Однорідні члени речення з залежними словами

Мета:

- Повторити вивчене про однорідні члени речення;

- Навчитись визначати залежні слова у реченнях з однорідними членами;

- Вчитись встановлювати зв`язок між слова у реченні за допомогою питань;

- Вчитись складати тексти;

- Збагачувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: Навчально-виховний

Хід уроку:

Однорідні члени речення можуть мати при собі залежні слова.

Ці слова пов`язуються з головними(від якого вони залежать) за змістом. Зв`язок за змістом встановлюється за допомогою питання, яке ставиться від головного слова до залежного.

Наприклад.

Весна (яка?) рання, морозиста, свіжа.

Пише (як?) чітко та розбірливо.

Залежне слово пов`язується з головним не лише за змістом, але й граматично. Цей зв`язок слів найчастіше виражається за допомогою закінчення і прийменника.

Літо (яке?) сонячне, жарке.

Сидіти (де?) в класі, за партою.

Порядок розбору речення з однорідними членами.

1.Визначити основу речення.

2.Знайти другорядні члени речення.

3.Назвати головні і залежні слова, поставити питання.

4.Визначити, якими частинами мови є головне і залежні слова.

5.Назвати засіб зв`язку слів у реченні (закінчення, закінчення і прийменник, тільки за змістом).

Знайди у тексті речення з однорідними членами.

Чи бачили ви колись море? Безмежна казкова лазур! Приваблює вона своєю загадковістю.

Грайливі хвилі-баранці швидко перекочуються, біжать та стомлено розчиняються у прибережному піску. Море співає таємничу пісню. В прозорій далечині підносяться над оксамитовою гладдю дельфіни-пустуни. Граючись, вони роблять неймовірні сальто. В кришталевій блакиті неба невгомонно носяться, мов на вітрилах, галасливі чайки. Раптом цей чарівний спокій змінюється штормом. Зловісну тишу порушує посвист нестримного вітру. Сліпучо-яскраві блискавки розтинають чорні хмари. Шалені хвилі клекочуть, з гуркотом несуться до берега і розриваються міріадами дрібних крапель. Та недовго хазяйнує буря-злодійка. Стомлений вітер поволі стихає. Там, де сходиться небо з водою, з`являється блакитна мережка.

Ласкаві хвилі знову починають свій розмірений біг. Дивовижна краса моря зачаровує кожного!

Останнє речення спиши та підкресли в ньому підмет та присудок.

Прочитай текст.

Співає квітуче поле

Прийшла весна тепла сонячна. Ласкава. Розбудила сонне поле. Розправило свої груди вдихнуло свіжого солодкого повітря. Вмилося дрібним дощиком, привіталося з прудким вітерцем.

Упало добірне зерно з рук сіячів у пухку землю. Рясні дощі напувають ниву. Дрібні паростки пробиваються, здивовано піднімаючи свої голівки.Сонце ніжно пестить їх своїм промінням, вдихає в них силу. Піднімаються сходи, зміцнюються від соків землі-матінки.

Поступово з`являються тендітні колосочки вусаті-вусаті безвусі.

То ячмінь-богатир та пшениця-чарівниця загадково перешіптуються між собою. А далі біло-біло зацвіла красуня-гречка. Поряд з нею – овес. Він уже колоситься. Стоїть красень смарагдово-білий, наче посріблений. Граються колоски з теплим вітром радіють хвилюються тугим зерном наливаються.

Співає квітуче поле, а люди радіють: «Буде хліб! Буде життя!»

Спиши виділені речення та постав у них розділові знаки між однорідними членами речення або сполучники.

Підкресли однорідні члени із залежними від них словами.

А ось іще вірш про хліб та працю хліборобів.

Запашний хліб

Розмовляє в полі вголос

Величавий зрілий колос.

Хто ж зростив, тебе, браток?

Чим ти пахнеш, колосок?

Хто ж твоя матуся, брате?

Будеш нам відповідати?

-Знайте, матінка моя-

Це квітучая земля.

Батько-вітер нас гойдав,

Пестив, ніжив, доглядав.

Хлібороби, мов бджілки,

Нас збирали залюбки.

Від зорі і до зорі

Працювали трударі,

Щоб зібрати урожай

І спекти нам коровай-

Духмяний, білий, променистий,

Наче сонце, золотистий.

Знайди в цьому вірші речення з однорідними членами та поясни, як залежні слова пов`язані з головним.

Гра на запам`ятовування різних видів інформації.

Ось 20 найменувань предметів, які тобі треба запам`ятати за короткий час: килим, папір, пляшка, ліжко, риба, крісло, вікно, телефон, сосиска, цвях, друкарська машинка, черевик, мікрофон, ручка, телевізор, тарілка, горіх, автомобіль, кавоварка, цегла.

З названих предметів необхідно постаратися створити смішну уявну картинку. Кожне слово в цій картинці повинно мати намальованим яскравий уявний образ (не букви й не слова!). Для початку виробіть асоціацію (схожість) між килимом та папером (зв`яжіть їх). Асоціація повинна бути забавною.

Наприклад, можна уявити свій домашній килим, зроблений з паперу. Уяви, як ти ходиш по цьому килиму, й спробуй почути «паперовий» шерех під ногами. Аркуш паперу, що лежить на килимі, не підійде: це занадто логічно.

Прочитай текст.

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Святий Миколай – один з найбільш відомих святих в Церкві. Він народився 270 року в м.Патарі, південно-зхідній області Малої Азії. Батьки Миколая були відомими та багатими людьми. Довгі роки у них не було дітей. Миколай став єдиним, вимоленим їх сином. З юних літ Він відзначався глибокою побожністю, піклувався про вбогих та нужденних, згодом став священником.

Близько 300 року в Мірі вибухнула велика епідемія, під час якої померли батьки Святого. Він успадкував велике багатство, яке роздав бідним і нужденним. Не чекав, щоб просили допомоги, а сам допомагав потребуючим. Пильнував. Щоб справдилися слова Христові: «Не показуйте своєї праведності перед людьми… нехай знає про ваші діла лише Господь». Святий Миколай намагався творити добро непомітно, таємно…

Помер Миколай приблизно у 345 році. День смерті відзначають як день Святого Миколая Чудотворця – 19 грудня.

Про Миколая є багато легенд.Одна з них розповідає: «Коли в місті настав голодомор, Святий молився і ревно просив у Бога допомоги. Саме в той час на Сицилії торговцеві хлібом уві сні з`явився Миколай, який дав йому грошовий завдаток та замовив корабель хліба для голодуючих у Мірі. Прокинувшись, купець, на своє велике здивування, знайшов у кулаку гроші остаточно переконався, що це був незвичайний сон, а Боже об`явлення. Купець одразу ж наповнив корабель хлібом, приплив до Міри, де Миколай купив у нього цей хліб для голодуючих.»

