|
Читайте также: |
Хід уроку
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Вступна розповідь:
Друга світова війна стала поворотним рубежем в історії людства. Вона принесла численні
матеріальні втрати та людські жертви, породила ряд проблем, над якими і сьогодні дискутують
вчені-історики. Спробуємо і ми з вами підсумувати наші знання та уявлення про події в Україні в
умовах розгортання Другої світової війни.
ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
План теми уроку:
1. Винуватці Другої світової війни.
2. Колабораціонізм і Україна.
3. Друга світова війна: переможці і переможені.
Ведучий прес-конференції:
Серед багатьох чинників, що призвели до війни, вирішальне значення мали дипломатичні угоди,
які безпосередньо вплинули на долю українців.
Підписавши ЗО вересня 1938 р. Мюнхенський пакт, західні держави на чолі з Англією вдалися до
спроби умиротворення Гітлера, дозволивши йому розчленувати Чехословаччину. Але цей вияв
безхребетності західних держав лише розпалив у нацистів апетит до подальших територіальних
загарбань. Ще безпосередніший зв'язок з вибухом'війни мав підписаний 23 вересня 1939 р.
нацистсько-радянський пакт. Гітлер, що не приховував ненависті до радянської системи та своїх
територіальних претензій на сході, хотів перш за все напасти на своїх противників на Заході, нейтра-
лізувавши Радянський Союз. Сталін, зі свого боку, прагнув підписати з Гітлером угоду про ненапад
та нейтралітет, сподіваючись тим самим спрямувати агресивність нацистів проти Франції і
Великобританії і в такий спосіб виграти час для накопичення власних сил, коли між капіталістами
почнеться війна на взаємне виснаження.
Крім задоволення першочергових потреб двох держав, нацистсько-радянський пакт також
передбачав обмін сировиною та зброєю. Більш того, був підписаний і таємний протокол, у якому
Гітлер і Сталін домовились про розподіл Європи на відповідні сфери впливу і окупаційні території.
Маючи гарантії нейтралітету СРСР, Гітлер напав на Польщу, поклавши початок Другій світовій
війні.
Запитання журналістів:
1. Які країни підписали з Німеччиною Мюнхенський пакт? Визначте його значення.
2. Яку назву в історії отримав нацистсько-радянський пакт про ненапад і нейтралітет 1939 р.?
3. За таємним протоколом на які сфери впливу і окупаційні території було поділено Європу?
4. Яке значення мав радянсько-німецький договір 1939 р.?
5. Як складались відносини між Німеччиною і СРСР після 1939 р.?
6. Як реалізував Радянський Союз можливості, що випливали з таємного протоколу, підпи-
саного з Німеччиною?
7. Чому напад на Польщу вважається початком Другої світової війни?
Висновок еспсртів:
Незважаючи на те, що головним винуватцем розпалювання вогнища війни є Німеччина, не можна
знімати відповідальність з СРСР і західних держав за те, що вони розв'язали руки Гітлеру і
підштовхнули його до війни.
Ведучий прес-конференції:
Колабораціонізм і Україна – ця проблема є актуальною навіть на порозі третього тисячоліття.
Тому на нашій конференції ми виділили час, щоб ще раз переглянути і проаналізувати наявні факти.
Для того щоб отримати найдостовірнішу інформацію, ми скористаємося машиною часу і запросимо
в аудиторію трьох очевидців подій Другої світової війни в Україні.
Першим гостем на нашій прес-конференції буде офіцер німецько-фашистської армії із оточення
Еріха Коха.
Офіцер німецько-фашистської армії:
Згідно з доктриною мого командування, усі слов'яни є людьми другого сорту (ип1егтеп8спеп) і
їхня роль зводиться до того, щоб слугувати вищій німецькій расі. Фюрер вважає Україну
першочерговим об'єктом завоювання життєвого простору, необхідного для нормального розвитку
німецької нації. Україна – це майбутня колонія, її населення – раби німецьких колоністів.
Мій безпосередній начальник Еріх Кох визначає завдання і політику в Україні німецьких військ:
«У висмоктуванні з України всіх товарів, які лише можна захопити, без огляду на почуття і
власність українців».
«Якщо мені трапиться українець, достойний сидіти зі мною за одним столом, я муситиму
наказати, щоб його розстріляли».
