Караються позбавленням волі на строк до п'яти років. Примітка. Допінг — це засоби і методи, які входять до переліку забо­ронених Антидопінговим кодексом Олімпійського руху.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає у зростанні числа допінгоманів з різними хворобами, що погіршує стан здоров'я підростаючо­го покоління спортсменів та фізкультурників.

2. Предметом цього злочину є допінги.

Згідно із Законом України «Про антидопінговий контроль у спорті» від 5 квітня 2001 р. допінг — це речовини і методи, що застосовуються для підвищення працездатності спортсменів, є потенційно небезпечними для їх здоров'я і заборонені для використання Антидопінговим кодексом Олі­мпійського руху та компетентними органами відповідних спортивних ор­ганізацій. Зокрема, медична комісія Міжнародного олімпійського комітету внесла до переліку заборонених допінгів майже 100 речовин, поділених на 5 груп:

1) аналептичні засоби чи стимулятори. Допінги цієї групи активізують серцево-судинну і дихальну діяльність, що виявляється у збільшенні серце­вого викиду, розширенні бронх, підвищенні артеріального тиску. Препара­ти знімають почуття втоми, невпевненості у своїх силах, покращують всі види психічної і моторної діяльності; 2) наркотичні засоби. Вони застосо­вуються у спорті як сильнодіючі знеболюючі препарати, здатні зняти відчуття втоми, але можуть призвести до перевантаження органів і функціональних систем, важких захворювань і навіть летального кінця;

3) анаболічні стероїди. Їх застосування поширене серед культуристів, лег­коатлетів-метальників з метою збільшення м'язової маси та інтенсифікації тренувального процесу у переважній більшості видів спорту. Небезпека не-медичного прийому стероїдів полягає у тому, що вони здатні викликати рак печінки і печінковий крововилив, захворювання серця у відносно ранньо­му віці; 4) бета-блокатори. Вони сприяють зниженню маси тіла і виведен­ню слідів прийому інших допінгів. Бета-блокатори застосовуються у спорті для скидання зайвої ваги до початку змагань з гімнастики, фігурного ка­тання, боксу, тощо; 5) діуретичні засоби застосовуються у спорті для зни­ження маси тіла.

Очевидно, що ці речовини належать до різних фармакологічних груп, од­нак вони об'єднані в допінги з огляду на мету їх застосування — штучне створення фізичного стану спортсмена, сприятливого для досягнення ним спортивних цілей.

Речовини, що застосовуються як допінги, є високоактивними засобами тваринного і рослинного походження або їх синтетичними аналогами. Май­же всі вони використовуються у лікарській практиці, де їх застосування має вимушений і, як правило, короткочасний характер, здійснюється під нагля­дом лікаря.

Крім речовин, до допінгів віднесені певні методи, зокрема, так званий кров'яний допінг — переливання донорської крові, а також всі фармацев­тичні, хімічні і фізичні маніпуляції, здатні за характером дозування чи вжи­вання штучно покращувати результат спортсмена на змаганнях.

Потерпілими при здійсненні цього злочину визнаються неповнолітні осо­би, що займаються фізичною культурою чи спортом (тобто такими видами діяльності, при заняттях якими можливе використання допінгу).

3. Об'єктивна сторона цього злочину виявляються у спонуканні не­повнолітніх до застосування допінгу (як на змаганнях, так і під час тренувань).

Під спонуканням слід розуміти дії винного, спрямовані на те, щоб збуди­ти намір, бажання застосувати допінг неповнолітнім. Спонукання може бу­ти вчинене тільки у формі активної поведінки. Способи і засоби можуть бути різними (в тому числі і умовляння, прохання, погрози та ін.), однак за змістом терміну «спонукання», він частіше охоплює такий вплив на непо­внолітнього, який відзначається елементами психічного примусу (заляку­вання, погрози тощо).

Якщо спосіб спонукання сам по собі створює склад самостійного злочи­ну (спричинення тілесних ушкоджень, шахрайство та ін.), вчинене належить кваліфікувати за сукупністю злочинів.

4. Злочин вважається закінченим з моменту здійснення впливу на не­повнолітнього з метою примусити його до застосування допінгу. При цьому не має значення, чи погодився неповнолітній під таким тиском на вживан­ня допінгу. Якщо зазначені дії спричинили до настання тяжких наслідків, передбачених ч. З цієї статті, злочин вважається закінченим з моменту на­стання таких наслідків. Обов'язковим тут є встановлення причинного зв'яз­ку між застосуванням допінгу та тяжкими наслідками. Якщо такі наслідки настали в результаті примусу, спонукання чи в будь-який інший спосіб — відповідальність настає не за ч. З ст. 323 КК, а за сукупністю частин 1 чи 2 ст. 323 та відповідного злочину проти життя та здоров'я.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, що поєднується, як правило, із спеціальною метою — примусити потерпілого за­стосувати допінг. У випадку настання тяжких наслідків, передбачених ч. З ст. 323 КК, ставлення винного до настання таких наслідків повинне виража­тись у необережній формі вини.

6. Суб'єктом злочину є будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку. Це, як правило, можуть бути особи, які виконують функції викладача фізкуль­тури, інструктора з того чи іншого виду спорту, тренера (але це можуть бу­ти і батьки потерпілого та інші особи). У випадку, коли вчинення таких дій здійснюється службовою особою із використанням службового становища, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю із відповідним злочином у сфері службової діяльності.

7. Обтяжуючі обставини цього злочину передбачені ч. 2 ст. 323 КК, а са­ме: вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) повторно, 2) щодо двох чи більше неповнолітніх, 3) особою, яка раніше скоїла один із злочинів, перед­бачених ст. 314, 315, 317 та 324 КК.

Про зміст ознак скоєння винним дій, зазначених у ч. 1 ст. 323 КК, по­вторно, або щодо двох чи більше неповнолітніх, або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених статтями 314, 315, 317 та 324 — див. коментар до статей 32, 315 КК.

8. Особливо обтяжуючі обставини цього злочину передбачені ч. З ст. 323 КК. Ними є вчинення дій, передбачених частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони заподіяли тяжкі наслідки. Тяжкі наслідки у цьому ви­падку можуть полягати у заподіянні тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, самогубстві потерпілого, навіть його смерті (тобто це можуть бу­ти будь-які вищезгадані наслідки, які викликаються впливом допінгів на організм людини). Спричинення внаслідок таких дій смерті чи тяжких тілесних ушкоджень двом чи більше неповнолітнім потребує додаткової кваліфікації за вчинення відповідних злочинів проти життя та здоров'я особи.

Дата добавления: 2015-10-02