Карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

1. Вимагання має своїм безпосереднім додатковим об'єктом відносини у сфері охорони безпеки життя, здоров'я, честі, гідності, особистої недотор­каності потерпілих.

Предметом вимагання є не тільки майно, але і право на майно, а також дії майнового характеру. Право на майно — документ, що дозволяє отрима­ти в свою власність майно (наприклад, заповіт на квартиру, договір дару­вання машини, боргова розписка тощо). Дії майнового характеру — це, на­приклад, вимога підвищити в посаді, видати безкоштовну путівку на курорт тощо.

2. Об'єктивна сторона вимагання полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна чи права на майно, або вчинення будь-яких дій майнового ха­рактеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родича­ми, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Отже, діяння може виявлятися лише в активній поведінці — в незаконній вимозі: а) чужого майна; 6) права на чуже майно; в) вчинення будь-яких дій майнового характеру, на які винний не має права.

Цією ознакою вимагання відрізняється від складу примушування до ви­конання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК), які за своїм змістом є дійсними законними (наприклад, вимога віддати борг, пов'язана з погрозою насильством до особи, яка дійсно є боржником).

Потерпілими від вимагання можуть бути: власник, особа, якій майно ввірене на законній підставі, близькі родичі цих осіб (батьки, діти, бабуся, дідусь, сестри, брати).

3. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є спосіб відмагання — погро­за заподіяння шкоди потерпілому або його близьким родичам, зміст якої мо­же бути різним. Це не тільки погроза насильством (наприклад, завдати по­боїв), а й обмеженням прав, свобод або законних інтересів зазначених осіб (наприклад, припинити роботу на ринку), пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною (наприклад, спалити гараж), або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (наприклад, оголосити дані про усиновлення потерпілим дитини, про наявність захворювання, про інтимне життя тощо). Ці відомості можуть бути дійсними або вигаданими, ганебними або не такими, важливо лише, щоб потерпілий чи його близькі родичі бажали зберегти їх в таємниці.

Погроза може бути висловлена усно, письмово, жестами, демонстрацією зброї тощо. У будь-якому разі важливо встановити, що винний, застосовую­чи погрозу, залякує потерпілого, прагне до того, щоб у потерпілого склало­ся переконання про реальність, дійсність реалізації цієї погрози, якщо він не виконає пред'явленої вимоги. Тому навіть у тому випадку, якщо винний і не думав розголошувати відомості або погрожував непридатною зброєю або її макетом, а потерпілий сприймав таку погрозу як реальну (на що саме і розраховував винний) — вчинене є вимаганням.

4. При вимаганні суб'єкт злочину вимагає передати майно чи право на май­но або вчинення дій майнового характеру в майбутньому (через годину, зав­тра, через тиждень тощо). При цьому сама погроза також звернена в май­бутнє: вона буде реалізована лише після того, як не буде виконана вимога. У потерпілого є час прийняти певне рішення — виконувати чи не виконувати цю вимогу. Якщо винний вимагає негайно передати йому майно під загрозою негайного застосування насильства (або його фактичного застосування), то все вчинене становить грабіж або розбій (залежно від тяжкості насильства).

Вимагання вважається закінченим з моменту пред'явлення вимог, пов'язаних з погрозою. Якщо потерпілий не погодився виконати вимогу, і винний з помсти реалізував свою погрозу та умисно заподіяв потерпілому чи його близьким родичам шкоду, необхідна кваліфікація за сукупністю пев­ної частини ст. 189 КК і відповідної статті Особливої частини, яка передба­чає відповідальність за фактично спричинену шкоду (наприклад, статті 122 або 194 КК).

5. Суб'єктивна сторона — тільки прямий умисел, корисливі мотив та ме­та, зміст яких розкритий при аналізі крадіжки (див. коментар до ст. 185 КК).

6. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла до вчинення вимагання 14-ти років (див. ст. 22 КК).

7. Частина 2 ст. 189 КК передбачає відповідальність за вимагання, вчине­не повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою осо­бою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивст­ва чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи зни­щенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому. Такі озна­ки, як повторність вимагання та вчинення вимагання за попередньою змо­вою групою осіб за своїм змістом аналогічні тим, що були розкриті при аналізі таких же ознак крадіжки (див. коментар до ст. 185 КК).

Вимагання, вчинене службовою особою з використанням свого службово­го становища, потребує звернення до ст. 364 КК, в якій розкриваються по­няття зловживання службовим становищем та службової особи (Примітка 1).

Погроза вбивством повністю охоплюється ч. 2 ст. 189 КК і додаткової кваліфікації за ст. 129 КК не потребує. Для наявності погрози тяжким тіле­сним ушкодженням слід встановити, що шкода, якою погрожував винний, відповідає ознакам тяжкого тілесного ушкодження (див. коментар до ст. 121 КК).

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КК кваліфікуючою ознакою є також вимога, поєднана з фактичним пошкодженням чи знищенням майна.

Особливість такого вимагання в тому, що сама вимога підкріплюється вже реальним пошкодженням чи знищенням майна, тобто для того, щоб досягнути мети, винний одночасно з вимогою передати майно чи право на майно або вчинення дій майнового характеру в майбутньому частково або повністю приводить у непридатність майно потерпілого чи його близьких родичів.. При цьому, якщо таке пошкодження або знищення вчинювалося шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або спри­чинило майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило заги­бель людей чи інші тяжкі наслідки, то вчинене має кваліфікуватися за су­купністю ч. 2 ст. 189 та ч. 2 ст. 194 КК. Щодо змісту понять пошкодження або знищення майна див. коментар до ст. 194 КК.

Поняття значної шкоди потерпілому як кваліфікуюча ознака, передбаче­на ч. 2 ст. *189 КК, визначено в примітці 2 до ст. 185 КК.

8. У частині 3 ст. 189 КК кваліфікованим визнається вимагання, поєдна­не із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або такого, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.

Поняття насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, розкри­те в коментарі до ч. 1 ст. 187 КК, а поняття майнової шкоди у великих розмірах — у примітці 3 до ст. 185 КК.

9. Частина 4 ст. 189 КК передбачає вимагання, що завдало майнової шко­ди в особливо великих розмірах або вчинене організованою групою, або поєднане із реальним заподіянням тяжкого тілесного ушкодження. Ці озна­ки за своїм змістом аналогічні таким же ознакам крадіжки і розбою, розгля­нутим раніше (див. коментар до статей 185, 187 КК).

Дата добавления: 2015-10-02