Ще багато чудес було за життя Святого. І після Його смерті й досі відбуваються чудеса і зцілення. Недивно, що з Його ім`ям пов`язана традиція - таємно дарувати подарунки, особливо дітям.

Перекажи текст. Пригадай, чи святкують це свято у твоїй сім`ї та як саме. Розкажи.

Завдання до теми:

1.Розкажи, чи бачив ти коли-небудь працю хліборобів. Розкажи про це.

2.Намалюй малюнок за темою «Весна».

3.Склади 3 речення з однорідними членами.

4.Пригадай, які хороші справи ти зробив сьогодні і чим можеш порадувати своїх батьків.

Запитання до теми:

1.Що таке однорідні члени речення?

2.З допомогою яких сполучників поєюнуються однорідні члени речення?

3.Що таке головні та залежні слова?

4.З допомогою чого зв`язані слова у реченні?

5.Назви сполучники, що вживаються в нашій мові.

2. Звертання, вставні слова, однорідні члени речення. Розділові знаки

Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки:

- займають позицію одного члена речення;

- пов’язані між собою сурядним зв’язком;

- пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком;

- виражають однотипні поняття;

- мають переважно однакове морфологічне вираження.

Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло.

Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока.

Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення:

- слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде;

- слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се;

- слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір.

Способи поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований.

Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники:

- єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий.

- протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...зате: Тече вода в синє море, та не витікає.

- розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини.

Розділові знаки між однорідними членами речення

Кома ставиться:

- між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово.

- між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю.

- між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів.

- між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою.

- перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною.

- коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну.

Кома не ставиться:

- коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути.

- між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів);

- між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться.

- у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.

У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова.

Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же членом речення: Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.

Узагальнювальне слово може стояти перед однорідними членами речення або після них: І все поволі зникає: море, стелі, земля. На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.

Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником: Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили. З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки. На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.

Найчастіше узагальнювальними словами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи: Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться двокрапка: Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.

Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться тире: Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — все це йому знайоме.

Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них тире: І все: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари — пройняте легеньким серпанком рухливого.

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них — двокрапка: Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати.

Звертання — це слово або декілька слів, що називають особу чи предмет, до якого звернена мова. Звертання бувають поширені (складаються з декількох слів) і непоширені (складаються з одного слова): Не журися, славна Україно. Слово, чому ти не твердая криця.

Звертання може знаходитися на початку, в середині і в кінці речення. Звертання виражаються:

- кличною формою іменника: Що, братику, посіяв, те й пожни!

- прикметником, ужитим у значенні іменника: Будь щаслива та здорова, чорноброва. На початку речення звертання виділяється комою або, при окличній інтонації, знаком оклику; в середині речення — комами з обох боків: Земле, радій і цвіти! Оживи, козацька славо, у бандурних струнах. Привіт тобі, прекрасний ранку!

Вставні конструкції: слова, словосполучення і речення

Вставними є такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до висловленої думки, як от:

1. Виражає упевненість або невпевненість у тому, про що повідомляється: безперечно, звичайно, може, мабуть, зрозуміло, дійсно, певне (певно), здається, боюся, сподіваюся, очевидно та ін.: Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось.

2. Вказує на порядок думок, послідовність їх викладу: по-перше, по-друге, до речі, далі, нарешті та ін.: Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної старовинної кладки, а по-друге, наріжний.

3. Дає емоційну оцінку повідомлюваному: на щастя, на жаль, на нещастя, дивна річ та ін.: Шкода, той час не вернеться ніколи.

4. Вказує на джерело думки, характер висловлення: взагалі, іншими словами, можна сказати, так би мовити, як кажуть та ін.: А що ж, по-твоєму, чинити маємо.

Вставні конструкції не є членами речення, тобто не відповідають на жодне питання в реченні: Коні, кажуть, сліпнуть у шахтах — вставне слово. Кажуть люди, кажуть, що я файна дівка — присудок.

У реченні вставні слова виділяються комами. Якщо вставні конструкції входять до складу відокремлених членів речення, то вони не виділяються комами: Десь далеко, мабуть під Черніговом, глухо гули гармати.

Якщо при вставних словах є сполучники, які до них належать, то вони виділяються разом зі сполучником: А може, власне, і не в тому справа. Якщо ж сполучник відноситься до інших членів чи до всього речення, то вставне слово обов’язково виділяється комами: А то ще кажуть: миска з крутими берегами. Або пустився берега чоловік. Або, нарешті, кажуть, берега дати.

Зверніть увагу! Не є вставними і не виділяються комами такі слова: ніби, нібито, немовби, все-таки, адже, от, тільки, принаймні, навіть, між тим, за традицією, буквально, якби, майже, при тому, при цьому, часом, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як: Злива тривала майже годину.

3.

Контрольна робота

Однорідні члени речення, звертання, вставні слова

Тестування

Варіант 2

1.Слово, за допомогою якого виражається ставлення мовця до повідомлення, - це:

а) звертання; в) узагальнювальне слово;

б) підмет; г) вставне слово.

0,5 бала

2. Укажіть, який розділовий знак і де саме потрібно поставити в поданому реченні:

Радощі і чорну днину все я з вами розділю (П. Тичина).

а) тире після слова «днину»;

б) двокрапку після слова «все»;

в) кому після слова «радощі»;

г) тире після слова «все».

1 бал

3. За допомогою вставних слів та сполучень слів звичайно, безумовно, певна річ можна виразити:

а) почуття радості; в) невпевненість;

б) упевненість; г) почуття жалю.

0,5 бала

4. Позначте речення, у якому перед виділеним сполучником потрібно поставити кому:

а) Осінь стояла напрочуд погожа й тепла.

б) Степові волошки дивляться на нас із трави, похитують своїми голівками і манять до себе.

в) Я люблю і вітер і сніг.

г) Налетів сильний і холодний вітер і зірвав останні листочки.

1 бал

5. Позначте речення, в якому допущено пунктуаційну помилку:

а) Широкий Дніпре мій, з тобою ми в розлуці (А. Малишко).

б) Йди в тисячоліття, рідна мово, до сердець і душ людський доходь (Д. Білоус).

в) На волоссі твоєму, кохана, діадема з проміння цвіте (В. Сосюра).

г) Чого ж, ти, мовчиш, сивий вітряче? (М. Стельмах).

1 бал

6.Установіть відповідність між поданими реченнями та їх характеристиками (одне речення є зайвим). У таблиці поруч із буквою напишіть відповідну цифру:

7. Укажіть, яким членом речення є виділене словосполучення:

Але серед цієї суєти не загублю тебе я, рідна мово! (Л. Литвинчук)

а) підметом; б) додатком; в) не є членом речення; г) означенням.

1 бал

8. Позначте два речення, в яких усі розділові знаки розставлено правильно:

а) Ніщо життя не стишить ні постріли, ні зрада, ні підступ, ні трутизна продажної душі

(М. Бажан).

