Запровадження Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) у ВНЗ України

Наказом МОН від 16 жовтня 2009 року № 943 з 2009/2010 навчального року у ВНЗ України запроваджується Європейська кредитно-трансферна система та її ключові документи («Аплікаційна форма студента», «Угода про навчання», «Угода про практичну підготовку та зобов’язання про якість», «Академічна довідка», «Додаток до диплома європейського зразка»). Нововведення впроваджується відповідно до вимог Довідника користувача ECTS, затвердженого Європейською Комісією 6 лютого 2009 року.

26 лютого 2010 р. МОН направило листа керівникам ВНЗ з Методичними рекомендаціями щодо запровадження ЄКТС та її ключових документів у вищих навчальних закладах (між іншим, передбачалося встановити кредит в 30 годин але лист має меншу юридичну силу, ніж наказ).

Постановою Кабінету Міністрів № 265 від 2.03.2010 р. було офіційно запроваджено Додаток до диплома про вищу освіту європейського зразка (DIPLOMA SUPPLEMENT), а Наказом МОН № 365 29.04.2010 було затверджено Порядок його замовлення, видачі та обліку та його опис. У цьому Порядку зазначається, що «основою для створення замовлення є дані щодо осіб – випускників вищого навчального закладу, які висловили бажання отримати Додаток (п.2.1). Далі в пункті 2.3 йдеться про порядок замовлення додатку: «Замовлення подаються виконавцю на магнітних носіях або засобами електронного зв’язку у формі закодованого пакета інформації, яка засвідчена електронним підписом, не пізніше ніж за 15 днів до дати вручення випускникам вищих навчальних закладів Додатку».

Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 19.04.2012 № 482 було зобов’язано керівників вищих навчальних закладів забезпечити безумовну видачу Додатка протягом одного місяця з дня подачі випускником заяви про його видачу (у цьому наказі також поданий рекомендований перелік напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців з вищою освітою, англійською мовою). Крім того, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 19.04.2012 № 479 документи для участі у конкурсі з відбору на навчання студентів у провідних вищих навчальних закладах за кордоном у 2012 році приймаються за наявності у випускника Додатка до диплома про вищу освіту європейського зразка (DIPLOMA SUPPLEMENT). У листі МОНМС від 01.06.2012 р. керівників вищих навчальних закладів ще раз наголошено на необхідності вжити негайних заходів щодо виконання наказів МОНмолодьспорту із зазначеного питання та наголошуємо, що за організацію замовлення та розміщення інформації на веб-сторінках вищих навчальних закладів про видачу Додатка вищими навчальними закладами несуть персональну відповідальність керівники і відповідальні особи, призначені керівництвом вищого навчального закладу.

У 2011 р. Уряд України розпочав масштабну програму підтримки направлення студентів, аспірантів, науково-педагогічних працівників на навчання за кордон. 13 квітня 2011 р. прийнята Постанова Кабінету Міністрів України за № 411 «Питання навчання студентів та стажування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном», якою було затверджено відповідне Положення. Зокрема, згідно цьому Положенню, метою навчання та стажування є підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки студентів, аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників, проведення авторських досліджень з використанням сучасного обладнання і технологій, опанування новітніми унікальними методами, набуття досвіду провадження науково-дослідної і викладацької діяльності, забезпечення інформаційного обміну та розширення наукових контактів. 16 травня 2011 р. було також прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 546 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для навчання, стажування, підвищення кваліфікації студентів, аспірантів, науково-педагогічних та педагогічних працівників за кордоном». На підставі цих документам на відповідних наказів Міністерства щорічно здійснюється направлення кількох сотень студентів, аспірантів та науково-педагогічних працівників до провідних навчальних закладів світу. В цій програмі активну участь бере й Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка.

