Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням.

3. Учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали.

1. Речові докази є одним із процесуальних джерел доказів (див. ст. 84 КПК), під час судового розгляду вони оглядаються судом і подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Речовими доказами є матері­альні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути вико­ристані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час криміналь­ного провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом протиправних дій,

гроші, цінності та інші речі, набуті протиправним шляхом, що підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі. Речові докази повинні бути подані в суд для огляду в запакованому вигляді згідно з встановленими правилами. Весь процес огляду речових доказів відображається в журналі судового засідання та шляхом фото- і відеозапису.

2. В ході судового розгляду дослідження речових доказів може бути здій­снене у будь-який його момент за клопотанням сторони кримінального прова­дження або за ініціативою суду.

3. Перед початком дослідження речових доказів головуючий повинен ого­лосити, який саме речовий доказ буде оглядатися, одночасно роз'яснюючи учас­никам огляду їх право звертати увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з річчю та її оглядом. Першим здійснює огляд речових доказів суд, а потім інші учасники судового розгляду. Особливості речових доказів, на які звернули ува­гу сторони кримінального провадження і суд, що, на їх думку, мають значення для вирішення справи, відображаються в журналі судового засідання.

4. Якщо речові докази не можна доставити в судове засідання та за наявності клопотання сторін або з власної ініціативи суд може провести огляд речового до­казу за місцем його розташування. У такому разі огляд речових доказів відбуваєть­ся за правилами, встановленими для проведення огляду місцевості, приміщення, речей та документів (див. ст. 237 КПК). Проведення огляду таких речових доказів і його результати відображаються в протоколі огляду речового доказу судом на місці.

5. Протокол огляду речових доказів, складений під час досудового розслі­дування, може бути долучений до матеріалів кримінального провадження і до­сліджений у випадку неможливості тривалого зберігання товарів або продукції, що підлягає швидкому псуванню. Одночасно з протоколом повинні бути дослі­джені матеріали фотозйомки і відеозапису та інші носії інформації, які відобра­жають речові докази. У разі виявлення невідповідностей відображення обста­вин стосовно речових доказів у протоколах і їх безпосередньому дослідженні головуючий за власною ініціативою або за клопотанням сторін судового про­вадження приєднує такий протокол до матеріалів кримінального провадження і з'ясовує причини такої ситуації шляхом проведення процесуальних дій.

6. Пред'явлення речових доказів свідкові, потерпілому чи обвинувачено­му повинно відбуватися як під час, так і після проведення їх допиту. У разі необхідності для надання допомоги у дослідженні речових доказів можуть бути залучені експерти чи спеціалісти, що їх оглядали. Учасники судового прова­дження мають право ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, по­терпіли, обвинуваченим, експертам і спеціалістам.

Стаття 358. Дослідження документів

Протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвід­чені відомості,що мають значеннядля встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні

За ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред'явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.

2. Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам.

Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право проситисуд виключити йогоз числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити від­повідну експертизу цього документа.

1. Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових зна­ків, звуку, зображення тощо відомостей, які можуть бути використані як докази фактичних обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Документи є процесуальним джерелом доказів. У кримінальному провадженні лише той документ відповідає вимогам належності, якщо він прямо чи непрямо підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. ст. 91 КПК), та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недосто-вірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

2. До документів, за умови наявності в них відомостей, що встановлю­ються під час кримінального провадження, належать: а) протоколи слідчих (розшукових) дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за до­помогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; б) матеріали фото­зйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі елек­тронні); в) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; г) висновки ревізій та акти перевірок; ґ) матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про проти­правні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

3. Всі ці документи за рішенням суду повинні бути долучені до матеріалів кримінального провадження, оскільки в них викладені і посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального прова­дження.

4. За ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження документи повинні бути оголошені в судовому засіданні та пред'явлені для озна­йомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності іншим учас­никам кримінального провадження в будь-який момент судового розгляду. До­кумент може оголошуватися повністю або лише в частині, яка стосується справи.