б) Мій отчий дім, даруй мені легенди, і пісні, і мамине до болю рідне слово (За І. Драчем).

в) Кілька разів збирався Мишко прийти в сад на світанку та не міг подолати лінощів

(В. Сухомлинський).

г) Велетенські хвилі набігали на берег, обламували його, й підмивали прибережні дерева та кущі (М. Трублаїні).

ґ) По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу

(Т. Шевченко).

2 бали

9. Доповніть подане речення вставним словом або словосполученням, розставте необхідні розділові знаки:

Цієї зими ______________________ очікують великі снігопади.

1 бал

10. Напишіть невеликий текст (4 – 5 речень) на одну із запропонованих тем: «Земля найкраще пахне восени», «Осінь на подвір'ї школи», «Сміється день осінній за вікном». Використайте у структурі тексту речення із звертанням і речення з однорідними членами. 2 бали

4.

Українська мова. 5 клас.

Тематична контрольна робота.

Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова.

1. Однорідні члени речення – це:

а) члени речення, що становлять його граматичну основу;

б) усі члени речення, крім головних;

в) члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до одного й того самого члена речення;

г) слова, що називають того, до кого звертаються.

2. Позначте речення з однорідними членами:

а) По дорозі торохтить зима на возі. (Т.Коломієць);

б) Стали білі всі доріжки вулиці дахи сади. (Н.Мудрик);

в) Умостився Морозенко на столітнім дубі. (В.Скомаровський);

г) Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс. (О.Сенатович).

3.Позначте речення, в якому однорідні члени з’єднуються між собою інтонацією переліку:

а) Стерня не завжди золота, але колюча для всіх і завжди. (В.Слапчук);

б) Маки там не цвітуть, а горять. (В.Василашко);

в) Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплила (М.Рильський);

г) Не тіло, а душа є людиною. (Г.Сковорода).

4. Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками і, й, та (у значенні і), завжди ставиться:

а) кома;

б) тире;

в) двокрапка;

г) кома і тире.

5. Позначте речення, у якому між однорідними членами потрібно поставити кому:

а) Працею людина сильна і красива. (Олесь Гончар);

б) З добра й любові приходить щастя. (А.Мойсеєнко);

в) Шукаю вже не щастя, а поради. (В.Грінчак);

г) Ми маємо право на сум і любов. (В.Симоненко).

6. У реченні Україна дала світові великих поетів: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку узагальнювальне слово є:

а) підметом;

б) означенням;

в) додатком;

г) обставиною.

7. Після узагальнювального слова, що стоїть перед однорідними членами, ставиться:

а) кома;

б) двокрапка;

в) крапка з комою;

г) тире.

8. Позначте речення, у якому узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення:

а) Пісні приказки прислів’я все те вражало надзвичайним багатством жарту гумору практичного розуму. (І. Нечуй-Левицький);

б) У слові є все злагода спокій усталеність надія. (П.Загребельний):

в) Звучать улюблені слова Держава Тризуб Булава! (Яр Славутич);

г) На почесному місці сиділи вчителі Феофіл Григорович Степан Тарасович Олена Михайлівна (Ю.Яновський).

9. Звертання на письмі виділяються:

а) лапками;

б)комою або знаком оклику чи знаком питання залежно від інтонації;

в) тире;

г) завжди тільки знаком оклику.

10. Позначте речення зі звертанням:

а) А на чому ми спинились дорогий ти мій козаче? (О.Омельченко);

б) На горбочку мак в шапці як козак. (Г.Черінь);

в) Місяць козацьке сонце. (Нар. тв.);

г) Коли стелиться доріжка козакові не до ліжка. (Нар. тв.).

11. Позначте речення зі вставним словом:

а) Усе навколо казкою здається. (Б.Остапенко);

б) То як вам земляки живеться? (В.Дворецька);

в) Крізь ці кущі здається ніхто не пробереться. (Н.Забіла);

г) Будьте з рідними ніжні й ласкаві. (М.Луків).

12. Звертання і вставні слова у реченні:

а) є головними членами речення;

б) є другорядними членами речення;

в) не є членами речення;

г) можуть бути і головними, і другорядними членами речення.

5.

Словосполучення й речення. Члени речення. Звертання, вставні слова

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 8 клас>>Українська мова: Словосполучення й речення. Члени речення. Звертання, вставні слова

1 І. Прочитайте виразно вірш. Поясніть його основну думку. З чого, на ваш погляд, починається Батьківщина?

II. Випишіть із кожного речення по одному словосполученню (на вибір), позначте головне слово, поставте від нього питання. Усно визначте члени речення.

Дніпро

починається з краплі,

якою зоря нап'ється.

Добро

починається з людського

доброго серця.

Море

вітри випивають

крапля за краплею.

Горе

по краплі

вливається в біографію.

Так і зоря

починається з неба

тихо і голубино.

А я

починаюся з тебе,

доле моя, Україно!

(М. Сингаївський)

Моя Україна. Малюнок Ірини Деркач (13 років)

III. Із виділеними словами складіть словосполучення, одне зі словосполучень уведіть у речення.

2 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть і поясніть вивчені пунктограми. Які конструкції, що відокремлюються комами, є членами речення, а які - ні?

1. Воно звичайно гостеві негоже в Парижі думать про свої міста, про Лохвицю про Миргород про Сквиру про Голосіївський веселий

гай (М. Рильський). 2. Укрившись тьмою тротуари і асфальти сплять (О.Довгоп'ят). 3. Ні твоїх снів ні твоїх дум нам не забути рідний краю (Б. Лепкий). 4. Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед поля вготовила доля? (Б. Олійник).5. Вже сонце скотилось до темного бору і в теплім промінні купало і ярі лани і веселую гору (Леся Українка). 6. Причаїлися гори заворожені красою ніколи не бачених степів (О. Гончар). 7. Добре дивитися на дощ стоячи під дахом (Нар. творчість).

II. Визначте, до якої частини мови належать виділені слова, розберіть їх за будовою.

І. Прочитайте текст, визначте тип і стиль мовлення. Розкажіть, якими пам'ятками архітектури славиться ваше село, місто чи область.

ІII. Знайдіть у тексті однорідні члени речення, з'ясуйте, як вони з'єднані, обґрунтуйте вживання розділових знаків. У якому реченні є кілька рядів однорідних членів?

Ніхто з архітекторів XVIII століття не мав такої слави, як Варфоломій Растреллі (Франсуа-Бартоломео де Растреллі). Можливо, саме через те, що він жив і творив у свою епоху, Растреллі став не тільки її архітектором-оздоблювачем, а й справжнім законодавцем моди.

Майстер подарував світу такі архітектурні шедеври: Андріївську церкву в Києві, Літній палац у Петербурзі, палаци герцога Бірона у Прибалтиці. На всіх цих роботах він залишив свій «підпис» -пишне «растреллівське» бароко*.

