Читайте также:
|
Президент України Віктор Янукович надає великого значення своєму першому державному візиту до КНР, запланованому на 2-5 вересня, і впевнений у чудових перспективах стратегічних відносин між Україною і Китаєм. Про це він заявив в інтерв'ю провідним ЗМІ Китаю. Основні теми розмови опублікувало сьогодні інформаційне агентство Сіньхуа.
"Я впевнений у тому, що завдяки цьому візиту Україна і Китай відкриють нову сторінку у відносинах між нашими країнами, між нашими народами, яка характеризуватиметься як інтенсивне стратегічне партнерство", - підкреслив Президент України.
"Ми з паном головою КНР Ху Цзіньтао зустрічалися у Вашингтоні, обговорювали деякі напрями нашої співпраці та прийняли спільне рішення значно збільшити та інтенсифікувати наші відносини. Відповідним органам обох країн було доручено зробити все для того, щоб підготувати візит Президента України до Китаю, під час якого буде прийнято рішення стратегічного характеру", - відзначив Глава Української держави.
В.Янукович сказав, що Україна вважає Китай своїм дуже перспективним партнером. Активне поглиблення відносин з КНР входить до національних інтересів України. "Ми визначили це як наш національний пріоритет", - заявив він.
Президент України наголосив, що Китай останніми роками успішно реалізує свою державну політику - як внутрішню, так і зовнішню. Китай дуже стрімко розвивається, впроваджуючи сучасні технології. Україна дуже вибірково ставиться до вибору партнерів і вважає, що Китай є одним з центрів економічного розвитку в світі.
"Для нас це велика честь, що Китай дає згоду будувати з Україною нові стратегічні відносини. Ми це дуже високо цінуємо", - додав В.Янукович.
"Досвід українсько-китайського співробітництва свідчить, що у нас є величезний потенціал практично в усіх сферах, і він має стати міцним фундаментом наших стратегічних відносин. Серед найбільш перспективних напрямів або галузей співпраці необхідно назвати інфраструктурне будівництво, торгівлю, інвестиції, авіацію, залізничний транспорт, енергетику, туризм, культурні обміни та освіту", - сказав він.
В.Янукович повідомив, що Україна готова запропонувати цілу низку перспективних проектів співпраці з Китаєм, у тому числі інвестиційні проекти. "Ми ставимо перед собою амбітні цілі. Вважаємо, що нарощування обсягів взаємної торгівлі та інвестицій між Україною і Китаєм має величезну перспективу. Крім цього, Україна може стати хорошим партнером Китаю для реалізації китайських проектів на території інших країн. Так само ми розраховуємо, що Китай теж буде нашим хорошим другом і партнером на світовому ринку для захисту інтересів України", - відзначив Президент.
Глава Української держави також висловився за активізацію взаємодії з Китаєм на міжнародній арені і спільну участь у подоланні наслідків глобальної фінансової кризи, відновленні світової економіки і боротьбі з глобальними змінами клімату.
“HUMANITIES & SOCIAL SCIENCES 2009” (HSS-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE 147
Україна та Південно-Східна Азія: перспективи співпраці
в ХХІ сторіччі
Михайло Комарницький
Кафедра міжнародних відносин та дипломатичної служби, Львівський національний університет імені Івана Франка,
УКРАЇНА, м. Львів, вул. Університетська, 1, e-mail: mikekomar@gmail.com
This article describes the major significant and turning
points of cooperation between Ukraine and ASEAN countries
in the 21st century. It also attempts to identify challenges and
possible variants of improvement of the bilateral relations
between Ukraine and Southeast Asian countries.
Ключові слова – Україна, зовнішня політика, Південно-Східна Азія, АСЕАН, економічне співробітництво.
На перший погляд, Україна має мало спільного з
далекими країнами-членами АСЕАН (Асоціація країн
Південно-Східної Азії). Однак нині постійно зростає
інтерес, зумовлений глобалізацією, до інтеграційних
процесів в інших регіонах світу, наприклад, на
Південному Сході Азії. Причетні урядові установи,
численні приватні компанії вивчають політико-економічні процеси та інвестиційно-торговельні
можливості регіону, зокрема, у рамках АСЕАН.
Як відомо, відносини України з країнами Південно-Східної Азії регулюються такими законодавчими
актами, як „Основні напрями зовнішньої політики
України”, що введені в дію Постановою Верховної
Ради України 1993 року, а також відповідними
концепціями українсько-азійського співробітництва,
розробленими МЗС за участю його закордонних
установ. Лейтмотивом усіх нормативних, і тим паче
директивних та інформаційно-аналітичних докумен-тів, була безперечна константа – реальна, невід-воротна перспектива переходу світового центру
економічного розвитку до Азійського регіону,
зокрема Південно-Східної Азії.
Розташування України на межі двох великих
цивілізаційних просторів – європейського і азійського
– було і є одним із визначальних факторів її полі-тичного та економічного розвитку. Вищезазначене
слід враховувати при формуванні національної
системи бірегіональних (Європа-Азія) пріоритетів,
реалізації національних інтересів та у пошуку шляхів
подолання труднощів становлення України як
європейської держави. У свою чергу, їх чітке
визначення, консолідація базових національних
інтересів є найважливішими передумовами сталого
економічного розвитку України. У більшості випадків
геополітичні пріоритети ґрунтуються на базових
цінностях суспільства, таких як економічний добро-бут, розвиток, а також таких параметрах, як міжна-родне середовище, зокрема, геополітичне, історичний
досвід тощо.
