Висновки

За результатами курсової роботи очевидно, що банківський кредит виступає одним із джерел поповнення обігових коштів позичальника і відіграє важливу роль у розвитку національної економіки. Кредитні операції банківських установ є основними активними операціями, оскільки дають змогу банку отримувати доходи у виді процентів, а позичальникам - задовольняти потреби у грошових коштах. Банківський кредит відображає економічні взаємозв'язки між суб'єктами господарювання: кредитором - банком, який надає кредити, і позичальником - суб'єктом кредитування, який отримує в тимчасове користування кредитні кошти. Позичальниками можуть бути фізичні, юридичні особи-суб'єкти господарювання, банки і небанківські фінансово-кредитні установи, держава.

Від початку незалежності України до сучасного етапу розвитку банківництва спостерігається значний розвиток кредитної діяльності банків та небанківських фінансово-кредитних установ. Кредити надаються позичальникам на різноманітні цілі, під різні види забезпечення. При цьому використовуються поширені у світовій практиці методи кредитування з урахуванням останніх тенденцій розвитку банківського бізнесу та використанням сучасних інформаційних технологій.

Ефективне банківське кредитування вимагає наявності значного обсягу інформації. З одного боку, позичальники для оцінювання реальних можливостей щодо повернення кредитних коштів у майбутньому та оплати за користування ними повинні мати доступ до інформації про умови здійснення кредитної операції, процентну ставку, вартість послуг банку стосовно надання, обслуговування та погашення кредиту. З іншого боку, банківська установа для прийняття обґрунтованого рішення про можливість кредитування має володіти повною і достовірною інформацією про фінансовий стан позичальника, кредитний проект та грошові потоки від його реалізації, забезпечення, яке пропонується за кредитом тощо.

На всіх етапах кредитного процесу в банку має проводитися постійний та ефективний контроль за кредитною діяльністю з метою недопущення виникнення втрат банківською установою внаслідок неспроможності позичальників розраховуватися за своїми кредитними зобов'язаннями. Вітчизняна та зарубіжна економічна література подає різні тлумачення поняття банківського контролю. При цьому під контролем за кредитною діяльністю банківських установ, на нашу думку, слід розуміти сукупність процедур щодо перевірки якісних та кількісних характеристик процесу кредитування, його відповідності розробленим вимогам і стандартам, аналізу кредитного портфеля банку та можливості проведення регулюючих заходів для усунення недоліків кредитування І недопущення виникнення значних ризиків, які можуть призвести до втрати банком ресурсів.

Банківський контроль за кредитною діяльністю є надзвичайно важливим, оскільки сприяє мінімізації ризику втрат кредитних коштів.

Отже на сьогоднішній час в банківському кредитуванні існують певні проблеми, і їх вирішення потребує деякого часу. Значний вплив на вирішення ситуації, яка склалася може заподіяти НБУ проведенням валютних своп-операцій, які потрібні для вирішення проблеми нестачі гривневих ресурсів. Також не менш важливим є перш за все довіра населення і впевненість в економічній стабільності країни. Для запобігання появи проблемної заборгованості банкам потрібно переглянути свою кредитну політику, шляхом введення більш жорстких вимог для надання кредиту, це може бути перевірка кредитної історії та доходів позичальника. Стосовно вже існуючої проблемної заборгованості, вирішенням такої проблеми може бути продаж проблемних кредитів колекторським агентствам. Приведені шляхи вирішення проблеми збільшення простроченої заборгованості можуть використовувати банки в портфелях, яких існує високий рівень проблемних кредитів.

Дата добавления: 2015-10-02