Андріївська церква (Київ)

Растреллі народився у Франції у 1700 р. в родині італійського скульптора. До Києва архітектор прибув у 1744 р. і насамперед відвідав Києво-Печерську лавру. Мистецтво лаврських іконописців і будівельників, особливості стародавніх і оновлених Петром Могилою та Іваном Мазепою київських храмів із їхніми унікальними мозаїками, фресками, декором стали джерелом творчої наснаги генія. Одночасно архітектор підготував ескізи для креслень майбутньої Андріївської церкви. Остаточний варіант проекту був готовий до літа 1748 р.

Улюблені кольори Растреллі - білий, блакитний і золотий - роблять будівлю чепурною і дивовижно гармонують із київським небом. Фахівці справедливо вважають Андріївську церкву однією з найкращих споруд у творчому доробку майстра. За своєю художньою виразністю, сміливістю й оригінальністю задуму Андріївська церква стала шедевром вітчизняного зодчества XVIII століття. Довершеність ліній, чіткі пропорції, дивовижна гармонія форм із навколишнім ландшафтом принесли цій пам'ятці всесвітню славу (Із журналу).

* Бароко - напрям у мистецтві, що характеризується примхливістю форм і декоративною пишністю.

ІІІ. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби зверніться до тлумачного словника.

4 Складіть по одному реченню з однорідними членами, звертанням, вставним словом, дієприслівниковим зворотом так, щоб вони були об'єднані однією з поданих тем: «Скарби України», «Народні звичаї», «Пори року», «Спорт», «Мистецтво», «Міста України», «Канікули». Прочитайте утворені речення, правильно інтонуючи їх.

5 І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Визначте засоби зв'язку речень у тексті.

II. Знайдіть у тексті складні речення, з'ясуйте, як з'єднані їхні частини, обґрунтуйте розділові знаки.

Засмаглий юнак мчав на своєму серфі прямо на верхівці хвилі. Раптом під ним у клекочучій піні утворився коридор. Не задумуючись, хлопець кинувся туди. У будь-який момент паща виру могла закритися і забрати життя сміливця, але він відчував найменший порух океану. Він і його дошка - одне ціле...

Гаваї - царство безмежного океану і могутніх вулканів. Саме тут у незапам'ятні часи зародилося мистецтво ковзання на дошках по хвилях, яке й отримало назву «серфінг» (від англійського surf - прибій). Важко собі уявити, але історія серфінгу нараховує не одну сотню років. Змагання на водяних дошках були популярні серед різних народів, які жили біля «великої води». Правила змагань були надзвичайно простими. За сигналом судді два спортсмени кидалися у воду, аби на гребені хвилі першими досягнути фінішу. Якщо обох суперників змивала хвиля, переможця не оголошували.

Серфінг дуже популярний і в наш час. На Гаваях є відомий пляж Макаха, який славиться своїми величезними прибережними хвилями.

їхня висота сягає 10 метрів, а швидкість наближається до 65 кілометрів за годину. Щоб позмагатися зі стихією і визначити переможця, на Ма-каха з'їжджаються сміливці з багатьох країн світу.

Серфінг на Гаваях не просто спорт, а суть острівного життя.

(За С. Мельничуком)

III. Визначте, до яких частин мови належать виділені слова, поясніть їх написання.

6 І. Випишіть складні речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи, визначте, якими частинами мови вони виражені.

1. За літа минулі залітає спогад за літа майбутні залітає мрія (І. Лазаревський). 2. Не тямить голова що язик лепече (Нар. творчість). 3. Попереду весело вистрибував Митько за ним із рядном і ковдрами човпав я (Я. Стельмах). 4. Я так хотіла знов плекати квіти в твоїх долонях бачити зірки (А. Стеценко). 5. Довго сидів я біля багаття і дививсь як темрява полонить ліс... (Я. Стельмах). 6. Повітря склом виблискує ламким і тиша ніжно дзвонить над полями (М. Рильський). 7. Кудись у синю даль сплива за літом літо на відтинку малім у вічності ріки (В. Та-расенко). 8. Холодна хвиля бризкала чорнилом пергамент берега брав літери на спину (О. Лященко).

6.

Тема 20. Однорідні члени речення з залежними словами.

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 4 клас>>Українська мова: Однорідні члени речення з залежними словами.

83. Попрацюйте разом!

Встановіть зв'язки між словами в реченні. Користуйтеся схемою.

Учителька розповідала нам про далекі походи, цікаві зустрічі, захоплюючі пригоди.

Учителька розповіла (про що?) про далекі походи (які?), цікаві зустрічі (які?), захоплюючі пригоди (які?)

Однорідні члени речення можуть мати при собі залежні слова.

84. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухались пташки, дерева, квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про яскраве сонце на блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку жайворонка і про щасливі дитячі очі.

За Василем Сухомлинським

2. Спиши. Підкресли однорідні члени речення.

3. В останньому реченні спочатку назви тільки однорідні члени, а потім перелічи їх разом із залежними словами.

85. 1. Прочитай текст. Знайди речення з однорідними членами. Постав до них питання.

Над зеленими лісами над широким і привільним степом над повноводними ріками пролітає лагідний вітер. Перебирає він стеблини золотої пшениці, бавиться вусатими ячменями і голубить ніжні шовкові трави. Та ось махне вітер своїми дужими крилами, злетить у голубе піднебесся, вдариться в кучеряві верхів'я дубів, заколише замріяні верби над тихим ставом. І від того вітру співає рідна земля. Повняться співом її безкраї простори.

2. Спиши перше речення. Постав у ньому розділові знаки. Підкресли однорідні члени із залежними від них словами.

3. До яких слів можуть бути перевірними виділені слова? Назви по кілька таких слів.

86.1. Прочитай речення з однорідними членами,

Україна багата на степи, ліси, озера. У лісах ростуть дуби, берези, сосни і багато інших дерев.

2. Пошир речення словами, залежними від однорідних членів. Запиши. Як змінилися від цього речення?

3. Склади самостійно два речення з однорідними членами, що мають залежні слова. Запиши.

87. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

Знання допомагають сьогодні людині спускатися на дно океану і проникати в космічні глибини. Знання допомагають винаходити нові й нові машини, щоб важка праця ставала легкою й цікавою.

Без знань не можна стати добрим працівником. Навчання — подорож у світ знань, світ захоплюючий і безмежний.

2. Випиши речення з однорідними членами.

3. Якими сполучниками з'єднані однорідні члени і як їх треба читати?

4. Добери усно синоніми до виділених слів.

88. 1. Прочитай вірш. Добери до нього заголовок. Знайди синоніми.

Літній вечір... Гори в млі,

в золоті вершини...

А під ними ллється десь

пісня України.

