Допиту потерпілого

м. Донецьк 19 грудня 2007 р.

Допит розпочато о 14 год. 10 хв.

Допит закінчено о 15 год. 15 хв.

Слідчий СВ Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області лейтенант міліції Петров Д.В. у приміщенні СВ Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області відповідно до вимог ст.ст. 85, 171 КПК України склав цей протокол про те, що з дотриманням вимог ст. 171 КПК України у кримінальній справі № 89-69697 допитав як потерпілого:

1. Прізвище, ім'я, по-батькові – Маркова Ганна Михайловна

2. Дата народження – 10 січня 1940 р.

3. Місце народження – м. Донецьк

4. Громадянство – України

5. Національність – українка

6. Освіта – середня

7. Сімейний стан – удова

8. Місце роботи й посада – пенсіонерка

9. Місце мешкання – м. Донецьк, пр. Бандери, б. 3, кв. 177, тел. [phone]

10. Відомості про документи, що засвідчують особу – паспорт КУ № 936269.виданий 11.11.2005 р. Ворошиловським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області

11. Взаємини з обвинувачуваним – див. протокол.

Про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України попереджена.

(підпис) Г.М. Маркова

З приводу відомих мені обставин справи можу показати наступне:

За зазначеною адресою я постійно проживаю зі своєю родиною – сином Андрієм і його дружиною Тетяною. Андрій у вільний від роботи час займається зборкою комп'ютерної техніки, у зв'язку із чим приблизно три місяці назад вони з Тетяною дали об'яву в газету про продаж зібраного Андрієм комп’ютера із вказівкою нашого домашнього телефону.

Наскільки я зрозуміла, 17 грудня вдень Тетяні дзвонив якийсь чоловік, що хотів подивитися комп'ютер. Про це Тетяна повідомила Андрієві по телефону й вони домовилися, що покупець прийде, коли Андрій повернеться з роботи. Андрій прийшов приблизно о 17 годині, а через якийсь час прийшов і покупець. Я його не бачила, тому що вони відразу ж пройшли до кімнати, де знаходився комп'ютер. Мені було відомо тільки, що вранці наступного дня, приблизно о 10.30, ця людина прийде знову, щоб розплатитися й забрати комп'ютер.

18 грудня приблизно о 9.40, коли у квартирі перебували я й Тетяна, у двері подзвонили. У цей час Тетяна перебувала у своїй кімнаті, тому двері пішли відкривати я. На порозі стояли два парубки в норкових шапках, один невисокого зросту, другий вищий і міцніший; одягнені вони були в щось темне, облич я не розгледіла. Вони сказали мені, що прийшли за комп'ютером. Я виразила свій подив, що вони прийшли раніше призначеного часу, у квартиру їх не впустила й пішла до кімнати до Тетяни поцікавитися, чи впускати цих людей. Тетяна подзвонила Андрієві на роботу й повідомила йому, що покупець уже прийшов. Андрій відповів Тетяні, що незабаром буде. Тоді Тетяна вирішила впустити покупців, відкрила їм двері й пропустила до коридору квартири, щоб вони очікували Андрія. Потім Тетяна пішла до своєї кімнати, а я пішла до зали.

Через кілька секунд після цього до зали увійшов той із чоловіків, що був нижче зростом і я побачила, що в правій руці він тримає ніж із клинком довжиною близько 15 см. Чоловік наказав мені мовчати, інакше він уб'є мене. Я злякалася й не робила йому ніякого спротиву; він схопив мене за руку й повів до кімнати Тетяни. Там я побачила, що другий чоловік заліпив Тетяні рот липкою стрічкою, а руки в неї вже були зв'язані такою ж стрічкою. Чоловік, що ввів мене до кімнати, зв'язав руки й мені, а потім заклеїв мені рот, штовхнувши після цього мене на підлогу. Обоє чоловіків говорили, щоб ми з Тетяною мовчали, інакше нас уб'ють. Обоє вони тримали в руках ножі. Невисокий чоловік підійшов до Тетяни й запитав, де лежать гроші. Тетяна відповіла, що в квартирі грошей немає. Тоді чоловік почав казати, що вона його обманює й загрожувати їй убивством. Я, скориставшись тим, що на мене ніхто із чоловіків у цей момент не дивився, побігла в коридор, щоб відкрити вхідні двері. Чоловік (невисокий на зріст) побіг за мною й у коридорі почав тягти мене назад у кімнату й наносити мені удари кулаком в обличчя, по голові й тілу. Другий чоловік у цей час збирав речі, що були в кімнаті Тетяни, і скоро обоє злочинця винесли з кімнати велику сумку, мабуть, принесену із собою, і направилися до дверей. Коли вони вийшли із квартири, ми з Тетяною звільнилися від скотча й Тетяна сказала мені, що встигла подзвонити Андрієві. Потім Тетяна подзвонила в міліцію й побігла в під'їзд. Через якийсь час вона повернулася й повідомила, що одного зі злочинців затримали.

Протокол мною прочитаний. З моїх слів записано правильно.

(підпис) Г.М. Маркова

Протокол склав:

Слідчий СВ Ворошиловського РВ ДМУ

ГУМВС України в Донецькій області

лейтенант міліції (підпис) Д.В.Петров

Дата добавления: 2015-10-02