Загальна характеристика поняття “здоров’я” та здорового способу життя.

ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

План

Вступ

1. Загальна характеристика поняття “здоров’я”. Здоровий спосіб життя та його компоненти.

2. Рухова активність дошкільнят і школярів. Норми РА. Руховий режим

3. Формування мотивації та звички до систематичної рухової активності.

Література:

1. Аляб’єва М.М. Фізичне виховання дошкільників у сім’ї. - К: Здоров’я, 1971. - 61 с.

2. Вільчковський Е.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. - Львів: ВНТЛ, 1998. - 332 с.

3. Глушак Н.М., Приходько І.І. Організація і методика масової фізичної культури. - Харків, 1998. - 84 с.

4. Коростель Н.Б. Слагаемые здоровья. - Москва: Физкультура и спорт, 1990. - № 2. - С. 6-21.

5. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1.- Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001, -272с.

.

ЛЬВІВ

Загальна характеристика поняття “здоров’я” та здорового способу життя.

Проблеми, які пов’язані зі здоров’ям, найбільш поширені, їх торкаються автори різних областей знань. Загальноприйнятою і широко розповсюдженою є думка про те, що здоров’я людини – це компетенція виключно органів охорони здоров’я, тому це нібито прерогатива комплексу медичних наук. Значною мірою це так. Однак, відомо, що медичні науки переважно вивчають хвороби і засоби боротьби з ними. Багато інших наук, у тому числі соціальні науки, пов’язані з фізичною культурою, які торкаються проблем зміцнення здоров’я людей різного віку, вивчають проблеми, спрямовані на формування здорового способу життя, розширення морфологічних і функціональних можливостей організму людини.

Наукою встановлено фактори впливу на стан здоров’я і фізичний розвиток новонародженого:

- навколишнє середовище;

- спадковість та здоровя батьків;

- особливості протікання вагітності та пологів матері;

- дотримання принципів ЗСЖ батьками

- матеріально-побутові умови;

- рівень освіти батьків;

- характер харчування і праці, медичне обслуговування та місце проживання (місто чи село) матері.

Стан здоров’я розрізняють, як 1) здоров’я населення і 2) здоров’я однієї особи.

Здоров’я населення більшістю дослідників розглядається як поняття статистичне, яке достатньо достовірно характеризується комплексом демографічних показників – народжуваністю, дитячою смертністю, РФР, захворюваністю, середньою тривалістю життя, соціально-економічними, екологічними факторами. Разом з тим, враховується, що демографічні показники знаходяться у відповідній залежності від умов існування спільноти, характерних особливостей середовища, забезпечення харчуванням, одягом, житлом, від функціонування органів охорони здоров’я та органів державного управління.

Поняття “здоров’я” однієї особи тлумачать по різному, оскільки кілька сот визначень цього поняття, тому що занадто широкі особисті розбіжності у показниках життєдіяльності, а також різноманітні зовнішні фактори, які впливають на здоров’я людини. Значна частина авторів це поняття пов’язує з такими поняттями як “абсолютне здоров’я”, “практичне здоров’я”, “норма”.

“Абсолютне здоров’я” розглядається як ідеальне, що є точкою відліку. Проте така модель абстрактна, на практиці вона не може бути використана.

“Практичне здоров’я” пов’язується з “нормою”. Тобто, визначення “норми” дасть змогу вирахувати усі відхилення і визначити рівень патологічних відхилень. Саму ж “норму” точно визначити неможливо, оскільки “норма” непостійна. Наприклад, біоритми протягом доби змінюються суттєво, кількість тромбоцитів і лейкоцитів настільки змінюється, що навіть маскує наявність патології; суттєво впливають сезонні, метеорологічні, екологічні й соціально-економічні фактори. У наш час поняття “норма” уточнюється.

Незважаючи на те, що здоров’я – це протилежний стан хвороби, воно не має чітких меж. Тому виникло поняття “практично здорова людина”, у якої відхилення від середніх показників не позначаються на самопочутті.

