Охорона праці

В даній роботі проведено аналіз методів побудови волоконно-оптичної системи передачі інформації. Невід’ємною частиною цього є робота за комп’ютером, тому враховується ряд наступних вимог, що регламентуються ”Державними санітарними правилами і нормами роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” ДСанПіН 33.2.007-98.

В умовах сучасного виробничого середовища, широкого впровадження нових технологічних засобів, а також удосконалення організації виробничої і невиробничої діяльності особливого значення набуває проблема охорони праці.

Дослідження здійснюється за допомогою комп'ютерного обладнання, тому ця робота відноситься до категорії легких, тобто робіт, які виконуються в сидячому, стоячому положенні або зв'язані з рухом, але вона не відноситься до систематичної фізичної роботи або до перенесення важких предметів.

Організація робочого місця проводиться згідно з ДСанП1Н 3.3.2.007 – 98 „ Державні санітарні норми і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ”.

Рис.1. Організація робочого місця.

Основними пошкоджу вальними факторами здоров'я при роботі за комп'ютером, як і при будь сидячій роботі, є наступні неспецифічні (тобто не пов'язані саме з роботою за комп'ютером) чинники:

1. Тривала гіподинамія. Будь-яка поза при тривалій фіксації шкідлива для опорно-рухового апарату, крім того, веде до застою крові у внутрішніх органах і капілярах.

2. Не фізіологічне положення різних частин тіла.

Фізіологічним для людини є так званий ембріональний стан, його легко випробувати на собі, якщо повністю розслабитися в солоній воді. Коли м'язи розслаблені і впливає на них лише природний тонус спокою, тіло приходить в певне положення. Рекомендую його випробувати і запам'ятати, особливо для кінцівок. Для спини і шиї у вертикальному положенні фізіологія інша - коли явно виражений поперековий і шийний вигини хребта, при прямій вертикальній лінії, що проходить через потилицю, лопатки і куприк. Був проведений інструктаж по набутті правильного положення. Правильну поставу необхідно вивчити " тілом " шляхом її контролю якийсь час, і потім вона буде підтримуватися автоматично. Найпростіше встати до рівної стіни і притиснути до неї щільно п'яти, ікри, сідниці, лопатки, лікті і потилицю. Досягти ідеалу взагалі непросто, в процесі роботи особливо, але до цього треба прагнути - хоча б для окремих частин тіла.

3. Тривало повторювані одноманітні рухи. Тут шкідлива не тільки втома тих груп м'язів, які ці рухи виконують, але і психологічна фіксація на них (утворення стійких вогнищ збудження ЦНС з компенсаторним гальмуванням інших її ділянок). Хоча найбільш шкідливі саме повторювані одноманітні навантаження. Через втому вони можуть вести до фізичного пошкодження суглобів і сухожиль. Найбільш відомий в середовищі користувачів РС тендовагініт зап'ястних сухожиль, пов'язаний з введенням інформації за допомогою миші і клавіатури.

4. Ну і, нарешті, довге перебування в замкнутому, а ще гірше - задушливому і прокуреному приміщенні.

5. Світлове, електромагнітне та інше випромінювання в основному монітора - а ось це специфічний фактор, що ушкоджує при роботі з комп'ютером.

Для боротьби з 1,3 і 4 пошкоджувальними факторами надані рекомендації - треба хоча б раз на годину влаштовувати перерви, походити, розім'ятися. Якщо курите - покурити вийдіть в інше приміщення - це і розминка, і менш шкідливо для здоров'я і збереження техніки.

Для персоналу введено виконання декількох фізичних вправ за своїм смаком. Зовсім добре скласти для себе комплекс вправ для самостійної розблокування хребта, але це справа індивідуальна. Якщо якісь проблеми вже виникли, краще звернутися до фахівця. Зазвичай самі себе вони називають чуттєвими терапевтами.

Розминка для м'язів акомодації (наведення на різкість кришталика) наступна: встати перед вікном, з якого видно далечінь, і по черзі фокусувати погляд то на рамі, то на горизонті.

