Поняття та класифікація основних засобів 2 страница

2.6 Облік та амортизації основних засобів.

Відповідно до П(С)БО №7, знос необоротних активів – сума амортизації об’єкту необоротних активів з початку їх корисного використання.

Амортизація – це систематичний розподіл амортизуємої вартості необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Визначення амортизуємої вартості запишемо у вигляді формули:

АВ = ПВ – ЛВ

АВ – амортизуєма вартість;

ПВ - первинна або переоцінена вартість;

ЛВ – ліквідаційна вартість;

Первинна вартість визнається П(С)БО №7 як історична або фактична собівартість об’єкту основних засобів, а переоцінена вартість – як його вартість після переоцінки.

Ліквідаційна вартість – це та сума грошових коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від вибуття (реалізації, ліквідації) основних засобів при закінчені строку їх корисного використання мінус витрати, що пов’язані з вибуттям.

Ліквідаційна вартість визначається у момент отримання об’єкту основних засобів. Якщо визначити її неможливо або важко, або якщо вона незначна, тоді її прирівнюють до нуля. Відповідно до формули у цьому випадку первинна (переоцінена) вартість об’єкту буде рівна його вартості, що амортизується.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів можна передивитися у випадку зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Підприємства ведуть облік основних засобів за групами зазначеними в пункті 145.1 статті 145 ПКУ (див. табл. 2.6.1)

Таблиця 2.6.1 - Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
Група 1 – земельні ділянки	-
Група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом
Група 3 – будівлі, споруди, передавальні пристрої.
Група 4 – машини та обладнання З них:електро-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’зані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визначаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми.Джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони(в тому числі стильникові),мікрофони і рації,вартість яких перевищує 2500 грн

Продовження таблиці 2.6.1

Група 5 – транспортні засоби
Група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)
Група 7 – тварини
Група 8 – багаторічні насадження
Група 9 – інші основні засоби
Група 10 – бібліотечні фонди	-
Група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи	-
Група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди
Група 13 – природні ресурси	-
Група 14 – інвентарна тара
Група 15 – предмети прокату
Група 16 – довгострокові біологічні активи

Відповідно до П(С)БО №7 амортизація основних засобів нараховується з використанням наступних методів:

- прямолінійного (прямолінійного списання);

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивного (суми кількості років);

- виробничого (метод суми одиниць продукції).

Наведені методи нарахування амортизації можна умовно поділити на два види:

- методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів (прямолінійний, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний);

- метод амортизації, який базується на кількості одиниць, отриманих від використання об’єкта основних засобів (виробничий),

Розглянемо особливості нарахування амортизації основних засобів різними методами на умовному прикладі (і при умові незмінності первісно визначених облікових оцінок).

Приклад:

Підприємство придбало виробниче обладнання:

- первісна вартість – 20 000 грн.;

- ліквідаційна вартість – 2000 грн.;

- очікуваний строк корисного використання обладнання – 5 років.

Очікуваний обсяг виробництва продукції, що буде виготовлена з використанням придбаного обладнання – 14 400 одиниць.

Прямолінійний метод амортизації основних засобів.

При використанні прямолінійного методу вартість об’єкту основних засобів списується однаковими частинами протягом усього періоду його експлуатації.

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується на очікуваний строк використання об’єкту основних засобів:

А = АВ / Т

А – сума амортизаційних відрахувань, грн.;

АВ – вартість, що амортизується об’єкту, грн.;

Т - очікуваний строк використання об’єкту.

За рік це складає (20 000 – 2000) / 5 = 3600 грн.

Сума нарахованої амортизації також може бути розрахована множенням амортизуємої вартості основних засобів на норму амортизації.

А = АВ * Н

Н – норма амортизації.

Річна норма амортизації по цьому методу є величина, зворотна очікуваному строку корисного використання основних засобів у відсотках:

1 / 5 * 100 % = 20 %.

Звідси річна сума амортизації рівна: (20 000 – 2000) * 20 % = 3600грн.

Ця сума амортизації буде включатися щорічно (з року у рік), протягом строку корисного використання об’єкту, у склад витрат підприємства та відображатися у Звіті про фінансові результати. На цю ж суму рівномірно (з року у рік) буде збільшуватися накопичена амортизація (знос) та відповідно зменшуватися залишкова вартість об’єкту основних засобів.

