Методичні рекомендації. для організації самостійної роботи студентів

для організації самостійної роботи студентів

з теми:

«Особливості складання розпорядчих та організаційних документів»

Навчальна дисципліна «Українська мова(за професійним спрямуванням)»

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”,

5.12010104 “Стоматологія”

Курс ІІІ (третій)

Кількість навчальних годин 2 години

Обговорено і затверджено на засіданні циклової комісії соціально-економічних та гуманітарних дисциплін Протокол № ___________ від “ ____ ” ______ 2013 р. Голова комісії: _____ Л.С.Рубан

Харків – 2014 р.

Автор:

Тураєва І.В. – викладач першої категорії

Рецензент:

Редько О.Я – методист КЗОЗ ХМК № 2, викладач вищої категорії

Рубан Л.С.– голова ЦК соціально-економічних

та гуманітарних дисциплін, викладач вищої категорії, викладач - методист

І. Актуальність теми:

Установи, організації, підприємства у своїй роботі керуються положеннями, інструкціями, правилами та діють відповідно статутів. Усі ці документи належать до організаційних. Вони закріплюють права, обов’язки, визначають функції органів управління.

ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:

формування національно-мовної особистості, ознайомлення студентів з нормами сучасної української мови в професійному спілкуванні, з основними вимогами до складання та оформлення професійних документів, навчання їх професійного мовлення, збагачення словника термінологічною, фаховою лексикою; підвищення загальномовного рівня майбутніх фахівців, формування практичних навичок ділового усного і писемного спілкування в колективі, розвиток комунікативних здібностей.

Знати: ¾ значимість вивчення курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”; ¾ особливості стилів та жанрів сучасної української літературної мови; ¾ поняття “літературна мова”, “мовна норма”, функції мови; ¾ основні умови ефективного мовленнєвого спілкування, композицію публічного виступу; ¾ прийоми мислення, вимоги до мовлення і мислення, як правильно читати й осмислювати прочитане; ¾ сутність, види, завдання етики ділового спілкування, етичні норми та нормативи; ¾ основні функції, рівні ділового спілкування, міжособові стосунки; ¾ мову професії, термінологію свого фаху, джерела поповнення лексики сучасної української літературної мови; ¾ особливості використання багатозначних слів, паронімів та омонімів у професійному мовленні, правила написання складноскорочених слів, абревіатур, географічних скорочень; ¾ основні правила українського правопису; ¾ синтаксичні аспекти професійного мовлення, основні форми викладу матеріалу, структуру речень і словосполучень, труднощі узгодження підмета з присудком; ¾ призначення, кваліфікацію документів, вимоги до складання та оформлення різних видів документів та правила їх оформлення.   Уміти: ¾ здійснювати регламентування спілкування, застосовувати орфоепічні та акцентологічні норми української літературної мови в усному спілкуванні, доречно використовувати моделі звертання, привітання, ввічливості; ¾ володіти різними видами усного спілкування; готуватися до публічного виступу; ¾ знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні власне українську та іншомовну лексику, термінологічну лексику та виробничо-професійні, науково-технічні професіоналізми, користуватися словником іншомовних слів, термінологічними словниками та довідковою літературою; ¾ знаходити в тексті і доречно використовувати у професійному мовленні синоніми, пароніми, омоніми; користуватися різними видами словників; ¾ перекладати тексти українською мовою, використовуючи термінологічні двомовні словники, електронні словники; ¾ правильно записувати числівники та цифрову інформацію у професійних текстах: узгоджувати числівники з іменниками; ¾ правильно використовувати найпоширеніші дієслівні форми у професійному спілкуванні; користуватися додатковою літературою; ¾ правильно вживати прийменникові конструкції у професійних текстах, перекладати прийменникові конструкції українською мовою; користуватися довідковою літературою; ¾ користуватися синтаксичними нормами у професійному спілкуванні; ¾ правильно використовувати синтаксичні конструкції при складанні документів.  

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни	Знати	Вміти
Українська мова	Мовні норми	Застосовувати мовні норми у мовленні
Основні ознаки офіційно-ділового стилю	Визначити основні ознаки офіційно-ділового стилю.

ІІІ.2. Зміст теми:

Установи, організації, підприємства у своїй роботі керуються положеннями, інструкціями, правилами та діють відповідно статутів. Усі ці документи належать до організаційних. Вони закріплюють права, обов’язки, визначають функції органів управління.

Статут (лат.statutum, від statuo – встановлюю, вирішую) – збірник основних засад, положень про що-небудь, зведення правил, які регулюють:

а)основи організації і діяльності підприємств, установ, організацій певної галузі господарства;

б) основи створення, будову, склад і діяльність певної організації, установи чи підприємства тієї чи іншої сфери або ж галузі управління;

в) конкретну сферу діяльності організації, установи або ж підприємства тощо.

Реквізити статуту.

1. Гриф затвердження вищою організацією чи органом управління.

2. Назва документа (статут).

3. Заголовок.

4. Текст, куди входять такі розділи:

а) загальні положення, де розкривається мета, завдання, її функції, чинність статуту по суб’єктах і об’єктах;

б) її зміст, головна діяльність;

в) обмін робіт і їх планування;

г) призначення допоміжних служб;

ґ) взаємодія з іншими органами, аналогічними за діяльністю;

д) своєрідні особливості діяльності;

е) відповідальність організації, установи і т.д. за належне виконання зобов’язань, порядок вирішення спорів, подання претензій і т.д.

Текст статуту ділиться на статті (пункти), що об’єднуються в розділи і позначаються римськими цифрами.

Для статуту характерні такі слова й словосполучення:

Головною метою діяльності...;

Права людини й права народу;

Соціальна справедливість;

Охорона здоров’я; активна участь у боротьбі за...;

Кошти; штатний працівник; фінанси.

1. Положення – це правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності, функції, права та обов’язки державних органів, установ та їх структурних підрозділів.

Положення поділяються на такі групи:

- типові, що розробляються для системи установ, організацій;

- індивідуальні, що створюються на основі типових.

Індивідуальні положення про організацію затверджуються розпорядчим документом вищого органу.

Формуляр положення містить такі реквізити:

05 – код форми документа;

06 – назва організації вищого рівня;

07 – назва організації;

08 – назва структурного підрозділу організації;

10 – назва виду документа (Положення);

11 – дату;

12 – реєстраційний індекс документа;

14 – місце видання або складання документа;

17 – гриф затвердження;

19 – заголовок до тексту;

21 – текст;

23 – підпис;

24 – гриф погодження;

25 – візи;

26 – печатка;

27 – відмітка про засвідчення копії;

30 – відмітка про наявність документа в електронній формі.

Текст Положення про структурний підрозділ складається з таких розділів:

1. Загальні положення.

2. Основні завдання.

3. Функції.

4. Права та обов’язки.

5. Керівництво.

6. Організація роботи.

7. Контроль, перевірка і ревізія діяльності.

Проект Положення про структурний підрозділ готує керівник цього підрозділу або інший працівник за дорученням керівника. Підготовлений проект обов’язково погоджується з юридичною або кадровою службою установи. Остаточно оформлене й узгоджене з усіма відповідними службами Положення підписує керівник структурного підрозділу й затверджує керівник установи.

У кожній установі мають бути розроблені положення про всі її структурні підрозділи.

Положення оформляють на загальному чи спеціальному бланку організації або на чистих аркушах паперу А4 відповідно до ДСТУ 4163 – 2003.

Оригінали положень про структурні підрозділи, згуртовані у справу, постійно зберігаються в організаційному відділі установи, організації; у підрозділах – лише копії.

Дата добавления: 2015-10-02