Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Оцінка матеріально-виробничих запасів.

Міжнародні організації зі стандартизації бухгалтерського обліку і звітності. | Склад та загальна характеристика МСБО і директив Європейського співтовариства. | Регламентація обліку за міжнародними стандартами. | Суть, призначення і облік створення та використання фонду дрібних сум на підприємстві. | Класифікація, оцінка дебіторської заборгованості та облік рахунків до отримання. | Порівняльна оцінка системи стандарт-кост та системи директ-костинг у процесі обліку витрат на виробництво. | Методи нарахування амортизації основних засобів. | Види інвестицій і порядок їх оцінки. | Облік інвестицій в акції та порядок їх переоцінки. | Облік інвестицій в асоційовані компанії. |


Читайте также:
  1. Визнання, класифікація та оцінка основних засобів. Натурально-речовий склад основних засобів. Завдання обліку ОЗ.
  2. Визначення та оцінка довгострокових фінансових інвестицій
  3. Визначення, класифікація та оцінка основних засобів
  4. Визначення, класифікація та оцінка поточних фінансових інвестицій
  5. Документальне оформлення та відображення в системі синтетичного та аналітичного обліку вибуття основних засобів. Переоцінка основних засобів
  6. ІІ.ІІ. Оцінка структури та якості кредитного портфеля банку протягом останніх років
  7. Класифікація, оцінка дебіторської заборгованості та облік рахунків до отримання.

Оцінка виробничих запасів – це визначення їхньої вартості у грошову еквіваленті. Оцінку запасів здійснюють за 2-х обставин: при надходженні запасів; при вибутті

При надходженні запасів визначають первісну вартість ТМЦ до якої входять ціна придбання, транспортно-заготівельні витрати, посередницькі послуги та ін.

При вибутті – оцінку ТМЦ здійснюють такими методами: метод специфічної ідентифікації – суть полягає в тому, що він закріплює фактичну вартість за конкретною одиницею запасу. Він часто використовується при купівлі-продажу одиниць продукції, які мають велику вартість і продаються у невеликій к-сті (автомобілі, ювелірні вироби тощо.) метод середньої вартості – при цьому методі вартість матеріальних запасів обчислюють шляхом ділення всієї (повної) вартості (залишок на початок місяця плюс усі товари, придбані протягом певного періоду) на кількість одиниць цих товарів. У результаті одержують середньозважену вартість одиниці товару. Вартість матеріальних запасів, визначена методом середньої вартості, враховує всі ціни, за якими були придбані товари протягом звітного періоду, і тим самим вирівнюється зростання та зниження цін. Деякі спеціалісти критикують цей метод, вважаючи, що необхідно більше уваги приділяти останнім за часом цінам, оскільки саме вони найбільше впливають на рівень доходу та прийняття управлінський рішень. метод FIFO – за цим методом матеріальні запаси мають бути списані за цінами придбання відповідних партій у хронологічному порядку їх надходження, тобто спочатку списуються на видаток матеріали за ціною. 1-2-3-4 метод LIFO – 4-3-2-1

118. Методи аналітичного обліку матеріальних запасів.

В зарубіжних країнах використовується різні методи оцінки матеріальних запасів:

1. Метод специфічної ідентифікації – суть методу в тому, що він закріпляє фактичну вартість за конкретну одиницю запасу. Використовують цей метод при купівлі та продажу одиниць продукції, які мають велику вартість і продаються в невеликій кількості. При використанні цього методу вартість реалізації товарів і кінцеві запаси обліковується за фактичною вартістю.

2. Метод середньої вартості – при цьому методі вартість матеріальних запасів обчислюється шляхом ділення всієї вартості товарів, в результат одержання середньозваженої вартості одиниці товару.

3. Метод ФІФО – за цим методом матеріальні запаси мають бути списані за цінами придбання відповідних партій в хронологічному порядку їх надходження.

4. Метод ЛІФО – цей метод протилежний до ФІФО, тобто витрачене ТМЦ оцінюється за вартістю останнього надходження.

 

 


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 75 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Облік векселів до отримання.| Виробничі витрати і їх класифікація.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.014 сек.)