Дієслово – частина мови, яка означає дію, стан істоти чи предмета, відповідає на питання що робити? що зробити?
Зміна дієслів за особами і числами називається дієвідмінюванням. Розрізняють І і II дієвідміни, які мають закінчення:
| І дієвідміна | II дієвідміна | ||||
| особа | однина | множина | особаоба | однина | множина |
| І ІІ III | -у /-ю/ -еш /-єш/ -е /-є/ | -емо /-ємо/ -ете /-єте/ -уть /-ють/ | І ІІ III | -у /-ю/ -иш /-їш/ -ить / -їть/ | -имо /-їмо/ -ите /-їте/ -ать /-ять/ |
Наприклад: пишу, пишеш, пишемо, пишете, пишуть /І дієв./; проходжу, проходиш, проходить, проходите, проходимо, проходять /II дієв./.
У деяких словах визначити дієвідміну дієслова за особовими закінченнями важко – вони невиразно чуються. У таких випадках дієвідміну визначають за неозначеною формою.
До II дієвідміни належать дієслова, які в неозначеній формі перед
- ти мають суфікси -і- /-ї-/, -и- або після шиплячого -а- і ці суфікси у І особі однини /що роблю?/ випадають. Наприклад: летіти — лечу, клеїти — клею, робити — роблю, кричати — кричу.
Інші дієслова належать до І дієвідміни.
Із цього правила є винятки:
1 Дієслова хотіти, гудіти, сопіти, ревіти і похідні належать до І дієвідміни: хочеш, гудеш, сопеш, ревеш.
2 Дієслова бігти, боятися, стояти, спати і похідні належать до II дієвідміни: біжиш, боїшся, стоїш, спиш.
3 Дієслова дати, їсти, відповісти, розповісти мають форми – ти їси, відповіси, розповіси. Дієслово бути має в усіх особах однини і множини форму є: Зазнаю чужої сторони, яка вона є /Марко Вовчок/.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 109 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Творення ступенів порівняння | | | Зверніть увагу! |