Теорія рішень

Англійський філософ-матеріаліст Ф. Бекон (1561-1626 рр.) - розробив метод дедукції і довів, що в процесі пізнання можна рухатись не лише від загального до часткового (як це робив Аристотель), а й від часткових міркувань до загальних висновків.

У формування теорій рішень чималий внесок зробив французький • філософ і математик Р. Декарт (1596-1650рр.), який сформував відомі правила.

1. Не приймати за істинне що б там не було, поки ти не визнаєш постійності й упередження в своїх судженнях.

2. Вважати правильним тільки те, що є абсолютно зрозумілим і визначеним, а також ніяк не може бути піддане сумніву.

3. Розчленовувати кожну частину цілого, яке підлягає дослідженню, на стільки елементів, скільки можливо та доцільно для правильного вирішення питання.

4. Керувати ходом своїх думок так, щоб, починаючи з найпростішого та легко пізнавального поступово приходити до пізнання найскладнішого.

5. Завжди робити перелік настільки повним і огляд усього, що підлягає дослідженню, настільки вичерпним, щоб досягти абсолютної впевненості в тому, що нічого не пропущено.

Складовими теорії рішень слід вважати питання технології розробки рішень (організації, послідовності робіт при розробці рішень), інформаційне забезпечення процесу підготовки рішень, основи логіки мислення та пізнання), основи психології (усвідомлення та ідентифікація проблеми, генерування альтернативних рішень), якісну оцінку та кількісне обґрунтування рішень, раціональне поєднання логічних і математичних методів у процесі розробки рішень, питання механізації й автоматизації розрахунків і процесів розробки рішень в цілому.

Поглибленому розумінню процесу прийняття управлінських рішень сприяють наукові дослідження французького вченого Б. Гурнея. Він виділяє чотири основних елементи, що характеризують рішення:

1) наявність вибору, коли особа, що приймає рішення, має декілька варіантів можливої поведінки;

2) вибір повинен бути свідомим, тобто ґрунтуватися на розумовому процесі (інстинктивний акт або непродумана, імпульсивна дія не є рішенням);

3) вибір повинен бути орієнтованим на одну або декілька цілей;

4) вибір повинен завершуватися дією, тобто рішення як розумовий акт і акт волі повинно викликати ланку цілеспрямованих дій, спрямованих на його здійснення.

Дата добавления: 2015-10-02