Запам’ятайте!

Положення набирає чинності з дати його затвердження, а не з дати складання.

3.Інструкція – це правовий акт, що містить директиви, настанови, які регламентують організаційні, фінансові, технологічні, науково-технічні та інші сторони діяльності установ, їх структурних підрозділів, філій та посадових осіб.

Інструкція оформляється на бланку або на чистих аркушах паперу і має такі реквізити.

- код форми документа;

- назва організації вищого рівня;

- назва організації;

- структурного підрозділу;

- назва виду документа (Інструкція. Посадова інструкція);

- дата;

- реєстраційний індекс;

- місце складання;

- гриф затвердження;

- заголовки тексту;

- текст;

- підпис;

- гриф погодження;

- візи;

- відмітка про засвідчення копії;

- відмітка про наявність документа в електронному вигляді.

Заголовок до тексту інструкції вказує на коло об’єктів, осіб чи питань, на які поширюються її вимоги. Текст інструкції починається розділом „Загальні положення”, у якому викладено мету її видання, вказано на межі поширення та на порядок використання. У тексті інструкції послуговуються словами „необхідно”, „повинен”, „забороняється”.

Інструкція набуває чинності з моменту затвердження її керівником установи.

Окрему групу становлять посадові інструкції.

Посадова інструкція – це організаційно-правовий документ, що регламентує функції, обов’язки, права й відповідальність працівника під час діяльності на певній посаді. Її розробляють для кожної посади, передбаченої штатним розкладом.

Текст посадової інструкції поділяється на такі розділи:

1) загальні положення;

2) посадові обов’язки;

3) права;

4) відповідальність;

5) взаємини (посадові зв’язки).

У розділі „ Загальні положення ” вказують:

* назву посади із зазначенням структурного підрозділу;

* порядок призначення на посаду та звільнення;

* нормативні документи, якими керується працівник;

* кваліфікаційні вимоги (освіта, стаж роботи).

У розділі „ Посадові обов’язки ” зазначають основні характеристики роботи та вимоги до рівня її виконання.

У розділі „ Права ” перераховують повноваження працівника: право брати участь у нарадах, давати вказівки, самостійно підписувати документи у межах своєї компетенції, звертатися з пропозиціями до керівника тощо.

У розділі „ Взаємини ” вказують з ким працівник узгоджує проекти документів, від кого, у який термін і яку інформацію отримує.

Проекти посадових інструкцій працівників установи розробляє кадрова служба установи і подає на погодження до юридичної служби. Погоджену Посадову інструкцію підписує керівник структурного підрозділу, до якого належить працівник, що обіймає зазначену в інструкції посаду, та затверджує керівник установи. Зміни й доповнення до змісту Посадової інструкції можуть бути внесені тільки на підставі розпорядчого документа (розпорядження або наказу) керівника установи.

Такий документ керівник видає під час перерозподілу обов’язків між працівниками.

Інспектор кадрової служби повинен обов’язково ознайомити працівника зі змістом Посадової інструкції, про що на останньому аркуші цієї інструкції робиться відповідний запис:

З інструкцією ознайомлений (а) _________________________ К. Лозко

(підпис)

(дата)

Оригінали Посадових інструкцій постійно зберігаються в кадровій службі, в усіх інших підрозділах – їх комісій.

Запам’ятайте!

Текст Інструкції повинен мати вказаний характер, для чого доцільно використовувати чіткі формулювання зі словами:

повинен, слід, треба, необхідно, забороняється.

Не можна використовувати формування зі словами:

можна, не можна, бажано, не бажано, рекомендовано.

4. Правила – це зібрання положень, що визначають певний порядок дій, поведінку юридичних та фізичних осіб. Дотримання правил обов’язкове для всіх, кого вони стосуються, а тому вони належать до правових документів.

Правила мають такі реквізити:

- код форми документа;

- назва організації вищого рівня;

- назва організації;

- назва структурного підрозділу організації;

- назва виду документа (Правила);

- дату;

- реєстраційний індекс документа;

- місце складання;

- гриф затвердження;

- заголовок до тексту;

- текст;

- підпис;

- гриф погодження;

- візи;

- відмітка про наявність документа в електронному вигляді.

Правила внутрішнього розпорядку – це внутрішній нормативний документ підприємства, організації, що передбачає організацію роботи (режим робочого дня), взаємні обов’язки підприємства і працівника.

Вони поділяються на три види:

· типові;

· галузеві;

· конкурентних установ, організацій.

Типові правила затверджуються центральними органами виконавчої влади за погодженням із центральними профспілковими органами. Вони мають такі розділи:

· загальні положення;

· порядок прийняття на роботу і звільнення з роботи робітників і службовців;

· обов’язки працівників;

· обов’язки власника установи;

· робочий час;

· заохочення за успіхи в роботі;

· дисциплінарна відповідальність працівників.

На основі типових правил міністерств і відомств розробляють і затверджують галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку

До розпорядчих документів відносяться накази, рішення, постанови, розпорядження. Юридичною основою розробки документів можуть бути видання документа органами влади та управління. Наказ - правовий акт, що видається керівником органу державного управління, директором фірми з цілях вирішення задач стратегічного та оперативного управління. Накази розподіляються на:1) по основній діяльності; 2) по особовому складу. По основній діяльності - оформляються рішення керівника, пов'язані з організацією роботи, порядком діяльності підприємства. Можуть бути нормативними (про затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку) та індивідуальними. Вступає в силу з моменту його підписання, якщо строк не окреслений в тексті.

ІІІ.3. Рекомендована література:

Дата добавления: 2015-10-02