Згідно ВООЗ “здоров’я” - це стан повноцінного фізичного, психічного, духовного і соціального благополуччя при відсутності захворювань або фізичних дефектів. Існує тисячі захворювань, а здоров’я одне.

Стан здоров’я людини залежить від наступних чинників:

Спосіб життя – 50%.

Спадковість – 20%.

Середовище – 20%.

Рівень охорони здоров’я – 10%.

Під здоровим способом життя (ЗСЖ) розуміють такі форми і способи повсякденної життєдіяльності, які спрямовані на зміцнення здоров’я.

Компоненти ЗСЖ:

* особиста гігієна;

* відмова від шкідливих звичок;

У наш час значна увага приділяється корисним і шкідливим звичкам. Перші сприяють формуванню позитивних рис особистості, зміцненню здоров’я. Наприклад, щоденне виконання ранкової зарядки, купання у відкритих водоймищах, обтирання снігом або обливання холодною водою, дотримання розпорядку дня. Шкідливі звички – навпаки – сприяють розвитку небажаних схильностей, негативно впливають на здоров’я. Наприклад, вживання алкоголю, наркотиків, куріння.

Діти батьків-алкоголіків і діти, зачаті у нетверезому стані мають підвищену лрпологову смертність і захворюваність, зокрема повільніше розвиваються фізично і психічно, пізніше починають говорити, ходити, у них часто спостерігається розумова неповноцінність, епілепсія, глухота, німота.

Куріння – це шкідлива звичка, яка призводить до виснаження нервових клітин, зниження життєдіяльності. Виявлено негативний вплив куріння на жіночий організм: збільшується ризик викиднів, передчасних пологів, ускладнюється вагітність через підвищену частоту дефектів плаценти, пригнічується статева діяльність. Загалом дослідження К.Дорожнової (2003) доведено: від батьків, які палять народжувалися 34% дітей зі зменшеною масою тіла; 46,7% - з різким відставанням у рості і лише 8,2% мають нормальний фізичний розвиток. Отож спосіб життя батьків до зачаття дитини значно впливає на здоровя майбутньої дитини.

“Пасивне куріння” – це примусове вживання продуктів куріння у забруднених димом приміщеннях.

Боротьба з курінням повинна бути складовою частиною загального виховного процесу і проводитися паралельно з комплексом заходів з фізичного, естетичного та морального виховання. В Україні прийнято закон про заборону куріння у громадських місцях.

Наркоманія (грец. Narcotikos – оцепеніння, оніміння, манія, божевілля) – це хворобливий потяг до вживання наркотичних речовин.

22.10.2008 року прийнято зміни до ЗУ «Щодо посилення відповідальності за злочини проти сім'ј та дітей» у відповідності до ЗУ "Про охорону дитинства", Сімейного кодексу та Кримінального Кодексу України. Ними встановлено відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність та відповідальність за схилення неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (від 5р. позбавлення волі)

* режим праці й відпочинку;

* фізична (рухова) активність.

Для формування ЗСЖ потрібно:

- по-перше, щоб уроки ФК в школі носили освітній характер, тобто допомагали школярам оцінювати стан свого фізичного розвитку, вплив різних фізичних вправ на розвиток рухових якостей та поліпшення стану здоров'я. Крім того, кожен урок має бути інструктивної спрямованості - прищеплювати дітям навички самостійних занять фізичними вправами в домашніх умовах;

- по-друге, щоб батьки займалися ФВ своїх дітей і приділяли достатньо уваги їх руховому режиму;

-по-третє, необхідно налагодити співпрацю сім'ї та школи в сучасних умовах, оскільки вона дозволить збільшити РА дітей в режимі школи та у вільний від навчання час, знизити захворюваність та покращити стан здоров'я школярів, а також прищепити їм навички до систематичних занять фізичними вправами.

Дата добавления: 2015-10-28