Президент України: поняття, ознаки і його місце в системі органів державної влади

Главою Української держави згідно з ч. 1 ст. 102 Конституції України є Президент України. Президент (лат. praesidens - той, хто сидить попереду) - це глава держави або глава держави і виконавчої влади.

Правовою основою започаткування інституту президентства в Україні стала Декларація про державний суверенітет України. Інститут президентства на території сучасної України встановлений Законами Української PCP "Про заснування поста Президента Української PCP і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української PCP", "Про Президента Української PCP" і "Про вибори Президента Української PCP" від 5 липня 1991 року.1 Примітно, що інститут президентства був започаткований в Українській PCP, проте дістав своє практичне втілення в незалежній Україні. Першим Президентом України став Леонід Макарович Кравчук, який був обраний на цей пост 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі.

Правовий статус Президента України відповідно до вищезазначених Законів Української PCP визначався як найвища посадова особа Української держави та глава виконавчої влади2.

Президент України згідно з Конституційним договором від 8 червня 1995 року був главою держави і главою державної виконавчої влади. Такі повноваження Президент України здійснював через Кабінет Міністрів України, який він очолював, а також систему центральних і місцевих органів державної виконавчої влади.

Президент України - це загальнодержавний, представницький, виборний, одноособовий, постійно діючий орган державної влади, який визнається главою держави.

Ознаки інституту Президента України:

* загальнодержавність означає, що його компетенція поширюється на всю територію України;

o представницькість означає, що він офіційно уповноважений представляти інтереси України;

* виборність вказує на те, що зайняти пост Президента України можна виключно на підставі прямих, загальних, рівних виборів шляхом таємного голосування;

одноособовість означає, що інститут Президента України представлений однією особою, яка наділена державно-владними повноваженнями, тобто правом приймати нормативно-правові акти;

* постійна дія означає, що він виконує свої повноваження на постійній основі, тобто отримує матеріальну винагороду за здійснення наданих йому Конституцією та законами України повноважень. Крім того, дія інституту президентства в Україні не обмежена часовими рамками.

Конституційно-правовий статус Президента України за Конституцією України від 28 червня 1996 року визначається як глава держави і глава виконавчої влади. Інститут Президента України належить до виконавчої гілки влади. Конституція України у ст. 102 визначила правовий статус Президента України як глави держави, який виступає від її імені. Досить важливими є повноваження Президента України як глави держави - виступає гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції України, прав і свобод громадян України (ч. 2 ст. 102 Конституції України).

Отже, Президент України як орган державної влади є важливим елементом у механізмі державного управління.

2) Статус та повноваження Президента України, а також порядок його обрання визначені Конституцією України.

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Відповідно до статті 102 Конституції України, Президент України є Главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Основні повноваження Президента України закріплені у статті 106 Конституції України. Глава держави здійснює також інші повноваження, визначені Конституцією України.

Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.

Глава держави користується правом недоторканності на час виконання повноважень. За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.

Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України. Повноваження Глави держави припиняються достроково у разі відставки; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; усунення з поста в порядку імпічменту; смерті.

Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.

Президент України:
1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
4) приймає рішення про визнання іноземних держав;
5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;
6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;
8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
9) призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем’єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;
10) призначає за поданням Прем’єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;
11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;
12) призначає половину складу Ради Національного банку України;
13) призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
14) призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;
19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;
20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;
21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації ѕ з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;
22) призначає третину складу Конституційного Суду України;
23) утворює суди у визначеному законом порядку;
24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;
25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;
26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;
27) здійснює помилування;
28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;
29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.
Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.
Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24 цієї статті, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Президент України як на Глава Держави має бути гарантом державного суверенітету та територіальної цілісності України. У зв’язку з цим він має низку важливих повноважень, які повинні допомогти йому виконувати цю складну місію. Президент як Глава Держави або очолює спеціальні державні органи в галузі безпеки і оборони, або є тим, кому вони безпосередньо підпорядковані. Один з таких органів - Рада національної безпеки і оборони України.

Рада національної безпеки і оборони координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Рада національної безпеки і оборони була заснована Указом Президента України від 30 серпня 1996 року «Про Раду національної безпеки і оборони України».

Головою Ради національної безпеки і оборони є Президент України, він же формує її персональний склад.

До складу Ради національної безпеки і оборони за посадою входять прем’єр-міністр, міністр оборони, голова Служби безпеки, міністр внутрішніх справ і міністр закордонних справ. У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь голова Верховної Ради України.

Голова Ради національної безпеки і оборони України здійснює загальне керівництво роботою Ради і особисто головує на її засіданнях, а також здійснює інші повноваження, передбачені Законом України «Про Раду національної безпеки і оборони України».

Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України, а її компетенція і функції визначаються вищевказаним законом. Згідно з цим законом членами Ради національної безпеки і оборони України можуть бути також керівники інших центральних органів виконавчої влади.

Для забезпечення організації роботи і виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України було засновано посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Секретар Ради національної безпеки і оборони України призначається та звільняється з посади Президентом України і безпосередньо йому підпорядкований.

Поточне інформаційно-аналітичне і організаційне забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України здійснює її апарат, який підпорядкований секретареві Ради національної безпеки і оборони України.

Функції, структура і чисельність апарату Ради національної безпеки і оборони України визначаються Президентом України.

Забезпечення діяльності Ради здійснює секретар Ради, якого призначає Президент України.

Секретар Ради безпосередньо підпорядковується Президентові України.

Для виконання своїх функцій секретар Ради має право:

1) одержувати у встановленому порядку від державних та інших органів, установ, організацій документи, письмові висновки, звітні дані, інші матеріали з питань національної безпеки і оборони;

2) брати участь у розгляді органами виконавчої влади питань, пов’язаних з організацією забезпечення національної безпеки і оборони;

3) залучати в разі потреби, у тому числі на договірній основі, науковців, спеціалістів, працівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади до опрацювання окремих проблем національної безпеки і оборони.

Дата добавления: 2015-10-24