Україна у війні з Францією 1812 р.

У червні 1812р. французька армія окупувала частину Волині. Наполеон обіцяв, що у разі перемоги над Росією Україна стане незалежною. Але населення не дало підтримки Наполеону і створювало партизанські загони. Бородінська битва визначила результат війни на користь Росії.

Російсько-турецька війна 1828-1829рр. також закінчилася на користь Росії і вона захопила Кавказьке узбережжя Чорного моря. Козацька військо одержало право оселитися на узбережжі Азовського моря.

2. 1815-1820рр. – повстання селян у Полтавській губернії.

1819р. – повстання військових поселенців в Чугуєві.

Найбільшим було повстання під керівництвом Устима Кармалюка (1813-1835рр.). Його загін громив поміщицькі садиби, роздавав майно поміщиків бідноті. Кармалюка кілька разів заарештовували, засилали до Сибіру, але він тікав із заслання, повертався до рідних місць.

3. Спроби царського уряду знищити залишки національних традицій непокоїли частину українського дворянства та інтелігенції, які створювали різні організації.

Масони – члени організацій, які об’єднувалися в ложі і ставили за межу перебудову світу відповідно до ідеалів гуманізму і справедливості. Масонські ложі існували в Києві, Одесі, Полтаві, Житомирі.

Декабристи також створили в Україні таємні товариства (управи), об’єднані в 1821р. у Південне товариство (керівник – П. Пестель). До них приєдналося Товариство об’єднаних слов’ян, створено у Новгород-Волинському. П. Пестель написав програмний документ „Руська правда”, в якому пропонував установити республіканську форму правління і скасувати кріпосне право. 14 грудня 1825р. у Петербурзі відбулося невдале повстання. Незважаючи на це 29 грудня 1825р. розпочалося повстання Чернігівського полку. Керували повстанням С. Муравйов – Апостол і М. Бестужев – Рюмін. Сили повстання досягли 1000 солдатів і 17 офіцерів. З 30 грудня 1825р. до 3 січня 1826р. повстанці намагалися прорватися до Житомира, але були розбиті урядовими військами.

4. 1846р. – створення у Києві Кирило-Мефодіївського товариства, до складу якого входили М. Костомаров, В. Бєлозерський, М. Гулак, П. Куліш, Т. Шевченко та ін.

Члени товариства прагнули:

1. Сформувати українську національну ідею, а саме:

а) якою повинна бути роль українців серед слов’янських народів;

б) чи повинна українська нація створювати власну, незалежну від Росії та Австрії, державу;

в) якими засобами можна ліквідувати національне гноблення.

2. Розгорнути практичну діяльність, спрямовану на реалізацію національної ідеї.

Товариство існувало недовго і навесні 1847р. його учасники були заарештовані.

5. Наприкінці ХVІІІ ст. імператриця Австро-Угорщини Марія-Терезія, а згодом її син Йосип ІІ провели реформи. Мета реформ – зміцнення державної влади. Ці реформи зустріли опір феодалів і народів, що мешкали на приєднаних територіях, оскільки було ясно, що нова система управління остаточно ліквідує автономні права. 1830р. у Львові М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич створили кружок „Руська трійця”, який видав альманах „Русалка Дністрова”.

1848-1849рр. – революція в Австро-Угорщині, в результаті якої було скасовано панщину, а селяни одержали право за викуп на землю.

Дата добавления: 2015-10-02