История Казацкой школы

До 1940 року наша територія булла під ігом румунських бояр. Населення села в основному було мало писемне. У Гура Роші працювала одна початкова школа, в якій нараховувалося близько 150 учнів. Навчання провадилось на румунській мові. В тогочасній школі викладалися такі предмети: румунська мова, історія, географія, арифметика, праця, співи, релігія, інтуїція. Іноді вчителями застосовувалося фізичне покарання (різки, дітей ставили на коліна на кукурудзу) за те, що вони погано знали Боже слово. В румунській школі директором був Юга Іон, викладачі Дину Іон, Дьяконеску Микола. Приміщення першої школи знаходилось на одній з центральних вулиць села, де зараз розміщений колгоспний склад (нині вул. Міщенко).

Збереглися списки одних з перших учнів румунської школи. Серед них: Чуприна Флор, Апчел Григорій, Тищук Варвара, Ткаченко Фросина, Іордан Василь.

В 1939 році наша місцевість була звільнена від румунів радянськими військами. Навчатись почали на українській мові. Але недовго. Після нападу фашистських загарбників наша територія знову відійшла до Румунії. Навчання в школі стало таким же, як і до визволення. Так продовжувалось до 1944 року.

Після визволення Білгород - Дністровського району від фашистів директором початкової школи стала Бурячова О.С. На той час в школі нараховувалось близько 190 учнів. У селі існувало кілька приміщень школи, які були розкидані по різним районам села.

В 1946 році директором школи стала Деревицька Марія Петрівна. Через рік -у 1947 році – її змінила Бурцева Олександра Степанівна. Вчителями працювали Кострикова М.В., Рябченко Л.В. та ін.

В 1948 році педагогічний колектив поповнився. До школи прийшли вчителі, які до кінця свого життя працювали в ній: Яковчук Кирило Олександрович, який на той час став директором, Яковчук Васса Яківна, Кобилянські Семен Мойсейович та Клавдія Василівна, Леснічук Надія Пилипівна.

В 1952 році школа реорганізувалась у неповну семирічну.

З кожним роком школа поповнювалась новими учнями, ставала все більшою. Так, коли була тільки початкова освіта, учні навчались у шести класних кімнатах. Потім було добудовано ще чотири.

З 1957 по 1961 роки директором школи працював Кахно Ігор Миколайович.

Яковчуки КирилоОлександрович та Васса Яківна

У 1960 році семирічна школа реорганізовується у середню. Паралельно працювала вечірня школа для колгоспників.

Навчання учнів вечірньої школи велось в непридатних приміщеннях – будинках колишніх румунських поміщиків.

12 січня 1963 року почалася розбивка місця для побудови нового приміщення школи.

Роботи провадила будівнича бригада з 13 чоловіків, її робітниками були жителі сіл Старокозаче, Удобне та Козацьке. Керував будівництвом начальник механізованої бригади по будівництву соціальних об'єктів прораб Бєлкін.

Велику фінансову допомогу у будівництві школи надав колгосп «Україна». Не залишились осторонь і жителі села. Робота не припинялась і у зимовий період. Будівництво школи продовжувалось майже три роки.

Велику роль в організації будівництва відіграв тогочасний директор школи Солоненко Павло Герасимович - «Відмінникосвіти» (1967р.), вчитель, який 27 років займав посаду директора школи.

11 жовтня 1965 року Козацька середня школа вперше відчинила свої двері для учнів. В цей день відбулася урочиста лінійка «Перший дзвоник» на подвір'ї нового приміщення. Це була радісна подія для всіх: учнів, вчителів, жителів села.

Дата добавления: 2015-10-28