Метод прямолінійного списання, як правило використовується по відношенню до об’єктів основних засобів, стан яких залежить виключно від строку корисного використання та на них не діє вплив інших факторів. До таких основних засобів відносять будови, споруди, меблі та інші.

Виробничий метод амортизації основних засобів.

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації робиться на основі сумарної виробітки об’єкту за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (одиницях виготовленої продукції, відпрацьованих годин, кілометрах пробігу тощо).

Місячна сума амортизації розраховується співвідношенням амортизуємої вартості об’єктів основних засобів та очікуємого об’єму продукції (робіт, послуг) за весь рік корисного використання такого об’єкту основних засобів. Як відмічалося раніше, амортизуємою вартістю об’єкту основних засобів є первинна вартість, зменшена на його ліквідаційну вартість.

Таким чином, норму амортизації по цьому методу можна розрахувати по формулі:

Н = АВ / ОД

ОД – розрахунковий об’єм діяльності (виробництва).

Нарахування амортизації за весь період експлуатації характеризується даними, що наведені в таблиці 2.6.2

Таблиця.2.6.2 - Нарахування амортизації виробничим методом

Залишкова вартість на кінець року, грн	Рік	Фактичний об’єм продукції, од.	Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року
20 000		-	-	-
16 750			2600 * 1.25 = 3250
12 875			3100 * 1.25 = 3875
			3500 * 1.25 = 4375	11 500
			3000 * 1.25 = 3750	11 250
			2200 * 1.25 = 2750	18 000

У нашому прикладі очікуємий об’єм продукції з використанням обладнання складає по рокам, од.: 1 рік – 2600; 2 рік – 3100; 3 рік – 3500; 4 рік – 3000; 5 рік – 2200; Усього 14 400.

Виробнича норма амортизації на одиницю продукції:

(20 000 – 2000) / 14400 = 1.25 грн./од.

Метод зменшення залишкової вартості.

Сутність наданого методу складається у визначенні річної суми амортизації об’єкту основних засобів виходячи з основної вартості такого об’єкту на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом перемноження остаточної вартості об’єкту основних засобів на норму річної амортизації.

А = ЗВ * НА (2.5)

ЗВ – залишкова вартість об’єкту основних засобів.

Норму річної амортизації підприємство визначає самостійно по наступній формулі

Н – строк корисного використання об’єкту основних засобів, років;

ЛВ – ліквідаційна вартість об’єкту основних засобів, що визначається підприємством самостійно, грн.;

ПВ – первісна вартість об’єкту основних засобів, грн.

Порядок нарахування амортизації відображено в таблиці 2.6.3

Таблиця 2.6.3 - Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості.

Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року	Залишкова вартість на кінець року
-	-	20 000
20 000 * 0.3691 = 7382		12 618
12 861 * 0.3691 = 4657	12 039
7961 * 0.3691 = 2938	14 977
5023 * 0.3691 = 1854	16 831
3169 * 0.3691 = 1169	18 000

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Цей метод є різновидом методу зменшення залишкової вартості.

При такому методі річна сума амортизації визначається виходячи з залишкової вартості об’єкту на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації по введеним протягом року об’єктам та подвоєння річної норми амортизації, що розраховується виходячи зі строку корисного використання об’єкту.

Норма амортизації у наданому випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при застосуванні прямолінійного методу нарахування амортизації, тобто використовується подвоєна ставка амортизаційних відрахувань, що розрахована методом прямолінійного списання.

Наданий метод нарахування амортизації, а саме при розраховані норми річної амортизації, не передбачає обов’язкової наявності ліквідаційної вартості об’єкту основних засобів. При цьому виконується правило, при якому сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб залишкова вартість об’єкту наприкінці періоду його експлуатації була не менше, ніж його ліквідаційна вартість.

Порядок нарахування амортизації метод прискореного зменшення залишкової вартості наведено в таблиці 2.6.4.

Таблиця 2.6.4 - Нарахування амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості.

Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року	Залишкова вартість на кінець року
-	-	20 000
2 * 20% * 20 000 = 8 000		12 000
2 * 20% * 12 000 = 4 800	12 800
2 * 20% * 7 200 = 2 880	15 680
2 * 20% * 4 320 = 1728	17 408
20 000 – 2000 – 17408 =592	18 000

Кумулятивний метод.

Річна сума амортизації за цим методом визначається як перемноження амортизуємої вартості та кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишилися до кінця очікуємого строку служби об’єкту основних засобів, на суму чисел років його корисного використання.

Сума чисел років – це результат суми порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об’єкт.

У нашому прикладі сума чисел років корисної експлуатації обладнання рівна 15 (1+2+3+4+5).

Розрахунок амортизації характеризується даними таблиці. 2.6.5

Таблиця 2.6.5 - Нарахування амортизації кумулятивним методом.

Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року	Залишкова вартість на кінець року
-	-	20 000
5/15 * 18 000 = 6000		14 000
4/15 * 18 000 = 4800	10 800
3/15 * 18 000= 3600	14 400
2/15 * 18 000 = 2400	16 800
1/15 * 18 000 = 1200	18 000

Якщо строк експлуатації об’єкта достатньо довгий, то сума чисел років визначається за формулою кумулятивного числа:

((Т + 1) * Т) / 2

Треба зазначити, що застосування методу залишкової вартості, а також кумулятивного методу визначення сум амортизації є найбільш прогресивним з точки зору методології бухгалтерського обліку. Доцільність використання цих методів пояснюється наступним:

- найбільша ефективність використання основних засобів приходиться на перші роки їх експлуатації, коли вони фізично та морально ще нові;

- накопичуються грошові кошти для заміни об’єкта у випадку його морального старіння та інфляції;

- забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт амортизуємих об’єктів, що приходяться на останні роки використання таких об’єктів без відповідного збільшення витрат виробництва за рахунок того, що сума нараховуємо амортизації у ці роки зменшується.

Податковий метод. Пунктом 26 П(С)БО-7 передбачено, що підприємства можуть застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.

У бухгалтерському обліку на відміну від податкового нарахування амортизації робиться не в цілому по групі, а по окремому об’єкту основних засобів щомісячно.

Податковим кодексом передбачено які методи застосовуються для окремих груп основних засобів (див. табл.2.6.6)

Таблиця 2.6.6 - Групи основних засобів та методи їх амортизації за податковим обліком

Групи основних засобів	Методи амортизації, що використовуються для груп основних засобів
Прямолінійний	Зменш. залиш. вартості	Прискор. зменш. залиш. вартості	Кумулятивний	Виробничий	50% на 50%	100%
Група 1 – земельні ділянки	Не амортизується
Група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництво	+	+	+	+	+	-	-
Група 3 – будівлі, споруди, передавальні пристрої	+	+	-	+	+	-	-
Група 4 – машини та обладнання	+	+	+	+	+	-	-
Група 5 – транспортні засоби	+	+	+	+	+	-	-
Група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)	+	+	-	+	+	-	-
Група 7 – тварини	+	+	-	+	+	-	-
Група 8 – багаторічні насадження	+	+	-	+	+	-	-
Група 9 – інші основні засоби	+	-	-	-	+	-	-
Група 10 – бібліотечні фонди	-	-	-	-	-	+	+
Група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи	-	-	-	-	-	+	+
Група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди	+	-	-	-	+	-	-
Група 13 – природні ресурси	Не амортизується
Група 14 – інвентарна тара	+	-	-	-	+	-	-
Група 15 – предмети прокату	+	-	-	-	+	-	-
Група 16 – довгострокові біологічні активи	+	+	-	+	+	-	-

Звучить це, звісно, привабливо, адже така можливість позбавила б бухгалтера від подвійного обліку основних засобів. Та, на жаль, це можливо лише тоді, коли виконуються такі умови:

- на підприємстві всі об'єкти основних засобів належать до виробничих

- ремонт та інші поліпшення основних засобів не проводяться (відповідно до пп. 8.7.1 Закону про прибуток суми поліпшення у межах 10 % вартості групи включаються до валових витрат, в той час як у бухобліку такі суми відповідно до п. 14 П(С)БО 7 підлягають амортизації);