Розроблення довгострокової програми співро-бітництва України з країнами Південно-Східної Азії з
визначенням пріоритетів співробітництва та конк-ретних заходів сприяло б збалансуванню торгівельно-економічного співробітництва між ними та значному
підвищенню обсягів торгівлі.
Україна як джерело сучасних технологій та
продукції машинобудування могла б долучитися до
реконструкції і модернізації об’єктів, побудованих за
участі радянських фахівців, будівництва
енергетичних об’єктів у В’єтнамі, Лаосі та Камбоджі.
Перспективною могла б стати участь українських
спеціалістів у модернізації суднобудівної галузі
В’єтнаму. Крім того, експорт сучасних українських
технологій в країни АСЕАН, де накопичено значний
позитивний потенціал адаптаційної індустрії, допоміг
би залученню українських науково-дослідних інсти-тутів та фахівців до цих процесів. Україна має
можливості для партнерства з країнами АСЕАН в
царині геологічної розвідки корисних копалин.
Країни цього субрегіону, зокрема В’єтнам, Індонезія,
М’янма, потребують допомоги у проведенні
геологорозвідувальних та пошукових робіт, орга-нізації видобутку корисних копалин, переробці
дорогоцінних та напівдорогоцінних каменів [3, 222].
Зважаючи на постійне зростання видатків країн
АСЕАН на закупівлю військової техніки
спецпризначення, Україна мала б оптимізувати форми
роботи на ринку Південно-Східної Азії. Беручи до
уваги жорстку конкуренцію на ринку озброєнь
Південно-Східної Азії, вона має шукати шляхи
стимулювання збуту своєї продукції шляхом
пропозиції привабливих комплексних угод зі
створення спільних підприємств і ліцензійного
виробництва окремих зразків військової техніки на
території країн-замовниць, ремонту і модернізації
зразків спецтехніки військового призначення,
можливо, на базі країн-замовниць, а також
обслуговування такої техніки в цих країнах.
Враховуючи дорожнечу окремих зразків спецтехніки
військового та цивільного призначення, українські
підприємства могли б перейти до їх передачі у лізинг
на взаємовигідних умовах. [1, 23].
Перспективною була б участь українських
підприємств і проектних установ у переобладнанні та
реконструкції діючих промислових об'єктів та
комунікацій у В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, М’янмі за
фінансової підтримки Японії в рамках різноманітних
програм з розвитку. Українські підприємства,
спираючись на належне інформаційне та консуль-таційне забезпечення дипломатичних місій та
представництв українських компаній в Східній Азії,
українських міністерств та інших органів центральної
влади, могли б залучитися до перспективних
багатосторонніх проектів в рамках АСЕАН в галузі
телекомунікацій, транспорту, промислових техно-логій. Українських підприємців може зацікавити
Програма промислового співробітництва в рамках
АСЕАН (АІСО), що покликана стимулювати
“HUMANITIES & SOCIAL SCIENCES 2009” (HSS-2009), 14-16 MAY 2009, LVIV, UKRAINE 148
промисловий розвиток країн цієї організації шляхом
розширення виробничої кооперації між окремими
компаніями. Така схема передбачає надання
компаніям з іноземною участю тарифних та інших
пільг в рамках Зони вільної торгівлі АСЕАН за умови,
що частка національного капіталу в них складає не
менше 30%. [2, 71].
Досі актуальним залишається завдання щодо
налагодження та розвитку контактів з метою розши-рення кола потенційних інвесторів в економіку обох
сторін. Багато фірм країн АСЕАН володіють
значними фінансовими можливостями та досвідом
участі у різних інвестиційних проектах за кордоном.
Незважаючи на економічну кризу, зберігаються
можливості із залучення інвестицій з цих країн в
українську економіку, зокрема в легку та харчову
промисловість, будівництво об’єктів інфраструктури
житла, готельний бізнес тощо.
Створення до 2015 року економічного спів-товариства АСЕАН означатиме лібералізацію торго-вельних зв’язків АСЕАН з навколишнім світом, чим
Україна має скористатися повною мірою. Використо-вуючи досягнутий рівень відносин між Україною та
країнами Південно-Східної Азії у попередні роки,
Україна у відносинах з країнами цього регіону
повинна реалізовувати свої інтереси за рахунок:
– ширшого входження національної економіки до
азійської системи господарства, виходячи з власної
ринкової стратегії;
– залучення інвестицій та фінансової допомоги (з
Сингапуру, Малайзії, Таїланду та ін.).
– покращання балансу зовнішньої торгівлі України
шляхом збільшення українського експорту до країн
регіону і його структурної перебудови на користь
високотехнологічної продукції та продукції з
високим ступенем обробки;
– формування іміджу України в регіоні Південно-Східної Азії як інвестиційно привабливого партнера;
– практичного використання власних транзитних
переваг через відчутне збільшення проходження її
територією товаропотоків і послуг на напрямку Схід –
Захід;
– більшої конкурентної привабливісті порівняно з
іншими сусідніми країнами в розв’язанні логістичних
завдань південноазіатських компаній-експортерів на
східно- та західноєвропейських напрямках;
– ефективного захисту українських товарови-робників на південно-азійських ринках у визначених
наявною договірно-правовою базою міжнародно-правових рамках;
– використання досвіду країн Південно-Східної Азії
(зокрема, у сфері розбудови спеціальних економіч
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Відносини України з країнами Близького і Середнього Сходу, Азії, Африки у 2010 році | | | в полном собрании сочинений |