Висновки

Таким чином, вища освіта України беззаперечно й однозначно визначила як основний напрям своєї діяльності інтеграцію в єдиний європейський освітній простір. Болонський процес спрямований на перетворення Європи на найбільш конкурентоспроможний і розвинутий освітній простір у світі. Болонською декларацією передбачено реалізацію багатьох ідей і проектів. Передусім, це формування єдиного відкритого простору вищої освіти; впровадження кредитних технологій навчання на базі європейської системи трансферу кредитів; стимулювання мобільності студентів і викладачів у межах європейського регіону; прийняття системи освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр–магістр»; розвиток європейської співпраці у сфері контролю за якістю вищої освіти тощо. Приєднання України до цього процесу надає нашій країні можливості поглибити відносини з європейськими державами на шляху подальшої інтеграції до ЄС.

Болонський процес – це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою на європейському просторі. Якщо майбутнє України пов’язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітницьке та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування. Болонський процес активізував пошук шляхів, форм і методів зближення в тому, що стосується визначення та реалізації кредитних одиниць. Вищі навчальні заклади експериментують із застосуванням системи ECTS (на основі національних систем, а не замість їх). Багато суперечок виникає з приводу розширення та поглиблення практики використання системи, особливо щодо накопичення кредитних одиниць. Існують побоювання, що надто квапливе поширення ECTS може призвести до зниження якості освіти. Проте чимало вищих навчальних закладів Європи вважають свої національні системи сумісними з ECTS (але більшою мірою для переведення академічних кредитів, аніж для їх акумулювання). У цих випадках мова йде або про можливості звичайного переведення національних систем в ECTS, або про пряме застосування власне системи ECTS. Визнано переваги цієї системи для введення модульної організації освітнього процесу.

Водночас участь системи вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів її якості. Орієнтація на Болонський процес не має призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти. Навпаки, її стан треба глибоко осмислити, порівнявши з європейськими критеріями і стандартами, та визначити можливості її вдосконалення на новому етапі. При цьому еволюцію системи освіти не слід відокремлювати від інших сфер суспільства. Вона має розвиватися в гармонійному взаємозв’язку із суспільством у цілому, беручи на себе роль його провідника.

Нині можна з жалем констатувати, що, незважаючи на вимоги сучасного інформаційного суспільства щодо якісної освіти, в масовому вимірі в Україні освіта стала менш якісною, а переважна більшість випускників вищих навчальних закладів (особливо нових) не конкурентоспроможні на європейському ринку праці. Це зобов’язує менше говорити про власні досягнення, а все більше аналізувати світові та європейські тенденції реформування освіти і відповідно до цього послідовно вдосконалювати якість української освіти.

Література

Біла книга національної освіти України / Т. Ф. Алєксєєнко, В. М. Аніщенко, Г. О. Балл [та ін.]; за заг. ред. В. Г. Кременя. – К.: Інформ. системи, 2010. – 342 с.

Болонський процес у фактах і документах/ Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І.. Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2003. – 52 с. (www.tspu.edu.ua).

Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За ред. В. Г. Кременя. Автор. кол.: М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук та ін. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.

Довідник користувача Європейської кредитно-трансферної системи (EСTS). – Брюссель, 2009.

Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2003. – 200 с.

Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Вища освіта і Болонський процес» для магістрів усіх спеціальностей / Укл. О.В.Колісник. – Полтава: ПолтНТУ, 2009. – 38 с.

Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 – 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.: Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І.. – Київ -Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 147 с. (www.tspu.edu.ua).

Товажнянський Л.Л. Болонський процес: цикли, ступені, кредити. – Х., 2004. – 144 с.

Анализ международного опыта стратегического управления, организации и развития университетов, интегрирующих передовые научные исследования и образовательные программы, решающих кадровые и исследовательские задачи общенациональных проектов и задачи регионального развития // http://univer.academy.ru/Documents/Анализ международного опыта.pdf

Eastern European University Association (Ассоциация восточно-европейских университетов) http://eeua.ru/

Дата добавления: 2015-10-24