Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової санації

Ррозрізняють два види реакції підприємств на фінансову кризу.

Захисна стратегія, яка передбачає різке скорочення витрат, закриття та розпродаж окремих підрозділів підприємства, скоро­чення та розпродаж обладнання, звільнення персоналу, скорочення окремих частин ринкового сегмента, зменшення відпуск­них цін і (або) обсягів реалізації продукції.

Наступальна стратегія передбачає активні дії: модернізацію обладнання, упровадження нових технологій та ефективного маркетингу, підвищення цін, пошук нових ринків збуту продук­ції, розробку й реалізацію прогресивної стратегічної концепції контролінгу та управління.

Залежно від обраної стратегії підприємство добирає той чи інший каталог внутрішньогосподарських санаційних заходів. Використовуючи внутрішні фінансові резерви, підприємство може не тільки подолати внутрішні причини кризи, а й зменшити залежність від залучення зовнішніх фінансових джерел.

За відсутності таких джерела самофінансування, як прибуток та амортизація мобілізація внутрішніх резервів фінансової стабілізації підпри­ємства спрямована насамперед на підвищення (або відновлення) йо­го платоспроможності та ліквідності. Це досягається збіль­шенням обсягів вхідних грошових потоків або в результаті скорочення вихідних грошових потоків.

Класифікація вхідних та вихідних грошових потоків є підста­вою для розробки заходів, спрямованих на мобілізацію внутріш­ніх джерел фінансової санації. Вони поділяються на ті, що направленні на збільшення вхідних грошових потоків (збільшення виручки від реалізації, реструктуризація активів) і ті, що направлені на зменшення вихідних грошових потоків (зниження собівартості продукції та витрат, що не відносяться до валових) а також згортання, заморожування інвестицій.

Дата добавления: 2015-10-02