Простір

Як компонент видовища.

Простір, у якому відбувається дія фільму, може бути створений за допомогою декорації чи спецефекту, світла чи звуку, деталі чи монтажу, або просто напису. Він може бути реальний, природний чи умовний, але цей простір називають екранним.

Декорація створює образ середовища, яке необхідне для конкретних фільму чи передачі.

Інтер’єр – більш дешевий спосіб створити середовище приміщення.

Натура, міська, сільська,природна – ще один вид простору, в якому розгортається дія.

Наприклад, світло (у темряві чи в освітленому середовищі) створює необхідність у насиченні деталями інтер’єру чи зводить її до мінімуму. Нічні кадри можна знімати, створюючи обставини дії тільки за допомогою світла, освітлюючи дуже обмежений простір.

За допомогою звуку можна створити враження навколишнього середовища, не показуючи його. Діалог осіб може відбуватися на нейтральному фоні, але звук сільського двору, чи міської вулиці, чи стукоту коліс по рейках створить у глядача необхідне для авторів враження певного середовища.

Деталь – дуже цікава річ в умілих руках. Напівтемрява (світло), ікона з лампадкою (деталь) – і глядач вважає, що дія відбувається в церкві.

Щодо монтажу: знявши, як герой твору виходить за двері в декорації чи в інтер’єрі, скажімо, у Києві, а потім примонтувавши, як той самий герой виходить із дверей, скажімо, у Парижі, глядач буде думати, що весь цей епізод було знято у Парижі.

Напис, взагалі, дає інформацію, в яку глядач вірить одразу по прочитанні.Наприклад: “Берлін, 11 година”, а зйомки відбуваються, скажімо, в Ризі.

Сучасні електронні засоби дозволяють створювати будь-яке середовище за допомогою так званих спецефектів, тобто знімати в одному середовищі, а на екран подавати зовсім інше.

ЧАС

Як компонент видовища.

Є кілька видів часу, які задіяні у видовищі:

Видовищний час - час тривалості видовища. Час видовища та час глядача є фізично неподільні.

Історичний час - час, коли відбуваються події у творі (теперішній, майбутній, минулий, вигаданий).

Концептуальний час - час авторського показу подій (ціле життя може бути показане за 20 хвилин, або вибух, що триває секунди, “розтягнений” на кілька хвилин).

Глядацький час - час, протягом якого глядач пам'ятає свої переживання, пов'язані з видовищем.

Ознака художнього видовища – це, коли минуле (майбутнє, умовний час) глядач сприймає як теперішній час.

Головною концепцією видовища є концепція єдності дій та єдностй часу.

І ВСІ ЦІ КОМПОНЕНТИ РЕЖИСЕР МАЄ ВРАХОВУВАТИ ПРИ СТВОРЕННІ ЕКРАННОГО ТВОРУ! ТВОРЧО ВИРІШУВАТИ І ВИКОРИСТОВУВАТИ ЇХ МОЖЛИВОСТІ! НЕСТИ ОСОБИСТУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ХУДОЖНЮ ТА ІДЕЙНУ ЦІННІСТЬ ТВОРУ!

Дата добавления: 2015-10-02