Створення незалежності української держави не потрібно вермахту. «України не існує, це лише
географічне поняття».
Ведучий прес-конференції:
Наступний гість на прес-конференції, присвяченій Другій світовій війні, – представник
більшовицької партії, командир військового з'єднання.
Командир військового з'єднання:
Партія і народ поставили завдання знищити зрадників, які переховуються в лісах Полісся і
західноукраїнських землях. Боротьба з ними на користь СРСР має вестися будь-якими методами.
Тому після вступу радянських військ ми розпочали спільні дії з військами НКВС по знищенню націоналістичного підпілля. Це була невиправдано жорстока боротьба. Фактично вона
перетворилась у громадянську війну. Я вважаю, що правда була на нашому боці, бо ми боролись за
нашу соціалістичну радянську Україну – державу трудящих. Тоді як націоналісти боролись за
Україну для українців..
Ведучий прес-конференції:
Ми надаємо слово останньому гостеві – це воїн-повстанець УПА.
Воїн-повстанець УПА:
Я звичайний український хлопець, і моя мрія, для досягнення якої я покладу і життя, –
незалежність Батьківщини.
Надії на допомогу Німеччини не справдились, вона показала своє справжнє обличчя після подій
30 червня 1941 р. УПА бореться як проти нацистів, так і проти більшовиків.
Керівники УПА відзначали: «Оскільки ОУН бореться проти імперіалізму та імперій, тому ОУН
бореться проти СРСР та німецької «Нової Європи». А мета УПА: «Українська Повстанська Армія
бореться за Українську Самостійну Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям
у своїй власній самостійній державі. Тому ми проти російського комунізму-більшовизму і проти
німецького націонал-соціалізму».
Ведучий прес-конференції:
Дякуємо нашим гостям за цікаву інформацію.
Отже, у взаєминах з німцями перед українцями постала дилема: підкорятись чи чинити опір.
Величезна більшість населення вирішила підкоритись. Та коли підкорення переходило за межі
насильного виконання німецьких наказів, воно перетворювалось на колабораціонізм. У Західній
Європі, де відданість своїй державі була зрозумілою і де єдиними ворогами були нацисти, співпраця
з німцями вважалась різновидом зрадництва.
В Україні ж це було складнішим питанням.
Незрозумілим було насамперед те, кому українці мали зберігати відданість: сталінському режиму
чи польській державі, які кривдили їх, хто більший ворог: сталінська система, яка принесла стільки
страждань у 30-х роках XX ст., чи нацистський порядок?
І, нарешті, з огляду на надзвичайну жорстокість обох режимів в Україні, багато українців ціною
колабораціонізму врятували тисячі життів. Такою була доля народу без держави.
Закінчилась Друга світова війна.
Ціна Перемоги у цій війні була величезною.
Вчений-історик:
Найбільше з усіх європейських країн постраждала Україна. На її території протягом чотирьох
років велись активні бойові дії – вона була центральною ареною війни. Про це свідчать такі факти:
На території України було знищено 700 великих і малих міст та 28 тис. сіл, безпритульними
залишились 10 млн. чоловік. Цілковите і часткове знищення понад 16 тисі підприємств. Загальні
збитки становили понад 40 %національного багатства. З України вивезено – тисячі культурних і
історичних цінностей, тонни продукції с/г, устаткування.
Не можна допустити, щоб при відступі з України ми залишили після себе хоч одну людину, хоч
одну голову худоби. Ворогові повинна дістатись цілковито спалена і знищена земля А. Гітлер.
Отже, наслідки Другої світової війни жахливі. Величезні людські і матеріальні витрати знесилили
український народ. Лише одним позитивним наслідком Другої світової війни є об'єднання більшості
українських земель в одній державі.
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ
ПОДАЧА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ:
Скласти газетний репортаж «Із залу прес-конференції».
УРОК КОНТРОЛЮ ТА КОРЕКЦІЇ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК
Тема уроку: Світло крізь темряву: культура України в роки війни
Мета уроку:
Ø Поглибити знання про стан розвитку культури України під час війни 1941–1945 рр.
Ø Формувати навички самостійної роботи з текстами документів.
Ø Виховувати патріотизм, високі моральні якості та повагу до історії свого народу.
Тип уроку: урок формування умінь та навичок.
Вид заняття: урок-семінар.