Гасне вечір... Сон обняв

гори і долини...

А між горами літа

пісня України.

Ніч давно... Заснуло все...

Тільки море плине,

та щебече понад ним

пісня України.

Олександр Олесь

2. Порівняй вимову і написання слова ллється. Назви у ньому всі звуки.

3. У другій строфі знайди однорідні члени речення. Як вони пов'язані?

89. 1. Прочитай лист відомого литовського письменника, адресований українським школярам.

МОЛОДІ МОЇ УКРАЇНСЬКІ ДРУЗІ!

Любіть усе, що красиве й прекрасне,— природу, труд, поезію, живопис, мужній спорт, чарівну музику. Прекрасне допомагає людині жити, працювати, цінувати дружбу, любити своїх товаришів, свою Батьківщину, будувати життя, допомагає стати справжньою людиною.

Я хочу, щоб ви дружили з литовськими дітьми, відвідували мій Німанський край. Учіться дружити між собою з ранніх років. Дружба робить нас багатшими, облагороджує, олюднює. Стати справжньою людиною — мета кожного з нас. Бажаю вам успіхів і щастя.

Едуардас Межелайтіс

2. До чого автор листа закликає українських школярів? Які міркування висловлено в листі?

3. Випиши речення з однорідними членами. Повчися читати їх з правильною інтонацією.

4. Поміркуй, що спільного в будові виділених слів. Добери усно інші слова з таким самим префіксом.

90. 1. Прочитай текст.

Набрали хлопці в кишені різного насіння, крихт, обрізків з капусти і пішли на лижах у ліс. Василь виліз на невисоку осику, приладнав там дошку і насипав поживи для пташок. Потім Василь і Миколка побігли кататись на лижах, поки пташки злетяться.

Покаталися хлопці й зайшли до своєї їдальні. А там уже йде справжній бенкет. Налетіли щиглики галасливі, чижі, засмучені чечітки-сирітки, снігурі, вівсянки і навіть горобчик хитро клює насіннячко.

Шум, галас! А синичка собі підлетить обережно до дошки, схопить конопляне насіннячко, потім сяде на гілку, розлущить його, проковтне зернятко і — назад.

Приємно хлопцям, що вони стільки пташок нагодували.

Так усю зиму Василь і Миколка підгодовували птаство.

За Олександром Копиленком

2. Визнач тему тексту. Добери заголовок.

3. У першому й останньому реченнях знайди головні члени. Усно встанови зв'язки між членами речень.

4. Випиши кілька речень з однорідними членами. Поясни розділові знаки.

5. Підготуйся стисло переказати текст.

91. 1. Прочитай текст.

Мороз міцно скував поліську землю. Високі снігові замети громадяться на полях, по селах, в лісах. Рипить ліс од морозу, дерева туляться одне до одного.

2. Спиши речення, в якому є дві граматичні основи.

3. Знайди і прочитай речення з однорідними членами.

4. Випиши однорідні члени разом зі словом, від якого вони залежать.

Вашуленко М.С., Дубовик С.Г., Мельничайко О.І., Скуратівський Л.В. Рідна мова 4 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту

7.

Поняття про однорідні члени речення

Члени речення, які в одному плані стосуються того самого слова в реченні і відповідають на те саме питання, називаються однорідними.

Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією перелічування або протиставлення. У реченні вони функціонують як сурядні словосполучення.

Однорідні члени можуть становити відкритий ряд (допускають продовження) і закритий ряд (не допускають продовження). Наприклад, у реченні Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і, як повітря, потрібні людині (М. Коцюбинський) перший ряд однорідних членів речення — відкритий, другий — закритий (його закриває одиничний сполучник і).

У реченні може бути як один, так і більше рядів однорідних членів. Так, у реченні Для когось ліс — це гриби, для когось — суниці, чорниці чи ожина, для городян — переважно місце відпочинку з неодмінними шашликами і печеною в золі картоплею, хтось бере рушницю і йде в ліси полювати зайця, а то й кабана, а для них [лісників] гаї, діброви та березняки — це щоденна рутинна робота (З газети) є п'ять таких рядів.

Однорідні члени одного ряду виконують однакову синтаксичну функцію, тобто є тими самими членами речення — або всі тільки підмети, або всі тільки прямі додатки, або всі тільки обставини способу дії і т. д. Наприклад, у реченні Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко) однорідні підмети — дума, пісня] однорідні присудки — не вмре, не загине. Однорідні члени найчастіше мають і однакове морфологічне вираження: Голос її окликався гнівом, докорою, огидою (Панас Мирний); але не завжди: Машина старенька, зате дешево дісталась мені (В. Дрозд).

Не є однорідними слова, які хоч і поєднані сурядним зв'язком (за допомогою сполучника), проте є різними членами речення: Ніхто і ніде мене не чекає (М. Хвильовий). Це добре відчувається, якщо сполучник опустити: Ніхто ніде мене не чекає.

Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені без залежних слів) і поширені (мають при собі залежні слова).

Якщо в одному простому реченні є два або більше підметів, присудків чи однакових додатків (які стосуються того самого слова й відповідають на те саме питання), то вони однорідні: В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля (Т. Шевченко). Я живу, і борюсь, і творю для людей (В. Забаштанський). Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави (В. Симоненко).

Але не є однорідними членами:

а) повторювані слова, які вживаються в реченні для підкреслення великої кількості предметів, тривалості дії, вираження емоційності, — це єдиний член речення:

Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю, рости, рости, тополенько, все вгору та вгору (Т. Шевченко). Jhue-плив, плив-плив, що аж обридло (І. Котляревський);

між такими словами ставиться кома або дефіс;

б) дві власні або просторові, часові чи кількісні назви на зразок формула петроградського—Гаусса, автобус Київ— Одеса, протягом березня—травня, вісім—десять днів

тощо; між такими словами ставиться тире;

в) два однакові або подібні слова, між якими вжито заперечну частку не, якщо вони становлять смислову єдність: Дивиться вона не надивиться на свого сина: втішається не навтішається своїм Івасем (І. Нечуй-Левицький);

г) два однакові за формою дієслова, що означають дію і її мету: Кохана спить, кохана спить, піди збуди, цілуй їйочі (П. Тичина);

ґ) два повторювані слова, з'єднані порівняльним сполучником як: Тепер молодиця як молодиця: коси на все село (М. Стельмах); тут частина як молодиця є присудком;

д) фразеологічні словосполучення з двічі повторюваним сполучником / або ні на зразок / сяк і так, і сміх і гріх, ні світ ні зоря, ні сіло ні впало тощо.

у чотирьох останніх випадках між повторюваними словами кома не ставиться.

Якшо при означуваному слові є два або більше означень, то вони можуть бути однорідними й неоднорідними. Навіть ті самі означення в різному контексті виступають:

то як однорідні: Сіре, кошлате небо нависло над задимленим Петроградом (1. Цюпа);

то як неоднорідні:

Балтики дув холодний вітер, гнав сірі кошлаті хмари (1. Цюпа).