- на підприємстві не відбувається вибуття об'єктів основних засобів 2–4 груп (ця умова пов'язана з особливими правилами зміни балансової вартості зазначених груп у податковому обліку відповідно до пп. 8.4.4 Закону про прибуток);

- на підприємстві відсутнє безоплатне одержання основних засобів (безоплатно отримані основні засоби не належать до основних засобів і не підлягають податковій амортизації відповідно до ст. 8 Закону про прибуток, але при цьому оприбутковуються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю відповідно до п. 10 П(С)БО 7);

- на підприємстві не проводиться переоцінка основних засобів відповідно до п. 16 П(С)БО 7, оскільки вона не відображається в податковому обліку;

- на підприємстві не проводиться індексація балансової вартості основних фондів

Якщо перелічені умови не виконуються, нарахування амортизації за нормами, встановленими податковим законодавством, не дасть бажаного результату. Це пов'язано з тим, що вартість, що амортизується, отримана за даними бухобліку, і база амортизації, за даними податкового обліку, відрізнятимуться.

Для обліку зносу (амортизації) основних засобів підприємство використовує рахунок 131 «Знос (амортизація) основних засобів».

На даному рахунку відображається інформація про нараховану амортизації у пооб’єктному розрізі.

Рахунок 13 (субрахунок 131) відноситься до пасивних рахунків. Нарахування зносу робиться по кредиту рахунку у кореспонденції з рахунками обліку витрат на господарську діяльність.

За кредитом рахунка 131 відображається сума нарахованого зносу об'єктів основних засобів і збільшення цієї суми при дооцінці, за дебетом - списання об'єкта в частині зносу у зв'язку з вибуттям або зменшення суми зносу в разі уцінки об'єкта. (див. табл. 2.6.7)

Таблиця 2.6.7 - Типова кореспонденція рахунків по обліку амортизації

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
Дт	Кт
Нарахована амортизація основних засобів, що експлуатуються у капітальному будівництві, яке робиться господарським способом.
Нарахована амортизація обладнання, що безпосередньо використовується у процесі виробництва продукції (технологічне обладнання)
Нараховується амортизація вартості основних засобів, що використовуються у роботах, що пов’язані з освоєнням нових виробництв, а також підготовкою робіт сезонного характеру
Збільшується сума зносу об’єкту основних засобів у зв’язку з його до оцінкою (збільшення первісної вартості об’єкту основних засобів у частині його зносу).
Нарахована амортизація основних засобів загально виробничого характеру
Нарахована амортизація основних засобів загальногосподарського характеру
Нарахована амортизація основних засобів, що використовуються при реалізації продукції
Нарахована амортизація основних засобів, що використовуються у дослідженнях та розробках
Нараховується амортизація вартості основних засобів, що експлуатуються у сфері обслуговування виробництва та житлово-комунальній сфері.
Списується сума зносу об’єктів основних засобів у зв’язку з його вибуттям. Зменшується сума зносу об’єкту основних засобів у зв’язку з його уцінкою при умові, що раніше наданий об’єкт не до оцінувався
Зменшення суми зносу раніше до оцінених об’єктів основних засобів.

2.7 Інвентаризація основних засобів

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (далі - підприємство) незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Проведення інвентаризації є обов'язковим:

а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;

б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів - один раз у п'ять років;

в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому - передачі справ);

г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

д) за приписом судово-слідчих органів;

е) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства;

ж) у разі ліквідації підприємства.

При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язково у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).

У випадках, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству, та облік яких ведеться на позабалансових рахунках.

Основними завданнями інвентаризації є:

а) виявлення фактичної наявності основних фондів, нема теріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

б) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

У разі проведення раптових інвентаризацій всі товарно-матеріальні цінності підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії, в інших випадках - завчасно. Вони повинні бути згруповані, розсортировані та розкладені за назвами, сортами, розмірами, у порядку, зручному для підрахунку.Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі - керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд.

Постійно діючі інвентаризаційні комісії:

- проводять профілактичну роботу по забезпеченню збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;

- організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;

- здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період.;

- перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх збереження;

- при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;

- розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення, і свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці відображають у протоколі

Робочі інвентаризаційні комісії:

- здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;

- разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків;

- вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшенню обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

- несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

- оформлюють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Дата добавления: 2015-10-02