Навчально-методичне забезпечення:
Хід уроку
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Вступна бесіда
Війна вплинула і на розвиток української культури. Пригадайте:
Які заходи були вжиті радянським керівництвом для збереження духовних цінностей українського народу?
Яку недбалість було виявлено при організації евакуації надбань культури?
Яку політику повела німецька окупаційна влада у сфері культури на окупованих територіях.
ФОРМУВАННЯ УМІНЬ ТА НАВИЧОК
План теми уроку-семінару:
1. Освіта в роки війни.
2. Наука – для перемоги!
3. Література й мистецтво.
4. Внесок українських письменників, кінематографістів у перемогу над фашистською
Німеччиною.
1. Відповідно до пунктів плану учням пропонуються для обговорення реферативні повідомлення, з
якими виступають учні, за тематикою у відповідності до пунктів плану.
Тематика реферативних повідомлень:
Ø «Трагічна доля народної освіти на окупованих територіях».
Ø «Усе для фронту, усе для перемоги: подвиг українських вчених в роки війни».
Ø «Трагедія у Києві: Спілка українських письменників».
Ø «Павло Тичина: панегірист Сталіна чи патріот України?»
Ø «О. Довженко – видатний кіномитець XX ст.».
Ø «Внесок діячів української культури та науки у перемогу над фашизмом».
2. У ході семінарського заняття вчитель організовує обговорення основних положень рефератив-
них повідомлень, пропонуючи учням серію проблемних запитань:
Ø Доведіть, опираючись на факти, що війна справила трагічний вплив на культурне життя
Ø України.
Який вклад у зміцнення Червоної Армії внесли в роки війни українські вчені?
Як, на ваш погляд, можна пояснити подвійну оцінку сталінським керівництвом творів
Ø видатних українських поетів, письменників, драматургів?
3. На такому занятті вчитель може запропонувати роботу з текстами документів, поставивши
перед класом відповідні завдання.
Роботу з документом учні починають, попередньо ознайомившись з пам'яткою «Як працювати
з текстом документа»:
Ø Уважно ознайомтеся з усіма запропонованими вам документами.
Ø Визначте їх основну думку і сформулюйте її у вигляді тези або гасла.
Ø Зробіть висновки – обґрунтуйте їх та узагальніть.
Постанова VII сесії Вермахту зони Б (Україна) стосовно навчання. 29 грудня 1941р.
(...) IV. Навчання. Згідно з постановою №30 від 8.12.41.р. початкові школи дозволені.
Крім того дозволені: промислові, сільськогосподарські, лісогосподарські, професійні школи,
так само як і професійні школи жіночого персоналу для навчання ведення господарства, кравецької
справи, охорони здоров'я та гігієни.
Не дозволено високі навчальні заклади: університети, політехнічні інститути, вищі школи-
гімназії, ліцеї та інші подібні заклади, середні школи, семінарії, загальні середні школи зі
спеціалізацією для неповної спеціальності.
Всі школи, що належать до цих територій, треба закрити...
Завдання учням:
Підготуйте відповідь на питання: чим пояснюється дозвіл німецьких окупантів на навчання в
початкових, промислових, сільськогосподарських, лісогосподарських та інших подібних школах і
заборона відкриття середніх шкіл, університетів та інших вузів?
2. З виступу Й.В. Сталіна на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антиленінські помилки й
національні перекручення в повісті Довженка «Україна в огні». 31 січня 1944р.
Тов. Довженко написав повість під назвою «Україна в огні».
...Насамперед дуже дивно те, що в повісті Довженка... яка мала б показати торжество ленінізму,
під прапором якого Червона Армія успішно визволила Україну від німецьких загарбників, немає
жодного слова про нашого вчителя – великого Леніна.
...Довженко виступає тут проти класової боротьби. Він намагається заплямувати політику і всю
практичну діяльність партії по ліквідації куркульства як класу...
...Націоналістична хвиля настільки затьмила свідомість Довженка, що він перестав бачити ту
величезну виховну роботу, яку провела наша партія в народі...
Повість є антирадянською, яскравим виявом націоналізму, вузької національної обмеженості.
Варто було б опублікувати повість Довженка так, щоб від нього залишилося б мокре місце...
Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Навчально-методичне забезпечення. | | | Апробация и внедрение результатов исследования. |