Означення однорідні, якщо:

а) вони являють собою перелік ознак: За шкільними партами схилились чорняві, біляві, русяві голівки (І. Цюпа);

б) вони характеризують предмет в одному плані (їх можна замінити одним словом): У полі зацвітуть пахучі, ніжні, голубі фіалки (О. Гончар); тут однорідні означення можна замінити словом привабливі;

в) вони стоять після означуваного слова (тоді вони сприймаються переважно як перелік ознак): Люблю я бистрину життя прозору, поривну, глибоку (Д. Павличко). Йому

жаль стало Жука — здорового, чорного, мордатого (Панас Мирний); але не завжди такі означення однорідні: Минаючи убогі села понаддніпрянські невеселі, я думав... (Т. Шевченко);

г) першим стоїть непоширене означення, другим — поширене: Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк (О. Гончар); але якщо навпаки, то такі означення будуть неоднорідні: Залитий сонцем рівний степ одразу принишк.

Якщо означення в різних планах характеризують предмет (їх не можна замінити одним словом), то вони неоднорідні. Наприклад, у реченні В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (І. Франко) кожне з означень По-різному пояснює предмет, причому перше з них (густий) стосується словосполучення зелений березовий гай, друге (зелений) — словосполучення березовий гай.

Завжди неоднорідними є означення, виражені сполученім займенника й прикметника (мій найкращий друг), якісного і відносного (високий дніпровський берег), якісного і присвійного прикметників (улюблена мамина пісня).

Обставини однорідні лише тоді, коли вони являють собою перелік: Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях (О. Гончар).

Якщо обставини по-різному характеризують дію, то вони неоднорідні. Наприклад, у реченні дід, і баба у неділю на призьбі вдвох собі сиділи (Т. Шевченко) обставина часу — у неділю, обставина місця — на призьбі, обставина способу дії — вдвох; отже, вони неоднорідні.

Неоднорідні також обставини, які хоч і відповідають на те саме питання, проте доповнюють одна одну, залежать одна від одної. Наприклад, у реченні Шумлять сади над берегами в моєї юності краю (В. Сосюра) обставини місця над берегами і в моєї юності краю хоч і відповідають на те саме питання де?, проте неоднорідні: остання група слів, крім обставинного значення має ще й означальний відтінок (над берегами (яким и?) в моєї юності краю). Так само в реченні Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч (Леся Українка) обставини часу після бурі і у місячну ніч не в одному плані стосуються присудка спалахують. Тут можна поставити питання у зворотному порядку: у місячну ніч (а коли саме?) після бурі. Можна слова після бурі розглядати і як додаток: спалахують (після ч о г о?) після бурі (коли?) у місячну ніч.

Однорідні члени речення поєднуються між собою сурядним зв'язком:

а) без сполучників: Земля зляглася, перепріла, перемліла, спарилася, прагнула роботи (К. Гордієнко);

б) за допомогою одиничних сполучників /, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи: Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу чи ловити щучок руками (О. Довженко); тут дві пари однорідних членів: бродити чи ловити, грому й дощу;

в) за допомогою повторюваних сполучників і... /, та..та, або... або, чи... чи, то... то, ні... ні (сполучник по вторюється два або більше разів поспіль): Від Батьківщини — клич, і звага, і рання сила, й доля пізня (М. Сингаївський);

r) за допомогою парних сполучників не тільки... а й, не лише... але й, як... так і, хоч... але, як не... то, не стільки... скільки (перша частина сполучника ставиться перед першим однорідним членом чи групою їх, друга — перед наступним чи наступними): Митець думає не тільки розумом, а й серцем (О. Довженко). Учитель не стільки вчив, скільки крутив за вуха (М. Коцюбинський).

Між однорідними членами речення бувають єднальні, протиставні та розділові відношення, які виражаються як за допомогою сполучників, так і без них.

Єднальні відношення передаються звичайно за допомогою єднальних сполучників і, та (= і), та й, і... і, та... та, ні... ні, як... так і; не тільки... а й і под. Вони виражають, як правило, перелік чи зіставлення певних явищ: Буде ще після цього простір лиману, і вітер попутний, і біла заметіль чайок над головою (О. Гончар). Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні врай, ані в пекло (Леся Українка). Годилося б думати не тільки про роботу, а й про себе (Є. Гуцало). Цей зв'язок може передаватися й без сполучників: Привіз бджолиний мед, паляницю, яблука (В. Сухомлинський).

Протиставні відношення позначаються звичайно протиставними сполучниками а, але, та (= але), зате, проте, однак, все ж, так. Вони передають несумісність, протилежність певних явищ: О думи мої! О славо злая! За тебе марно я в чужому краю караюсь, мучуся... але не каюсь (Т. Шевченко). Цей зв'язок може виражатися й без сполучників: Це була не звичайна — мінеральна вода (О. Гончар).

Розділові відношення виражаються за допомогою розділових сполучників або, чи, або... або, чи... чи, то... то, не то... не то, хоч... хоч і под. Вони передають роздільність, чергування або взаємовиключення певних явищ: Хлопці, щоб не заважати в хаті, вчились або в клуні, або в садку чи деінде (М. Коцюбинський). Дитина стоїть, пильно дивиться то на батька, то на матір (Панас Мирний).

8.

25. Однорідні члени речення

Posted by: adminin Орфографія та пунктуація 10

Ноя

Члени однорідні -

як братики рідні:

до однієї частини мови належать,

на одне питання відповідають.

1. Між однорідними членами речення ставляться коми, якщо вони не з’єднані сполучниками.

Наприклад:

Діти доторкалися до колосків руками, гладили, цілували їх.

2. Інколи однорідні члени поєднані парами. У такому випадку коми ставляться між парами однорідних членів.

Наприклад:

Велика родина - це мама і тато, дідусь та бабуся, братики й сестрички.

3. Якщо однорідними членами є прикметники, то вони обов’язково характеризують щось або когось з одного боку: означають колір, розмір тощо.

Наприклад:

не є однорідні - мій дзвінкий веселий м’яч…

однорідні - голубий, червоний і зелений прапірці

Вправа 78.

Жив давно-предавно чоловік, котрий мав кота, гусей та кури.

Нехай вона льон вимочить, висушить, поб’є, попряде й витче сто ліктів полотна.

А замість неї постала інша хата, така гарна та пишна.

Просила, умовляла старшого: “Будь добрий, справедливий”.

От добігає найменший брат, коли бачить - аж там гора висока і крута стоїть.

Заглянула старша у бричку, а там сидить хлопчище, страшний, волохатий.

От раз у неділю баба спекла пиріжків з маком, повибирала їх, поскладала в миску та й поставила на віконце.

Зайчик понаносив стьожок, сережок, намиста доброго…

Вправа 79. Напиши невеликі тексти.