Було обране приміщення для роботи яке добре провітрюється і в міру світле. Яскраве сонячне світло породжує відблиски на моніторі, тому передбачені жалюзі. Взагалі по всім гігієнічним нормам приміщення в цілому і робоче місце освітлене достатньо і рівномірно. Неприпустимо в темній кімнаті освітлювати тільки робочий простір, проте якщо для будь-якої роботи необхідний дуже яскраве світло, то краще додатково освітити робоче місце при достатньому, але не зайвому фоновому освітленні.

Стіл для роботи обраний великий. Це головна умова, тому що коли місця ледве вистачає для розміщення всієї периферії, то про ергономіку можна просто забути. Висота його десь на рівні середини живота при прямій посадці, коли п'ята і носок стоять на підлозі, а стегно паралельно підлозі і спина пряма. Далі, якщо не обумовлено, буде матися на увазі саме така поза.

Розташування відеотерміналу (ВДТ) на робочому місці здійснено так, щоб поверхня екрана знаходилася в центрі поля зору на відстані 400-700 мм від очей користувача. Елементи робочого місця розміщені так, щоб витримувалася однакова відстань очей користувача від екрану, клавіатури, пюпітра. Чистота кадрової розгортки встановлена на значення 80Гц, що є максимальним для заданої марки монітору і зменшує миготіння екрану до мінімально помітного та шкідливого. Висота екрану підібрана у відповідності до направленості зору оператора в секторі 35-25 градусів відносно горизонталі.

Відстань до монітора встановлена досить великою. Якщо це 14-15 ", то від 50 см до метра, якщо 19" - від 80 см до півтора метрів, і так далі. Висота столу, на якому розташована клавіатура, підібрана так, щоб руки могли вільно рухатися та були паралельними поверхні столу. У відповідності до рекомендацій клавіатура розміщена на висоті 30 см над рівнем поверхні стільця. Висота столу становить 70 см, що дозволяє легко працювати за ПК та не призводить додаткових навантажень на м’язи спини та плечей. Площина столу становить 160х90 см. Покриття поверхні стола – матове з коефіцієнтом відбиття близько 25%.

Тривалість безперервної роботи за ВДТ без регламентованої перерви не перевищувала 2 год.

Робочі місця з ВДТ відповідають таким вимогам:

· відстань між бічними поверхнями ВДТ -1.2м;

· відстань від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого ВДТ -2.5м;

· прохід між рядами робочих місць – 1м;

· висота робочої поверхні робочого столу – 70см;

· ширина робочої поверхні робочого столу – 140см;

· глибина робочої поверхні робочого столу – 90см;

· простір для ніг: заввишки 60см, завширшки 50см, в глибину – 45см.

Таблиця1

Відстань від екрану до очей користувача.

Розмір екрана по діагоналі, см	Відстань від екрану до очей, мм
	700-800

Монітор найбільше впливає на здоров'я. Економія на моніторі недопустима. Зір зіпсувати легко, але вкрай складно відновити.

Відповідність монітора останнім стандартам безпеки зовсім не означає, що він повністю нешкідливий. Доказом тому служить той простий факт, що стандарти постійно переглядаються у бік посилювання вимог до обладнання.

Для очей дуже шкідливо весь час виконувати настроювання на різкість в межах невеликого діапазону. Тому, наприклад, також шкідливо читати в транспорті, утримуючи у фокусі постійно вібруючу книжку. Про частоту регенерації зрозуміти простіше. М'язи зіниці настроюються на зміну яскравості освітлення, і якщо воно відчутно змінюється 60 разів на секунду, то неважко уявити собі, яку роботу їм доводиться проробляти для підстроювання. Ця робота зазвичай не сприймається свідомістю, але це не означає, що її немає. Перевірити, чи сприймаєте саме Ви мерехтіння екрану саме на цій частоті можна так: подивитися в бік від екрану, так щоб побачити його під кутом близько 45 градусів. Бічний зір більше чутливо до мерехтіння. І коли перестанете сприймати його, накиньте ще герц 20. 72 герца сприймають все, 85 - велика частина, 100 - достатній мінімум, коли мерехтіння для більшої частини людей невиразно. Особисто я сприймаю і 90, але не на всіх моніторах.

