Караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

1. Безпосереднім об'єктом цього злочину є відносини щодо забезпечен­ня територіальної цілісності і недоторканності України в межах встановле­них кордонів. Територіальна недоторканність України є невід'ємною скла­довою її самостійності та незалежності. Частина 3 ст. 2 Конституції України проголошує, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Відповідно до ст. 73 Конституції України тільки виключно всеукраїнським референдумом можуть вирішуватися питання про зміну те­риторії України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р. (ЗУ. - Том 2. - К., 1996. - С. 237-238) держав­ний кордон — це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного про­стору.

2. Об'єктивна сторона цього злочину може виявлятися в трьох різних формах: 1) дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордо­ну, на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

2) публічні заклики до вчинення цих дій; 3) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Зміст цих форм діяння аналогічний фор­мам діяння, передбаченим у ст. 109 КК (див. коментар до ст. 109 КК). Відмінність виявляється лише в тому, що в ст. 110 КК закон не передбачає як обов'язкову ознаку насильницьку зміну меж території або державного кор­дону України.

3. Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел. Обов'язковою ознакою є мета — змінити межі території або державного кордону України.

4. Суб'єкт — особа, яка досягла 16-ти років.

5. Частина 2 ст. 110 КК передбачає такі кваліфікуючі ознаки: 1) вчинен­ня вказаних у ч. 1 ст. 110 КК дій особою, яка є представником влади; 2) по­вторність; 3) за попередньою змовою групою осіб; 4) дії, поєднані з розпа­люванням національної чи релігійної ворожнечі.

Перші дві ознаки аналогічні кваліфікуючим ознакам злочину, передбаче­ного в ч. 2 ст. 109 (див. коментар до ст. 109 КК).

Вчинення злочину, передбаченого в ч. 1 ст. 109 КК, за попередньою змо­вою групою осіб має місце в тих випадках,' коли його вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення (див. коментар до ч. 2 ст. 28 КК). Для цієї кваліфіку­ючої ознаки не має значення всі були співвиконавцями, чи виконували різні ролі.

Дії, пов'язані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, мають місце в тих випадках, коли суб'єкт діє з метою викликати вороже ставлен­ня до осіб іншої національності або расової належності.

6. Частина 3 ст. 110 КК передбачає особливо кваліфікуючу ознаку — вчи­нення дій, передбачених частинами 1 і 2 ст. 11& КК, якщо вони призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків (наприклад, заподіяння тяж­ких тілесних ушкоджень, знищення важливих об'єктів, пошкодження життєзабезпечуючих комунікацій тощо). Цей особливо кваліфікований склад сконструйований як матеріальний, тому він є закінченим тільки за фактичного настання зазначених у ч. З ст. 110 КК наслідків. Якщо такі наслідки не настали, але умисел був спрямований на їх спричинення, відповідальність повинна наставати за замах на злочин (див. коментар до частин 1 і 2 ст. 15 КК).

Дата добавления: 2015-10-02