Україна скидається на великого орла. Посередині цього орла Дніпро тече до Чорного моря. Якщо подивитися на птаха згори, то на лівому крилі побачиш сині жилки. То ріки: Десна, ТРубіж, Псел, Ворскла, Оріль, Самара, Конка. На правому крилі - Прип’ять, Тетерів, Ірпінь, Рось, Тясмин, Інгулець, Інгул, Південний Буг, Дністер, Прут. Не забудь оспівану в народі ріку Дунай.

З Новим роком вітають Дід Мороз і Снігурочка. Скільки сміху, радості, веселощів у цьому світлому залі. Багато учасників. Тут і зайчик, і ведмідь, і лисичка, і півник. Присутні були представники багатьох народів: українці, росіяни, поляки, чехи, індійці. У всіх веселі і щасливі обличчя. А ялинка горить то червоними, то голубими, то білими вогнями.

Вправа 80. Напиши окремі тексти.

Запашний і цілющий чай можна приготувати з листя, квітів та інших частин суниці, чорниці, чебрецю, малини, ожини, м’яти, іван-чаю, смородини, горобини, глоду, липи.

Справжніми лісовими ласощами є березовий сік, горіхи ліщини, різноманітні ягоди. У липні достигають суниця, малина, ожина, чорниця, черемха.

У серпні відходить суниця, але з’являються брусниця, глід, горобина, кизил, шипшина. У вересні та жовтні збирають брусницю, калину, обліпиху, горобину, шипшину, терен. Від вересня і до квітня наступного року можна збирати журавлину.

У похід по цілющі трави. Відцвіли польові й лісові трави. Прийшла пора збирати плоди і коріння лікарських рослин. У багатьох плодах і ягодах є велика кількість лікувальних речовин. Це плоди глоду, крушини, шипшини, ялівцю.

Чітко дотримуйтесь правил збирання, сушіння і зберігання лікарських рослин. Тільки так можна зберегти цінні властивості плодів. Ягоди збирають лише зрілі. Сушать їх під залізною покрівлею або в печі. Восени викопують і кореневища. Цінні лікувальні властивості мають у собі коріння аїру, алтею, валеріани, оману. Збирайте лікарські рослини.

9.

Урок

Речения з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками а, але,і), кома між однорідними членами

Тема: РЕЧЕНИЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ (БЕЗ СПОЛУЧНИКІВ І ЗІ СПОЛУЧНИКАМИ А, АЛЕ, І), КОМА МІЖ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Мета: навчити учнів розрізняти однорідні члени речення (головні і другорядні), виділяти їх у зв'язному висловлюванні; моделювати схеми речень з однорідними членами; формувати загальнопізнавальні вміння визначати вид однорідних членів речення, аналізувати зв'язок між ними (сполучниковий чи безсполучниковий), правильно інтонувати речення з однорідними членами; розставляти розділові знаки між однорідними членами, з'єднаними сполучниками а, але, і; розвивати творчі вміння реконструювання двох простих речень на одне з однорідними членами, відтворювати деформований текст із реченнями з однорідними членами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти морально-етичному розвиткові особистості.

Правопис: кома між однорідними членами речення.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів, добір синонімів, робота з тлумачним словником.

Орфоепія: формування вмінь правильного наголошення слів.

Граматика: способи вираження означення, додатка й обставини різ-ними частинами мови.

Культура мовлення і стилістика: додержання правильної інтонації в ре-ченнях з однорідними членами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Психологічна настанова й внутрішня мотивація щодо вивчення теми "Речення з однорідними членами". Ознайомлення учнів із ходом навчальної діяльності.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку

Як тебе прославити, рідна земле?

Не одною квіткою звалювати, не одним кущем чи деревом, а всю тебе показати,- широку, прекрасну й родючу?

(К. Білокур)

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

Робота з текстом (спостереження над реченнями з однорідними членами у зв'язному висловлюванні)

> Прослухати текст. Визначити тему й основну думку висловлювання. Дібрати до тексту заголовок.

Благословенним і чарівним уважається той край, де барвінок росте. А росте він у Карпатах, Лісостепу, Західному Поліссі, переважно в дубових та дубово-грабових лісах.

Прекрасна, осяйна це рослина. Вічнозелений чагарничок на постійно ввійшов у побут, звичаї та обряди нашого народу. Коли розливалися весняні води, дівчата на Україні починали співати веснянки. Наставала радісна, бентежна пора оновлення в природі, воскресіння зелен-квіту, пробудження нових почуттів у людських серцях, надій і сподівань. І серед пісень цієї пори - чимало про барвінок.

Рослина ця не тільки декоративна, пісенна, а й цілюща. Згадки про її лікарські властивості сягають сивої давнини. Барвінок був відомий античним лікарям (А. Кондратюк).

> Пригадати з уроків української мови в початкових класах, які члени речення називаються однорідними. Виписати з тексту речення з однорідними членами. Визначити їх вид (означення, додаток, обставина).

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Проблемна демонстрація навчального матеріалу на основі зв'язного висловлювання

1. Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення. Знайти у тексті непоширені речення. Накреслити їх схеми.

ТИХО В ЛІСІ ВЗИМКУ

Тихо і спокійно зимового дня в лісі. Стоять стрункі, високі, нерухомі дерева зі сніговими шапками. Чути, як дятел стукає по стовбурі дуба. Це він шукає жучків і комах під корою. От щось зашепотіло. Пробіг зайчик, сів під дубом і оглянувся. Десь на ставку тріснула крига. Щось задзвеніло, заспівали синички і горобці. Впала сніжинка на кущ шипшини (За В. Сухомлинським).

2. Розглянути схеми. Поставити запитання до виділених слів (робота з опорною схемою).

Коментар учителя. Однорідними називаються члени речення, які від-повідають на одне і те ж питання і відносяться до одного й того самого члена речення. Однорідні члени не залежать один від одного і з'єднуються між собою за допомогою:

а) інтонації переліку або протиставлення і сполучників;

б) тільки інтонації.

Наприклад:

Однорідними можуть бути головні і другорядні члени речення. Од-норідні підмети залежать від присудка, однорідні присудки - від підмета. Другорядні однорідні члени речення залежать від головних членів або інших другорядних.

Пізнавальне завдання на зіставлення речень з однорідними членами

> Порівняти речення. В якому з них перелік має завершений характер, а в якому - перелік, можна продовжити? Прочитати речення з правильною інтонацією. Звернути увагу на знак паузи між словами.

На весільні урочистості із зе-леного листя барвінка плетуть гірлянди і вінки. Вінки з барвінка символізують вірність, постійність почуттів, міцність шлюбу.

> Пояснити наявність чи відсутність розділових знаків між однорід-ними членами.