Отже, вибираємо плоскоекранний монітор з частотою розгортки не менше 100 Гц (або TFT панель) і хорошу відеокарту.

Про шоломи VR і інші пристосування нічого не скажу, так як у живу бачити доводилося тільки старі моделі, які як монітор представляють із себе повний непотріб.

Монітор при роботі з комп’ютером був обраний з такими характеристиками:

1. Параметри ЕПТ:

- розмір діагоналі 19-дюймів

- екран з плоскою поверхнею, антистатичним та антибліковим покриттям;

- розмір зерна - 0,20 мм (відповідає МРRII);

2. Частоти розгорток: f_гор. = 31 - 71 кГц; Г_верт.= 50 - 160 Гц.

3. Максимальна роздільна здатність, пікс./Гц: 1600x1200/68;

4. Рекомендована роздільна здатність, пікс/Гц:

- 1280x1024/75;

- 1024x768/85;

5. Живлення: 90 - 264В (47 - 63) Гц;

6. Споживання енергії: робочий режим: менше 68 Вт;

7. Відповідність міжнародним стандартам в галузі охорони праці:

- рівні випромінювань: МРR II;

- безпека: UL, СSА, ТUV-GS (ZН1/618/10.80), ЕМКО (S,N,D,FI), DНН5;

- радіозавади: РСС-В, СІ5РК 22, СЕ;

- ергономіка: IS0 9241.3.

Для робочої зони нашого приміщення, оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості і швидкості руху повітря, встановлюються з врахуванням трудоємності і складності роботи, яка виконується, а також пори року. Праця користувачів персональних комп'ютерів належать до категорії:

Іа – легкі роботи, для яких втрати енергії складають до 174 Вт або до 150 ккал/год і не потребують фізичних навантажень.

Згідно державного стандарту ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99 вибираємо необхідні метеорологічні умови:

Таблиця 3

Оптимальні і допустимі метеорологічні умови

Період Року	Категорія робіт	Температура	Відносна вологість повітря, %	Швидкість повітря,
Оптима-льна	Допус-тима	Опти-мальна	Допусти-ма	Оптимальна	Допусти-ма
Холодний	Легка Іа	22-24	21-25	40-60	<75	0,1	<0,1
Теплий	Легка Іа	23-25	22-28	40-60	<55	0,1	0,1-0,2

Для забезпечення нормованих метеоумов використовується опалення, кондиціювання повітря і природна вентиляція відповідно до СниП 2.04.05-91, та використовується зволожувач повітря HCWP12 з продуктивністю – до 45 л води на день, із розподільчою системою EguaFlo для оптимального зволоження. В роботі використовує вентилятор припливно-витяжної установки або газової печі для розподілення зволоженого повітря.

Решту метеорологічних умов забезпечує обладнання кондиціонування повітря. Воно забезпечує постійність температури, вологості, руху і чистоти повітря. Оскільки площа приміщення не перевищує 21 м², то використовується кондиціонер BEKO BKV-070 із такими характеристиками:

Холодопродуктивність - 2,0 кВт

Теплопродуктивність - 2,2 кВт

Рівень шуму внутрішнього блоку - 33 Дба

Споживана потужність - 0,75 кВт

Потужність у режимі охолодження 2000 Вт, потужність у режимі обігріву 2200 Вт. Габарити внутрішнього блоку 290x800x183 мм. Тип хладогенту R 22,фільтра тонкого очищення повітря немає. Ще однією важливою складовою забезпечення технічної безпеки є відсутність робочій зоні шуму та вібрацій, які відповідають вимогам ГОСТ 12.1.003-86 ССБТ "Шум. Загальні вимоги безпеки", ДСН 3.3.6.037-99 "Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку".

