Читайте также:
|
|
При гнутті балки під дією зовнішніх моментів в її поперечних перерізах виникають внутрішні гнучи моменти М. Те ж саме має місце при гнутті балки поперечною силою, але тут разом з гнучим моментом М виникає додатково поперечна сила Q.
Розглянемо методику визначення М і Q на прикладі балки, що зображена на рисунку 2.4. Нехай балка, що лежить на опорах А і В, обтяжена вертикальними силами P1; P2..., розподіленою навантагою інтенсивності q і моментами М1 і М2, що діють у вертикальній площині симетрично до балки. Опорні реакції RА і RВ визначають з рівнянь рівноваги.
Рисунок 2.4 - Схема обтяжування балки поперечними силами і гнучими моментами
Розглянемо поперечний переріз балки mn, що визначене абсцисою х. Вказаний переріз ділить зовнішні сили і моменти, що прикладені до балки, на дві взаємно урівноважені системи, з яких одна діє ліворуч, інша – праворуч від даного перерізу.
Кожну з цих систем можна привести до центру тяжіння С даного перерізу.
Поперечна сила Q в будь-якому поперечному перерізі балки чисельно визначається як алгебраїчна сума сил, що розташовані по один бік від перерізу. Для перерізу mn (рисунок 2.4) відповідно до встановленого правила знаків (“+” - за годинниковою стрілкою, “-” - проти) маємо:
, (2.1)
або
.
Головний момент зовнішніх сил, що діють на балку по один бік від перетину mn, називають гнучим моментом у даному перерізі. Цей момент (позначимо його літерою М) розглядатимемо як алгебраїчну величину, що має додатне значення, якщо він діє так, що вісь балки вигинається опуклістю вниз (рисунок 2.5, в) і від’ємне - в протилежному випадку (рисунок 2.5, г).
Гнучий момент М у будь-якому перерізі балки чисельно визначається як алгебраїчна сума моментів, діючих на балку зовнішніх сил, розташованих по один бік від даного перерізу щодо центру тяжіння цього перерізу.
Рисунок 2.5 - Дія поперечної сили й гнучого моменту М
При цьому для лівої частини балки моменти сил вважаються додатними, якщо вони направлені по відношенню до центру тяжіння перетину по лівому боку, і від’ємними, якщо - проти годинникової стрілки, для правої частини – навпаки.
Таким чином, для перерізу mn (рисунок 2.4) маємо:
або (2.2)
.
Поперечна сила Q і гнучий момент М в загальному випадку залежать від положення перерізу, тобто від абсциси х. Знайдемо залежність між Q і М, а також Q і q. Для цього визначимо поперечну силу Q і гнучий момент М у перерізі , зміщеному щодо перерізу mn на нескінченно малу відстань (рисунок 2.4):
, (2.3)
. (2.4)
Визначимо зміни dM гнучого моменту і dQ – поперечної сили при переході від перерізу mn до перерізу . Віднімаючи вираз (2.2) з виразу (2.4) і відповідно (2.1) з (2.3), маємо:
;
,
звідки, враховуючи вираз (2.1), отримуємо:
або , (2.5)
тобто поперечна сила в даному перерізі рівна першій похідній від гнучого моменту за абсцисою перерізу (теорема Журавського Д.І.). Аналогічно отримаємо:
, (2.6)
тобто друга похідна від гнучого моменту за абсцисою перерізу дорівнює інтенсивності розподіленого навантаження.
Отримані залежності використовують при побудові епюр (характеру зміни) гнучих моментів і поперечних сил (графіки залежності М і Q від координати х перерізу – і є епюра). Епюри дають наочне представлення зміни М і Q за довжиною балки і дозволяють встановлювати місце знаходження небезпечних перерізів.
Розглянемо методику побудови цих епюр для достатньо простих випадків навантаги.
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Загальні поняття | | | Приклади розрахунків |