Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема: Входження України до складу СРСР

Тема: Політичний розвиток України у ХVІІІ ст. | Україна у війні з Францією 1812 р. | Тема: Українські землі в другій половині ХІХ ст. | Тема: Україна на початку ХХ століття. | Тема: Україна в першій світовій війні. | Тема: Українська революція 1917-1920 рр. | Тема: Початок революції. | Тема: Проголошення УНР. Війна Радянської Росії з УНР. | Гетьманат П. Скоропадського. Директорія УНР. | Тема: Україна у 1919-1920рр. |


Читайте также:
  1. XVIII. Особливості прийому на навчання іноземців та осіб без громадянства у Національному університеті фізичного виховання і спорту України
  2. XX. Забезпечення відкритості та прозорості при проведенні прийому до Національного університету фізичного виховання і спорту України
  3. Аналіз складу та структури видатків установи
  4. Визначте вірну послідовність етапів методу оцінки складу м’язової тканини.
  5. Господарські суди України
  6. господарського суду України В. Москаленко
  7. Джерела кримінального права України.

Під час громадянської війни на території колишньої Російської імперії утворилося 6 радянських республік — РФ, Україна, Білорусія, Азербайджан, Вірменія, Грузія та дві народні республіки — Бухарська і Хорезмська. Республіки формально вважалися незалежними, але фактично ніякого суверенітету вони не мали. Відносини між ними будувалися на системі двосторонніх та багатосторонніх угод, яка отримала назву «договірної федерації».


Спеціальна комісія на чолі з наркомом національностей Йосифом Сталіним (у квітні 1922 р. Сталін зайняв посаду Генерального Секретаря ЦК РКП(б)) розробила «план автономізації», який передбачав включення республік на правах автономій до складу Російської федерації.


В Україні з критикою цього плану активно виступили голова уряду Х. Раковський та нарком внутрішніх справ М. Скрипник. А перший секретар Центрального Комітету КП(б)У Д. Мануїльський підтримав Сталіна. Х. Раковського у 1923 р. було замінено на посаді голови уряду УСРР Власом Чубарем, а 1936 р. — репресовано.


Переміг план В. Леніна, за яким усі республіки на рівних правах входили до складу Союзу РСР, зберігаючи за собою право вільного виходу. На основі ленінського плану І з’їзд Рад СРСР 30 грудня 1922 р. прийняв рішення про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), куди увійшли Російська Федерація, Українська СРР, Білоруська СРР, Закавказька Федерація (Грузія, Вірменія, Азербайджан). Формально кожна республіка мала право виходу зі складу СРСР, але механізму такого виходу не було розроблено. Права центру переважали над правами республік.


Юридичне оформлення СРСР остаточно завершилося в 1924 р., коли була прийнята Конституція СРСР, яка позбавила союзні республіки права на зовнішню політику і торгівлю, вирішення питання щодо розвитку транспорту, зв’язку, оборонної промисловості. Повноваження республік обмежувалися сільським господарством, внутрішніми справами, охороною здоров’я, соціальним забезпе-ченням. Але і ці повноваження обмежувалися керівництвом РКП(б), яке визначало внутрішню і зовнішню політику в цілому і кожної республіки зокрема.

IX Всеукраїнський з’їзд Рад (травень 1925 р.) затвердив зміни в Конституції УСРР, законодавчо закріпивши входження республіки до складу СРСР.

Україна втратила рештки державного суверенітету й перетворилася на звичайну адміністративну одиницю СРСР.

 


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 66 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Запровадження і здійснення непу| Тема: Громадсько-політичне життя 1920-30рр.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)