Допустимі рівні шуму та еквівалентні рівні шуму на робочих місцях, у виробничих приміщеннях і на території підприємства регламентуються ДСН 3.3.6.077-99. Максимальний рівень шуму, що коливається в часі та переривається, не повинен перевищувати 110 дБ, а максимальний рівень для інтенсивного шуму не повинен перевищувати 125 дБ.
При виконанні визначених завдань рівень шуму не повинен перевищувати:
40 дБА – роботи, пов’язані з розробкою концепцій, викладацька, творча діяльність;

50 дБА – розумова праця, керування виробництвом;

55 ДбЛ – висококваліфікована робота у приміщенні;

65 дБА – розумова робота за індивідуальним планом;

У приміщенні, де проводиться робота, відсутні джерела значного шуму і вібрацій. Джерела виникнення шуму - це: вентилятори на системних блоках, процесорах, відеокартах, CD RОМ, вінчестер, оргтехніка та обладнання для кондиціювання повітря.

У приміщенні рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівню звуку на робочих місцях відповідають вимогам ГОСТ 12.1.003-86 ССБТ "Шум. Загальні вимоги безпеки", ДСН 3.3.6.037-99 "Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку".

Важливе місце в комплексі заходів з охорони праці працюючих з ПК займає утворення оптимального світлого середовища, тобто раціональна організація природного і штучного освітлення приміщення і робочих місць.

У цих випадках передбачаємо заходи для обмеження осліплювальної дії світлових прорізів, які мають високу яскравість (8000кд/м² і більше), і прямих сонячних променів для забезпечення сприятливого розподілу світлового потоку в приміщенні для запобігання виникненню на робочих поверхнях світлих і темних плям, засвіченню екранів стороннім світлом, а також для зниження теплового ефекту від інсоляції. Цього досягають шляхом відповідної орієнтації світлових прорізів, правильного розміщення робочих місць і використання сонцезахисних заходів.

Для забезпечення нормальних умов роботи велику роль відіграє освітлення. Згідно з ДБН 3.25-28-2006 "Природне та штучне освітлення. Норми проектування". Приміщення лабораторії має природне та штучне освітлення. Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів становить 300-400лк., що забезпечується двома вікнами з розмірами 1,75*2м, а штучне освітлення забезпечується двома світильниками ПВЛМ 1´40 з габаритами 1325 ´ 120 ´195 мм.

Рис. 4.1. Схема освітлення робочого місця.

У приміщенні використовується бокове природнє освітлення з північною орієнтацією світла. Площа світлових прорізів становить 21 % площі підлоги; тому допустимо природне освітлення. Робочі столи розміщуємо подалі від вікон і так, щоб віконні прорізи знаходились збоку від робочих, а штучне світло падало з лівого або з правого боку залежно від розміщення обладнання.

Вікна оформлюємо світлорозсіювальними шторами або сонцезахисною плівкою з металевим покриттям.

Штучне освітлення в приміщенні і на робочих місцях створюють добру видимість інформації на екрані ПК, машинописного і рукописного тексту та інших робочих матеріалів. При цьому забезпечуємо в полі зору оператора оптимальні співвідношення світлості робочих і навколишніх поверхонь: максимально обмежена відбита яскравість від екрана і функціональної клавіатури в результаті відбиття в них світлових потоків від світильників і джерел світла.

Для освітлення приміщення використовуємо люмінесцентні лампи. Тому що спектральний склад їх світла найбільш близький до природного, вони в 2—3 рази економічніші, мають більший коефіцієнт корисної дії, не втрачають енергії на нагрівання (максимальна температура досягає 40—50 °С), світлова віддача в 2—4 рази більша ніж у ламп розжарювання. До їх недоліків слід віднести явище стробоскопічного ефекту (миготіння), якого можна уникнути застосувавши схему дволампового включення або включення трьох ламп у різні фази трьохфазної мережі. Крім цього, люмінісцентні лампи при температурі нижчій 4—5 °С не вмикаються і мають складну систему включення.