5. Сторони кримінального провадження, потерпілий зобов'язані на­дати суду оригінал документа. Наданий стороною документ спочатку пред'являється для ознайомлення іншій стороні, яка повинна висловити своє ставлення стосовно необхідності долучення його до матеріалів провадження, і тільки після цього допустимо його огляд та оголошення. У випадках, коли це особисті документи - паспорт, свідоцтво, водійські права тощо, до справи до­лучаються їх копії. Якщо суду надано дублікат документа, який виготовлений гаким само способом, як і його оригінал, суд може визнати його як оригінал документа.

6. Якщо документ є великим за своїм обсягом, що може створити відпо­відні незручності у його дослідженні під час судового розгляду, сторона кримі­нального провадження, потерпілий мають право надати витяги, компіляції та узагальнення цих документів. У разі необхідності на вимогу суду зобов'язані надати документ у повному обсязі. Під час дослідження документа він може бути оголошений повністю або частково, залежно від обставин, які на той мо­мент досліджуються у судовому провадженні або на що вказує учасник судо­вого засідання.

7. У разі виникнення потреби, у зв'язку з дослідженням документів, мо­жуть бути допитані свідки, потерпілий та обвинувачений, а також поставлені відповідні запитання свідкам, експертам та спеціалістам.

8. Недопустимим є посилання у вироку на документ, який не досліджував­ся під час судового розгляду.

9. Якщо під час судового розгляду виникнуть сумніви у достовірності доку­мента, який долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, що бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлен­ня, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів. У разі встановлення очевидної недопустимості цього доказу суд визнає його недопустимим і виключає із числа доказів, продовжуючи вирішу­вати справу на підставі інших доказів. В разі наявності сумнів у достовірності документа суд може призначити відповідну експертизу цього документа.

10. Головуючий повинен забезпечити технічні можливості для досліджен­ня сторонами кримінального провадження документів, інформація на яких за­фіксована за допомогою технічних засобів.

Стаття 363. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх до­казами

Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні з'ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме.

2. У разі заявления клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв'язку з чим має право ставити запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження.

За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування об­ставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

1. Закінчення судового розгляду означає, що в повному обсязі відбулося з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та їх перевірка доказами. Головуючий опитує учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме. У випадках заявления клопотань суд їх обговорює, у зв'язку з чим має право ставити запитання сто­ронам чи іншим учасникам кримінального провадження.

2. Учасники кримінального провадження можуть заявляти клопотання щодо витребування нових доказів або дослідження тих чи інших доказів, а та­кож щодо подальшого спрямування розгляду справи.

3. Заявлені клопотання суд повинен безвідкладно розглянути і вирішити їх. Не є підставою для відмови у задоволенні клопотання тільки те, що воно не заявлялось на початку або у ході судового розгляду.

-751

4. Закон не обмежує учасників судового розгляду у заявленні клопотань на етапі його закінчення ні їх характером, ні кількістю. Заявлені клопотання мо­жуть бути пов'язані з необхідністю виклику і допиту нових свідків, призначен­ня відповідних експертиз, дослідження документів і вилучення речових доказів тощо. Суд зобов'язаний розглянути кожне клопотання, обговорити і ухвалити по ньому відповідне рішення - про повне чи часткове задоволення або відмову у задоволенні.

5. Тільки після розгляду і вирішення всіх заявлених клопотань або в разі відсутності головуючий може оголосити судовий розгляд закінченим і перехо­дить до судових дебатів.

Стаття364. Судові дебати

У судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його пред­ставник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обви­нувачений, його законний представник, захисник.

Якщо в судовому розгляді брали участь декілька прокурорів, у судо­вих дебатах на їхній розсуд має право виступити один прокурор або кожен із них обґрунтовує у промові свою позицію у певній частині обвинувачення.

Якщо в судовому розгляді брали участь декілька захисників об­винуваченого, порядок виступів у судових дебатах визначається ними за взаємною згодою. У разі відсутності згоди порядок їх виступів вста­новлює суд.

Дата добавления: 2015-10-24