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Творчий диктант на доповнення тексту необхідними за змістом сполучниками

> Прочитати мовчки текст. Визначити його жанр. Списати, вставляючи необхідні за змістом сполучники (та, а, але). Розставити розділові знаки. Пояснити, перед якими сполучниками між однорідними членами кома ставиться, а перед якими - ні. Зіставити свої висновки з теоретичними відомостями.

Запам'ятай!

Між однорідними членами ставиться кома, якщо вони з'єднані тільки інтонацією або інтонацією та сполучниками а, але.

Перед сполучниками і, та (у значенні і), вжитими один раз, кома це ставиться.

У народі живе чудова легенда про походження рослини. Діялося це тоді, коли турки... татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги в одне село... винищили там усіх людей. Лише один парубок... дівчина сховалися в лісі... не врятувалися від бусурман. Парубка люті зайди зарізали... дівчину задушили. Ото з парубочої крові й виріс барвінок у лісі,... губами дівчини полилася чиста вода (Нар. творчість). Підкреслити однорідні члени речення, визначити їх вид.

> Виписати з тексту синоніми до слів турки і татари.

> Виділити граматичні основи в останньому реченні. Дослідити, що з'єднує сполучник.

Конструктивне завдання на трансформацію синтаксичних одиниць (реконструювання двох простих речень на одне з однорідними членами)

> Перебудувати подані прості речення на речення з однорідними членами, використовуючи потрібні за змістом сполучники, уникаючи по-вторів однакових слів. Підкреслити граматичні основи.

1) На верболозах біля річок з'являються пухнасті котики. Вони з'яв-ляються і біля ставків. На узліссях також з'являються пухнасті котики. 2) Таке буває в лютому. Інколи таке буває навіть у січні. 3) Цвіт верби не тільки зворушливе диво природи. Цвіт верби - вражаючий символ краси. 4) Навесні вербові котики тішать нас надією. Вонизвеселяють наше серце. 5) Верби укріплюють береги. Вони стримують наше серце. У посушливих місцях верби зупиняють піщані заноси.

> Прочитати побудовані речення, дотримуючись правильної інтонації.

> Визначити, яким реченням відповідають схеми:

4. Користуючись тлумачним словиником, з'ясувати значення слів верболози, узлісся.

Відтворення деформованого тексту

> Уважно прочитати речення. З'ясувати, чи є вони зв'язним висловлюванням. Переставити їх таким чином, щоб утворився текст. Записа-ти його, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити однорідні члени речення.

Ніколи не забуде дрімучих лісів з гордими смереками ялицями ке-драми. Хто побував хоч раз у Карпатах, той на все життя запам'ятає стрімкі скелі і глибокі ущелини.

Але чи не найпершою красунею серед усіх полонинських квітів і цінних лікарських рослин є джинжура. Море квітів і запашних трав. Усіма кольорами веселки переливаються дзвіночки красавки дупіниці бузкової арніки гірської наперстянки пурпурової.

Відвар джинжури застосовують і при лікуванні запущених гнійних ран екземи. Відвар з кореневини цієї рослини збуджує апетит поліпшує травлення підвищує кислотність та поліпшує якісний склад шлункового соку. У народній медицині відвар коріння джинжури вживають при захворюванні легенів хронічних бронхітах малярії ревматизмі та хворобах печінки. Препарати його діють заспокійливо знімають втому-та збудження (За Ф. Мамчуром).

> Накреслити схеми речень спочатку з однорідними головними чле-нами, а потім - з однорідними другорядними членами.

У Запам'ятати наголос у словах арніка, джинжура, душнйця, наперстянка.

> Визначити, в якому значенні вжито виділене слово. Скласти речення так, щоб це слово набуло іншого значення.

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Які члени речення називаються однорідними?

2. Які члени речення можуть бути однорідними?

3. За яких умов між однорідними членами ставиться кома? Коми між однорідними членами кома не ставиться?

VIII. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

ІХ. Домашнє завдання

1. Підготувати повідомлення про однорідні члени речення. Проілю-струвати теоретичний матеріал прикладами речень із поданого тексту.

На порозі будинку з'являється високий світлочолий чорновусий і ла-гідний батько. Він бере на руки сина і високо підкидає до променистого мережива старої липи.

Батько стоїть замислений під зеленим наметом. Вже снується виткана з тої млистої духмяної куряви дивна казка. Обіч дороги стоять тополі, ясени, каштани. Жайворонки в'ються над головою засипають віз піснями і квітами (За І.Цюпою).

2. Списати текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Підкреслити в реченнях однорідні члени. Цифрами позначити види речень з однорідними членами: а) цифрою 1 - речення з однорідними головними членами; б) цифрою 2 - речення з однорідними другорядними членами; в) цифрою 3 - речення з однорідними головними і другорядними членами. Накреслити схеми речень з однорідними членами.

10.

Однорідні члени речення, розділові знаки при них. Вивчення однорідних членів речення у курсі синтаксису середньої школи

Однорідні − виконують однакову ф-цію та перебувають в однакових відношення зі спільного головного члена, поєд. між собою суряд. зв’яз.

Синт. одонорід. пов’яз. з логічною однорід, бо ОЧР наз. поняття одного логічного ряду. Переважно виражається однією чм. В одному реч-ні може бути кілька ОР рядів.

ТЕОРІЇ. Буслаєв наз. ОЧР стягненими реч-нями. Цей термін вжив. і Пєшковський, який заклав основи суч. вчення про ОЧР. Шахматов сумнівався у правильності терміна, так само, як Пєшковський. Мельничук (СУЛМ, за ред. Білодіда): ОЧР пов’яз. з синтагматичним членуванням мови→учення про однорідні синтагми. Слинько, Гуйванюк, Кобилянська: розглядають ОЧР двох типів: з однор. підметами і прис. − напівскладні, з ін. ОЧР – прості усклад. У більшості праць − всі ОЧР − просто усклад. реч-ня.

Засоби вир-ня: інтонація, спол. суряд. Способи поєднан. ОЧР: спол., безспол, мішаний.

Сполучники. Єднальності: і=й, та=й, ні…ні. Передають єднально-переліч. віднош. Протиставні: а, але, проте, зате, однак; хоч, хоча, так=але. Протиставні або зіставні віднош. Розділові: 1.поодинокі (одиничні):чи, або, то; повторювані: чи…чи, то…то, або…або, чи то… чи то, не то… не то, хоч… хоч. Розділові віднош. Градаційні завжди парні: не тільки…а й, не лише…а й(але й), не так… як, як… так, не стільки… скільки, якщо не … то тощо. Градаційні віднош. Приєднувальні: ще й, а ще й, та ще й, а також, і притому.

Ряди ОЧР бувають 1.закриті(фіксоване місце розташування ОЧР, обмежена кільк. ОЧР) та 2.відкриті (не обмеж. кільк. ОЧР, вільний порядок їх розташува

Дата добавления: 2015-10-24