Важливою умовою безпеки людини, що перебуває перед екраном, є правильний вибір візуальних параметрів дисплея і світлотехнічних умов робочого місця.

Робота з дисплеями при неправильному виборі яскравості й освітленості екрана, контрастності знаків, кольорів знаків і тла, при наявності відблисків на екрані, тремтіння і мерехтіння зображення призводять до зорового стомлення, головних бо­лів, до значного фізіологічного і психічного навантаження, до погіршення зору.

У нормативних документах — Санітарних правилах і нор­мах (СанПіН), установлені вимоги до двох груп візуальних па­раметрів:

- Яскравість, освітленість, кутовий розмір знака і кут спо­стереження.

- Нерівномірність яскравості, відблиски, мерехтіння, від­стань міжзнаками, словами, рядками, геометричні та нелінійні перекручування, тремтіння зображення і т.д.

Однак, не тільки конкретне значення кожного з перерахо­ваних параметрів визначає ергономічну безпеку. Головне — сукупність визначених сполучень значень основних візуальних параметрів, віднесених до першої групи вимог.

Наступною важливою складовою забезпечення технічної безпеки працівників є електробезпека. Загальні вимоги електробезпеки нормуються згідно ГОСТ 12.1.030-81.ССБТ

Друга група вимог забезпечення ергономічної безпеки — норми випромінювання ПК. Часто комп'ютер (точніше, його дис­плей) звинувачують у випусканні рентгенівського випромінюван­ня, яке за властивостями нагадує гамма-радіацію. Дійсно, рентге­нівське випромінювання, що виникає при гальмуванні електро­нів, характерне для будь-якого кінескопа — і телевізійного, і комп'ютерного, однак у сучасних кінескопах застосовуються на­стільки ефективні заходи щодо зниження рентгенівського ви­промінювання, що воно практично не виявляється на тлі природ­ного радіаційного фону Землі. Насправді для користувача реаль­ну загрозу становлять електромагнітні поля, випромінювані ПК.

В даний час усі монітори повинні відповідати стандарту MPRII, що обмежує випромінювання моніторів у діапазоні вкрай низьких частот

Беручи до уваги усі вищевикладені зведення, можна зроби­ти висновок про те, що необхідно проводити комплексну оцінку електромагнітної обстановки в робочих приміщеннях з комп'­ютерами (у комп'ютерних класах, операторських залах ОЦ і т.п.) з урахуванням взаємного розташування робочих місць.

Дисплеїсучаснихкомп’ютернихмоніторів на основі ЕПТ є джереломвипромінюванняелектромагнітного спектра: рентгенівського та електромагнітного. Захист користувача від негативних впливів елек­тромагнітних полів дисплея

Таблиця 4.2

Вимоги до електромагнітних полів дисплея

Найменування параметра	Діапазон частот	Величина
Напруженість ЕМП у 50 см навколо дисплея по електричній складовій, В/м, не більше:	5Гц-2кГц
2-400 кГц	2,5
Щільність магнітного потоку в 50 см навколо дисплея, нТл, не більше:	5Гц-2кГц
2-400 кГц
Поверхневий електростатичний по­тенціал, В, не більше:	Усі діапазониf

По-перше, дослідження показали, що установка фільтрів на екранах, зменшуючи електричну складову електромагнітного поля в безпосередній близькості від екрана, може, внаслідок перерозподілу поля, призвести до його збільшення на відстанях понад 1,0-1,5 м від екрана по осі електронно-променевої трубки і по сторонах від неї.

По-друге, рівень електромагнітного поля значною мірою залежить від типу і якості електропроводки. Так, наприклад, у багатьох комп'ютерних класах відсутнє загальне заземлення, третій контакт вилки ПК виявляється «завислим» у повітрі, що істотно збільшує вплив електромагнітного поля. Крім того, ни­зькочастотні поля випромінюються й електроприладами, і лю­мінесцентними лампами, і джгутами проводів, що нерідко об­плітають робочі місця.

