джерел інформації…………...................................................11-12

Додатки.................................................................................................12-22

Дата добавления: 2015-10-28