Існуючими нормами встановлено граничні допустимі рівні випромінювання ЕПТ:

– експозиційні дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрану становлять 0,1 мбер/год = 100 мкР/год;

– допустима поверхнева кількість потоку енергії (інтенсивність потоку енергії) для різних типів УФ випромінювання становить:

· для УФ-С – 0,001 Вт/м²;

· для УФ-В – 0,01 Вт/м²;

· для УФ-А – 0,10 Вт/м²;

· для видимих випромінювань – 10,0 Вт/м²;

· для інфрачервоних випромінювань – 35,0 – 70,0 Вт/м²;

– електростатичність поверхневого потенціалу відеотерміналу – 500 В;

– напруженість електростатичного поля – 20 кВ/м.

Вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/м³, вміст оксидів азоту — 5 мг/м³, вміст пилу — 4 мг/м³.

Важливе значення при використанні робочого приміщення має пожежна профілактика, під якою розуміють комплекс організаційно-технічних заходів, напрямлених на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожеж, обмеження їх розповсюдження, а також на створення умов для успішного гасіння пожеж.

Характеристика виробництва за пожежною безпекою та заходи профілактики пожежної безпеки розглядаються згідно ДБН В1.1.7-2002 “Пожежнабезпекаоб’єктіввиробництва”

Згідно НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) “Определениекатегорийпомещений и зданий по взрывопожарной и пожарнойопасности” та ДБН В.2.2-9-99 “Промислові будівлі і споруди” приміщення цеху розміщується в будівлі категорії “Д” (пожежобезпечне виробницво), степінь вогнестійкості якого II (ДБАВ 1.1.7-2002).

Спроектований блок з точки зору пожежної безпеки не викликає загрози, тому що в ньому нема деталей, що самозагоряються.

Відмітимо профілактичні заходи проти загоряння:

- Організаційні – правильна експлуатація приладів, інструменту, паяльників, належне утримання робочих місць та лабораторії в цілому, протипожежний інструктаж;

- технічні – додержання протипожежних правил та норм при проектуванні будівлі, при влаштуванні електропроводки, опалення, вентиляції, освітлення, доцільне розміщення обладнання;

- режимного характеру – заборона куріння у невідведених для цього місцях;

- експлуатаційні – своєчасні профілактичні огляди, ремонт та випробування

Згідно ДБН В.2.5-13-98 «Пожежна автоматика будинкiв i споруд»у виробничомуприміщенніпередбаченокомбінованусигналізацію: ручну та автоматичну. В приміщенні встановлені повідомлювачі КИ-1, котрі мають з’єднаня з приймальною станцією пожежної сигналізації. Автоматичний повідомлювачзадубльованокнопочними.

Автоматичні та кнопочніповідомлювачі розміщено в кожній лабораторії, а також в коридорі біля протипожежних шаф.

Для усунення невеликих загорань на підприємстві є первинні засоби пожежогасіння: вогнегасники (ВВ-5, 4 шт.), азбестові ковдри, пожежні стовбури, що діють від внутрішнього протипожежного водопроводу.

Протипожежні стовбури розміщені в протипожежних шафах. На кожному поверсі розміщено по дві шафи. Крім цього, на кожній другій сходовій площадці встановлено додатково по одній шафі.

Проведені заходи з охорони праці забезпечують належний захист від нещасних випадків при роботі. Дотримання розроблених заходів по охороні праці забезпечить здорові і безпечні умови праці персоналу.

Рис. 4.3. План евакуації.

У цьому розділі з охорони праці було розглянуто і враховано усі заходи, які забезпечують і гарантують повну безпеку працівників під час виконання проектних робіт. Розроблені заходи по організації робочого місця, освітлення і вентиляції виробничого приміщення, захисту від електричного струму, пожежної безпеки, організації сприятливих метеорологічних умов відповідають вимогам і нормам стандартів, правилам техніки безпеки і проведені з метою запобігання нещасним випадкам.

Дата добавления: 2015-10-28